open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 2-а-946010/0108

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року                  

Суддя Керченського міського суду Кухарський А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу  за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління  пенсійного  фонду  України  у м. Керч Автономної  Республіки  Крим  (далі УПФ м. Керчі) про  стягнення недоплаченої грошової надбавки,  

 

В С Т А Н О В И В :

                 ОСОБА_1 звернулася  до суду з даним позовом,  у якому просить  зобов’язати  відповідача  начислити та стягнути недоплачену грошову надбавку як «дитині війни» у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни» за останні шість місяців, тобто з червня  2010 року.

   Вимоги мотивовані тим, що позивачка є «дитиною війни», в розумінні  Закону  України  «Про соціальний  захист  дітей  війни»  і має  право на  пільги,  передбачені  цим Законом, які їй не сплачені відповідачем за зазначений період.    

Позивачка  у своєму позові вимагає розглянути справу без її участі.    

Управління Пенсійного фонду України у м. Керчі у своєму листі, надісланому на адресу суду (вхідний № 49173 від 26.11.2010 року) просить всі справи даної категорії розглядати у порядку письмового провадження, без участі представника відповідача. Проти задоволення позовів громадян, що мають статус «дітей війни» щодо стягнення недоотриманої суми соціальної допомоги до пенсії  заперечують у повному обсязі, посилаючись на те, що виплата соціальної пільги -  «дитині війни», яка передбачена до виплати за рахунок Державного бюджету України, УПФ м. Керчі здійснювалось у повному обсязі, запланованому у Державному бюджеті, та у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.  

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.    

Згідно ст. ст. 21, 22  Конституції України  права  і свободи  людини  є  невідчужуваними та непорушними.  Зміст  та обсяг  прав  і свобод  людини  при  прийнятті  нових законів або  внесенні  змін  до чинних  законів  не може бути  звужений.      

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про  соціальний захист  дітей війни» «дитина війни»  -  особа,  яка  є громадянином  України, та  якій  на час закінчення  Другої світової війни  (02 вересня  1945 року) було менше 18  років.

    ОСОБА_1 народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1  року.  На час закінчення  Другої світової війни  їй  було  менш  18 років, тому вона  віднесена до категорії  осіб, визнаних  дітьми  війни, що підтверджується  довідкою №6172 від 02.02.10 року (а.с.7).

Статтею 6  Закону  України  «Про соціальний захист дітей  війни»  визначено, що  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується  замість  пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений:   з 1 квітня 2010 року – 706 грн., з 01 липня 2010 року – 709  грн., с 01 жовтня 2010 року – 723 грн., з 01 грудня 2010 року – 734 грн.  

Щомісячна державна соціальна допомога за  період часу  з червня  2010 року по грудень 2010 року  дорівнює – 1503 грн. 90 коп.  (706 грн. х 30%  х 1 + 709 х 30% х 3+ 723 х 30% х 2+734 х 30% х 1).      

З урахуванням сплаченої ОСОБА_1 допомоги за зазначений період у розмірі 348,60 гривень (49,80 х 7), невиплачена йому соціальна допомога становить 1155 гривень 30 копійок (1503,90– 348,60). Саме ця сума повинна  бути виплачена  відповідачем ОСОБА_1, як дитині війни.    

Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року, до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.    

Проте як слідує з листа № 14348/04-08 від 05.11.2010 року Управління  Пенсійного фонду України у                         м. Керчі за період з 2006 року по листопад 2010 року  жодної особі, яка має статус «дитини війни» , та отримує пенсію, або щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державну  соціальна допомогу,  що  виплачується  замість  пенсії,  надбавка у розмірі 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком – не нараховувалась.

    Посилання відповідача у запереченнях на відсутність фінансового забезпечення у Державному бюджеті України на фінансування вказаних пільг суд вважає неспроможними, оскільки з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативних правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання, не повинні прийматися до уваги.

Суд вважає за необхідне на підставі положень ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторони, про захист яких вона просить, та замість стягнення недоплаченої суми грошової надбавки, як це вказане у позові,  зобов’язати відповідача  нарахувати  на сплатити позивачеві недоплачену суму грошової надбавки, у розмірі, передбаченому статтею 6  Закону  України  «Про соціальний захист дітей  війни».

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

   У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

                 При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                Проте, представником відповідача у своїх запереченнях не було доведено правомірності дії стосовно яких було подано адміністративний позов.

                 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 11, 70-72 , 86, 99, 158-163, 167 Кодексу  адміністративного  судочинства  України;  ст. 6  закону  України  «Про соціальний захист дітей війни», суд

П О С Т А Н О В И В :

   Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.      

      Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим  щодо не нарахування та невиплати позивачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з червня по грудень  2010 року  - неправомірними.  

Зобов’язати  Управління  пенсійного  фонду  України  в м. Керчі Автономної  Республіки  Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуться замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з   червня по грудень  2010 року в  розмірі  1155  (одна тисяча сто п’ятдесят п’ять) грн. 30  коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Зобов’язати Управління пенсійного  фонду  України  в м. Керчі Автономної  Республіки  Крим надати суду у порядку встановленому  абзацом 7 п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України  звіт про виконання цієї постанови протягом місяця з моменту надбання постановою законної сили.

                Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова,  якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови суду, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом  десяти днів з дня отримання копії цієї постанови

   Суддя                                                

Джерело: ЄДРСР 13350205
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу