ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2010 р м Київ К

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів

Головуючого Голубєвої ГК

Суддів Карася ОВ

Костенка МІ

Рибченка АО

Федорова МО

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м Алушті Автономної Республіки Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року

та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2005 року

по справі № 2-5/13966-2005А

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Пансіонат “Море”

до Державної податкової інспекції у м Алушті Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним податкового повідомленнярішення -

ВСТАНОВИВ

Відкрите акціонерне товариство “Пансіонат “Море” звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомленнярішення Державної податкової інспекції у м Алушті Автономної Республіки Крим від 01.04.2004р № 0000382301/1/1/1049.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2005 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року по даній справі позов задоволено визнано нечинним спірне податкове повідомленнярішення з огляду на обґрунтованість заявлених вимог

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права а саме Закону України “Про плату за землю”

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права юридичної оцінки обставин справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Судами попередніх інстанцій встановлено що за результатами проведеної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ВАТ “Пансіонат “Море” за період з 01.07.2002р по 30.09.2003р складено акт № 15/23-2/8/19011733/387 від 03.03.2004р в якому зазначено про не підтвердження права позивача на користування пільгою по земельному податку на земельну ділянку що знаходилась у позивача в постійному користуванні в 2002 році та 9 місяців 2003 року несплата податку за землю у розмірі 678 грн за земельну ділянку на якій розташована будівля громадського туалету що знаходиться у позивача в тимчасовому користуванні згідно договору оперативної оренди комунального майна укладеного 01 жовтня 2002 року між ВАТ „Пансіонат „Море” та КП „Управління міського господарства»міста Алушти

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийняте податкове повідомленнярішення № 0000382301/1/1/1049 від 01.04.2004р про визначення суми податкового зобов’язання за платежем –плата за землю в розмірі 11 217 грн в тч 7 478 грн основного платежу та 3 744,33 грн штрафних (фінансових санкцій

Додатково судами зазначено що позивач згідно рішення Ради з питань територій пріоритетного розвитку і спеціальної економічної зони “Порт Крим” при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим від 10.03.2001р № 2, контракту на реалізацію інвестиційного проекту укладеного 17 квітня 2001 року між ВАТ “Пансіонат “Море” та Алуштинською міською радою у відповідності до Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеціальну економічну зону “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим” від 21.12.2000р користувався правом на застосування спеціального правового режиму інвестиційної діяльності та правом на податкові пільги

Відповідно до п 9 ст 14 вказаного Закону суб’єкти підприємницької діяльності які реалізують у встановленому цим Законом порядку інвестиційні проекти звільняються від плати за землю на період освоєння земельної ділянки (планування території будівництва об’єктів інфраструктури тощо але не більш як на п’ять років

Також ця пільга передбачалась і п 18 ст 12 Закону України „Про плату за землю” де передбачено що від земельного податку звільняються на період освоєння земельної ділянки (планування території будівництво обєктів інфраструктури тощо але не більше ніж на 5 років субєкти підприємницької діяльності які реалізують у порядку встановленому Законом України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим” інвестиційні проекти

Згідно бізнесплану інвестиційного проекту „Будівництво реконструкція та експлуатація пансіонату „Море” на території пріоритетного розвитку „Алушта” розмір податкових пільг наданих позивачу вказаний окремо у розділі 8: де пільга по сплаті податку за землю встановлена на протязі всього строку дії інвестиційного проекту тобто починаючи з другого кварталу 2001 року до 2006 року У податковому плані (підпункт 8.5. бізнесплану по рядку „Сплата до бюджету податку на землю за 2002-2006 показники не передбачені і у розрахунку сум податкових пільг тих що надаються при реалізації проекту розмір податку на землю вказаний за всю земельну ділянку без змін його розміру на протязі всього строку дії проекту (підпункт 8.8. 5ізнесплану

Посилання відповідача на інформацію Держбуду України якою надається роз’яснення що період освоєння земельної ділянки при будівництві закінчується моментом завершення будівництва та Прийняттям об’єкта в експлуатацію не ґрунтуються на приписах закону і апеляційним судом не приймаються з наступних підстав

Як встановлено судами інвестиційний проект що реалізується позивачем охоплює період у п’ять років Згідно назви „Будівництво реконструкція та експлуатація пансіонату “Море” на території пріоритетного розвитку „Алушта” а також зі змісту проекту вбачається що він передбачає здійснення позивачем не тільки будівництва нових та реконструкції існуючих об’єктів а також період експлуатації пансіонату „Море” коли будівельні роботи завершені це 2004-2006 роки і при цьому розмір пільги з податку на землю не змінений

Згідно ст 1 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено що встановлення і скасування пільг щодо податків здійснюється відповідно до цього закону інших законів України про оподаткування Постанова Кабінету Міністрів України ”Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва і проведення їх комплексної державної експертизи” від 17 серпня 1998 року № 1308, а також Державні будівельні норми не регулюють правовідносини щодо сплати податків

Що стосується донарахування відповідачем податку на землю на якій розташована орендована позивачем будівля (туалет слід зазначити наступне

Відповідно до ст 125 Земельного кодексу України передбачене виникнення права власності та права користування на земельну ділянку

Згідно ч 1 вказаної статті Земельного кодексу України Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації

Відповідно до ч 1 ст 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи земельна ділянка зайнята будівлею туалету не належить позивачеві на праві власності і у користування не надана Тобто правовстановлюючі документи на землю відсутні

Таким чином суди вірно визначили що позивач не може бути зобов’язаною особою в податковому правовідношенні з приводу сплати земельного податку та суб’єктом відповідальності за порушення податкового законодавства у зв’язку з несплатою цього податку

Крім того підпунктом 3.4.8. договору оперативної оренди нерухомого майна від 01 жовтня 2002 року передбачено що до моменту укладення позивачем договору оренди земельної ділянки платником податку за земельну ділянку на котрій розташовано туалет є орендодавець - Комунальне підприємство „Управління міського господарства а позивач на підставі виставлених орендодавцем рахунків компенсує витрати з його сплати

З урахуванням викладеного суди обох інстанцій дійшли правильного висновку що позивач має право на пільгу з податку за землю на всю земельну ділянку надану йому у користування згідно державного акту на право постійного користування землею на протязі всього періоду реалізації інвестиційного проекту але не більше ніж на 5 років та отримання у користування будівлі ще не означає автоматичного права користування землею

Відповідно до п 3 ст 220¹ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін якщо відсутні підстави для скасування судового рішення

Отже колегія суддів вважає що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено Правова оцінка обставин у справі дана вірно а тому касаційну скаргу слід відхилити а оскаржувані судові рішення залишити без змін

На підставі викладеного керуючись стст 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м Алушті Автономної Республіки Крим відхилити

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2005 року по справі № 2-5/13966-2005А залишити без змін

Справу № 2-5/13966-2005А повернути до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий

підпис

Голубєва ГК

Судді

підпис

Карась ОВ

підпис

Костенко МІ

підпис

Рибченко АО

підпис

Федоров МО