ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2006 р. Справа № 13-04/2596

Господарський суд Черкаської області в складі судді Скиби Г.М. за участю секретаря судового засідання Дяченко Т.В., розглянув справу від 6 червня 2005 року за позовом

Фермерського господарства ОСОБА_1, м. Чигирин

до відповідача -приватного підприємця ОСОБА_2 м. Черкаси

про стягнення 2759791 грн. 62 коп. збитків за поставку некондиційного посівного насіння

Представники: позивача -ОСОБА_1 -голова господарства -особисто;

ОСОБА_4 - довіреність № від 1 березня 2006 року,

відповідача -ОСОБА_2 -особисто,

ОСОБА_3 -нотаріально посвідчена довіреність від 5 грудня 2005 року.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося до господарського суду з вимогою стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2

збитків від понесених витрат по вирощуванню бракованої кукурудзи в сумі 1103294 грн. 62 коп. (матеріали та витрати на посів, орендна плата за землю, сплата фіксованого податку, сплата відсотків за кредитні кошти);

збитки від неотриманих прибутків 1656497 грн.;

та судові витрати.

Доповненням до позовної заяви від 01.10.2005 року №27 позивач зменшив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 946036 грн. 38 коп. збитків від затрат, понесених при вирощуванні бракованої кукурудзи по інтенсивній технології згідно розрахунку, 1804696 грн. 60 коп. збитків від не отриманих прибутків, а всього 2750732 грн. 98 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору поставки №НОМЕР_1 відповідач відпустив позивачу 28 т насіння кукурудзи гібриду "Нептун СВ" на загальну суму 98000 грн., що підтверджено накладною №НОМЕР_2 і визнано представниками сторін в засіданні суду. Одержаним насінням позивач засіяв 700 га орендованої землі у с. Галаганівка Чигиринського району для вирощування запланованого врожаю кукурудзи -80 ц/га.

Для вирощування товарного зерна кукурудзи позивач здійснив всі агротехнічні вимоги посіву та догляду за посівами по інтенсивній технології вирощування гібриду: здійснив оранку землі на глибину 28 см, виконав роботи по закриттю вологи, здійснив дві передпосівні культивації, посіяв насіння гібриду кукурудзи на глибину 6 см сівалкою точного висіву СУНГІ-8 з шириною міжряддя 70 см з прикочуванням посівів та вніс мінеральні добрива і гербіциди "Блевер", "Тіту", "Майстер", а також виконав роботи по міжрядному обробітку посівів.

При збиранні кукурудзи було встановлено , що із зібраних 170 га намолочено було всього 536 тон 210 кг, що складає 31,5 центнера з 1 га тому , позивач вимушений був припинити збір кукурудзи на зерно з метою недопущення збитків, що підтверджується актом від 25.12.2004 року.

За цих обставин позивач звернувся до Черкаської Торгово-промислової палати та Чигиринської державної насіннєвої інспекції про відібрання зразків із залишку посівного матеріалу для визначення відповідності зерна кукурудзи гібриду “Нептун СВ”.

Позивачем експерту Плясовій Л.І. були пред'явлені залишки посівного матеріалу із яких три мішки були не пошкоджені, без видимих слідів доступу, прошиті виробником. Відбір проб виконувався під керівництвом головного державного насіннєвого інспектора з насінництва Чигиринського району Таценко В.П. з допомогою наданого нею мішкового щупу та розфасовано в надані нею полотняні мішки та згідно з вимогами ДСТУ 4138 -2002 розділ 4.

Відібрані зразки були надіслані в інститут фізіології рослинництва і генетики Національної академії науки України м. Київ, ( один зразок) та в селекційно-генетичний інститут м. Одеса у відділ генетичних основ. Згідно висновків експерта, актів експертизи від 01.04.2005 року №НОМЕР_3 та від 29.04.2005 року №НОМЕР_4, рівень гібридності гібриду “Нептун СВ”, було встановлено, що він дуже низький і не відповідає навіть мінімально допустиму уроню гібридності ( по Україні -85%).

По даним молекулярного аналізу інститутом фізіології рослинництва і генетики Національної академії наук України м. Київ по аналізу зерна гібридність “ Нептун СВ” -61%, а по аналізу селекційно - генетичного інституту ДП “Агмінтест” м. Одеса рівень гібридності 58%.

За висновками наукових і експертних установ та інспекцій, наданих позивачем, реалізоване відповідачем насіння гібриду "Нептун СВ" не відповідає його сортовій чистоті, що стало наслідком неотримання позивачем очікуваної врожайності та понесення збитків.

За твердженням позивача - Відповідач реалізував позивачу насіння кукурудзи гібриду “Нептун СВ” врожаю 2003 року, а в 2003 році він не мав права на виробництво та реалізацію насіння гібридів кукурудзи першого покоління, визначеного у ст. 14 Закону України “Про насіння і садовий матеріал”, тобто відповідач порушив вимоги чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 14, 21, 22 вказаного закону, а відтак згідно зі ст. 15 цього Закону позивач набув права на відшкодування завданих ним збитків на суму 2112700,42 грн.

Дві належні наукові установи України підтвердили результатом порівняння генетичної чистоти двох зразків насіння першого покоління гібриду “Нептун СВ” методом електрофорезу зеїну та результатом генетичної ідентифікації та визначення гібридності партії зерна кукурудзи під назвою “Нептун СВ” методом молекулярного аналізу від 22.03.2005 №НОМЕР_5, що партія насіння кукурудзи гібриду “Нептун СВ”, яка була продана відповідачем позивачу по накладній №НОМЕР_2 в кількості 28 т загальною вартістю 98000 грн., не відповідає рівню гібридності гібриду “Нептун СВ”. Цей факт підтверджений також актами експертизи Черкаської Торгово-промислової палати від 01.04.2005 №НОМЕР_3 та від 29.04.2005 №НОМЕР_4 згідно з висновками названих установ.

Відповідно до п. 6 договору поставки №НОМЕР_1 позивач був зобов'язаний прийняти товар по кількості та якості, у 15-денний строк з моменту передачі товару повідомити відповідача письмово про недоліки товару з наданням акту, складеного за участю представника Торгово-промислової палати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинні довести ті обставини , на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень.

В засіданні суду представники відповідача не довели і доказами не підтвердили, що відповідно до ст. 14 Закону України “Про насіння і садовий матеріал” ПП ОСОБА_2 в 2003 році пройшов атестацію, за наслідками якої йому видали паспорт на виробництво та реалізацію насіння гібриду першого покоління в 2003 році і що він в 2003 році був занесений до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

Право на виробництво та реалізацію насіння кукурудзи гібриду “Нептун СВ” ПП ОСОБА_2 надано лише 01.04.2004 року, що підтверджується паспортом на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу. Отже, в 2003році ПП ОСОБА_2 не мав права вирощувати гібрид “Нептун СВ” та його реалізацію.

Згідно ст. 21 Закону України усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості.

В засадінні суду представники сторін заявили, що сертифікати на сортові і посівні якості спірного гібриду не видавалися. Якість реалізованого насіння гібриду підтверджена Свідоцтвами на гібридне насіння кукурудзи ІНФОРМАЦІЯ_1, які видані на підставі посвідчення про кондиційність насіння від 15.01.2004 року і 22.03.2004 року №НОМЕР_6 і № НОМЕР_7 виданих Шполянською районною державною інспекцією.

Свідоцтва ІНФОРМАЦІЯ_1 суд не може прийняти як належні докази, що підтверджують якість реалізованого позивачем гібриду “Нептун СВ” оскільки, вони видані на підставі посвідчень про кондиційність насіння від 15.01.2004 року №НОМЕР_6 і від 22.03.2004 року №НОМЕР_7 , які Державна районна насіннєва інспекція видала не виробнику гібриду “Нептун СВ” , а Шполянському елеватору, який не є виробником цього насіння.

Відповідно до ст. 22 Закону України на насіння і садовий матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається сертифікат .

За твердженням позивача, ПП ОСОБА_2, порушив вимоги чинного законодавства зокрема ст.ст. 14,21,22 Закону України “Про насіння і садовий матеріал” і не маючи права на виробництво в 2003 році гібриду насіння кукурудзи першого покоління “Нептун СВ”, реалізував позивачу ФГ ОСОБА_1 гібрид “Нептун СВ”, який не відповідає рівню гібридності.

Відповідач вимоги в частині стягнення боргу заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на таке:

Згідно договору поставки № НОМЕР_1 року, укладеного з позивачем, останній отримав 06.04.2004 року по накладній №12 28 тонн насіння кукурудзи першого покоління гібриду „Нептун СВ" на загальну суму 98 000 грн., яке зберігалось на ДП „ДАК «Шполянський елеватор»". Якість отриманого насіння підтверджена Свідоцтвами на гібридне насіння кукурудзи ІНФОРМАЦІЯ_1, а його кондиційність - Посвідченнями про кондиційність насіння за № НОМЕР_6 від 15.01.2004 року та № НОМЕР_7 від 22.03.2004 року, виданими Шполянською районною державною насіннєвою інспекцією. Насіння відповідає вимогам ДСТУ-2240-93 „Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови."

Претензій щодо кількості і якості отриманого насіння позивач до подання позовної заяви не пред'являв.

Як передбачено п.6 Договору, позивач повинен був при отриманні насіння перевірити його якість і у разі виявлення недоліків, письмово повідомити про це поставщика не пізніше 15 днів з моменту завезення насіння. Однак він цього не зробив. Згідно п.4.8.4. ДСТУ 4138-2002 „Насіння сільськогосподарських культур-методи визначення якості" (Надалі-ДСТУ 4138-2002), який введений в дію 01.07.2004 року, у разі перевіряння якості закупленого насіння, проби відбираються не пізніше 10 днів з часу завезення до господарства. При розбіжностях у показниках якості насіння на величину, що перевищує допустимі відхилення проводиться арбітражне аналізування згідно п.14 ДСТУ 4138-2002.

Позивач не дотримав вищезгаданих умов договору та Держстандарту і через рік без участі представника поставщика, провів відбір проб не для арбітражного дослідження, а для направлення у науково-дослідні установи.

Згідно ст. 22 Закону України „Про насіння і садивний матеріал" від 26.12.2002 року № 411, визначення посівних якостей насіння і видача відповідних документів на насіння здійснюється лабораторіями Української державної насіннєвої інспекції, а не торгово-промисловими палатами. Доказів звернення позивача до державних установ для визначення якості насіння він не представив.

Представлений позивачем Акт експертизи №НОМЕР_3 від 01.04.2005 року, виданий Черкаською торгово-промисловою палатою не відповідає вимогам ст.ст. 20, 22, 29 Закону „Про насіння і садивний матеріал". Крім того, він базується на акті відбору проб від 14.03.2005 року, який не відповідає вимогам ДСТУ 4138-2002 в тім числі і по формі. Зокрема, відбір проб проводився експертом ТІШ, а не представником державної насіннєвої інспекції, як цього вимагає ст. 22 Закону № 411, без участі представника поставщика. Як зазначалось вище, акт відбору проб по формі не відповідає вимогам ДСТУ 4138-2002. Згідно ст. 20 Закону №411, при визначенні сортових і посівних якостей насіння повинні використовуватися єдині методи і лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація. В акті відбору проб не зазначено - від якої партії насіння проводився відбір проб: 68 чи 25-тої. На партію № 25, що відповідає Свідоцтву на гібридне насіння НОМЕР_8 та Посвідченню про кондиційність Насіння за №НОМЕР_6 від 15.01.2004 року, 15.01.2005 року закінчився гарантійний термін дії, а відбір проб проводився експертом торгово-промислової палати 14.03.2005 року. Таким чином, поставщик не несе відповідальності за якість насіння після закінчення гарантійного терміну, зазначеного у посвідченні про кондиційність (свідоцтві), що підтверджується ч.З ст. 28 Закону № 411. В акті відбору проб відсутні реквізити:

- сортовий документ, №, дата;

- сортова чистота або типовість %;

- ступінь розмноження;

- № партії, контрольної одиниці;

- дата і номер останнього аналізу і т. далі.

Висновки експерта ТІШ Плясової Л.І. суперечливі і не базуються на вимогах ч.7 ст. 15,28 Закону № 411 так, як визначення якості насіння проводилось не на відповідність показникам, зазначених у супровідних документах, а на наявність білка зеїну, що не передбачено нормативними документами. Крім того науково-дослідні установи не є експертними. Згідно ст. 29 Закону № 411 експертне визначення якості проводиться лише лабораторіями державних насіннєвих інспекцій і тільки по тих показниках які встановленні нормативно-правовими актами.

Вирощування насіння гібридної кукурудзи проводилось відповідачем на полях СТОВ „Іскрене" Шполянського району. Згідно Наказу № НОМЕР_9 по Шполянському управлінню сільського господарства і продовольства, Начальника Шполянської державної насіннєвої інспекції призначено апробатором, під контролем якого здійснювалось вирощування гібридної кукурудзи агрономічною службою вищезгаданого господарства. Ним 03.07. і 28.07.2003 року проведено попереднє і завершальне польове обстеження (апробація) посівів кукурудзи на предмет відповідності гібриду „Нептун СВ".

Згідно висновку інспектора підтверджено приналежність кукурудзи до гібриду „Нептун СВ" першого покоління.

08 жовтня 2003 року у СТОВ „Іскрене", під керівництвом апробатора і агрономічної служби господарства та під контролем державного інспектора Шполянської державної насіннєвої інспекції, було проведено комірну апробацію качанів кукурудзи, про що складено акт. Висновок апробатора підтверджує, що 99,2% качанів кукурудзи належить до гібриду „Нептун СВ", і відповідають нормам п.3.4. ДСТУ 2240-93 таблиці 2 „Норми якості насіння кукурудзи".

Аналогічне насіння кукурудзи реалізоване у ряд господарств Чигиринського району, зокрема СТОВ „Тясмин" та СТОВ „Тіньківське", на полях яких урожайність кукурудзи досягала відповідно 72 і 53,4 центнера з гектара.

ОСОБА_2 як виробник насіння, пройшов атестацію на право виробництва та реалізацію насіння і отримав паспорт № НОМЕР_10, виданий Міністерством агрополітики України. Для вирощування гібридної кукурудзи закупив згідно договору від 04.02.2002 року у Державному дослідному сільськогосподарському підприємстві „Черкаське" батьківські форми насіння кукурудзи, якість якого засвідчена Атестатами на насіння № 6 і 7 від 24.02.2003 року.

Згідно чинного законодавства, державних стандартів, визначення сортової чистоти насіння гібридної кукурудзи по білку зеїну не передбачено. Висновки науково-дослідних інститутів про якість насіння не є експертними і носять інформативний та науковий характер, так як згідно ст. 29 Закону № 411 експертне визначення якості насіння проводиться державними насіннєвими інспекціями згідно правил і порядку, визначеному Мінагрополітики України, тому не можуть бути доказами по даній справі.

Згідно ч.7 ст. 15,28 Закону № 411 суб'єкт насінництва повинен гарантувати відповідність насіння, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям зазначеним у супроводжувальних документах. Позивач не довів, що отримане ним насіння не відповідає показникам якості, зазначених у супровідних документах, зокрема Свідоцтвах на гібридне насіння.

Як зазначено у ст.20 Закону № 411 визначення сортових і посівних якостей насіння повинні використовуватися Єдині методи і лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація. Норми сортових і посівних якостей насіння встановлюються нормативними документами в галузі насінництва.

Неправдивими являються твердження позивача про фальсифікацію Постачальником супроводжуючих документів на насіння кукурудзи. Згідно ст.ст.21,22 Закону № 411, п.13.3.3, 13.4 ДСТУ 4138 Сертифікати на насіння видаються державними насіннєвими інспекціями власнику насіння, а не покупцю.

Останньому видається „Свідоцтво на гібридне насіння кукурудзи" на основі „Посвідчення про кондиційність насіння", як це передбачено п.6.1 ДСТУ 2240-93. Згідно ДСТУ 4138-2002, видача виробнику насіння Сертифікату на насіння починає діяти з 01.07.2004 року, з моменту введення в дію вищезгаданого стандарту (Наказ державної насіннєвої інспекції від 29.12.2003 року). Тому вимоги позивача про те, що йому не видали Сертифікат -безпідставні.

Щодо розрахунку розміру збитків та неотриманих доходів. Підтвердженням цього являється акт від 05.08.2004 року, затверджений начальником Чигиринського районного управління сільського господарства і продовольства у якому зазначено, що внаслідок інтенсивного градобою і значних опадів протягом червня-липня 2004 року повністю загинули посіви кукурудзи на зерно на площі 320 га. Таким чином, позивач отримав збитки від несприятливих погодних умов, а не від поставки неякісного насіння кукурудзи. Однак він включив загиблі площі кукурудзи у розрахунок збитків і очікуваних доходів. Як видно з акту від 05.12.2004 року, наданого позивачем суду, він приступив до збирання кукурудзи лише 13 листопада 2004 року, коли пройшли всі оптимальні строки збиральних робіт, після яких настають природні втрати врожаю. Збирання врожаю проведено лише на 170 гектарах. На решті площ позивач прийняв рішення не проводити збирання врожаю. У зв'язку з цим незібраний по вині позивача урожай не може бути включений до розрахунку збитків і очікуваних доходів.

Крім того представлені суду документи на закупівлю і внесення мінеральних добрив не відповідають державній статистичній звітності Ф №ЗСТ від 01.05.2004 року. Визиває сумнів порядок розрахунків за отриманні 140 тонн нітроамофосу на суму 169000 грн. придбаної за готівкові кошти. Згідно Постанови «Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів НБУ" № 81 від 05.03.2003 р. внесені зміни до „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"»та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.04.2003 року за №268/7589, готівкою за отриманий товар можна розраховуватися у сумі не більше 10000 гривень.

Документи без назви на підтвердження витрат дизпалива на культивацію і міжрядний обробіток кукурудзи, затверджені головою ФГ 12.04., 22.05.2004 року - зазначені дати відносяться до квітня 2003 року, а потім виправлені на 2004 рік (а.с. 112, 106, 109.)

У накладній №НОМЕР_11 про отримання препарату «Тітус»від ПП „Агрохімія" у кількості 12 кг на суму 40 881 грн.10 коп. та накладній № НОМЕР_12 на отримання дизпалива на суму 40 444 грн. відсутні підписи про отримання цього препарату, що суперечить ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і звітність України" (арк. 46, 31).

Не можуть бути доказом сплати орендної плати в сумі 174 312 гривень, подані позивачем у вигляді відомості, як натуроплата, без переведення у грошову форму, та розрахунків податку з доходів фізичних осіб.

Не представив позивач також доказів сплати відсотків за кредитні кошти в сумі 165000 грн. та на які цілі отриманий кредит. Не можуть бути доказом про витрату пального на вирощування кукурудзи описи без забірних відомостей з підписами механізаторів і т.д.

Оцінюючи пояснення представників позивача та відповідача, зібрані документи, докази та матеріали, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають:

Позивачем не подано докази приймання посівного зерна по кількості та якості. Акти про таке приймання суду не подані;

Належний відбір арбітражних проб позивачем не проведено;

Не подано доказів дотримання агрономічних норм та технологій вирощування кукурудзи; не подано належних доказів внесення добрив належної якості в належній кількості та в обумовлений період;

Позивачем завищено витрати пального на 1ГА обробітку земель. Подані звіти машиніста-тракториста не відповідають формі 67 бухгалтерського обліку -обліковому листу тракториста -машиніста.

Позивачем не подано доказів обробітку 700 ГА земель в Чигиринському районі в 2004-2005 роках;

Торгово-промислова палата не є експертною установою (том 2 а.с. 51). Відбір проб для аналізу ТПП проводився без представника відповідача та без повідомлення його у встановленому порядку про можливість проведення таких дій;

Вирощування сортового насіння не підлягає ліцензуванню відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності»;

Відповідачем представлено ліцензійну угоду на 2003 та 2004 рік на вирощування насіння кукурудзи; використовувались землі СТОВ «Іскрине»Шполянського району.

Позивачем не підтверджені належними первинними доказами агротехнічний стан полів на момент посіву при наявності наступних обставин: передача товару 06.04.2004 і посів 05.05.2004, про що свідчать матеріали справи;

Доводи позивача щодо дотримання агротехнічних умов вирощування по інтенсивній технології грунтуються лише на первинних бухгалтерських документах - без бонітування ґрунту, дослідження фактичного стану ґрунту на період виникнення спірних обставин, на які посилався позивач, та норм агротехнічних робіт, а також їх вартість за середніми цінами району (том 1 а.с. 20 - 59).

Відповідно до вимог ст.ст. 20, 21 Закону України “Про насіння і посівний матеріал” визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється методом апробації, ґрунтового і лабораторного сортового контролю. Обсяги апробації сортових посівів та насаджень сортів рослин визначаються виробниками насіння та садивного матеріалу самостійно, виходячи із необхідності задоволення власних насіннєвих потреб, створення страхових фондів, виконання згідно з укладеними договорами поставок в державний резервний насіннєвий фонд, а також з урахуванням реалізації на ринку насіння.

Позивачем не доведена фактична площа полів, на яких було посіяно спірний посівний матеріал (кукурудза) і площа збирання, враховуючи доводи відповідача щодо загибелі врожаю позивача на площі 320 га, дотримання строків збирання кукурудзи (акт від 25 грудня 2004 року, том 1 а.с. 154).

Позивачем не подано доказів дотримання при визначені якості спірної партії кукурудзи порядку відбору проб, наявність у позивача арбітражної проби, оформленої при прийнятті кукурудзи від постачальника відповідно до чинних стандартів.

Акт експертизи №НОМЕР_3 від 1 квітня 2005 року (том 1, а.с. 157-161) та від 29 квітня 2005 року (том 1 а.с. 173-175) не є належним доказом у справі, оскільки немає доказів атестування експерта Плясової Л.І., вона не попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Не вказано, хто і з яких підстав призначав дану експертизу.

ПП ОСОБА_2 атестований як реалізатор насіння кукурудзи у 2004 році. Робота атестаційної комісії розпочата лише в жовтні 2003 року. Порядок атестації виробників насіння у 2003 році не розроблений (том 2 а.с. 87);

а тому в задоволенні позову належить відмовити

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача повністю.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

В задоволенні клопотань позивача відмовити.

В задоволенні клопотань відповідача відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя Скиба Г.М.