open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
       

Справа № 2-а -3920-2010

                                                                        ПОСТАНОВА

                                                              ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

16 листопада  2010 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Горощука О.В.,

при секретарі – Писаренко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Слов’янську цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України в Слов»янському районі Донецької області, третя особа: головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення заборгованості з пенсії, суд -  

                ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління пенсійного Фонду України в  Слов»янському районі Донецької області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року .

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», віднесений до категорії «дітей війни» і має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Така допомога їй у 2007 р. не виплачувалась, а у 2008-2010 р.р. виплачувалась не в повному обсязі. Враховуючи, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та те що мінімальна пенсія за віком у 2007 р., складала у квітні-вересні 410 грн. 06 коп., у жовтні-грудні 415 грн. 11 коп. У 2007 році їй не сплачено зазначеної допомоги в сумі 710 грн. 91 коп. за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року, враховуючи, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. скасовані неконституційні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». У 2008 році мінімальна пенсія складала у травні - червні 481 грн., у липні – вересні 482 грн., у жовтні – грудні 498 грн.. Фактично їй у цей період було сплачено 10 % від мінімальної пенсії, тобто у січні - березні по 47 грн. щомісячно, у квітні - червні по 48 грн. 10 коп. щомісячно, у липні – вересні по 48 грн. 20 коп. щомісячно, у жовтні – грудні по 49,80 грн. щомісячно. Тобто сума недоотриманої допомоги, з моменту винесення Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. становить у 2008 р. - 715 грн. 23 коп. За січень 2009 року - квітень 2010 року йому також не донараховано та не сплачено 1593 грн. 60 коп. А всього їй не сплачено 3019 грн. 70 коп. Тому просить суд, визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати на її користь та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 1.01.2009 року по 30.09 2010 року, а також стягнути понесені витрати по сплаті судового збору.

В судове засідання позивач не з'явилась, подавши заяву про слухання справи у її відсутність.

Представник відповідача управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янську Донецької області до судового засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Третя особа - головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, повідомлені належним чином про час та місце слухання справи до суду не з'явились і також жодного клопотання про розгляд справи за їх відсутністю не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України в Слов»янському районі Донецької області, третя особа: головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання дій відповідача стосовно несплати в повному обсязі в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком  протиправними та стягнення заборгованості з пенсії   за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року, підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «діти війни», що підтверджується пенсійним посвідченням     НОМЕР_1 та відповідною відміткою.

Правовий акт — акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб’єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни припинення) на основі цих норм прав і обов’язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення.

Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Відповідно до ст. 113 Конституції України

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, якій у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

До повноважень Кабінету Міністрів України, визначених ст. 116 Конституції України, зокрема належить: здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечення проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем’єр-міністр України (ст. 117 Конституції України).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З урахуванням закріплених законом принципів здійснення державної влади, виконання основних функцій держави та завдань органів виконавчої влади у відповідності до Конституції та законів України, суд вбачає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, що і відображено у принципі верховенства права.

Виходячи із того, що позивач є «дитиною війни» в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на неї  повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії  на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

У 2007 році, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (Закон № 489-V) від 19.12.2006 року, було зупинено дію ст. 6 Закону  № 2195-ІУ.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині зупинення дії ст. 6 Закону № 2195-ІУ, були визнані такими, що не відповідають Конституції України, неконституційними. Таким чином з дня ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України, положення ст. 6 Закону № 2195-ІУ, повинно було застосовуватись.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розміри мінімальної пенсії за віком складали: з 01.04.2007 р. - 410,06 грн.; з 01.10.2007 р. - 415,11 грн. Тобто за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., позивач мав право на отримання підвищення до пенсії, на підставі ст. 6 Закону  № 2195-ІУ.

Пунктом 41 підпункту 2 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" текст статті 6 викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року (Закон №107-VI) визнано такими, що не відповідають Конституції України, згідно рішення Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року.

Таким чином з часу ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22.05.2008 року у позивача виникло право на отримання доплати до пенсії відповідно до Закону № 2195-ІУ.

У 2009-2010 роках положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону, а не Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року. Так в своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Тому при вирішенні цього питання відповідач повинен керуватись нормами спеціального закону.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року підлягають задоволенню, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як «дитині війни» повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

Що стосується позовних вимог позивача, про визнання неправомірною бездіяльність УПФУ в Слов»янському районі по не нарахуванню і виплаті їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни то вони також підлягають задоволенню.

Однак, предметом спору по даній цивільній справі є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування та виплатити державну соціальну допомогу. Визначення розміру нарахування, у вказаних правовідносинах, є функцією по даній справі – відповідача. У зв’язку з цим, суд вважає, що в цій частині – визначення конкретної суми допомоги, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатила судовий збір в сумі 3.40 грн. та 51 грн., то з місцевого бюджету Слов’янської міської Ради слід стягнути на користь позивача даний судовий збір.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007,  ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, З.У. “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, З.У. “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 71 Закону України» Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від. 28.05.2008 року ст. ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 - 163 КАС України, -

          ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність УПФУ в Слов»янському районі по не нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Слов»янському районі Донецької області здійснити, ОСОБА_1, за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2010 року, нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

Повернути ОСОБА_1 суму сплаченого державного мита в розмірі 54 гривні 40 копійок, шляхом списання їх з місцевого бюджету ( р/р № 31417537700075 в банку ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605, код платежу 22090100, отримувач місцевий бюджет  міста Слов»янська ).

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                                      О.В. Горощук

Джерело: ЄДРСР 12258727
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу