Справа № 761/37110/21
Провадження № 2/761/3611/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Сидоренко Д.О. ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа: Професійна спілка персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом в якому просив визнати незаконним і скасувати наказ № 607 від 11 вересня 2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» застосованого відносно ОСОБА_1 - начальника сектору рекрутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ», стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоди в розмірі 28 000, 00 грн. та судовий збір. Заява мотивована тим, що 15.03.2019 ОСОБА_1 , було прийнято на посаду провідного спеціаліста з питань персоналу управління соціально-трудових відносин Департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДІ «АМПУ», відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 12.03.2019 №109-к. 20.01.2020 наказом ДП «АМПУ» від 20.01.2020 №74-к ОСОБА_1 , було переведено на посаду начальника сектору ректутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики Департаменту. Позивач зазначає, що за рік його роботи в ДП «АМПУ» жодного нарікання на якість його роботи та працівників Департаменту від в.о. голови ДІ «АМПУ» та безпосереднього його керівника, директора Департаменту ДП «АМПУ», не надходило. Навпаки, роботу Департаменту було оцінено керівництвом на достатньому рівні, що підтверджується неодноразовими заохоченнями персоналу Департаменту та його особисті премії за виконання особливо важливих завдань, встановленням доплат та надбавок працівникам за високі досягнення в праці. 15.04.2020, відповідно до рішень Установчих зборів Професійної спілки персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Профспілка)(протокол №1 від 15.04.2020), ОСОБА_1 обрано головою Профспілки, обов`язки якої виконую по теперішній час. Згідно з наказом ДІІ «АМПУ» від 11.09.2020 №607-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » (далі - Наказ №607). Як зазначив позивач ОСОБА_1 , оголошено догану за невиконання дорученої роботи, а саме пункту 2 окремого доручення від 07.08.2020 №530/10/ОД «Щодо усунення недоліків», з чим я не погоджується та вважає Наказ №607 незаконним, таким, що підлягає скасуванню, оскільки він винесений всупереч вимог статті 43 Конституції України, статей 29, 31, 43, 149, 252 Кодексу законів про працю України, статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон) та пунктів 2.3.1., 8.1.8. Колективного договору трудового колективу апарату управління ДП «АМПУ» на 2016-2018 роки. Позивач вважає, що Відповідачем у порушення ст.147-149 КЗпП України не дотримано правила та порядок притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, ОСОБА_3 вважає, що його притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось із порушенням норм КЗпП України, а тому він вимушений звернутись до суду із вказаним позовом за захистом своїх прав.
Провадження в справі відкрито 15.02.2023 відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК Українивирішенопитання про їїрозгляд за правилами спрощеногопозовногопровадження з повідомленням (викликом) сторін.
В адресу суду надійшов відзив від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Відповідно до вказаного відзиву вбачається, що представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного. На переконання представника відповідача, позивач був обізнаний про покладання на нього обов`язків з ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних в апараті управління ДП «АМПУ», про що свідчить його підпис на наказі ДП «АМПУ» від 09.04.2019 № 341-к. Додатковим підтвердженням того, що позивач був обізнаний про покладення на його обов`язків з ведення військового обліку є його заява від 14.08.2020 про звільнення його від виконання обов`язків з організації та ведення військового обліку. Також зауважує, що ДП «АМПУ» винесло спірний наказ від 11.09.2020 №607-к не під час перебування на лікарняному позивача, після надання позивачу можливості надати свої пояснення з приводу виявленого порушення та можливості усунення порушень, а також після звернення до профспілки. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Оскільки до позивача було застосоване найменше за ступенем стягнення, то це вказує на те, що ДП «АМПУ» як раз було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку та інші обставини, що визначені ч. 3 ст. 149 КЗпП України. Таким чином, ДП «АМПУ» надавалась можливість не тільки надати свої пояснення ОСОБА_1 , але і виправити порушення, та при винесені наказу враховано всі обставини, що визначені ст. 149 КЗпП України. Щодо стягнення моральної шкоди ДП «АМПУ» зазначає, що законність притягнення до дисциплінарної відповідальності, виключає наявність протиправної поведінки, вини ДП «АМПУ» та завданої позивачу шкоди. Позивачем не доведено, що певні негативні події в його житті стались саме через притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Професійна спілка персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» надала письмові пояснення, в якому зазначила, що відповідачем порушено законодавство про працю по відношенню до Ппзивача та просить суд задовольнити в повному обсязі позов ОСОБА_1 , скасувати наказ №607-к від 11.09.2020 та відшкодувати моральну шкоду. Відповідно до вказаних пояснень Професійна спілка персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» підтримує Позивача та погоджується з тим, що оспорюваний Наказ №557 є незаконним, такими, що підлягає скасуванню, оскільки Відповідач виніс його всупереч вимог статті 43 Конституції України, статей 29, 31, 43, 1- Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), статті 39 України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та пунктів 2.3.1., 8.1.8. Колективного договору трудового колективу апарату управління ДП «АМПУ» на 2016-2018 роки.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив про їх задоволення.
Представник Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог, просив відмовити з підстав викладених у відзиві.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила. Про день та час розгляду справи Професійна спілка персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» повідомлялась належнис чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами доказита надавши їм відповідну оцінку суд прихордить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено, що 15 березня 2019 року, ОСОБА_1 , було прийнято на посаду провідного спеціаліста з питань персоналу управління соціально-трудових відносин Департаменту по роботі з персоналом апарату управління Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 12.03.2019 № 109-к.
20 січня 2020 року відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 20.01.2020 № 74-к ОСОБА_1 , було переведено на посаду начальника сектору ректутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики Департаменту (копія наказу наявна в матеріалах справи).
15 квітня 2020 року відповідно до рішень Установчих зборів Професійної спілки персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» протокол №1 від 15.04.2020, Позивача обрано головою Профспілки.
Відповідно до п. 8 протоколу № 89/10 від 14.05.2020 наради з керівництвом структурних підрозділів апарату управління та філій ДП «АМПУ» доручено, зокрема, Департаменту по роботі з персоналом надати інформацію про стан військового обліку військовозобов`язаних і призовників в апараті управління ДП «АМПУ», за необхідності призначити службове/внутрішнє розслідування (перевірку).
Згідно з наказом ДІІ «АМПУ» від 11.09.2020 №607-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , оголошено догану за невиконання дорученої роботи, а саме пункту 2 окремого доручення від 07.08.2020 № 530/10/ОД «Щодо усунення недоліків» (копія наказу наявна в матеріалах справи).
З 20 серпня 2020 року по 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності.
З метою отримання пояснень від ОСОБА_1 щодо виявлених в ході перевірки порушень в. о. Голови ДП «АМПУ» видав окреме доручення від 04.08.2020 № 521/10/ОД «Щодо надання пояснень» згідно якого ОСОБА_1 пропонувалось надати пояснення з приводу проведеної перевірки та виявлених порушень. ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення та виконання окремого доручення керівника підприємства, про що складено відповідний акт від 04.08.2020 (копія наявна в матеріалах справи).
07 серпня 2020 року в. о. Голови ДП «АМПУ» було видано окреме доручення № 530/10/ОД згідно якого ОСОБА_1 доручалось невідкладно усунути недоліки, виявлені під час перевірки стану ведення військового обліку. ОСОБА_1 ознайомився з документом, але до виконання не був ним прийнятий, про що складено відповідний акт від 07.08.2020.
Листом від 03.09.2020 № 3139/10-01-01/вих ДП «АМПУ» було направлено подання до Професійної спілки персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.
Заявою від 03.09.2020 ОСОБА_1 просив звільнити останнього від виконання обов`язків з організації та ведення військового обліку.
Згідно з наказом ДП «АМПУ» від 11.09.2020 року № 607-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання обов`язків щодо ведення військового обліку працівників апарату управління Державного підприємства «Адміністрація морських портів України відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 24.01.2020 № 117-к «Про покладання обов`язків із введення військового обліку військовозобов`язаних і призовників апарату управління ДП «АМПУ»
Притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відбулось на підставі наказу ДП «АМПУ» від 19.05.2020 №;33/10-АГ «Про перевірку стану ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ», виявлено чисельні порушення вимог чинного законодавства України з питань обліку та бронювання військовозобов`язаних в апараті ДП «АМПУ», що відображено в Акті за результатами перевірки від 22.05.2020 №134дск.
У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 на роботі з 19.05.2020 по 31.07.2020, з Актом за результатами перевірки від 22.05.2020 № 134дкс ОСОБА_1 ознайомлено 04.08.2020.
Наказом від 19.08.2020 №557-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за результатами проведеної перевірок ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» було оголошено ОСОБА_1 начальнику сектору рекрутингу та розвитку персоналу правління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ».
Пунктом 2 окремого доручення від 07.08.2020 №530/10/ОД «Щодо усунення недоліків» ОСОБА_1 було доручено в термін до 11.08.2020 забезпечити повідомлення відповідних військових комісаріатів щодо зміни облікових даних працівників, які звільнилися з апарату управління ДП «АМПУ», відповідно до вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2020 N№921.
ОСОБА_1 був ознайомлений з окремим дорученням від 07.08.2020 № 530/10/ОД «Щодо усунення недоліків», але до виконання не прийняв без обґрунтування причин відмови, про що було складено акт від 07.08.2020.
Пункт 2 окремого доручення від 07.08.2020 №530/10/ОД «Щодо усунення недоліків» ОСОБА_1 не виконав.
Окремим дорученням від 14.08.2020 №544/10/ОД «Щодо надання пояснень» ОСОБА_1 доручено надати пояснення щодо причин невиконання пункту 2 окремого доручення від 07.08.2020 №530/10/ОД «Щодо усунення недоліків».
ОСОБА_1 від ознайомлення з окремим дорученням від 14.08.2020 №544/10/ОД «Щодо надання пояснень» відмовився, про що було складено відповідний акт від 14.08.2020.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не забезпечив належного виконання пункту 2 окремого доручення в.о. Голови ДП «АМПУ» від 07.08.2020 №530/10/ОД «Щодо усунення недоліків», що підтверджується відсутністю відповідних листів-повідомлень до військових комісаріатів, наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України у вигляді оголошення догани.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності» ДП «АМПУ» звернулось до Профспілкового комітету професійної спілки персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з проханням щодо надання згоди на притягнення ОСОБА_1 , члена виборного органу цієї профспілки, до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (подання ДП «АМПУ» від 21.08.2020 №2951/10-03-06/Вих).
Враховуючи те, що надана листом від 31.08.2020 №63 незгода Профспілки щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованою, та керуючись статтями 147 та 147-1 Кодексу законів про працю України, пунктом 3.1 Правил внутрішнього розпорядку для працівників апарату управління державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Додаток 1 до Колективного договору трудового колективу апарату управління ДП «АМПУ» на 2016-2018 роки), видано наказ в якому зазначено «За невиконання дорученої роботи, а саме пункту 2 окремого доручення від 07.08.2020 №530/10/ОД «Щодо усунення недоліків» оголосити догану ОСОБА_1 , начальнику сектору рекріння розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ».
Як вже зазначалось, 15.04.2020, відповідно до рішень Установчих зборів Профспілки протокол №1 від 15.04.2020, ОСОБА_1 обрано головою Профепілки, обов?язки якого він виконує по теперішній час.
Згідно з наказом ДІ «АМПУ» від 11.09.2020 №607-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання дорученої роботи, а саме пункту 2 окремого доручення від 07.08.2020 №530/10/ОД «Щодо усунення недоліків».
Третя особа підтримує заявлені ОСОБА_1 вимоги та погоджується з тим, що Наказ №607 є незаконним, таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач виніс його всупереч вимог статті 43 Конституції України, статей 29, 31, 43, 149, 252 Кодексу законів про працю України (далі - К3пП України), статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та пунктів 2.3.1., 8.1.8. Колективного договору трудового колективу апарату управління ДП «АМПУ» на 2016-2018 роки.
Так, до застосуванням дисциплінарного стягнення до позивача відповідач направив Профспілці подання від 21.08.2020 №2951/10-03-06/Вих щодо надання згоди на притягнення начальника сектору рекрутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ» - Голови Профспілки ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Як зазначено в поясненнях третьої особи, що Подання надійшло до Профспілки 25.08.2020 та було розглянуто на Зборах членів Профспілки 31.08.2020 у строк, визначений статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон) та статтею 43 Кодексу законів про працю України (далі - К3пП України), за аналогією права. З метою об`єктивного розгляду Подання, керуючись вимогами статті 28 Закону Профспілка листом від 26.08.2020 №61 просила надати в п`ятиденний термін документи та інформацію з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а саме: Належним чином завірену копію наказу ДП «АМПУ» від 24.01.2020 №117-к «Про покладання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» з відміткою про ознайомлення з наказом начальником сектору рекрутингу та розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ» ОСОБА_1 ; Належним чином завірену згоду начальником сектору рекрутингу та розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ» ОСОБА_1 на виконання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ»; Належним чином завірену копію посадових обов`язків працівника, на якого покладено виконання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» з відміткою про ознайомлення працівника на якого вони поширюється; Результати розгляду заяви начальника сектору рекрутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДІ «АМПУ» ОСОБА_1 щодо звільнення його від виконання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» від 14.08.2020 жодного запитуваного документу.
Основні правила військового обліку встановлює Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. №921, він же містить і низку положень, що стосуються організації військового обліку призовників і військовозобов`язаних на підприємствах, в установах, організаціях.
Відповідно до пункту 2 окремого доручення від 07.08.2020 №530/10/ОД «Щодо усунення недоліків», яким було зобов`язано ОСОБА_1 в термін до 11.08.2020 забезпечити повідомлення відповідних військових комісаріатів щодо зміни облікових даних працівників, які звільнилися з апарату управління ДП «АМПУ», відповідно до вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921.
Ця робота відноситься до обов`язків щодо ведення військового обліку, яка не передбачена посадовими обов`язками позивача, як начальника сектору.
Крім того, матеріали справи не містять Посадової інструкції начальника сектору, оскільки не існувало в природі з моменту призначення ОСОБА_1 на посуду начальника сектору з 20.01.2020 і цей факт відображено в судовому рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2021 в справі №761/29470/20, яке Постановою Київського Апеляційного суду від 09.11.2022 залишено без змін (копія наявна в матеріалах справи).
Вказаний факт свідчить про порушення відповідачем вимог статті 29 К3пП України, в який чітко зазначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки, тобто роботодавець до початку роботи не роз`яснив ОСОБА_1 його права і обов`язки, не ознайомлено із посадовою інструкцією, а останній працював на посаді начальника сектору без визначених конкретних посадових обов`язків з моменту призначення з 20.01.2020 та до оголошення йому догани 11.09.2020.
Згідно з наказом від 24.01.2020 №117-к «Про покладання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ», яким начебто покладені обов`язки з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» на начальника сектору рекрутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ» ОСОБА_1 , як зазначив останній згода не запитувалась та працівником не надавалась.
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2021 в справі №761/29470/20, яке постановою Київського Апеляційного суду від 09.11.2022 залишено без змін, означені порушення Відповідача при виданні наказу від 24.01.2020 №117-к про покладання обов`язків з ведення військового обліку на Позивача доведені в суді (копія рішення наявна в матеріалах справи).
Проте Посадової інструкція працівника, на якого покладено виконання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» (начальника сектора рекрутингу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДІ «АМПУ»), з відміткою про його ознайомлення матеріали справи не містять.
Тобто, належним чином відповідачем не доводились ОСОБА_1 посадові обов`язки з ведення військового обліку, після його призначення начальником сектора рекрутингу та розвитку персоналу, які начебто ОСОБА_1 мав виконувати, і які, відповідно, йому невідомі.
Оскільки згоди на виконання обов?язків з ведення військового обліку в апараті управління ДІ «АМПУ» начальник сектора рекрутингу та розвитку персоналу ОСОБА_1 не надавав, з наказом про покладання додаткових обов?язків щодо ведення військового обліку ОСОБА_1 не ознайомлено, посадової інструкції працівника, на якого покладено виконання обов`язків з ведення військового обліку, матеріали справи не містять, очевидно що, Відповідачем порушено вимоги статті 43 Конституції України щодо заборони застосування примусової праці, статті 21 КЗпП України та пункту 2.3.1 Колективного договору трудового колективу апарату управління ДП «АМПУ» на 2016-2018 роки в частині обов`язку роботодавця забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, статі 29 КЗпП України та пункту 2.7. Колективного договору в частині обов`язку роботодавця до початку роботи роз`яснити працівникові його права і обов`язки, ознайомити працівника із посадовою (робочою) інструкцією (або інший документ, що містить робочі обов?язки працівника).
Крім того, відповідно до пункту 15 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 №1145 вказано, що «Настоящее постановление не распространяется на руководителей предприятий, учреждений и организаций, их заместителей и помощников; главных специалистов; руководителей структурных подразделений, отделов, цехов, служб и их заместителей.
Оскільки ОСОБА_1 був начальником сектору, тобто керівником структурного підрозділу, то на нього взагалі не можна було покладати додаткові обов`язки ані суміщенням професій (посад), ані розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуємих робіт, ані виконання разом зі своєю роботою обов`язки тимчасово відсутнього працівника.
Зазначене вказує, що на ОСОБА_1 поклали додаткові обов`язки наказом №117-к в порушення вимог пункту 15 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 №1145, якій чітко забороняє це робити з керівниками структурних підрозділів підприємства.
Якщо на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях перебуває менше ніж 500 призовників і військовозобов`язаних, то обов`язки щодо ведення військового обліку покладають на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом, якій установлюють доплату в розмірі до 50 % посадового окладу, крім держслужбовців (відповідно до п. 11 Порядку № 921).
Під час розгляду справи було встановлено, та не спростовувалось сторонами, що в апараті управління ДП «АМПУ» менше 500 призовників і військовозобов`язаних, отже, окремого структурного підрозділу або посад з організації та ведення військового обліку не створено, а виконання відповідних обов`язків покладається на працівника служби персоналу з відповідною доплатою.
Зазначену доплату встановлюють, якщо на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом покладають додаткові обов`язки з ведення військового обліку, які не передбачені посадовою інструкцією (розмір доплати може бути встановлено в розмірі 10 %, 20 %, 30 %, 40 %, 50 %).
Міністерство соціальної політики України листом від 09.02.2018 №227/0/101-18/281 надало роз`яснення щодо встановлення доплати за ведення військового обліку. Тож, якщо на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом покладаються додаткові обов`язки з ведення військового обліку, які не передбачено посадовою інструкцією, то за їх виконання встановлюється відповідна доплата. Зазначене відповідає функціональному призначенню доплат і надбавок, що є елементами тарифної системи, за допомогою яких компенсують відхилення від умов роботи, що визнаються нормальними й безпосередньо не враховуються в тарифних ставках і посадових окладах.
Коли ж у посадовій інструкції, працівника з кадрів визначено завдання й обов`язки з ведення військового обліку, то доплату, передбачену п. 11 Порядку № 921, не виплачують. Адже тоді фахівець кадрової служби веде військовий облік, виконуючи свої посадові обов`язки, за що отримує відповідну оплату з урахуванням виконання зазначених функціональних обов`язків (лист Мінсоцполітики від 09.02.2018 р. № 227/0/101-18/281).
Оскільки посадовими обов`язками Позивача, як начальника сектору рекрутингу та розвитку персоналу департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ », не передбачено обов`язку з ведення військового обліку, тому видання Відповідачем Наказу №117-к є прямим залученням Позивача до виконання додаткових обов`язків
Суд роз`яснює, що у чинному законодавстві передбачено всього 4 способи, за допомогою яких роботодавець може залучити працівника до виконання додаткових обов`язків: 1) виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника; 2) тимчасове заступництво; 3) суміщення професій (посад); 4) розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт.
Порядок оформлення перелічених вище способів, а також умови їх оплати регламентують: Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України); Постанова постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145 (діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу PCP» від 12.09.1991 № 1545-ХІІ); Роз`яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29.12.65 р. № 30/39 (діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу PCP» від 12.09.1991 № 1545-ХІІ); Інструкція щодо застосування постанови № 1145, затверджена Держкомпраці, Мінфіном СРСР та ВЦРПС від 14.05.82 p. № 53-BJI (далі - Інструкція № 53-ВЛ) (діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу PCP» від 12.09.1991 № 1545-ХІІ).
Так, відповідно до пункту 1 Інструкції № 53-ВЛ визначено, що «В постановлении Совета Министров СССР от 4 декабря 1981 г. №1145 предусмотрены порядок и условия:
а) совмещения профессий (должностей); б) расширения зон обслуживания или увеличения объема выполняемых работ; в) выполнения наряду со своей основной работой обязанностей временно отсутствующих работников. Все эти виды работ допускаются на одном и том же предприятии, в учреждении, организации с согласия работника в течение установленной законодательством продолжительности рабочего дня (рабочей смены), если это экономически целесообразно и не ведет к ухудшению качества продукции, выполняемых работ, обслуживания населения.».
Отже, за загальними правилами залучення працівника до виконання додаткових обов`язків повинно відбуватися за згодою працівника.
В свою чергу, відповідно до наявних документів у справі, а саме посадових інструкцій, Положення про департамент по роботі з персоналом апарату управління державного підприємства «Адміністрація морських портів України» вбачається, що до основних завдань і функцій Департаменту по роботі з персоналом не визначено ведення військового обліку.
Отже, ОСОБА_1 , займаючи посаду провідного спеціаліста з питань персоналу управління соціально- трудових відносин Департаменту, виконував обов`язки по веденню військового обліку на підставі наказу від 09.04.2019 №341-к «Про покладання обов`язків із ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних в апараті управління» з встановленням доплати у розмірі 20%, з яким останній був належним чином ознайомлений.
Тож, на позивача, як на провідного спеціаліста з питань персоналу управління соціально-трудових відносин Департаменту, на виконання Порядку №921, покладались додаткові обов`язки для ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» та встановлювалась надбавка за виконання цієї роботи в розмірі 20%.
Проте в подальшому, під час видання наказу від 24.01.2020 № 117-к «Про покладання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ», яким передбачено покладання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» на начальника сектору рекрутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ» ОСОБА_1 , згода на виконання додаткових обов`язків Позивачем не надавалась, що є порушенням вимог пункту 2 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145 (діє на території України відповідно до постанови Верховної
Досліджуючи вказаний наказ судом встановлено, що відповідач не ознайомив належним чином позивача з Наказом №117-к, про що свідчить відсутність особистого підпису про ознайомлення ОСОБА_1 .
На противагу зазначеному вбачається, що на Наказі №373-к від 29.05.2020 щодо тимчасового покладення обов`язків з ведення військового обліку наявний підпис провідного інженера з організації праці відділу організації праці та мотивації персоналу департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ» Савєнкової Р.М. про ознайомлення з наказом.
Одночасно з цим суд критично ставиться до посилання відповідача на обізнаність ОСОБА_1 щодо Наказу №117-к, який готував та візував проект цього наказу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ведення військового обліку не передбачено завданнями і функціями Департаменту, також ведення військового обліку не передбачено посадовою інструкцією позивача, як начальника сектору.
Також додатково до вищенаведеного, згода на виконання додаткових обов`язків від позивача, як Начальника сектору, не отримана та, відповідно, ним не надавалась; з посадовими обов`язками щодо ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ», як додатковою роботою без увільнення від основної роботи, Позивач як Начальника сектору, не ознайомлений.
Під час судового розгляду представником відповідача було зазначено, а також наведене витікає з відзиву на позовну заяву, що Позивач своєю заявою від 14.08.2020 підтверджує свою обізнаність щодо Наказу №117-к, проте суд з вказаним не погоджується.
Зі змісту заяви від 14.08.2020 вбачається, що Позивач наголосив Роботодавцю про те, що невідомі особи, під час тривалої відсутності (тимчасової непрацездатності) Позивача передали документи щодо військового обліку, які вів Позивач до 19.01.2020, працюючи на посаді провідного спеціаліста Департаменту по роботі з персоналом ДП «АМПУ, до м. Одеса і конкретне їх місцезнаходження Позивачу не відоме.
Окремо необхідно звернути увагу на те, що Наказ №117-к з профспілковим комітетом не погоджувався. Вказане витікає з наступного.
Пункт 3 Інструкції № 53-ВЛ наголошує: «3. Соглашение о совмещении профессий (должностей), а также расширении зон обслуживания или увеличении объема выполняемых работ оформляется приказом (распоряжением) администрации по согласованию с комитетом профсоюза с указанием совмещаемой профессии (должности), объема дополнительно выполняемых функций или работ и размера доплаты. В таком же порядке оформляется отмена или уменьшение указанной доплаты. Об изменении условий совмещения профессий (должностей), расширения зон обслуживания и увеличения объема выполняемых работ, уменьшении или отмене доплат работник должен быть предупрежден не менее чем за месяц. При ухудшении качества продукции выполняемой работы или обслуживания населения совмещение и доплаты за него могут прекращаться с момента выявления этого ухудшения.»
Про порушення пункту 3 Інструкції № 53-ВЛ, свідчить відсутність будь яких відміток профспілкового комітету про узгодження на Наказі №117-к.
У зв`язку з викладеним суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність працівників є одним із видів юридичної відповідальності, що встановлена законодавством за протиправну поведінку працівника. Вона є обов`язком працівника понести покарання, передбачене нормами законодавства про працю, за протиправне невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов`язків.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок.
Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких видів стягнення: догана; звільнення.
За змістом ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
У наказі ДП «АМПУ» від 19.08.2020 № 557-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » позивачу оголошено догану за неналежне виконання обов`язків щодо ведення військового обліку працівників апарату управління Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 24.01.2020 № 117-к «Про покладання обов`язків із введення військового обліку військовозобов`язаних і призовників апарату управління ДП «АМПУ».
Посадової інструкції працівника, на якого покладено виконання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» (начальника сектора рекрутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі-з персоналом апарату управління ДП «АМПУ» ОСОБА_1 ), з відміткою про його ознайомлення з посадовою інструкцією начальника сектора рекрутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ», в ДП «АМПУ» не має.
Тобто, належним чином Відповідачем не доводились посадові обов`язки начальника сектора рекрутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ» до Позивача, які ОСОБА_1 мав виконувати, і які, відповідно, йому невідомі.
Також суд звертає увагу на те, що за приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.
Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Проте, спірний наказ не містить жодних посилань на норми правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції або нормативно-правових актів, які були порушені позивачем та на підставі яких він притягується до дисциплінарної відповідальності.
Також окремої уваги заслуговує те, що питання притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , означене в Наказі, не узгоджено з Профспілкою, чим порушено вимоги частини 2 статті 252 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), частини 2 статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-163цс14 визначено, що за аналогією правило частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати й до передбачених частиною другою статті 252 КЗпП України, частиною другою статті 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 252 КЗпП України , частини 2 статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Крім того, відповідно до вимог пункту 8.1.8 Колективного договору до зобов`язань відноситься, а саме: Змінювати умови трудового договору, оплати праці, притягувати до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами Профспілки , лише за попередньою згодою Профспілки , членами якої вони є.
За таких обставин суд вважає, що позивач був протиправно притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказом від 11 вересня 2020 року №6047-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
На підставі вищевикладеного, оскільки згоди на виконання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ» начальник сектору рекрутингу та розвитку персоналу управління з розвитку персоналу та соціальної політики департаменту по роботі з персоналом апарату управління ДП «АМПУ» ОСОБА_1 не надавав, посадової інструкції, згідно якої на нього покладено виконання обов`язків з ведення військового обліку в апараті управління ДП «АМПУ», не має, відповідно у Відповідача відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим в частині позовних вимог, а саме визнання незаконним та скасування наказу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 11 вересня 2020 року №607-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » позов підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по від шкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Порядок відшкодування моральної шкоди передбачений Конституцією України, Цивільним Кодексом України (далі - ЦКУ) та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( зі змінами від 27 лютого 2009 року N 1) більш деталізовано порядок відшкодування моральної шкоди, що висвітлено у п.3,4 та 5.
Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Враховуючи обставини встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про наявність моральної шкоди, що її було спричинено позивачеві з боку відповідача.
З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
Такий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.12.2018 р. у справі № 640/14909/16-ц
Отже з урахуванням тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах позивача, часу та зусиль, що знадобились позивачеві для відновлення для відновлення попереднього стану, суд приходить до висновку , що на користь позивача з метою компенсацію моральної шкоди з відповідача необхідно стягнути суму у розмірі 1 000,00 грн.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16,23 ЦК України, ст.ст. 147, 148, 149, 237-1, 252 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа: Професійна спілка персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 607-к від 11.09.2020 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 3872777щ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1 000 грн. 00 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 3872777щ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3 178 грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
