Справа: № 2а-4461/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого –судді Лічевецького І.О., суддів –Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі –Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Ладижинської міської виборчої комісії Вінницької області, Ладижинської міської організації політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 р. в адміністративній справі за позовом Ладижинської міської партійної організації Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» до Ладижинської міської виборчої комісії Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ладижинська міська організація політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка), про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Ладижинська міська партійна організація Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»(надалі за текстом –«Ладижинська МПО «Батьківщина») звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення Ладижинської міської виборчої комісії Вінницької області (надалі за текстом –«Ладижинська МВК») від 05.11.2010 р. «Про встановлення результатів виборів депутатів Ладижинської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі». Одночасно позивач просив зобов’язати відповідача при розподілі депутатських мандатів врахувати виборчу квоту, визначену у п. 1 спірного рішення, та відповідно перерозподілити депутатські мандати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 р. адміністративний позов задоволено частково.

За наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів судом першої інстанції встановлено, що 05.11.2010 р. Ладижинською МВК прийнято рішення про встановлення результатів виборів депутатів Ладижинської міської ради в багатомандатному виборчому окрузі. Згадане рішення оформлено протоколом, який ні за своєю формою, ні за змістом не відповідає вимогам, встановленим для таких документів постановою Центральної виборчої комісії № 405 від 13.10.2010 р.

За змістом цього протоколу право на участь у розподілі депутатських мандатів набули кандидати у депутати від таких партій: Партія Регіонів –3043 голоси (31,9 %); ВО «Батьківщина»- 2818 голосів (29,6 %); «Фронт Змін»- 491 голос (5,1 %); УДАР В.Кличка –391 голос (4,1 %); Єдність –299 голосів (3,1 %).

Всього, при визначенні виборчої квоти враховано 7 042 голоси, а кількість депутатських мандатів у цьому виборчому окрузі складає 18.

Виходячи з наведених даних окружним судом зроблено висновок стосовно того, що виборча квота становить 391,22 голосів виборців, що відображено в п. 1 спірної постанови виборчої комісії.

В той же час, пунктом 2 постанови від 05.11.2010 р. Ладижинська МВК, не взявши до уваги дробовий залишок числа, встановила виборчу квоту на рівні 391 голос.

В результаті таких дій відповідача не було враховано волевиявлення 4 виборців і право на участь у розподілі депутатських мандатів у багатомандатному виборчому окрузі набули кандидати в депутати, включені до виборчих списків від Ладижинської міської організації політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка) - (надалі за текстом –«УДАР В.Кличка»), що отримали кількість голосів виборців, яка є меншою за виборчу квоту.

Задовольняючи позов частково Вінницький окружний адміністративний суд виходив з того, що рішення від 05.11.2010 р. не є рішенням про встановлення результатів виборів в розумінні ч. 1 ст. 77 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»від 10 липня 2010 року № 2487-VI (надалі за текстом –«Закон № 2487-VI»), а тому не тягне за собою ніяких правових наслідків.

Суд також дійшов висновку, що встановлюючи виборчу квоту на власний розсуд відповідач порушив вимоги Конституції України та Закону № 2487-VI.

В той же час, суд зазначив, що обов’язок розрахунку виборчої квоти, допуску до розподілу мандатів покладається на відповідні виборчі комісії.

Виходячи з того, що суд не може підміняти відповідний орган, рішення якого оскаржується, Вінницький окружний адміністративний суд вийшов за межі позовних вимог, визначивши способом захисту прав позивача визнання протиправними дій Ладижинської МВК щодо порушення нею встановленого порядку, передбаченого статтею 77 Закону №2487-VI та зобов’язання відповідача вчинити дії передбачені цією статтею. В задоволенні інших вимог судом відмовлено.

В апеляційних скаргах відповідач та третя особа просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права та на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, Ладижинська МВК зазначає, що спірним рішенням не порушено права позивача, оскільки на момент ухвалення судового рішення виборчою комісією не складено протокол про встановлення результатів виборів, а відтак позов не підлягав задоволенню. Позивач також зазначає, що, на його думку, суд не мав права виходити за межі позовних вимог.

Третя особа, УДАР В.Кличка, вважає, що виборча квота була обчислена у відповідності до положень статті 77 Закону № 2487-VI.

Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2487-VI місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та цим Законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Частинами першою та другою статті 4 Закону № 2487-VI визначено, що громадяни України беруть участь у відповідних місцевих виборах на рівних засадах. Кожен виборець на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад, в яких він бере участь, має один голос у багатомандатному виборчому окрузі та один голос в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідних рад.

За приписами частини 2 статті 77 Закону № 2487-VI кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів, включених до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному багатомандатному виборчому окрузі, на число, що дорівнює кількості депутатських мандатів у цьому виборчому окрузі.

Відповідно до частини 3 названої статті Закону № 2487-VI право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали три і більше відсотків голосів виборців, за умови, що кількість цих голосів виборців дорівнює виборчій квоті або є більшою за виборчу квоту.

Аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв’язку та наслідків застосування дає підстави погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що при визначенні виборчої квоти мають бути враховані всі голоси виборців.

У випадку якщо при обчисленні цієї квоти отримується дробове число, виборча комісія не наділена правом округлювати його до найближчого цілого числа нехтуючи волевиявленням виборців.

Колегія суддів зазначає, що згадані норми статті 77 Закону № 2487-VI втратили б будь-який сенс, якби не передбачалось, що виборча комісія не може на власний розсуд встановлювати виборчу квоту.

Інше тлумачення цієї норми не узгоджується з конституційними принципами загального, рівного і прямого виборчого права, закріпленими в статті 71 Конституції України та з необхідними гарантіями від зловживань, можливих під час проведення виборів.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а посилання скаржників на те, що допустивши до розподілу мандатів ще одну політичну силу, виборча комісія зробила Ладижинську міську раду біль демократичною, є помилковим.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Основні засади, організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад та сільських, селищних, міських голів визначені Законом № 2487-VI.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що організація і порядок проведення місцевих виборів регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

У контексті викладеного колегія суддів звертає увагу сторін на те, що виборча комісія повинна уникати прийняття рішень, що не ґрунтуються на законодавчих нормах, які б не були для цього мотиви.

В іншому випадку такі рішення є відкритою спробою протиправного втручання у виборчий процес.

Тлумачення закону в жодному разі не може спричиняти несправедливих обмежень прав суб’єктів виборчого процесу.

Твердження відповідача про те, що рішенням від 05.11.2010 р. не були порушені права Ладижинської МПО «Батьківщина»є очевидно необґрунтованими, оскільки позивач є суб’єктом виборчого процесу та одним з тих хто отримав право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Насамкінець, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суду надано право вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене суд не приймає як доказ помилкові міркування Ладижинської МВК стосовно того, що Вінницький окружний адміністративний суд порушив норми процесуального права вийшовши за межі позовних вимог.

У даній справі суд правомірно обрав спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 КАС України є підставою для залишення його без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Ладижинської міської виборчої комісії Вінницької області, Ладижинської міської організації політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка) залишити без задоволення, а на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська