ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 420/9330/20

адміністративне провадження № К/9901/4408/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №420/9330/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року (головуючий суддя - Танцюра К.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Ступакової І.Г., суддів - Бітова А.І., Лук`янчук О.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невірного розрахунку ОСОБА_1 посадового окладу (8740 грн) та окладу за військовим званням (1480 грн) для нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2018 року, у тому числі щомісячної та грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік, одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби; грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки як учаснику бойових дій відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі №420/3693/20; видачі ОСОБА_1 невірної довідки про розміри щомісячних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2018 року з використання розміру посадового окладу (8740 грн) та розміру окладу за військовим званням (1480 грн) для нарахування пенсії;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2018 року, у тому числі щомісячного та грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік, одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби та грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки як учаснику бойових дій відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі №420/3693/20 з використанням розміру посадового окладу 9230 грн та розміру окладу за військовим званням 1560 грн та виплатити різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2018 року, у тому числі щомісячного та грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік, одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби та грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки як учаснику бойових дій відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі №420/3693/20;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку «Про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії» за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2018 року з використання розміру посадового окладу (9230 грн) та розміру окладу за військовим званням (1560 грн);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 березня по 20 серпня 2018 року.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 01 серпня 2018 року №471 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 серпня 2018 року №159 - виключено зі списків ІНФОРМАЦІЯ_1 та знято з усіх видів забезпечення, у тому числі, з грошового при Військовій частині НОМЕР_2 .

3. Указував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправно не застосовано Примітку 1 Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 (далі - Постанова №704) при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленого законом на 01 січня 2018 року.

4. Зазначив, що 10 серпня 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_1 надано відповідь від 03 серпня 2020 року, на запит позивача, про відмову у перерахунку грошового забезпечення із посиланням на пункт 4 Постанови №704.

5. Переконував, що у постанові, яка регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців існує юридична колізія між пунктом 4 Постанови №704 та приміткою 1 Додатку 1, приміткою до Додатку 14 до указаної постанови Кабінету Міністрів України. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини указував, що при проведенні розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням слід виходити із розрахункової величини - 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, оскільки у примітці 1 до Додатку 1 та у примітці до Додатку 14 застосовано словесну конструкцію «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року», а тому просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій установили, що пункт 4 Постанови №704 (у редакції Постанови №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року», тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 01 січня календарного року.

8. Суди зазначили, що на момент набрання чинності Постановою №704, пункт 4 указаного нормативного акту викладений у редакції згідно з пунктом 6 Постанови №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

9. У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

10. Суди констатували, що лише з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї з величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою-мінімальний розмір заробітної плати.

11. Зауважили, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII пунктом 3 розділу ІІ якого установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

12. З урахуванням викладеного суди зазначили, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

13. При цьому суди урахували висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких: «за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають».

14. За таких обставин, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати.

15. Суд апеляційної інстанції, відповідаючи на доводи позивача щодо існування колізії між пунктом 4 Постанови №704 та приміткою 1 Додатку 1, приміткою до Додатку 14 до указаної постанови, зауважив, що Примітка, як складова частина нормативно-правового акту, не може містити в собі нормативних положень. Зазначив, що примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, у даному випадку з пунктом 4 Постанови №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

16. За наведених обставин, колегія суддів констатувала, що Примітка у Додатку 1 та Додатку 14 Постанови №704 не може мати нормативного характеру, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають саме положення основної норми Постанови №704 пункту 4, яка має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

18. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовця (посадового окладу та окладу за військовим званням) виходячи з 50% мінімальної заробітної плати, установленої на 01 січня календарного року, а не прожиткового мінімуму, визначеного на 01 січня 2018 року.

19. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги переконує, що суди попередніх інстанцій помилково застосували норми пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який містить відповідні норми права для працівників, а не для військовослужбовців, та урахували зазначений Закон як правовий акт, що має вищу юридичну силу над Постановою №704, яка є частиною спеціального законодавства для військовослужбовців.

20. Зазначає, що установлення Постановою №103 залежності посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців та деяких інших осіб від прожиткового мінімуму установленого законом на 01 січня 2018 року, що є кількісним вимірювальним показником, звузило обсяг існуючих прав на грошове забезпечення військовослужбовців у порівнянні з початковою редакцією пункту 4 Постанови №704.

21. Вважає, що розрахункова величина для визначення посадових окладів та окладів за військовим званням змінюється щороку, а тому такою величиною має бути або прожитковий мінімум для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, або не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 01 січня календарного року, які зазначені у примітці 1 Додатку 1 та в примітці 14 Додатку 14 до Постанови №704.

Позиція інших учасників справи

22. 25 березня 2021 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому, посилаючись на об`єктивність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

23. 11 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

24. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2021 року для розгляду справи №420/9330/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Чиркіна С.М., суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.

25. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року задоволено заяви суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М. про самовідвід від розгляду справи №420/9330/20 у зв`язку із порушенням порядку визначення складу суду (не ураховано спеціалізацію суддів).

26. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2021 року для розгляду справи №420/9330/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

27. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №420/9330/20 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

28. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року закінчено підготовчі дії, справу №420/9330/20 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

29. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 01 серпня 2018 року №471 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 серпня 2018 року №159 - виключено зі списків ІНФОРМАЦІЯ_1 та знято з усіх видів забезпечення.

30. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі №420/3693/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 :

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 20 серпня 2018 року №159 пункту стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 Військовою частиною НОМЕР_2 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 років, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення 20 серпня 2018 року, у розмірі 36 674 грн 29 коп.;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 років, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення 20 серпня 2018 року, у розмірі 36 674 грн 29 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

31. ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою про перерахунок грошового забезпечення, виходячи із положень примітки 1 у Додатку 1, примітки у Додатку 14 до Постанови №704 та тарифних коефіцієнтів тарифним розрядом та військовим званням «капітан 1 рангу».

32. Листом помічника командувача ВМС ЗСУ від 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що підстави для перерахунку грошового забезпечення, згідно з пунктом 4 Постанови №704 відсутні.

33. Не погоджуючись із такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

34. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

36. Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі установлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

37. Відповідно до частини другої - третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

38. Постановою №704 затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

39. Пунктом 4 Постанови №704 (у редакції чинній на час її прийняття) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

40. Згідно з пунктом 1 Примітки додатку 1 Постанови №704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

41. Згідно Примітки додатку 14 Постанови №704 оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

42. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.

43. Пунктом 3 Постанови №103 у Постанові №704 пункт 4 викладено у такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

44. Редакція Приміток додатків 1 та 14 не була змінена у зв`язку зі зміною редакції пункту 4 Постанови №704, тобто зміст приміток додатків 1 та 14 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

45. Загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки визначені Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року №870 (далі - Правила).

46. Пунктом 20 Правил передбачено вимоги, які установлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою. Так, в окремих випадках в структурі проекту документа допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень. Додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.

47. Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.

48. Згідно з пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

49. Суд зазначає, що норма Постанови №704, яка установлює розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців та порядок їх обчислення, міститься у пункті 4, а примітки додатків 1 та 14 лише роз`яснюють порядок їх обчислення.

50. Зокрема, додатки 1 та 14 до Постанови №704 містять примітки пояснюючого характеру, у яких наведено інформацію щодо арифметичної дії (множення), яка застосується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведено правила округлення розрахунків. В указаних примітках відсутні норми права, на що слушно звернув увагу суд апеляційної інстанції.

51. На час виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом на 01 січня 2018 року, тоді як відповідно до приміток до додатків 1 та 14 розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 01 січня календарного року.

52. Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

53. У постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №700/668/16-а указано, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.

54. Таким чином, оскільки додатки 1 і 14 до Постанови №704 були затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року Постановою №103, то відповідно і у цьому випадку пріоритетним у застосуванні є положення саме пункту 4 Постанови №704.

55. З наведеного слід дійти висновку, що дії відповідача при обчисленні позивачу посадового окладу та окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом, зокрема, на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, відповідають вимогам пункту 4 Постанови №704 та є правомірними.

56. Окрім того, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

57. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18 зазначила, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

58. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1 та 14 Постанови №704, то відсутні правові підстави для перерахунку розміру посадового окладу позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

59. Такі висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 11 грудня 2021 року у справах №200/3774/20-а, №240/11952/19 та у подальшому підтримано у постановах від 27 травня 2021 року у справі №520/5794/2020, від 04 листопада 2021 року у справі №460/7603/20, від 21 грудня 2023 року у справі №520/8060/19, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них.

60. З урахуванням викладеного Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

61. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно установлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, і підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

63. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

64. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IV. Висновки щодо судових витрат

65. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №420/9330/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду