Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5452/21
Провадження № 4-с/711/48/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Скляренко В.М.
при секретарі Копаєвій Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),-
в с т а н о в и в:
Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Стратілатов К.Г., який діє на підставі ордеру серії СА №1083738 від 22.04.2024, 07.08.2024р. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив скасувати арешт, накладений у виконавчому провадженні №69064447, а саме на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог у скарзі зазначено, що під час виконання судового наказу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.09.2021р. у справі 711/5452/21 про стягнення із ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованості за водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2020р. по 01.08.2021р. в сумі 13 724,65 грн. та судового збору в розмірі 227 грн., державним виконавцем у виконавчому провадженні №69064447 був накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунку накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
На виконання постанови державного виконавця було накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк».
Вказує, що зазначений рахунок є рахунком, на який ОСОБА_1 отримує заробітну плату (грошове забезпечення) від військової частини, і звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Також зазначає, що на даний час рішення суду - судовий наказ від 24.09.2021р. у справі 711/5452/21 про стягнення із ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованості за надані послуги повністю виконаний і заборгованість перед стягувачем відсутня, тому продовження дії обмеження права власності ОСОБА_1 на грошові кошти не переслідує будь-яку легітимну мету та не відповідає принципу юридичної визначеності.
В зв`язку із зазначеним представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця із заявою від 26.07.2024р., в якій просив зняти арешт з коштів боржника, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», та надав докази того, що зазначені кошти є заробітною платою, і звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Листом від 31.07.2024 року державний виконавець повідомив про відмову в задоволенні такої заяви.
За таких підстав, вважає відмову державного виконавця щодо зняття арешту із грошових коштів на рахунку боржника неправомірною.
Оскільки збереження обтяження у вигляді арешту грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», зберігає чинність і стало наслідком бездіяльності державного виконавця, який не вжив заходів для скасування відповідного обтяження після закінчення виконавчого провадження, то боржник звернувся до суду з даною скаргою.
Ухвалою суду від 08.08.2024 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Письмові заперечення вимог скарги від учасників справи на адресу суду не надходили.
22.08.2024р. Другим відділом Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надано копію постанови про закінчення виконавчого провадження №69064447.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Стратілатов К.Г. не з`явилися. При цьому, 28.08.2024р. адвокатом Стратілатовим К.Г. до суду подане клопотання про розгляд скарги у відсутність скаржника ОСОБА_1 та його представника, в якому останній одночасно вказує, що вимоги скарги підтримує лише в частині скасування арешту з грошових коштів на рахунку ОСОБА_1 .
В судове засідання представник стягувача КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради Зелтіньш Ю.Ю., яка діє на підставі довіреності №323/12 від 23.01.2023р., не з`явилася, але 13.08.2024р. подала до суду письмові пояснення, в яких вказує, що судовий наказ Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.09.2021р. у справі 711/5452/21 про стягнення із ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованості за водопостачання та водовідведення в сумі 13 724,65 грн. та судового збору в розмірі 227 грн., повністю виконаний, заборгованість погашена. Тому, при вирішенні справи покладається на розсуд суду та просить розглянути скаргу без участі представника стягувача .
В судове засідання представник Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений в установленому законом порядку. Разом з тим, 23.08.2024р. в.о. начальника відділу О.Купчин до суду подане клопотання, в якому остання просить розглянути скаргу у відсутність представника, з урахуванням наданої копії постанови про завершення виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до на ступних висновків.
В силу чинного цивільно-процесуального законодавства України, цивільне судочинство ґрунтується на принципі диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що 24.09.2021р. Придніпровським районним судом м. Черкаси видано судовий наказ у справі №711/5452/21, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП «Черксиводоканал» Черкаської міської ради заборгованість за водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2020р. по 01.08.2021р. у розмірі 13724,65 грн. та судовий збір у розмірі 227 грн.
Вказаний судовий наказ було пред`явлено до примусового виконання до Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), правонаступником якого є Другий відділ Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на підставі якого було розпочато виконавче провадження №69064447.
Постановою державного виконавця від 20.05.2022р. у ВП №69064447 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунку накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику /а.с. 6/.
Згідно постанови державного виконавця від 22.10.2023р. виконавче провадження №69064447 закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого документу /а.с. 42/.
Відповідні відомості також підтверджуються інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, згідно якої стосовно боржника ОСОБА_1 відсутні незавершені виконавчі провадження /а.с. 7-8/.
ОСОБА_1 має АТ КБ «Приватбанк» рахунок № НОМЕР_1 на який йому зараховується заробітна плата від військової частини /а.с.10-14/, на який також накладено арешт.
26.07.2024р. представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту із коштів на рахунку № НОМЕР_1 ,що відкритийв АТКБ «Приватбанк»на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 16-17/.
Згідно листа Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.07.2024 за вих. №15280/26.21-42/109692 орган державної виконавчої служби повідомив заявника про відсутність правових підстав для задоволення заяви та зняття арешту із коштів боржника ОСОБА_1 . Відповідна позиція обґрунтована тим, що відносно ОСОБА_1 наявні інші виконавчі провадженні, по яких останній має заборгованість на загальну суму 226997,67 грн. /а.с. 18/.
Оскільки державним виконавцем Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вжито ніяких дій щодо скасування обтяження арешту коштів боржника ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», а на теперішній час відсутні правові підстави для збереження такого виду обтяження, то заявник стверджує, що державним виконавцем допущену протиправну бездіяльність, внаслідок чого він звернувся до суду з даною скаргою.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених вимог суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 40 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404) визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Частиною другою статті 40 Закону №1404 передбачено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню, а відтак після фактичного повного виконання судового рішення підстави для збереження арешту майна припиняє своє існування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.
Згідно з вимогами ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном (постанови Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 2-356/12, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15).
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
За обставинами справи судом встановлено, що підставою звернення заявника до суду з даною скаргою є наявність арешту грошових коштів ОСОБА_1 , які знаходяться на № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», накладеного постановою державного виконавця від 20.05.2022р. у виконавчому провадженні №69064447, яке на даний час закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в зв`язку з фактичним повним виконанням). Предметом оскарження є бездіяльність органу державної виконавчої служби, яка полягає у невчиненні будь-яких дій, направлених на вжиття заходів для скасування обтяжень майна боржника. При цьому орган державної виконавчої служби в обґрунтування правомірності своїх дій посилається на наявність у боржника інших зобов`язань, задля забезпечення яких зберігається відповідне обтяження.
В цьому контексті суд звертає увагу, що за змістом положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що підставою накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, в тому числі і на рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», є забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради на виконання судового наказу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.09.2021р. у справі №711/5452/21, а відтак безпосередньо стосується виконавчого провадження №69064447. Натомість відповідне виконавче провадження закінчене у зв`язку з його повним фактичним виконанням, що підтверджується самою постановою державного виконавця від 22.10.2023р. про закінчення виконавчого провадження №69064447 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, 40 Закону «України «Про виконавче провадження» /а.с. 42/, а також заявою стягувача від 26.07.2024р. вих. №3549/12 /а.с. 15/ та письмовими поясненнями стягувача від 12.08.2024р. №3849/12 /а.с. 36/.
До того ж згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 відсутні актуальні виконавчі провадження, оскільки всі вони завершені.
Отже всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України органом державної виконавчої служби не надано суду будь-яких доказів на підтвердження необхідності збереження обтяження арешту на рахунках ОСОБА_1 , в тому числі і на рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», накладеного в рамках виконавчого провадження №69064447, а відтак збереження такого обтяження вочевидь є неправомірним.
За таких обставин, враховуючи відсутність грошових зобов`язань ОСОБА_1 перед стягувачем за судовим наказом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.09.2021р. №711/5452/21, що обумовлено фактичним повним виконанням відповідного судового рішення, відсутність будь-яких відомостей стосовно наявності будь-яких грошових зобов`язань ОСОБА_1 перед органом державної виконавчої служби, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
З огляду на зазначене орган державної виконавчої служби зобов`язаний був вжити належних заходів та зняти обтяження з майна заявника на підставі заяви його представника від 26.07.2024р., проте цього не зробив, внаслідок чого допустив порушення прав заявника, тому вимоги скаржника є правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
Що стосується оцінки інших доводів скаржника, зокрема тих, що на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», зараховується заробітна плата (грошове забезпечення) і звернення стягнення на такі кошти заборонено, то враховуючи зміст скарги та обставини спірних правовідносин, які мають значення для правильного вирішення справи за даною скаргою і встановлені судом поза розумним сумнівом, суд не вбачає доцільним надання оцінки таким доводам та доказам на підтвердження відповідних обставин, оскільки такі доводи не впливають на правильність висновків суду.
В цьому контексті, суд звертає увагу, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За таких підстав, враховуючи зміст порушеного права заявника, то обраний заявником спосіб захисту його прав шляхом ухвалення судом рішення про скасування відповідного обтяження відповідає критеріям ефективності і передбачений ч. 5 ст. 59 Закону №1404. Таким чином, заявлені ОСОБА_1 у скарзі вимоги є обґрунтованими та правомірними і підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.11, 18, 77, 80, 141, 259, 447, 450-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
у х в а л и в:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
Скасувати арешт,накладений постановоюдержавного виконавцяПридніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтуненко-Пізняк Г.І. про арешт коштів боржника від 20.05.2022р. у виконавчому провадженні №69064447, а саме арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складений 28 серпня 2024 року.
Головуючий В.М.Скляренко