Єдиний державний реєстр судових рішень
Додтакова постанова
іменем України
26 червня 2024 року
м. Київ
справа №320/3189/21
адміністративне провадження №К/990/24649/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 320/3189/21 за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення ,
У С Т А Н О В И В:
22 березня 2021 року Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (далі також позивач або УДП «Укрінтеравтосервіс») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі також відповідач або ГУ Держапраці), у якому просило визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ОД1012/1577/АВ/П/ТД-ФС від 26 грудня 2020 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року змінено шляхом доповнення його мотивувальної частини висновками, наведеними у цій постанові.
Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 320/3189/21 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано незаконною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу на Філію «Укрінтеравтосервіс-Одеса» за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ОД1012/1577/АВ/П/ТД-ФС від 26 грудня 2020 року.
11 квітня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла заява Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про ухвалення додаткового судового рішення, у якому заявник просить:
замінити первісного відповідача-Головне управління Держпраці у Одеській області на його правонаступника - Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці;
стягнути з Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок бюджетних асигнувать на користь Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» судовий збір в сумі 14 675,00 гривень.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Верховний Суд розглянув зазначену заяву і дійшов висновку про таке.
Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства (далі також КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
За змістом частини шостої статті 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судом встановлено, що заявником за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок згідно платіжного доручення № 281 від 10 березня 2021 року, за подання апеляційної скарги 3405 (три тисячі чотириста п`ять) гривень 00 копійок згідно платіжного доручення № 1618 від 20 червня 2022 року, за подання касаційної скарги 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок згідно платіжного доручення № 1906 від 02 вересня 2022 року на суму 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок та № 2022 від 04 жовтня 2022 року на суму 4 460 (чотири тисячі чотириста шістдесят) гривень 00 копійок, всього 14 675 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять ) гривень 00 копійок.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Верховний Суд у цій справі, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій та ухваливши нове про задоволення позовних вимог, не вирішив питання про судові витрати, у зв`язку із чим колегія суддів вважає, що є підстави для ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи зазначене, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги, мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі у сумі 14 675,00 грн.
Щодо заміни первісного відповідача - Головне управління Держпраці в Одеській області на його правонаступника - Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Згідно із частинами 1 та 4 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 2а/0612/649/11, від 03 травня 2018 року у справі № 2-а-1864/10, від 13 грудня 2018 року у справі № 2-а-1710/11, від 29 січня 2020 року у справі № 815/1303/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.
Водночас, обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.
Таким чином, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11 жовтня 2019 року (справа № 812/1408/16) та від 27 травня 2021 року (справа № 2а/1215/98/2012).
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» ( далі також постанова КМУ № 14) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 1, зокрема Головне управління Держпраці в Одеській області.
Пунктом 2 постанови КМУ № 14 утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 2, зокрема Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Відповідно до пункту 3 постанови КМУ № 14 установлено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з підпунктом 3 пункту 3 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Головного управління Держпраці в Одеській області, Управління Держпраці у Миколаївській області, Головного управління Держпраці у Херсонській області.
Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Держпраці в Одеській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39781624, адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, проспект Шевченка, 2) перебуває в стані припинення 19.01.2022.
Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44742194) зареєстроване як юридична особа публічного права, про що внесено відповідний запис 26.09.2022.
Отже, станом на час розгляду справи в суді касаційної інстанції, владні управлінські функції внаслідок проведеної реорганізації перейшли від Головного управління Держпраці в Одеській області до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яке є правонаступником відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність заміни відповідача у зв`язку з наявністю факту правонаступництва.
Враховуючи наведені вище обставини та норми права, суд вирішив здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача у даній справі - Головне управління Держпраці в Одеській області на Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Керуючись статтями 139, 252, 345, 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про заміну позивача задовольнити.
Замінити відповідача - Головне управління Держпраці у Одеській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39781624, адреса: 65044, м. Одеса, Проспект Шевченка, 2) на його правонаступника - Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44742194, адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1).
Заяву Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 320/3189/21 задовольнити.
Прийняти додаткову постанову у справі № 320/3189/21.
Стягнути на користь Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (код ЄДРПОУ 21536845) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44742194, м. Миколаїв, вул. Василевського маршала,40/1) сплачений судовий збір у сумі 14 675 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду С.М. Чиркін
А.А. Єзеров
О.П. Стародуб
