ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 рокуСправа №160/6325/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

В березні 2024 року представник Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" - адвокат Горовенко Любов Михайлівна звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України в наданні адміністративної послуги щодо реєстрації у Державному судновому реєстрі України судна 1885, яке належить на праві власності Приватному акціонерному товариству Кривий Ріг Цемент;

- зобов`язати Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України здійснити реєстрацію у Державному судновому реєстрі України судна 1885, яке належить на праві власності Приватному акціонерному товариству Кривий Ріг Цемент, з видачею необхідних документів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» звернулось до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України із заявою про реєстрацію у Державному судновому реєстрі України судна, яке належить Позивачу на праві власності, а саме: судно 1885, «Європа 2В», яке належить Позивачу на праві власності відповідно до договору купівлі - продажу барж №BU 585 від 1 серпня 2005 року та акту прийому - передачі барж від 14 жовтня 2005 року, укладеного між «Carpatcement Holding SA» (Румунія) та ВАТ «Дніпроцемент» (правонаступником якого є ПрАТ «Кривий Ріг Цемент»). Листом №10004/07/15-23 від 18.09.2023 року відповідач відмовив у проведенні реєстрації вищезазначеного судна у Державному судновому реєстрі України. Позивач вважає вказану відмову протиправною та необгрунтованою, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

14.03.2024 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 17.04.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

10.04.2024 року на адресу суду від Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами з огляду на таке. Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» звернулось до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України із заявою про реєстрацію у Державному судновому реєстрі України судна, а саме: судно 1 885, «Європа 2В», яке належить позивачу на праві власності відповідно до договору купівлі - продажу барж №BU 585 від 1 серпня 2005 року та акту прийому - передачі барж від 14 жовтня 2005 року, укладеного між «Carpatcement Holding SA» (Румунія) та ВАТ «Дніпроцемент» (правонаступником якого є ПрАТ «Кривий Ріг Цемент»). Адміністрація судноплавства листом №10004/07/15-23 від 18.09.2023 року відмовила у проведенні реєстрації вищезазначеного судна у Державному судновому реєстрі України. Зазначає, що до заяви про реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України подаються, зокрема, копії документів, що підтверджують право власності на судно, а також на двигун, якщо його придбано окремо. Згідно з доданими до заяви документами, судно «1885» належить ПрАТ «КРЦ» на підставі акту приймання-передачі від 14.10.2005 року, укладеного між «Carpatcement Holding SA» та ВАТ «Дніпроцемент». Відповідачем проаналізовано подані документи та повідомлено позивача, що поданий акт приймання-передачі від 14.10.2015 року не підтверджує право власності на судно, оскільки не має ознак правочину, а є лише підтвердженням свого зобов`язання щодо підтвердження доставки та отримання ВАТ «Дніпроцемент» відповідних барж. Таким чином, подані позивачем документи не підтверджують право власності на судно «1885» у розумінні статей 202, 316, 328, 655, 697 ЦК України. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

02.05.2024 року від представника позивача на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, в яких він не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, виходячи з наступного. При вирішенні питання про правову природу акту приймання передачі та чи можна вважати його документом, який підтверджує право власності, необхідно виходити із змісту вказаного акту та аналізу інших доказів у справі. Актом приймання передачі від 14.10.2005 року, підписаним «Carpatcement Holding SA», компанією за законодавством Румунії та Відкритим акціонерним товариством «Дніпроцемент» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент») передбачено, що відповідно до договору купівлі продажу барж №BU 585 від 1 серпня 2005 року «Carpatcement Holding SA» продав ВАТ «Дніпроцемент» баржі у кількості трьох штук разом з усіма машинами, обладнанням, навісним обладнанням і приладдям, розміщеними на них, в тому числі баржу №1885. В акті також зазначено, що відповідно до статті 4.4. договору сторони погодилися скласти акт приймання передачі як підтвердження доставки барж до місця призначення порт Херсон. Таким чином, акт приймання передачі від 14.10.2005 року є невід`ємною частиною договору купівлі продажу барж №BU 585 від 1 серпня 2005 року та підтверджує доставку баржі покупцю, як дію сторін договору, направлену на передачу права власності від продавця до покупця. Вважає, що зміст акту приймання передачі від 14.10.2005 року та інші докази у справі свідчать про перехід права власності на баржу до покупця з моменту її передачі. Як слідує із свідоцтва про анулювання, виданого 04.01.2006 року Регіональною капітанією міста Дробета-Турну-Северин Військово-морського управління Румунії, судно втратило право плавати під румунським прапором в результаті укладення договору купівлі продажу №BU 585 від 1 серпня 2005 року між компанією «Carpatcement Holding SA» та ВАТ «Дніпроцемент». На теперішній час баржа знаходиться на балансі позивача, про що було вказано в довідці від 21.07.2023 року №6824. Відповідно до акту №102-00881-22 технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації Technical survey report від 15.02.2022 року судно 1885 перебуває в придатному технічному стані. Зазначені докази свідчать про те, що вказане судно №1885 є власністю позивача. Попередній власник - «Carpatcement Holding SA» не заявляє жодних прав на вказане судно, більше того, як зазначено вище, звернувся із заявою про видачу свідоцтва про анулювання, що тягне за собою втрату права плавати під румунським прапором. Таким чином, спір про право власності на вказане судно відсутній. Неможливість офіційного оформлення належного позивачу майна, та відповідно, неможливість його подальшої експлуатації і розпорядження ним, призводить до порушення права власника та втручання у здійснення права власності. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Згідно з довідкою начальника відділу управління персоналом Аліни Шевченко від 16.05.2024 року №162 суддя Серьогіна Олена Василівна в період з 16.05.2024 року по 07.06.2024 року перебувала у щорічній відпустці.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що актом приймання - передачі від 14.10.2005 року, підписаним «Carpatcement Holding SA», компанією за законодавством Румунії, та Відкритим акціонерним товариством «Дніпроцемент», передбачено, що відповідно до договору купівлі - продажу барж №BU 585 від 1 серпня 2005 року «Carpatcement Holding SA» продав ВАТ «Дніпроцемент» баржі у кількості трьох штук разом з усіма машинами, обладнанням, навісним обладнанням і приладдям, розміщеними на них, в тому числі баржу №1885.

В акті також зазначено, що відповідно до статті 4.4. Договору сторони погодилися скласти акт приймання - передачі як підтвердження доставки барж до місця призначення - порт Херсон.

Згідно з митною декларацією від 10.10.2005 року Херсонською митницею було здійснено митне оформлення вказаного судна та проставлено відмітку про сплату всіх митних платежів.

Як слідує із свідоцтва про анулювання, виданого 04.01.2006 року Регіональною капітанією міста Дробета-Турну-Северин Військово-морського управління Румунії, судно 1885 втратило право плавати під румунським прапором в результаті укладення договору купівлі - продажу №BU 585 від 1 серпня 2005 року між компанією «Carpatcement Holding SA» та ВАТ «Дніпроцемент».

Позивачем здійснювалось обслуговування та ремонт вказаної баржі, зокрема згідно з актом №705-07/01 від 15.12.2005 року Херсонським суднобудівним заводом виконувалися роботи по ремонту баржі №1885.

В подальшому через численні реорганізації та зміну власника ВАТ «Дніпроцемент» частину архіву, в тому числі договір купівлі - продажу №BU 585 від 1 серпня 2005 року, було втрачено, що підтверджено довідкою Кам`янського заводу ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» №5240 від 20.04.2023 року.

На теперішній час баржа знаходиться на балансі позивача, що підтверджується копією довідки ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» від 21.07.2023 року №6824.

Відповідно до акту №102-00881-22 технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації Technical survey report від 15.02.2022 року судно 1885 перебуває в придатному технічному стані.

21.07.2023 року позивач звернувся до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України із заявою щодо реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України (вихідний №6837) та надав копії документів, необхідних, на думку позивача, для здійснення державної реєстрації судна.

Супровідним листом від 18.08.2023 року №7264 позивачем була направлена відповідачу заява від 20.07.2023 року щодо реєстрації у Державному судновому реєстрі України судна №1885 з уточненими головними параметрами судна.

Листом від 18.09.2023 року №10004/07/15-23 Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України відмовила в реєстрації зазначеного судна, посилаючись на вимоги пункту 2 частини 24 та пунктів 1, 2 частини 25 статті 27 Кодексу торговельного мореплавства України у зв`язку з неподанням документів, зазначених у цій статті, та поданням документів, що містять недостовірні відомості. Також вказано, що поданий акт приймання - передачі від 14.10.2005 року не підтверджує право власності на судно, оскільки не має ознак правочину, а є лише підтвердженням виконання сторонами у рамках договору купівлі-продажу барж від 01.08.2005 року № BU 585 свого зобов`язання щодо підтвердження доставки та отримання ВАТ «Дніпроцемент» відповідних барж. Таким чином, подані ПрАТ «КРЦ» документи не підтверджують право власності на судно «1885» у розумінні статей 202, 316, 328, 655, 697 ЦК України. Також, до заяви додано копії документів, складені іноземною мовою, без перекладу на державну мову, засвідченого у встановленому порядку, що не відповідає вимогам частини п`ятнадцятої статті 27 Кодексу, а саме: «Акт выполненных работ от 22.09.2005 г. № 705-07/01», «Приёмо-сдаточный акт от 15.12.2005 г.», «Акт выполненных работ от 27.10.2005 г.», «Исполнительная ведомость реконструкции». Таким чином, ПрАТ «КРЦ» не додано до заяви всі документи, необхідні для реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, зазначені у частині шістнадцятій статті 27 Кодексу.

Позивач, не погодившись із відмовою відповідача в наданні адміністративної послуги щодо реєстрації у Державному судновому реєстрі України судна 1885, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державні влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачене Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 26 Кодексу торговельного мореплавства України українські морські судна і судна внутрішнього плавання підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України.

Реєстрація морських суден і суден внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту (стаття 27 Кодексу торговельного мореплавства України).

Заява про реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна, припинення або тимчасове припинення реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України та додані до неї документи подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, в один із таких способів: особисто судновласником або уповноваженою ним особою; надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в електронній формі.

Відповідно до ст. 27 Кодексу торговельного мореплавства України до заяви про реєстрацію судна додаються такі документи:

копії документів, що підтверджують право власності на судно, а також на двигун, якщо його придбано окремо;

копія обмірного свідоцтва (за наявності);

свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України (якщо судно тимчасово зареєстровано у Державному судновому реєстрі України і строк дії цього свідоцтва не закінчився);

документальне підтвердження втрати права плавання під державним прапором іншої держави або скасування запису у реєстрі суден іншої держави (якщо судно раніше було зареєстровано органом реєстрації іншої держави);

копія документа, що посвідчує особу власника судна та підтверджує його громадянство; фотографічні знімки судна у паперовому вигляді (загальний вигляд з правого та лівого борту);

копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору.

Таким чином, до заяви про реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України подаються, зокрема, копії документів, що підтверджують право власності на судно, а також на двигун, якщо його придбано окремо.

Також згідно з статтею 27 Кодексу торговельного мореплавства України за результатами розгляду заяви центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту:

здійснює реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України, припиняє або тимчасово припиняє реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України, вносить зміни до Державного суднового реєстру України, видає нові документи замість втрачених;

відмовляє у реєстрації або тимчасовій реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, припиненні або тимчасовому припиненні реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, внесенні змін до Державного суднового реєстру України, видачі нових документів замість втрачених.

Підставою для відмови у реєстрації або тимчасовій реєстрації судна, припиненні або тимчасовому припиненні реєстрації судна, внесенні змін до Державного суднового реєстру України, видачі нових документів замість втрачених є: неподання документів, зазначених у цій статті; подання документів, що містять недостовірні відомості; невідповідність поданих документів вимогам закону.

Так, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України відмовила в реєстрації судна позивача, посилаючись на вимоги пункту 2 частини 24 та пунктів 1, 2 частини 25 статті 27 Кодексу торговельного мореплавства України у зв`язку з неподанням документів, зазначених у цій статті, та поданням документів, що містять недостовірні відомості.

Вимоги до державної реєстрації суден встановлено в Порядку реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України від 11.04.2022 року №203 (надалі - Порядок).

В пункті 5 розділу 1 Порядку зазначено, що реєстрацію та тимчасову реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, виключення та тимчасове виключення суден з Державного суднового реєстру України та Суднової книги України (припинення або тимчасове припинення реєстрації) з видачею відповідних суднових документів здійснює Адміністрація судноплавства за заявою судновласника або уповноваженої ним особи (далі - заявник).

Відповідно до п. 7 розділу 1 Порядку реєстрація (тимчасова реєстрація) судна в Україні полягає у внесенні відомостей про нього до Державного суднового реєстру України, що ведеться за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, або Суднової книги України, що ведеться за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та отриманні цим судном свідоцтва про право власності на судно, свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент), свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України або суднового білета.

Пунктом 2 розділу II Порядку передбачено, що заява про реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна, припинення або тимчасове припинення реєстрації судна, внесення змін та видачу нових документів замість втрачених у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України та додані до неї документи подаються до Адміністрації судноплавства у спосіб, строки та в обсягах, визначених статтею 36 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» та статтею 27 Кодексу торговельного мореплавства України.

Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних та обов`язків.

Статтею 316 ЦК визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необгрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також, згідно з частиною першою статті 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Суд зазначає, що згідно з доданими до заяви документами, судно «1885» належить ПрАТ «КРЦ» на підставі акту приймання-передачі від 14.10.2005 року, укладеного між «Carpatcement Holding SA» та ВАТ «Дніпроцемент».

Відповідно до листа ПрАТ «КРЦ» від 21.07.2023 року № 6838, право власності на судно «1885» належить ПрАТ «КРЦ», як правонаступнику ВАТ «Дніпроцемент», у зв`язку з тим, що:

- з моменту оформлення вищезазначеного акту приймання-передачі від 14.10.2005 року пройшло майже 18 років і попередній власник судна «Carpatcement Holding SA» прав на вказане судно не заявляв;

- в січні 2006 року «Carpatcement Holding SA» подав заявку до Військово-морського управління Румунії для зняття з судна «1885» права плавання під Румунським прапором в результаті продажу зазначеного судна покупцю - ВАТ «Дніпроцемент»;

- судно «1885» перебуває на балансі ПрАТ «КРЦ» з 30.11.2005 року під інвентарним номером 4005, що підтверджується бухгалтерською довідкою.

Відповідачем проаналізовано подані документи та повідомлено позивача, що поданий акт приймання-передачі від 14.10.2015 року не підтверджує право власності на судно, оскільки не має ознак правочину, а є лише підтвердженням виконання сторонами у рамках договору купівлі-продажу барж від 01.08.2005 року № ВU 585 свого зобов`язання щодо підтвердження доставки та отримання ВАТ «Дніпроцемент» відповідних барж. Таким чином, подані позивачем документи не підтверджують право власності на судно «1885» у розумінні статей 202, 316, 328, 655, 697 ЦК України.

Також, до заяви додано копії документів, складені іноземною мовою, без перекладу на державну мову, засвідченого у встановленому порядку, що не відповідає вимогам частини п`ятнадцятої статті 27 Кодексу, а саме: «Акт выполненных работ от 22.09.2005 г. № 705-07/01», «Приёмо-сдаточный акт от 15.12.2005 г.», «Акт выполненных работ от 27.10.2005 г.», «Исполнительная ведомость реконструкции».

Суд зазначає, що відповідно до норм ЦК України документом, який підтверджував би право власності позивача на судно «1885» міг бути договір купівлі - продажу №BU 585 від 1 серпня 2005 року, який згідно довідки Кам`янського заводу ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» №5240 від 20.04.2023 року було втрачено.

Таким чином, позивач намагається довести право власності на судно «1885» на підставі інших доказів (акт приймання-передачі від 14.10.2015 року), проте суд, в межах даної адміністративної справи не може надавати оцінку, чи достатньо наявності акту приймання-передачі від 14.10.2015 року для визнання права власності позивача на судно «1885».

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що ПрАТ «КРЦ» не додано до заяви всі документи, необхідні для реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, зазначені у частині шістнадцятій статті 27 Кодексу.

В межах адміністративної юрисдикції, оцінюючи правові підстави у відповідача для відмови в наданні позивачу адміністративної послуги щодо реєстрації у Державному судновому реєстрі України судна 1885 за відсутності чітких документів про підтвердження вчинення правочину або рішення суду про визнання права власності на судно «1885», суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими устатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини першоїстатті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ізстаттею 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже, задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246,250,255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна