Справа №639/4930/23

Провадження №2-а/639/3/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

16 травня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів Кравченко А.Л., Кобзар І.І.,

представника позивача Санкіна А.В.,

представника відповідача Ярошенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Санкін А.В. звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, який в подальшому був уточнений, до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, і просить суд скасувати постанову серії ЕАТ №7558163 від 19.08.2023 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження в адміністративній справі - закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.08.2023інспектором Управлінняпатрульної поліціїв Житомирськійобласті Департаментупатрульної поліціїстаршим лейтенантомполіції ЛящукВадимом Вікторовичемвинесено постановуЕАТ №7558163,якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,притягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.122КУпАП танакладено адміністративнестягнення увигляді штрафуна суму340гривень.На думку позивача, під часздійснення фіксаціїадміністративного правопорушення,розгляду справита винесенняпостанови посправі проадміністративне правопорушенняінспектором допущеноряд суттєвихпорушень чинногозаконодавства України,внаслідок чогооскаржувана постановає незаконноюта підлягаєскасуванню.

Як вказано в позові, відповідачем впорушення вимогст.285КУпАП,незважаючи наусне клопотанняпозивача,останньому невручена копіяпостанови пропритягнення доадміністративної відповідальності.Внаслідок вказаногопорушення позивачвимушений бувз метоюоскарження здійснюватипошук відомостейпро притягненняйого доадміністративної відповідальностіза допомогоюінформаційно-пошуковихсервісів,розміщених вмережі Інтернет.Відповідно до інформації мобільного додатку «Приват 24» та інформації з серверу «ОреnDataUA» встановлено, що 19.08.2023 року під час руху автомобільною дорогою М-06 на ділянці 163 км 300 м. Позивач рухався зі швидкістю 102 км/год, при цьому перевищив на 32 км/год, встановлені обмеження швидкості руху, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 (обмеження максимальної швидкості 70 км/год), що зафіксовано за допомогою приладу «ТruCam tс008459».

На думкупозивача,відповідачем порушенопорядок розглядусправи проадміністративне правопорушення.Фактично представленняособи,яка розглядаласправу проадміністративне правопорушення,відбулося вжепісля винесенняпостанови пропритягнення позивачадо адміністративноївідповідальності.Крім того,під часрозгляду справипро адміністративнеправопорушення позивачне роз`яснивособі,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності права,передбачені ст.268КУпАП,в томучислі іправа користуватисяправовою допомогоюадвоката,іншого фахівцяу галузіправа.Під часприйняття рішенняпро притягненняпозивача доадміністративної відповідальностівідповідачем невраховано,що дорожнійзнак 3.29 маєдублюватися,як цепередбачено п.8.2-1Правил дорожньогоруху. Згідноз п.12.10Правил дорожньогоруху додатковіобмеження дозволеноїшвидкості рухуможуть вводитисьтимчасово іпостійно.При цьомуразом іззнаками обмеженняшвидкості руху3.29та/або3.31обовязково додаткововстановлюються відповіднідорожні знаки,які попереджуютьпро характернебезпеки та/абонаближення довідповідного об`єкта.У разі,коли дорожнізнаки обмеженняшвидкості руху3.29та/або3.31встановлені зпорушенням визначенихцими Правиламивимог щодоїх введеннячи зпорушенням вимогнаціональних стандартівабо залишеніпісля усуненняобставин,за якихїх буловстановлено,водій неможе бутипритягнений довідповідальності згідноіз законодавствомза перевищеннявстановлених обмеженьшвидкості руху.В даномувипадку відповідачемне враховано,що дорожнійзнак 3.29встановлено зпорушенням Правилдорожнього руху,що виключаєпритягнення водіядо відповідальностіза перевищенняшвидкості руху.

Також, позивач звертає увагу на те, що під час прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідачем не враховано, що в зоні фіксації швидкості автомобіля позивача не встановлений дорожній знак 5.76 «Автоматична відео фіксація порушень Правил дорожнього руху», який позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.

Отже, позивачем зроблено висновок, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. А відповідно до ст.. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочату, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.08.2023 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору -відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Лящук Вадима Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 29.08.2023 року вказані недоліки позовної заяви були усунуті, подана клопотання позивача про заміну відповідача і ухвалою суду від 07.09.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Призначено судове засідання.

21.09.2023 року на адресу суду від представника відповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Відповідачем додано до відзиву оптичний диск із відеозаписом розгляду вищевказаної справи. У відзиві зазначено, що відповідно до постанови інспектора роти №2 БУПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції ЛящукаВ.В.,19.08.2023року підчас несенняслужби наавтомобільній дорозіМ-06Київ-Чоп,163км+300м,за допомогоюлазерного вимірювачашвидкості LTI20/20TruCamII(серійнийномер ТС008459)було виявленопорушення Правилдорожнього руху,а саме:на автомобільнійдорозі М-06Київ-Чоп163км+300м,водій керуючитранспортним засобомTOYOTAномерний знак НОМЕР_1 ,рухався зішвидкістю 102(стодва)км/годв зонідії дорожньогознаку 3.29«Обмеження максимальноїшвидкості»,чим перевищивмаксимально допустимушвидкість на32(тридцятьдва)км/год,чим порушивп.12.9.бПДР України.Вимірювання швидкостіздійснювалося приладомTrucamТС008459.Після чогобуло поданосигнал прозупинку транспортногозасобу напідставі ст.35Закону України «ПроНаціональну поліцію».Інспектор підійшовдо водія,ким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,належним чиномпредставився,роз`яснив нормузакону,на підставіякої ведетьсявідеофіксація події,пояснив сутьправопорушення,причину тапідставу перевіркидокументів тапопросив пред`явитидокументи,зазначені вп.2.1ПДР Українина підставіст.32Закону України «ПроНаціональну поліцію»та пункту2.4а)ПДР України.Водій виконавзаконну вимогупатрульного танадав запитуванідокументи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.9.б ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, водію було роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується відеозаписом події, та в подальшому було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Заперечень щодо неможливості скористатися правами, як і інших заперечень щодо не вчинення адміністративного правопорушення, постанова не містить. Інспектор виніс постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 340 гри., відповідно до санкції статті. В подальшому позивача було ознайомлено з винесеною постановою та запропоновано отримати оскаржувану постанову, але позивач відмовився від підпису в постанові, тому інспектор не вручив останню. З пояснень, викладених у позовній заяві позивача, вбачається лише одне - це намагання уникнути адміністративної відповідальності, оскільки всі інші обставини не підтверджені належними доказами. За приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справ та накладення штрафу інспектором поліції фактично відбувається у спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачені. Також представник відповідача вважає, що факт адміністративного порушення підтверджується схемою організації дорожнього руху, на якій відображено місця встановлення дорожніх знаків. Стосовно дублювання дорожніх знаків позивач не надає жодного доказу на підтвердження своєї позиції, хоча міг здійснити відповідні фото на місці події і надати запит до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Житомирській області та отримати офіційну відповідь, оскільки саме позивач посилається на цей факт, хоча на відеозаписі події про це не зазначає. Посилання позивачана відсутністьзнаку 5.76«Автоматична відеофіксаціяпорушень Правилдорожнього руху»не впливаєна сутьвинесеного правопорушення,оскільки прилад TrucamТС008459є вимірювальним приладом, і в жодних документах на вказаний прилад не зазначено, що останній є автоматичним приладом. Крім того представник відповідача зазначає, що жодними положеннями Закону України «Про Національну поліцію», в тому числі в ст.. 40, не передбачено обмеження поліції застосовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків. Таким чином представник відповідача вважає, що факт правопорушення підтверджується фото та відео фіксацією транспортного засобу позивача, який із зафіксованою швидкістю руху, порушив Павила дорожнього руху України, законністю використання лазерного вимірювача швидкості, що пройшов відповідну періодичну повірку та отримав всі необхідні сертифікати, відеофіксацією події, постановою у справі про адміністративне правопорушення, винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.09.2023 року клопотання представника відповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено. У зв`язку із задоволенням вказаного клопотання судове засідання у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відкладено, а наступне судове засідання та подальші судові засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції. Виконання ухвали в частині технічного забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції по даній справі доручено Житомирському районному суду Житомирської області (адреса: 10013, Житомирська область, м. Житомир, вул. Покровська, буд. 92).

В судовому засіданні 16.05.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Санкін А.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені у позові обставини, а також на надані в подальшому письмові пояснення, залучені до матеріалів справи. Також представник позивача повідомив, що у позивача і на даний час наявна лише надана в матеріали справи копія оскаржуваної постанови у вигляді, в якому вона отримана позивачем з інтернету і додатку «Приват24», при цьому позивачем штраф вже сплачено, хоча позивачем не визнаються обставини порушення ним п.12.9.б ПДР України,а саме перевищення максимально допустимої швидкості на 32 км/год.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції - Ярошенко О.М. просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на вкладені у відзиві обставини. Також представник відповідача підтвердила, що відповідачем до матеріалів справи також не надавалась засвідчена копія оскаржуваної постанови, оскільки вона передана на виконання, однак зміст наданої позивачем копії повністю відповідає змісту винесеної постанови.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, відеозаписи, надані учасниками справи, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з копії постанови ЕАТ 7558163, винесеної інспектором Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Лящук Вадимом Вікторовичем, 19.08.2023 року на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, 163км 300м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA PRADO», номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 102 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на ділянці автодороги, де встановлено дорожній 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70» на 32 км/год, чим порушив п. 12.9.б ПДР України перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 3.29,3.31,30.3. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam II tc008459 відео п/в моторола 475913. У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.15-17).

Відповідно доч. 3 ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Правила дорожнього рухувідповідно Закону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Дії або бездіяльність учасників дорожнього рухута інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно з п.12.9.б ПДРУкраїни водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и».

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.122 КУпАП була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, ч. 2 ст.258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 4ст. 258 КУпАПвстановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами першою, другою і третьою статті122КУпАП.

Відповідно до положень ст.19Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 7 КУпАПгарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зіст. 245 КУпАПзакріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Нормами ст. 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зіст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутністьадміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно дост.40 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон №580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменомуодязі, службових транспортних засобах,монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Так, положенняЗакону №580-VIIIнадають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Судом у судовому засіданні досліджено відеозапис, наданий суду на оптичному диску, доданому в додаток до відзиву відповідача з персонального мобільного відеореєстратора інспектора, з якого вбачається, що позивача за результатами розгляду вказаної адміністративної справи притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу. З відеозапису вбачається, що позивачу були роз`яснені його права у відповідності до ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України, позивач ОСОБА_1 надавати особисті пояснення відмовився, будь-яких клопотань про надання можливості скористатись правовою допомогою або про розгляд справи в іншому місці не заявляв, особисто отримувати копію постанови відмовився, поводився зухвало, відмітку про отримання копії постанови проставляти відмовився, тому постанова вручена позивачу не була.

Відповідачем додано до матеріалів справи відео, на котре міститься посилання як на доказ в оскаржуваній постанові. На відео лазерним вимірювачем TruCam tc008459 зафіксований автомобіль «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_1 , який рухається по дорозі зі швидкістю 102 км/год. Також вказані дані зафіксовані на фото з вказівкою на координати розташування приладу (а.с.102).

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердила, що координати, вказані на фото це координати місцезнаходження приладу. Такі координати можна зпівставити з гул-картою і тоді стане зрозумілим місцезнаходження приладу вимірювання на місцевості.

З матеріалів справи вбачається, що вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM № ТС008459, що використовувався під час фіксації подій, має відповідне свідоцтво №22-01/26544, чинне до 24.11.2023 року про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, який відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювання швидкості транспортних від 2 км/год до 320 км/год.(а.с.67, 109). Також вказаний прилад відповідає іншій технічній документації та експертним висновкам, на які посилається відповідач (а.с.60-71,103-113). Між тим порушення технічних умов використання вказаного приладу не зазначено в якості підстав позову, отже не становить предмет доказування в даній справі.

Між тим, як визнано представником позивача у відзиві, під час фіксації подій, про які зазначено в оскаржуваній постанові, TruCAM № ТС008459 використовувався саме в ручному режимі без врахування наявності або відсутності певних дорожніх знаків, які попереджають про відеофіксацію.

Крім того, де саме знаходився вказаний на фото і відео транспортний засіб під керуванням позивача, чи рухався даний автомобіль саме в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70», встановити з наданих суду відео та фотоматеріалів не виявляється можливим. Долучена до відзиву схема розташування дорожніх знаків не була доказом у справі під час складання оскаржуваної постанови, надана відповідачу дорожньою службою вже після подій, вказаних в постанові на час складання відзиву і не містить вказівки ні на місце розташування приладу вимірювання, ні на місце руху автомобіля позивача, що взагалі ставить під сумнів факт фіксування на відео саме перевищення дозволеної швидкості з боку позивача, а не його рух з дозволеною швидкістю (а.с.72-74, 114-115).

З огляду на вказані вище підстави суд також позбавлений можливості надати оцінку доводам позивача про відсутність дублювання дорожнього знаку 3.29 на момент складання оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог ст.72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстатті 78 цього Кодексу.

За нормами ч.2 ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свогорішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Положеннямист. 90 КАС Українивизначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17.

В даному випадку суд вважає недоведеним належними доказами відповідачем, який заперечує проти позову, факт наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, оскільки додані до постанови фото і відео з приладу, що використовувався в ручному режимі, не доводять вочевидь тих обставин, що автомобіль позивача рухався саме в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70» з перевищенням такої скорості більше ніж на 20 кв/год.

Окрім доказування правових підстав прийнятого рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Частиною 3статті 286 КАС Українипередбачені процесуальні рішення загального місцевого суду за результатами розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд на підставі досліджених доказів, приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №7558163 від 19.08.2023 року, винесеної інспектором Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Лящук Вадимом Вікторовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., при цьому суд вважає за необхідне у зв`язку з відсутністю складу правопорушення справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Разом з тим, 01.09.2023 року позивач ОСОБА_1 , за наявності підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з 08.09.2022 року будучі інвалідом ІІ групи, не повідомив суд про наявність доказів на підтвердження вказаної обставини і помилково сплатив судовий збір в сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору №0739-1445-1298-9962 від 01.09.2023 року.

Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Як передбачено пунктом 5 Порядку повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.

Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Відтак, приймаючи до уваги, що відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне повернути позивачу помилкового сплачений судовий збір в сумі 1 073,60 грн.

Разом з тим, враховуючи правову позицію, викладену 18.03.2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову судовий збір у розмірі 1073, 60 грн. підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження юридичної особи: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), структурним підрозділом якого є Управління патрульної поліції в Житомирській області.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.122, 185, 205, 220, 222, 247, 251, 256, 258, 268, 283 КУпАП України, Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про судовий збір», -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №7558163 від 19.08.2023 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Лящук Вадимом Вікторовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження юридичної особи: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), структурним підрозділом якого є Управління патрульної поліції в Житомирській області на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позову, у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок відповідно до квитанції №0739-1445-1298-9962 від 01.09.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ:40108646, адреса: м. Житомир, вул. Покровська, буд. 96.

Повне рішення складено 03.06.2024 року.

Суддя Н.В.Баркова