КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року Київ Справа № 640/16744/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в частині відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника з 25.11.2017;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та перерахувати пенсію ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 25.11.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона являється ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС II категорії, отримувала пенсію за віком, у розмірі 2100 гривень, 27.09.2018 звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м. Києві, щодо переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Проте відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника, мотивуючи відмову недостатністю документів, які б підтверджували факт перебування на утриманні чоловіка.

Після цього вона неодноразово зверталася до відповідача з цього ж питання, при цьому падаючи всі необхідні документи. Проте, кожен раз отримувала відмову щодо переведення на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Таким чином, вона змушена була звернутися до суду, із заявою про встановлення факту перебування на повному утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05 травня 2022 року Деснянським районним судом м. Києва було її заяву задоволено, рішення набрало законної сили 14.06.2022 року.

Надавши це рішення суду до ГУ ПФУ в м. Києві, їй було призначено пенсії у зв`язку із втратою годувальника, не враховуючи первинне звернення 27.09.2018 року, а з дати останнього звернення на підставі рішення Деснянського районного суду від 05.05.2022 року.

Таким чином, вважає, що пенсія у зв`язку із втратою годувальника має бути призначена враховуючи дату первинного звернення, із врахуванням п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не з дати повторного звернення.

Тому вимушена звертатися до суду, із вказаним позовом.

14.10.2022, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене провадження у справі.

В справі зареєстровано: 25.10.2022 матеріали пенсійної справи надані відповідачем; 04.11.2022 відзив від відповідача; 06.12.2022 відповідь на відзив від позивача.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

24.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 24.05.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачем надано суду до суду відповідь на відзив, в якій він з аргументами, наведеними у відзиві, не погоджується, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_1 , відповідно до довідки від 09.08.2018 №0000594504 як внутрішньо перемішена особа (АР Крим), перебуває на обліку в Головному управлінні з 01.11.2018 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 та отримувала пенсію за віком як учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС в 1986 (2 кат.), розраховану відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначену з 15.03.2002.

24.11.2017 чоловік позивача ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.09.1976) помер, що слідує з відповідного свідоцтва серії НОМЕР_3 .

27.09.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії в разі втрати годувальника.

Проте відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника, мотивуючи відмову недостатністю документів, які б підтверджували факт перебування на утриманні чоловіка.

Позивач звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту перебування на повному утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05 травня 2022 року Деснянським районним судом м. Києва у справі №754/18228/21 було заяву задоволено, встановлено факт , що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільно, на момент смерті, проживала з чоловіком , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на повному утриманні чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , рішення набрало законної сили 14.06.2022 року.

16.06.2022 року позивач звернулась до відповідача з заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника за померлим чоловіком, до якої рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі №754/18228/21

На підставі вказаної заяви позивачу з 16.06.2022 було проведено перехід на пенсію в разі втрати годувальника, що не заперечується сторонами.

Позивач вважає, що пенсія у зв`язку із втратою годувальника має бути призначена враховуючи дату первинного звернення, із врахуванням п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не з дати повторного звернення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 вказаного Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, законом встановлено право вибору позивача одного з виду пенсій.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти", які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

Частиною другою статті 36 Закону №1058-IV зазначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини третьої статті 36 Закону №1058-IV члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.3 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

До заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника сім`ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов`язана з проходженням військової служби.

До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Зазначений перелік документів є вичерпним та визначальною умовою для встановлення права на пенсію по втраті годувальника є факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що члени сім`ї померлого годувальника, які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Визначальною обставиною для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника є доведення факту перебування на його утриманні.

Спірні правовідносини у даній справі виникли щодо дати, з якої позивач має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Так, за твердженням ОСОБА_1 , пенсія у зв`язку з втратою годувальника повинна їй бути призначена з дня, що настав за днем смерті годувальника, тобто з 25.11.2017. Таку позицію позивач мотивує нормами пункту 3 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, відповідно до якого пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Разом з тим, суд зазначає, що частина перша статті 45 Закону №1058-IV регулює строки призначення пенсії вперше, в той час коли частина третя означеної статті встановлює строк переведення з одного виду пенсії на інший та обумовлює, що таке переведення здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Слід зазначити, що в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття перепризначення, повторного призначення або будь-якого іншого призначення пенсії, окрім поняття "призначення пенсії", яким є первинне та єдине її призначення, а всі подальші зміни щодо пенсійного забезпечення особи відбуваються виключно шляхом перерахунку пенсії або переведення з одного виду пенсії на інший.

В даному випадку, оскільки позивач, отримуючи пенсію за віком, виявила бажання перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, тому переведення на такий вид пенсії здійснюється з дня подання заяви, а не з дня, що настає за днем смерті годувальника.

З матеріалів справи слідує, що 27.09.2018 позивач вперше звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

ГУ ПФУ в м. Києві відмовлено позивачу у переході на даний вид у пенсії, мотивуючи відмову недостатністю документів, які б підтверджували факт перебування на утриманні чоловіка.

Вказана відмова та подальші відмови позивачем не оскаржені в адміністративному та судовому порядку, а тому є чинним на момент розгляду справи. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

За повторною заявою позивача від 16.06.2022 про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, останню переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з дати звернення, тобто з 16.06.2022, що відповідає вимогам частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

У позовній заяві позивач зазначає, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 5 травня 2022 року набрало законної сили від 14.06.2022, підтверджено факт спільного проживання з чоловіком і перебування на його утриманні на день його смерті, і вперше вона звернулась до відповідача в межах 12 місяців з дня смерті годувальника, а тому має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з дня, що настає за днем смерті годувальника.

Однак такі доводи позивача суд відхиляє, оскільки при первинному зверненні із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (27.09.2018) такий документ (рішення суду) не був поданий.

Приймаючи рішення у даній справі, суд враховує, що результати розгляду заяв позивача про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника оформлені листами ГУ ПФУ у м. Києві від 23.12.2019 №310170/02/Ц-4029/9 від 10 січня 2019 року №5485/02 від 27.022019 №41097/03, від 17.05.2019 №104427/02/Ц-4029/1ц-4029/2 позивачем не оскаржувались.

Жодних рішень щодо призначення чи відмови у призначенні пенсії в даному випадку відповідач не приймав.

Оскільки факт перебування позивача на утриманні померлого чоловіка відповідно до вимог пункту 2.11 Порядку №22-1 підтверджений разом із поданою заявою від 16.06.2022, тому остання правомірно переведена на пенсію у зв`язку з втратою годувальника саме з дати звернення, тобто з 16.06.2022, і підстави для переведення на вказаний вид пенсії з дня, наступного за днем смерті годувальника, відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вищенаведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.