Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
09.04.2024Справа № 910/10901/23
За позовом Національного банку України
до Державної іпотечної установи
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Кабінет Міністрів України
2. Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова житлова компанія»
3. Міністерство економіки України
про стягнення 6.342.159,69 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від позивача Цвєтков В.М., довіреність № 18-0012/59328 від 14.08.2023
від відповідача Чалов А.О., довіреність № 4157/15/7 від 26.12.2023
від третьої особи-1 Зайончковський В.В., довіреність № 05 від 17.01.2024
від третьої особи-2 не з`явився
від третьої особи-3 не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
07.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного банку України до Державної іпотечної установи про стягнення 6.342.159,69 грн, з яких 5.681.521,01 грн інфляційних втрат та 660.638,68 грн 3% річних за прострочення сплати відповідачем відсоткового доходу по 14% періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446, в кількості 9.464 штук за період з 19.10.2021 по 25.05.2022.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 позов задоволено частково; стягнуто з Державної іпотечної установи на користь Національного банку України 1.602.647,57 грн інфляційних втрат, 386.126,72 грн 3% річних, 29.831,61 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.
02.01.2024 на виконання рішення Господарським судом міста Києва виданий відповідний наказ, який був надісланий на адресу позивача 09.01.2024.
11.01.2024 до суду надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 про витребування матеріалів справи № 910/10901/23 у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 21.11.2023.
18.01.2024 матеріали справи № 910/10901/23 направлені до Північного апеляційного господарського суду.
29.01.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій просить 1) зупинити виконання за наказом Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 02.01.2024 до розгляду заяви; 2) визнати наказ Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 02.01.2024 таким, що не підлягає виконанню повністю. Подану заяву відповідач обґрунтовує тим, що позивачем було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 до Північного апеляційного суду в межах строку визначеного Господарським процесуальним кодексом України, а тому рішення суду не набрало законної сили та наказ виданий на його виконання помилково.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 31.01.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Державної іпотечної установи про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню до повернення матеріалів справи № 910/10901/23.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/10901/23 від 20.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 залишено без змін.
01.04.2024 матеріали справи № 910/10901/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 03.04.2024 розгляд заяви призначено на 09.04.2024.
09.04.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву відповідача.
Відповідач в судовому засіданні 09.04.2024 вимоги заяви підтримав повністю.
Позивач в судовому засіданні 09.04.2024 проти задоволення заяви відповідача заперечував повністю.
Третя особа-1 в судовому засіданні 09.04.2024 заяву відповідача підтримала повністю.
Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва встановив:
За змістом ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України).
Частина 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: якщо його (наказ) видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката.
У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (повне рішення складено 11.12.2023) у справі № 910/10901/23 позов задоволено частково; стягнуто з Державної іпотечної установи на користь Національного банку України 1.602.647,57 грн інфляційних втрат, 386.126,72 грн 3% річних, 29.831,61 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.
02.01.2024 на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва, яке набрало законної сили 02.01.2024, було видано відповідний наказ, який був надісланий на адресу позивача 09.01.2024.
Оскільки станом на 09.01.2024 відомостей про подання Національним банком України апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 21.11.2023 у суду не було, господарський суд цілком правомірно видав наказ на примусове виконання відповідного рішення.
Суд звертає увагу, що апеляційна скарга Національного банку України надійшла до апеляційного суду 29.12.2023, а ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 про витребування матеріалів справи № 910/10901/23 надійшла до Господарського суду міста Києва лише 11.01.2024.
Враховуючи те, що наказ Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 у справі № 910/10901/23, виданий відповідно до положень ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, підстав вважати, що він виданий помилково, не має.
Крім того, постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 залишено без змін.
Враховуючи викладене, у даному випадку наведені заявником підстави для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 у справі № 910/10901/23 таким, що не підлягає виконанню в аспекті ст. 328 Господарського процесуального кодексу України відсутні, а тому в задоволенні заяви Державної іпотечної установи про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1. В задоволенні заяви Державної іпотечної установи про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 02.01.2024 таким, що не підлягає виконанню відмовити повністю.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова
