Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 815/2596/17
адміністративне провадження № К/9901/2502/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Бойко О.Я. від 23 червня 2017 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Бойка А.В., Шевчук О.А. від 28 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта Вілмар» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України; далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 27 квітня 2017 року №885 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки письмового запиту про подання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача із контрагентами ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Грейн» та ПП «Альфа-Юг» відповідачем не надсилалося, що виключало виникнення підстав для прийняття наказу щодо проведення перевірки по взаємовідносинам із зазначеними підприємствами, а надіслані однотипні запити про подання інформації щодо взаємовідносин із ТОВ «Прометей - Зерноторгова Компанія» за травень 2015 року, ТОВ «Зерноторгова Компанія-Прометей» за січень 2016 року, ТОВ «Агрофірма Основа» за травень 2016 року, ПП «М-Агро» за квітень 2016 року, ТОВ «Русінтер» за грудень 2016 року складено з порушенням вимог, викладених у пункті 73.3 статті 73 ПК України, що звільняло позивача від обов`язку надавати відповідь на такі запити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ від 27 квітня 2017 року №885 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з мотивів, вказаних позивачем у позовній заяві, погодившись із ними.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Верховний Суд постановою від 12 червня 2018 року касаційну скаргу позивача задовольнив частково; скасував постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу від 27 квітня 2017 року №885 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства по взаємовідносинах з ПП «Альфа-Юг», ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Греін», а справу у цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; в решті постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.
Суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий апеляційний розгляд, вказав, зокрема, що Одеським апеляційним адміністративним судом не спростовано доводи суду першої інстанції стосовно ненадсилання відповідачем запитів щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам позивача із контрагентами ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Грейн» та ПП «Альфа-Юг» й, як наслідок, унеможливлення надання Товариством відповіді на такі запити та, відповідно, виникнення підстав для прийняття наказу щодо проведення перевірки по взаємовідносинам із зазначеними контрагентами.
За результатами повторного апеляційного розгляду П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу контролюючого органу залишив без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року в частині задоволення позовних вимог щодо скасування наказу від 27 квітня 2017 року №885 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства по взаємовідносинах з ПП «Альфа-Юг», ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Греін» - без змін.
Своє рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що відповідачем не доведено у ході розгляду справи обставин направлення письмового запиту про подання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача із контрагентами ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Грейн» та ПП «Альфа-Юг», що, як наслідок, виключало можливість для прийняття наказу в частині проведення документальної позапланової перевірки відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України щодо відносин із зазначеними підприємствами.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати у відповідній частині вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
У поданій касаційній скарзі посилається на помилковість позиції судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для призначення документальної позапланової перевірки Товариства по взаємовідносинах з ПП «Альфа-Юг», ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Греін», адже контролюючим органом було сформовано відповідний запит про подання інформації та її документального підтвердження щодо цих питань, однак останній помилково направлено іншій юридичній особі - ТОВ «Дельта Вілмар СНД», яка знаходиться за тією ж адресою, що й позивач, відтак стверджує про виконання ним вимог податкового законодавства при призначенні позапланового заходу податкового контролю. Крім того звертає увагу, що в подальшому контролюючим органом на підставі нового наказу від 17 жовтня 2017 року №2295 була проведена планова документальна перевірка Товариства щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у тому числі й за період, що охоплювався оскаржуваним наказом, за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов`язань, які були сплачені позивачем добровільно, тому вважає, що відпали обставини для скасування наказу від 27 квітня 2017 року №885 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, який є предметом розгляду у цій справі.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Під час підготовки цієї справи до касаційного розгляду Верховний Суд вирішив питання щодо заміни сторони (відповідача) у справі в порядку процесуального правонаступництва, й відповідно до ухвали від 09 квітня 2024 року замінив первинного відповідача - Офіс великих платників податків ДФС правонаступником - Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд виходить з такого.
Так, судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відділом податкового супроводження підприємств сфери промислового виробництва в ході відпрацювання Товариства встановлено взаємовідносини з контрагентами - постачальниками: ТОВ «Ніксервіс-Плюс», СТОВ «Південне», СГВК «Олімпійський», ТОВ «Агрофірма Основа», ФОП ОСОБА_1 , ФГ «Мрія», ПП «М-Агро», ТОВ «Русінтер», ТОВ «Спецінвест», ПП «Альфа-Юг», ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Греін», ТОВ «Прометей - зерноторгова компанія», ТОВ «Зерноторгова Компанія «Прометей», ТОВ «Бізнесхолдингруп», ТОВ «Маяк Агро», по яким отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Відповідачем на адресу Товариства надіслано одинадцять запитів для надання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських взаємовідносин із тринадцятьма із вісімнадцяти перелічених контрагентів, а позивачем, в свою чергу, надано відповіді на них, а саме щодо відносин із: ТОВ «Ніксервіс-Плюс», СТОВ «Південне», СГВК «Олімпійський», ТОВ «Агрофірма Основа», ФОП ОСОБА_1 , ФГ «Мрія», ПП «М-Агро», ТОВ «Русінтер», ТОВ «Спецінвест», ТОВ «Прометей - зерноторгова компанія», ТОВ «Зерноторгова Компанія «Прометей», ТОВ «Бізнесхолдингруп», ТОВ «Маяк Агро».
У подальшому на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 ПК України відповідачем прийнято наказ від 27 квітня 2017 року №885 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з СТОВ «Південне» за січень-квітень 2015 року, ФГ «Мрія» за лютий-березень 2015 року, ТОВ «Маяк Агро» за квітень 2015 року, ТОВ «Бізнесхолдингруп» за травень-вересень 2015 року, СГВК «Олімпійський» за вересень 2015 року, ПП «Альфа-Юг», ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Греін», ТОВ «Прометей - зерноторгова компанія» за 2015 рік, ТОВ «Зерноторгова Компанія «Прометей» за січень 2016 року, ТОВ «Ніксервіс-Плюс» за лютий-квітень 2016 року, ПП «М-Агро», ТОВ «Спецінвест» за квітень 2016 року, ТОВ «Агрофірма Основа», ФОП ОСОБА_1 за травень 2016 року, ТОВ «Русінтер» за грудень 2016 року. Цим наказом доручено проведення перевірки терміном 15 робочих днів з 28 квітня 2017 року.
Позивачем не було допущено посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки, призначеної згаданим наказом.
Не погодившись з наказом, Товариство звернулося до суду із цим позовом.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.
Відповідно до статті 62 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
Підпунктом же 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено можливість проведення перевірки, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (далі - Порядок №1245).
Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, які пропонується надати, а також підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
За змістом пункту 10 Порядку №1245 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Як передбачено абзацом шістнадцятим пункту 73.3 статті 73 ПК України, платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Зміст зазначених положень дає підстави для висновку про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.
Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Отже документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Направлення відповідного запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що запиту(ів) контролюючого органу із вимогою про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача із контрагентами ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Грейн» та ПП «Альфа-Юг» на адресу Товариства (за його місцезнаходженням, податковою адресою) надіслано не було, як і не було вручено такого(их) особисто платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у керівника контролюючого органу правових підстав згідно підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України для призначення позапланової документальної перевірки Товариства щодо взаємовідносин із контрагентами ТОВ «Агро-Сити», ТОВ «Форт-Вест», ТОВ «Ланчбокс», ТОВ «Грейн» та ПП «Альфа-Юг» та прийняття оспорюваного наказу в частині відносин із зазначеними підприємствами. Направлення ж відповідного запиту про подання інформації та її документального підтвердження на адресу іншої юридичної особи - ТОВ «Дельта Вілмар СНД» не свідчить про виникнення умов, за наявності яких ПК України надавав би можливість реалізації контролюючим органом свого права на призначення та проведення документальної позапланової перевірки позивача в частині наведених питань.
На таке правозастосування по суті звертав увагу і Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року при направленні цієї справи у відповідній частині позовних вимог на новий апеляційний розгляд, вказуючи на необхідність дослідження обставин направлення контролюючим органом запиту про подання інформації та її документального підтвердження саме по взаємовідносинам із згаданими контрагентами.
При цьому Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17, а також Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду (постанова від 21 лютого 2020 року по справі №826/17123/18), згідно якої оскарження наказу про проведення перевірки не є належним та ефективним способом захисту права платника податків лише у випадку, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі такого наказу, оскільки його скасування не призведе до відновлення порушеного права. На неможливість оскарження наказу у випадку, якщо контролюючий орган не був допущений до перевірки, Верховний Суд не вказував.
Відтак обставини проведення контролюючим органом планової документальної перевірки Товариства щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства на підставі нового наказу від 17 жовтня 2017 року №2295 й винесення за її результатами податкових повідомлень-рішень, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, не свідчать, що саме оспорюваний у цій справі наказ від 27 квітня 2017 року №885, як акт індивідуальної дії, реалізовано його застосуванням і не виключають можливості здійснення перевірки законності такого рішення контролюючого органу в судовому порядку.
Доводи ж касаційної скарги наведеного не спростовують й підстави для її задоволення відсутні.
За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, а також приписи статі 341 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.А. Васильєва
