ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 рокусправа № 380/5157/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач-1), у якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування періоду роботи годувальника ОСОБА_3 з 01.03.2010 по 31.12.2010 до його загального та підземного стажу роботи за Списком № 1, який надає право для обчислення пенсії відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зарахування періоду роботи годувальника ОСОБА_3 з 01.11.2019 по 06.09.2022 до його загального та підземного стажу роботи за Списком № 1, який надає право для обчислення пенсії відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

- зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду у справі здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 06.09.2022 у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати годувальника, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», із зарахуванням періодів з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022 до загального та підземного стажу за Списком № 1 годувальника ОСОБА_3 , та з урахуванням його заробітку за ці періоди.

В обґрунтування позову зазначено протиправність, на думку позивачки, відмови відповідача у зарахуванні періодів з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022 до загального та підземного стажу за Списком № 1 годувальника ОСОБА_3 . На думку позивачки, син, якому призначено пенсію у разі втрати годувальника, не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо повноти сплати страхових внесків. Позивачка вважає, що такі дії відповідача щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу спірного періоду порушують права її малолітнього сина, відтак звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 23.03.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 07.11.2023 залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122 Донецька область м. Слов`янськ пл. Соборна 3; код ЄДРПОУ 13486010) (далі відповідач-2).

На адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (за вх. № 24807 від 10.04.2023) в якому проти позову заперечив. Зазначив, що 23.09.2022 позивачка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1058. За результатом розгляду вказаної заяви, відповідачем за принципом екстериторіальності прийнято рішення про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Повідомив, що страховий стаж померлого годувальника враховано по 31.10.2019 та такий складає 49 років 9 місяців 9 днів, з додатковим зарахуванням 12 років пільгової роботи по Списку № 1, та з урахуванням додаткового стажу на підставі статті 24 Закону України № 1058 21 рік 2 місяці. Періоди роботи ОСОБА_3 (годувальника) з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.11.2019 по 30.06.2022 не зараховано до стажу померлого годувальника у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків підприємством. Щодо вимог про зарахування до стажу померлого годувальника періодів роботи з 01.07.2022 по 06.09.2022 вказав, що в Індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відсутня інформація щодо нарахування заробітної плати померлому годувальнику за вищезазначений період. Крім того, заперечив щодо вимоги позивачки про обчислення розміру пенсії ОСОБА_2 , виходячи з розміру 80 відсотків середньої заробітної плати годувальника, оскільки такі вимоги суперечать приписам ст. 37 Закону № 1058. Зазначив, що у випадку визнання права на встановлення розміру пенсії померлого годувальника відповідно до абзацу третього пункту першого статті 28 Закону № 1058, пенсія у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 буде розраховуватися у розмірі 50 % встановленого розміру. Також вказав, що до страхового стажу зараховуються виключно ті періоди, за які роботодавцем сплачено страхові внески. Просив у задоволенні позову відмовити.

Крім того просив розгляд справи провести за участю сторін. Оскільки вказане клопотання відповідача не відповідає загальним вимогам до форми та змісту будь-якої письмової заяви чи клопотання, встановленим статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України, таке судом не розглядається.

Від позивачки на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 8149ел від 20.04.2023) у якій навела доводи аналогічні тим, які викладені в позовній заяві.

На адресу суду від представника відповідача-2 надійшов відзив (вх. № 88740 від 17.11.2023) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як законний представник неповнолітнього отримувача пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 з 07.09.2022. Повідомив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про призначення пенсії з 07.09.2022. Загальний страховий стаж складає 49 років 11 місяців 09 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 12 років 07 місяці 06 днів та додатковий стаж 21 рік 02 місяці. Заперечив щодо зарахування періодів з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022 до загального та підземного стажу за Списком №1 годувальника ОСОБА_3 . Вказав, що згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» (Форма ОК-5) ОСОБА_3 , страхові внески за період роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022 не сплачувалися. З огляду на вищезазначене, на думку відповідача-2, відсутні підстави для зарахування до страхового та пільгового стажу годувальника ОСОБА_3 періодів з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022 у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків. Щодо застосування ст. 8 Закону України Про підвищення шахтарської праці, вказав що необхідний пільговий стаж для обчислення пенсії у розмірі, визначеному цією статтею, становить 15 років. Повідомив, що пільговий стаж годувальника ОСОБА_3 за Списком № 1 складає 12 років 07 місяців 06 днів, тому відповідач-2 вважає, що підстави для застосування ст. 8 Закону України Про підвищення шахтарської праці відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.

Від позивачки на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 2258ел від 05.02.2024), у яких просила задовольнити позов.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.01.2019 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.09.2022, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як законний представник неповнолітнього отримувача пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 з 07.09.2022.

ОСОБА_1 через веб-портал електронних послуг 23.09.2022 звернулась із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Заяву про призначення пенсії на пільгових умовах за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про призначення пенсії з 07.09.2022. Загальний страховий стаж складає 49 років 11 місяців 09 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 12 років 07 місяці 06 днів та додатковий стаж 21 рік 02 місяці. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Періоди роботи ОСОБА_3 з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022 не зараховано до страхового та пільгового стажу у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків.

Позивачка вважає бездіяльність Головного управління ПФ України у Львівській області щодо не зарахування до страхового стажу та пільгового стажу роботи годувальника періодів з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022 протиправною, такою, що призводить до зменшення розміру пенсії сина у разі втрати годувальника, тому звернулася до суду із цим позовом за захистом прав малолітнього сина.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону № 1788-ХІІ).

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону № 1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закон № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ст. 26 Закону № 2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Вказане свідчить про те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, позивач (у цьому випадку ОСОБА_2 , в чиїх інтересах діє ОСОБА_1 ) не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, яка викладена Верховним Судом раніше, зокрема у постанові від 09.09.2019 у справі № 242/5448/16-а.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 у спірний період з 01.03.2010 по 31.12.2010 працював гірником очисного забою п`ятого розряду з повним робочим днем під землею, а з 01.11.2019 по 06.09.2022 гірничим майстром на дільницю з видобутку вугілля з повним робочим днем у шахті.

Пільговий характер виконуваної роботи ОСОБА_3 у спірний період підтверджується довідками про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 09/23т1589 від 16.09.2022.

Оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, то відповідачем протиправно не зараховано період роботи ОСОБА_3 зазначені періоди до страхового стажу та стажу роботи за Списком № 1 (пільгового стажу).

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менше як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 процентів середньої заробітної плати шахтарям, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по 1 року.

Відповідно до пункту «а» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень» (далі підрозділ 1 розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах передбачена зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Статтею 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

У постанові від 20.11.2018 у справі № 345/4616/16 Верховний Суд дійшов правового висновку, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, а тому стаж роботи померлого годувальника має бути зараховано до стажу роботи, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Судом встановлено, що при призначенні пенсії ОСОБА_2 не було зараховано періоди роботи годувальника з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022, що є протиправним та встановлено судом.

Таким чином, відповідач-2 зарахувавши не зараховані періоди роботи за наявності в померлого годувальника необхідного пільгового стажу має перерахувати пенсію ОСОБА_3 , яка врахована при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_2 у разі втрати годувальника, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Суд також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зарахування до загального та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком № 1 ОСОБА_3 періодів роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати з 07.09.2022 до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_3 з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022 та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у зв`язку з втратою годувальника, з урахуванням вказаного стажу, згідно зі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 07.09.2022, з урахуванням раніше виплаченої пенсії.

При обранні такого способу захисту, суд враховує обставини перебування ОСОБА_2 на обліку саме у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, а також те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 28.02.2023 № 2819-1907/Р-02/8-0500/23 надало ОСОБА_1 роз`яснення щодо розміру пенсії, яку призначено ОСОБА_2 та повідомило про можливість оскарження такої відповіді до суду.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати ОСОБА_1 на сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, у зв`язку з допущенням протиправною бездіяльності саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, що встановлено цим рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122 Донецька область м. Слов`янськ пл. Соборна 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зарахування до загального та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком №1 ОСОБА_3 періодів роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати з 07.09.2022 до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_3 з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у зв`язку з втратою годувальника, з урахуванням стажу роботи ОСОБА_3 з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2019 по 06.09.2022, згідно зі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 07.09.2022, з урахуванням раніше виплаченої пенсії.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяР.П. Качур