open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 925/1201/23
Моніторити
Постанова /18.06.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.06.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.04.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.04.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.03.2024/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /13.03.2024/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /07.02.2024/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /25.01.2024/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /25.12.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /28.11.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /23.11.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /14.11.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /10.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /09.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /11.09.2023/ Господарський суд Черкаської області
emblem
Справа № 925/1201/23
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /18.06.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.06.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.04.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.04.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2024/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.03.2024/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /13.03.2024/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /07.02.2024/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /25.01.2024/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /25.12.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /28.11.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /23.11.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /14.11.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /10.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /09.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /11.09.2023/ Господарський суд Черкаської області
Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року Справа № 925/1201/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Смілянської окружної прокуратури Чустрак Д.В. прокурор,

від першого позивача представник не з`явився,

від другого позивача представник не з`явився,

від відповідача Кушнір А.С. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури,

м. Сміла, Черкаської області в інтересах держави в особі:

1. Державної екологічної інспекції центрального округу, м. Полтава,

2. Михайлівської сільської ради, с. Михайлівка, Черкаського району,

Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю Союзпостачзбут

2000, м. Черкаси

про стягнення 314 814 грн. 72 коп. збитків,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції центрального округу та Михайлівської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Союзпостачзбут 2000 про стягнення збитків у сумі 314 814 грн. 72 коп., заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 10 жовтня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 10 жовтня 2023 року, суд оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 26 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 26 жовтня 2023 року, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 23 листопада 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 23 листопада 2023 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 25 грудня 2023 року.

Проте, судове засідання призначене на 25 грудня 2023 року не відбулося, у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 25 грудня 2023 року розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 25 січня 2024 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 25 січня 2024 року, суд оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 07 лютого 2024 року.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, від другого позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві та зазначав, що акт перевірки не відповідає формі, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26 листопада 2019 року №450.

Акт не містить інформації щодо об`єму відходів, які були виявлені інспекторами (вказано лише площу), не містить інформації щодо місця виявлених відходів, а тому відповідний акт не є належним доказом.

До акту перевірки не додано матеріалів спеціальних вишукувань (первинних документів), які б вказували на спосіб та порядок визначення площі засміченої земельної ділянки.

В акті відсутня схема розміщення відходів, або план - схема засміченої земельної ділянки. Відсутні відомості, які б підтверджували висновок про розміщення відходів саме на відкритому ґрунті, зокрема, матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

В розрахунку розміру шкоди використано невірні дані щодо нормативної грошової оцінки землі.

В акті перевірки державними інспекторами вказано, що засмічення земельної ділянки відбулось на території цегельного заводу твердими побутовими відходами, ТПВ (шлак паливний та бій цегли).

В розрахунку розміру шкоди також є посилання на засмічення саме твердими побутовими відходами.

Відповідно до Класифікатору відходів ДК 005-96 ТПВ, бій цегли та шлак паливний - різні види відходів, які мають різну класифікацію: побутові відходи мають код 7720.3.1.01, бій цегли 2640.2.9.02 та шлак паливний 4010.2.8.01.

На думку відповідача, не можна ототожнювати тверді побутові відходи та шлак паливний, так як ці види відходів належать до різних видів та мають різний склад.

Також відповідач вказував, що оскільки ним щорічно подавалися декларації про відходи в яких зазначалось, що підприємством використовуються шлак паливний та бій цегли на підсипку доріг, то відповідні відходи не можуть спричиняти засмічення землі.

В зв`язку з чим відповідач вважає, що розрахунок вчинено із порушеннями, а прокурором належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем природоохоронного законодавства, тому підстави для покладення на нього обов`язку по відшкодуванню шкоди відсутні.

Факт накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на директора підприємства не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

Висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021252230000118 від 06 січня 2023 року №17/22-23 відповідач вважає таким, що не відповідає вимогам законодавства, а тому просить суд не враховувати даний висновок, як такий, що є недопустимим доказом відповідно до ст.77 ГПК України.

У зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив прокурор не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві та зазначав, що відсутні докази на підтвердження того, що товариство оскаржувало дії посадових осіб Екологічної інспекції щодо складання акту перевірки №77/3/7/2020 Пз від 11 вересня 2020 року.

Відсутні докази заперечення відповідачем факту засмічення ним земельної ділянки площею 153,2 м2, а об`єм відходів, якими відбулось засмічення складає 229,68 м3.

Відповідачем не подано доказів невідповідності обчисленого розміру шкоди, нарахованого за засмічення земельної ділянки площею 153,2 кв.м. об`ємом 229,68 кв.м.

Зазначене свідчить про наявність вини товариства, так і протиправної поведінки.

Причинний зв`язок полягає у тому, що внаслідок протиправної винної поведінки відповідача, яка полягала у неправомірному розміщенні на земельній ділянці площею 153,12 кв.м за адресою вул. Червоноармійська, 1а, с. Райгород, Михайлівської територіальної громади, Черкаського району, Черкаської області твердих побутових відходів, державі в особі Михайлівської сільської ради завдано збитків на загальну суму 314 814,72 грн.

Акт Державної екологічної інспекції складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 11 вересня 2020 року за №77/3/7/2020 Пз повністю відповідає вимогам вищезазначеного наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України і складний з дотримання всіх вимог та правил.

Висновок експерта №17/22-23 від 06 січня 2023 року відповідає вимогам чинного законодавства і є належним та допустимим доказом по справі.

У своєму запереченні відповідач зазначав, зокрема, що сам факт проведення перевірки не доводить наявності завданої довкіллю шкоди.

Прокурор не навів пояснень стосовно того, яким чином в акті перевірки з`явились додаткові, не передбачені затвердженою формою розділи такі як: загальна характеристика суб`єкта господарювання, що перевіряється, земельні ресурси та охорона атмосферного повітря.

Жодним документом з матеріалів перевірки не визначено саме об`єм відходів та місце їх розташування.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 лютого 2024 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1201/23.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2004 року Кам`янська районна державна адміністрація на підставі розпорядження №192 від 10 серпня 2004 року надала ТОВ Союзпостачзбут-2000 у строкове платне користування земельну ділянку площею 5.3937 га (для розміщення комплексу будівель та споруд, проходи та площадки) кадастровий номер №7121885000:03:000:0001, яка знаходиться в адміністративних межах с. Райгород Михайлівської територіальної громади Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, строком на 10 років.

Додатковою угодою від 26 грудня 2012 року до договору оренди землі термін дії угоди було продовжено на 12 років до 26 грудня 2024 року.

Відповідно до наказу від 20 серпня 2020 року №06-27/528 Державною екологічною інспекції центрального округу здійснювався державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в період з 04 по 11 вересня 2020 року.

На підставі вказаного наказу, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Харченком В.Г., державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Луговським О.С., у присутності директора ТОВ Союзпостачзбут-2000 Гельфанда О.Р. було здійснено державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства ТОВ Союзпостачзбут-2000, про що було складено відповідний акт результатів здійснення державного нагляду (контролю) №77/3/7/2020 Пз від 11 вересня 2020 року (а.с. 22-27).

У вказаному акті інспекторами зазначено, що встановлено факт засмічення земельної ділянки на території цегельного заводу твердими побутовими відходами ТПВ (шлак паливний, бій цегли) площею 153,12 кв.м., обміри здійснені рулеткою вимірювальною Р20УЗК.

Даний акт складений та підписаний ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та директором ТОВ Союзпостачзбут-2000 Гельфандом О.Р.

Державною екологічною інспекцією за результатами перевірки було складено припис №36 від 14 вересня 2020 року щодо усунення порушень вимог законодавства, які встановлені в ході перевірки та зафіксовані у акті.

Вказаний припис вручено директору ТОВ Союзпостачзбут-2000 Гельфанду О.Р. особисто.

Крім того, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції центрального округу за результатами перевірки 04 вересня 2020 року складено стосовно директора ТОВ Союзпостачзбут-2000 ОСОБА_3 протокол №003076 про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ним адміністративного правопорушенні, передбаченого ст. 52 КУпАП, а саме засмічення земельної ділянки ТПВ (шлак паливний, бій цегли).

Постановою державного інспектора №003076 від 11 вересня 2020 року директора ТОВ Союзпостачзбут-2000 Гельфанда О.Р. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 52 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності 11 вересня 2020 року вручена ОСОБА_3 під особистий підпис, ним не оскаржувалась.

15 вересня 2020 року штраф сплачено у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення №268 (а.с. 38).

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

У розрахунку розміру шкоди (а.с. 31) зазначено складові частини її нарахування та наведено відповідну формулу (за №6), яка передбачена Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04 квітня 2007 року №149 (в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007).

Відповідно до п.5. Методики визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель здійснюється наступним чином.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров`я населення, що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 № 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5).

Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6):

РШЗ = А x Б x ГОЗ x ПДЗ x КЗЗ x КНВ x КЕГ, де:

РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.

ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м;

ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки кв.м;

КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики.

Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ГОЗ).

Значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (КЗЗ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об`єму відходів, згідно з додатком 6.

Для земель, що засмічені багатотонажними (> 10000 т) відходами гірничодобувної промисловості, коефіцієнт засмічення земельної ділянки (КЗЗ) приймається рівним 1,0.

Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (КЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2.

Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (додаток 2) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути класифікована за декількома категоріями земель чи особливостями охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (КЕГ) з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів.

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до особливо цінних земель надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Форма розрахунку наведена в додатку 8, приклад розрахунку - в додатку 11.

Додаток 6 до Методики визначає коефіцієнти засмічення земельної ділянки (Кзз).

Судом враховано, що коефіцієнт 4 у формулі (п.6), що вказаний Інспекцією у своєму розрахунку, згідно Методики застосовується у тому випадку, коли об`єм відходів перевищує 100 куб.м.

Тобто, крім встановлення площі засміченої земельної ділянки, Інспекції під час проведення перевірки необхідно було також встановити безпосередньо об`єм цих відходів та отримати довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від відповідного територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено право контролюючого органу відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

За пунктом 3.5. та 3.5.1. Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірювання.

Проте, акт перевірки не містить даних про вимірювання контролюючим органом товщини шару відходів, а також про те, що об`єм відходів становить 229, 68 куб.м.

Додатком 10 Методики встановлено форму розрахунку в пункті 1 якого зазначається, що площа засміченої земельної ділянки визначається за актом про засмічення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань.

Проте, до акту перевірки першим позивачем не додано матеріалів спеціальних вишукувань.

При розрахунку шкоди перший позивач використав значення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за інформацією вказаною в листі державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, а саме: 102, 80 грн. кв. м. (а.с.33).

Водночас, у відповідь на адвокатський запит ГУ Держгеокадастру у Черкаській області своїм листом від 26 вересня 2023 року №29-23-0.10-5451/2-23 повідомило, що за інформацією відділу №4 в архіві відділу знаходиться Технічна документація нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 5,3937 га, яка надається в оренду ТОВ Союзпостачзбут-2000 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Райгородської сільської ради Кам`янського району Черкаської області (за межами населеного пункту виготовлена ТОВ Черкаський земельно кадастровий центр у 2016 році, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7121885000:03:000:0001 становила 4 972 991,18 грн. (а.с. 98-99).

За приписами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І : 100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, державними інспекторами Луговським О.С. та Харченком В.Г. при проведенні розрахунку розміру шкоди від засмічення твердими побутовими відходами щодо показників нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7121885000:03:000:0001, яка знаходиться у користуванні ТОВ Союзпостачзбут-2000 було використано недопустимий доказ - лист державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою.

Абзацами 2 та 11 ст. 1 Закону України Про відходи (далі норми вказаного Закону наведено в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Отже, відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є необхідним доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

За таких обставин, факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак першому позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім під час перевірки зроблено не було.

При цьому судом було враховано відповідний правовий висновок, що наведений у постанові КГС у складі Верховного Суду від 27 вересня 2018 року у справі №909/6/18.

Обставини того, що забруднення навколишнього природного середовища не відбулося також підтверджуються висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №42021252230000118 від 06 січня 2023 року №17/22-23 в якому, зокрема, зазначено, що ознак створення небезпеки для життя, здоров`я людей чи довкілля не виявлено (а.с.59).

Судом було також враховано, що відповідно до договору оренди землі від 12 серпня 2004 року (з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 26 грудня 2012 року), в оренду було передано земельну ділянку (несільськогосподарського призначення землі промисловості) загальною площею 5,3937 га, з них: капітальна одноповерхова забудова 1 827 кв.м. під проїздами, проходами та площадками 46 086 кв.м., під спорудами - 6024 кв.м.

У Методиці терміни вживаються у такому значенні:

Ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості.

Відкриті землі - землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, що включають незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю (кам`янисті місця, піски, яри, мочарі, солончаки), а також сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом.

В акті перевірки відсутні дані про те, що відходи відповідач розміщував саме на відкритому ґрунті.

Статтею 17 Закону України Про відходи передбачено обов`язок суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув (показник загального утворення відходів) від 50 до 1000, зобов`язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної статті відповідачем щорічно подається відповідна декларація.

Так, 27 січня 2021 року через Центр надання адміністративних послуг було подано декларацію про відходи за 2020 звітний рік, на 2021 поточний рік (а.с. 95-97).

Зокрема, відповідачем було задекларовано, що в 2020 році ТОВ Союзпостачзбут 2000 утворило 27 тон відходів Бій цегли та 10,656 тон відходів Шлак паливний.

Згідно декларації ці види відходів у 2020 році використані на підсипку доріг.

За результатами розгляду декларації Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської ОДА декларацію зареєстровано в електронній системі здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами, реєстраційний номер D7121885001_00077_290121 (а.с. 94).

На період перевірки, наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26 листопада 2019 року №450, було затверджено форму акту, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (а.с.100-112).

Зокрема затверджена форма акту у розділі Опис виявлених порушень вимог законодавства містить наступні розділи: Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, Опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення законодавства (за наявності) та Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності).

Суд погоджується з доводами відповідача, що акт перевірки не відповідає затвердженій формі та містить додаткові, не передбачені уніфікованою формою розділи.

Проте, не дотримання Інспекцією лише самої форми акту, на думку суду, не є достатньою підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення законодавства, якщо такі факти дійсно були встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки та відображенні в акті.

Щодо доводів прокурора про притягнення директора товариства з обмеженою відповідальністю Союзпостачзбут 2000 до відповідальності слід зазначити наступне:

Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Під час притягнення директора товариства до адміністративної відповідальності не встановлювались усі складові вчинення правопорушення саме відповідачем: а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача у заподіянні збитків, що є обов`язковим при вирішенні спорів про стягнення шкоди, а тому наведені обставини не мають преюдиціального значення під час розгляду цієї справи.

Крім того, в розумінні ст.75 ГПК України судом не розглядалася справа щодо притягнення директора товариства до адміністративної відповідальності та з цього питання не приймалося відповідного рішення.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Стаття 22 ЦК України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайповим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 912/823/18. від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, віді8.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 02.06.2022 у справі № 920/821/18).

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести: неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

При цьому принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГСВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову про стягнення збитків немає, оскільки в даному випадку прокурором не доведено неправомірність поведінки відповідача під час здійснення своєї господарської діяльності, наявність самої шкоди, а також причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Крім того, сам розрахунок шкоди не є обґрунтованим.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Прокурором при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 4 767 грн. 22 коп., водночас 1,5% від заявленої ціни позову складає 4 722 грн. 22 коп.

В зв`язку з чим прокуратурі підлягає поверненню з Державного бюджету України 45 грн. 00 коп. судового збору.

Водночас, повернення судового збору за відсутності відповідного клопотання не допускається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15 лютого 2024 року.

Суддя А.В.Васянович

Джерело: ЄДРСР 117009844
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку