П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 643/10167/20
провадження № 51-4488км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42019220000000749, за обвинуваченням ОСОБА_8
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2021 року кримінальне провадження № 42019220000000749 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу.
2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту отримання стороною захисту повідомлення про завершення досудового розслідування до закінчення строку досудового розслідування залишалося 4 дні, які не включаються у строк досудового розслідування, а тому перебіг цього строку продовжився після ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування (тобто після 18 червня 2020 року) до 22 червня 2020 року, проте обвинувальний акт було направлено на адресу суду 26 червня 2020 року. Своє рішення суд обґрунтував тим, що повідомлення стороні захисту в порядку ст. 290 КПК про завершення досудового розслідування виключає як можливість реалізації прокурором процесуальних повноважень, передбачених ст. 36 КПК, так і правові підстави для виконання слідчим вказівок прокурора щодо продовження збирання доказів у справі, без попереднього скасування процесуального рішення про завершення досудового розслідування. А тому надання 17 червня 2020 року прокурором вказівок слідчому щодо виконання клопотання експерта від 03 червня 2020 року, розгляд слідчим вказаного клопотання експерта, його часткове задоволення та направлення об`єктів дослідження до експертної установи свідчить про те, що 17 червня 2020 року прокурор фактично поновив проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019220000000749 від 23 листопада 2019 року, і, як наслідок - 17 червня 2020 року відновив свій перебіг шестимісячний строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, який закінчився 20 червня 2020 року, а отже, ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування 18 червня 2020 року фактично відбулося не в порядку ст. 290 КПК, а згідно з ст. 221 цього Кодексу, що передбачає ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, а отже направлення обвинувального акта до суду 26 червня 2020 року було здійснено після закінчення визначеного законом строку досудового розслідування.
3. Харківський апеляційний суд ухвалою від 11 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4. У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 травня 2023 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законні й обґрунтовані судові рішення, та неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосували закон, який підлягав застосуванню - ч. 3 ст. 368 КК. На думку прокурора, обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 було направлено до суду в межах визначеного законом строку досудового розслідування, проте суди дійшли помилкового висновку, що в цьому провадженні мало місце закінчення строку досудового розслідування ще до складання слідчим і затвердження прокурором обвинувального акта.
5. На підтвердження своїх доводів прокурор наводить такі дані:
- 23 листопада 2019 року до ЄРДР було внесено відомості за № 42019220000000749;
- 02 грудня 2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК;
- 28 січня 2020 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування було продовжено до 6 місяців, тобто до 02 червня 2020 року, включно;
- 29 травня 2020 року (за 5 днів до завершення шестимісячного строку досудового розслідування) стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК;
- 12 червня 2020 року в ході ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторона захисту заявила клопотання про забезпечення виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2020 року, якою за клопотанням ОСОБА_8 надано доручення експертній установі - Харківському НДЕКЦ МВС України на проведення у цьому кримінальному провадженні судово-біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи та зобов`язано орган досудового розслідування надати експертам для проведення експертизи речові докази - вилучені у ОСОБА_8 при затриманні та під час огляду 01 грудня 2019 року у ОСОБА_9 гроші;
- 18 червня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_10 у протоколі про надання доступу до матеріалів власноруч указали, що без виконання вимог, зазначених у клопотанні від 12 червня 2020 року про забезпечення виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2020 року, ознайомлення не буде повним і позбавить сторону захисту в реалізації права на повний доступ до матеріалів досудового розслідування, передбачений ст. 290 КПК;
- 24 червня 2020 року за клопотанням сторони захисту, наведеним у протоколі ознайомлення від 18 травня 2020 року, речові докази надано експертам Харківського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи;
- 26 червня 2020 року стороні захисту було відкрито матеріали досудового розслідування: супровідний лист від 19 червня 2020 року з додатком детально перелічених речових доказів - грошей, наданих експертам Харківського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи, і відміткою експертної установи про їхнє отримання 24 червня 2020 року;
- 26 червня 2020 року стороною захисту відкрито матеріали на виконання вимог ч. 6 ст. 290 КПК;
- 26 червня 2020 року складено і направлено до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 .
6. Прокурор вважає, що сторона захисту закінчила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 26 червня 2020 року. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК весь період, починаючи з наступного дня після повідомлення підозрюваному ОСОБА_8 та його захиснику про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування (30 травня 2020 року) до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування (26 червня 2020 року), не повинен рахуватися в строк досудового розслідування. А тому направлення обвинувального акта до суду 26 червня 2020 року було здійснено в межах визначеного законом строку досудового розслідування.
7. Крім того прокурор звертає увагу на те, що суд першої інстанції в ході підготовчого засідання 06 грудня 2021 року відмовив стороні захисту у закритті кримінального провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, але під час судового розгляду 22 грудня 2021 року ухвалив рішення про задоволення такого клопотання. На думку прокурора, суд грубо порушив вимоги статей 7, 9, 26, 284 і 314 КПК, ухваливши рішення про закриття кримінального провадження не на підготовчій стадії процесу, а в ході судового розгляду. Крім того, місцевий суд усупереч ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 1 ст. 372 КПК переглянув власне рішення, постановлене в ході підготовчого судового засідання, та виніс повторне рішення з питань, яким раніше надав оцінку, хоча чинним процесуальним законодавством не передбачено перегляд свого рішення судом у тому ж складі з одних і тих самих питань, за відсутністю підстав для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами, передбаченими ст. 459 КПК. Зауважує, що, розглянувши ті самі документи, які надав прокурор 06 грудня 2021 року, урахувавши ті ж доводи сторони захисту, заявлені як у першому клопотанні, так і в клопотанні від 20 грудня 2021 року, суд дійшов протилежного висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження і фактично змінив своє попереднє рішення, чим допустив порушення правил перегляду судових рішень, передбачених розділом V КПК.
8. Прокурор стверджує, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам справи. Указує, що направлення слідчим
19 червня 2020 року речових доказів для проведення експертизи було здійснено під час виконання ст. 290 КПК з метою повного дотримання вимог зазначеної норми закону, забезпечення процесуального права обвинуваченого на захист і задоволення клопотання сторони захисту від 12 червня 2020 року про забезпечення виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня
2020 року. При цьому ніякого повернення у стадію «до завершення досудового розслідування» не відбулося згідно з чинним КПК.
9. Також прокурор зазначає, що апеляційний суд, розглядаючи його апеляційну скаргу, усупереч положенням статей 23, 404, 412, 419 КПК в ухвалі зазначив лише суть апеляційних доводів, при цьому не перевірив їх з достатньою повнотою, не дав відповіді на них, не провів безпосереднього дослідження, ретельного аналізу та оцінки доказів, на які зверталася увага, а формально зазначив, що суд першої інстанції дотримався вимог закону, чим допустив власну упередженість.
10. У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник - адвокат ОСОБА_6 указує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими. Крім того, звертає увагу на той факт, що прокурор у касаційній скарзі не вказав, що ОСОБА_8 загинув у березні 2022 року під час оборони м. Харкова.
Позиції інших учасників судового провадження
11. Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_7 , просив задовольнити її, скасувавши ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.
12. Захисник ОСОБА_6 просив залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_8 без зміни.
Мотиви суду
13. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
14. Згідно зі ст. 438 КПК підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
15. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
16. За правилами п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
17. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
18. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та у порядку, передбачених КПК.
19. Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
20. Таким чином кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
21. Положеннями ч. 1 ст. 290 КПК передбачено, що складанню обвинувального акта передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов`язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
22. За правилами ч. 5 ст. 219 КПК у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
23. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 23 листопада 2019 року до ЄРДР було внесено відомості за № 42019220000000749 (т. 1, а. с. 24).
24. 02 грудня 2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК (т. 1, а. с. 214-220).
25. 28 січня 2020 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування було продовжено до 6 місяців, тобто до 02 червня 2020 року, включно (т. 1, а. с. 221-224).
26. 29 травня 2020 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК. До завершення шестимісячного строку досудового розслідування залишилося 4 дні (т. 1, а. с. 226).
27. 12 червня 2020 року в ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження сторона захисту заявила клопотання про забезпечення виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня
2020 року, якою за клопотанням ОСОБА_8 надано доручення експертній установі - Харківському НДЕКЦ МВС України на проведення у цьому кримінальному провадженні судово-біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи та зобов`язано орган досудового розслідування надати експертам для проведення експертизи речові докази - вилучені у ОСОБА_8 при затриманні та під час огляду 01 грудня
2019 року у ОСОБА_9 гроші. Як зазначалося у вказаному клопотанні,прокурор направив зазначену ухвалу слідчого судді до експертної установи ще 29 травня
2020 року, але без додатків - речових доказів (т. 1, а. с. 89-92).
28. 17 червня 2020 року прокурор доручив слідчому надати експертам речові докази (т. 1, а. с. 176).
29. 18 червня 2020 року сторона захисту закінчила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. У протоколі надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 18 червня 2020 року адвокат ОСОБА_10 підтвердила, що з наданими згідно з описом матеріалами кримінального провадження, у тому числі з наданими слідчим речовими доказами, вона ознайомилась у повному обсязі. При цьому захисник зробила письмове зауваження, що речові докази, про які йшла мова у заяві сторони захисту від 12 червня 2020 року, знаходились у запакованому вигляді в непрозорих пакетах, що унеможливило їх візуальний огляд. Підозрюваний ОСОБА_8 також своїм підписом засвідчив ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі та підтримав зауваження свого захисника (т. 1, а. с. 36-43).
30. 19 червня 2020 року (наступного дня після ознайомлення сторони захисту з усіма матеріалами досудового розслідування, наданими стороною обвинувачення) слідчий направив речові докази експертам Харківського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи (т. 1, а. с. 96-98).
31. З огляду на те, що з моменту отримання стороною захисту повідомлення про завершення досудового розслідування до закінчення строку досудового розслідування залишалося 4 дні, які не включаються у строк досудового розслідування, перебіг цього строку продовжився після ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування (тобто після 18 червня 2020 року) на 4 дні до 22 червня 2020 року, саме в зазначену дату закінчився шестимісячний строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
32. 26 червня 2020 року, тобто поза межами строків досудового розслідування, було складено, затверджено та направлено до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 (т. 1, а. с. 3-23, 45).
33. Того ж дня, 26 червня 2020 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42019220000000749 від 23 листопада 2019 року надійшов для розгляду до Московського районного суду м. Харкова (т. 1, а. с. 46).
34. Ураховуючи наведене, направлення 26 червня 2020 року до місцевого суду обвинувального акта щодо ОСОБА_8 відбулося поза межами строку досудового розслідування. Відтак, висновки суду про наявність передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підстави для закриття кримінального провадження є правильними.
35. Доводи прокурора про те, що стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування тривала з 29 травня до 26 червня 2020 року у зв`язку з тим, щобезпосередньо перед врученням обвинувального акта обвинуваченому та його захиснику, прокурор ознайомив сторону захисту в порядку ст. 290 КПК із клопотанням експерта від 03 червня 2020 року, письмовими вказівками прокурора слідчому від
17 червня 2020 року, супровідним листом до експертної установи із детальним переліченням грошових купюр від 19 червня 2020 року, є хибними. Оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол про надання доступу у порядку ст. 290 КПК до матеріалів досудового розслідування від 26 червня 2020 року, а з протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від
18 червня 2020 року видно, що сторона захисту ознайомилася з вказаними матеріалами в повному обсязі.
36. Також не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про те, що місцевий суд не мав права поза межами стадії підготовчого судового провадження розглядати клопотання про закриття кримінального провадження. Чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті. Крім того, відмова у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК відповідно до вимог ст. 350 КПК не перешкоджає його повторному заявленню та вирішенню, а попереднє рішення суду з цього приводу не має характеру преюдиціального та остаточного.
37. Що стосується доводів, викладених у касаційній скарзі, про істотні порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, вони також не знайшли свого підтвердження.
38. Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК убачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368 - 380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
39. Апеляційний суд із додержанням приписів закону переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, належно перевірив усі наведені в ній доводи, які за суттю та змістом є аналогічними тим, які викладено в касаційній скарзі, й обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог сторони обвинувачення, навівши в ухвалі мотиви та правові підстави, з яких виходив, постановляючи рішення.
40. Таким чином, у касаційній скарзі прокурора відсутні обґрунтовані доводи, які дозволили б дійти висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
41. Суд уважає за необхідне касаційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_7 залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали місцевого та апеляційного судів щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 травня 2023 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3