ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" листопада 2007 р. Справа №17/78-НА

За адміністративним позовом Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому , м. Хмельницький

про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0008262301/0/2746 від 18.11.2002 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 348419,60 грн. та штрафних санкцій в сумі 181360 грн.

Суддя В.В.Димбовський Секретар судового засідання О.В. Гороховська

Представники сторін:

Позивач: Ковальчук О.К. - представник за довіреністю №22/02 від 09.08.2007 року

Відповідач: Давидко Н.М. - представник за постійною довіреністю №1382/9/10 від 26.01.2005 року; Іванчук Н.О. –представник за довіреністю №36243/9/10 від 11.10.2007 року

У судовому засіданні згідно ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Постанова приймається 20.11.07р.,оскільки в судовому засіданні 15.11.07р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні представник позивача уточнив предмет позовних вимог, у зв’язку з чим просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0008262301/0/2746 від 18.11.2002 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 348419,60 грн. та штрафних санкцій в сумі 181360 грн.

Позивач та його повноважні представники у судових засіданнях, наголошують на тому, що відповідач на стор.16 Акту документальної перевірки підприємства стверджує про порушення підприємством п.11.11 Закону «Про податок на додану вартість»шляхом незастосування до суми податкового кредиту від ВАТ „Хмельницькгаз" розрахунку питомої ваги касового та некасового методів обчислення ПДВ. Ця, на думку відповідача, помилка призвела до завищення податкового кредиту у квітні 2000 р. на суму 272 142,99 грн. Позивач вважає, що відповідач невірно застосував норму матеріального права п.11.11 Закону «Про податок на додану вартість». На думку позивача, відповідач наполягає на розрахунку питомої ваги податкового кредиту пропорційно касовому та некасовому методу, оскільки п.11.11 Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачено такого механізму. Більш того, вказана норма навіть слів таких „питома вага податкового кредиту" не містить.

Стверджує, що п.7.4.3 Закону «Про податок на додану вартість», який містить механізм застосування питомої ваги до обчислення податкового кредиту. Але ця норма застосовується лише у разі наявності у платника одночасно неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій. А в нашому випадку підприємство МКП «Хмельницьктеплокомуненерго»не має, ні неоподаткованих, ні звільнених від оподаткування операцій. Всі його операції оподатковані, але частина з них оподатковується за специфічним касовим методом.

Позивач вважає, що п.11.11 Закону «Про податок на додану вартість»дійсно встановлює дещо специфічні правила обчислення податкового кредиту. Але ці правила стосуються такої ситуації: якщо продавець послуг обчислює податкові зобов'язання за касовим методом, то його покупець має право на відповідний податковий кредит також за касовим методом. Тобто сума та час виникнення податкового кредиту у продавця та покупця повинні повністю збігатись. Але у п.11.11 Закону «Про податок на додану вартість»мова не йде ні про яку „питому вагу" податкового кредиту у продавця.

Зазначає, що позивач сплатив свою заборгованість за поставлений газ у двох місяцях 2000 р.: у березні - в сумі 220 914 грн. та у квітні - в сумі 100 318 грн. Також наявні податкові накладні на загальну суму 321232 грн., про що зроблені відповідні записи у Книзі придбання за квітень у рядках 20-24 включно. Ці податкові накладні належним чином оформлені, до їх оформлення, згідно матеріалів Акту, податкова інспекція не має претензій. Отже, підприємство має всі документи, які надають підприємству право на податковий кредит згідно Закону «Про податок на додану вартість». Посилається на те, що датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), а позивач сплачував за газ двічі: у березні 2000 р. - в сумі 220 914 грн. та у квітні 2000 р. - у сумі 100 318 грн. Отже, право на включення першої частини оплати виникло ще в березні 2000 р. Але на той час це право ще не було підтверджено відповідною податковою накладною, а згідно п.7.4.5 Закону «Про податок на додану вартість»підприємству не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Також позивач звертає увагу на те, що жодна норма Закону не встановлює часового обмеження права на податковий кредит: тобто, якщо вказане право виникло, то підприємство з цього моменту може будь-коли цим правом скористатись. Документально це право було підтверджено відповідною податковою накладною на загальну суму оплати лише у квітні 2000 р., і саме у цьому місяці підприємство включило загальну суму ПДВ згідно податкової накладної до складу податкового кредиту.

Позивач робить висновок, про те, що діюче законодавство України не передбачає виконання розрахунку питомої ваги податкового кредиту згідно п. 11.11 «Про податок на додану вартість»у разі оподаткування частини операцій за касовим методом. Крім того, діюче законодавство України дозволяє скористатися правом на податковий кредит лише у випадку наявності відповідної податкової накладної.

Позивач зазначає, що відповідач на стор.17 Акту стверджує про порушення підприємством п.7.4.3 Закону «Про податок на додану вартість»шляхом незастосування питомої ваги податкового кредиту ПДВ з причини наявності, за твердженням податкової інспекції, пільгової операції з отримання підприємством бюджетної дотації (субсидії). Податкова інспекція стверджує, що згідно вказаної норми підприємство повинно провести розрахунок питомої ваги податкового кредиту пропорційно обсягам звичайних (оподаткованих) операцій та операції отримання бюджетної субсидії (дотації) в сумі 14 013 300 грн. Ця, на думку податкової інспекції, помилка призвела до завищення податкового кредиту у квітні 2000 р. на суму 82 768 грн. Із наведеним твердженням підприємство не може погодитись із наступних причин.

В зв’язку з викладеним позивач робить висновок про те, що відповідач невірно застосував норму матеріального права - п.7.4.3 Закону «Про податок на додану вартість», тому що в контексті цього пункту отримання бюджетної субсидії (дотації) не слід розуміти як базу для розрахунку питомої ваги. Адже у п.7.4.3 Закону «Про податок на додану вартість»чітко вказано, що розрахунок проводиться у разі наявності у платника неоподаткованих операцій. Більш конкретний зміст цього терміну для п.7.4 Закону «Про податок на додану вартість»дається у попередньому п.7.4.2, який абсолютно чітко вказує: пільговими операціями в цьому контексті є операції, „що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону".

Отже, позивач стверджує, що питома вага податкового кредиту згідно п.7.4.3 Закону «Про податок на додану вартість»розраховується лише у випадку наявності як оподаткованих операцій, так і пільгових операцій, вказаних у ст. ст. З або 5 Закону «Про податок на додану вартість». Обидва переліки пільгових операцій у п.3.2 „Не є об'єктом оподаткування операції" та у ст.5 „Операції, що звільнені від оподаткування" є вичерпними. І серед обох цих переліків немає отримання підприємством субсидії (дотації) з бюджету. Треба звернути увагу, що пільга згідно п.3.2.7 Закону «Про податок на додану вартість»встановлює, що не є об'єктом оподаткування операції отримання бюджетних дотацій та субсидій лише фізичними особами, а не юридичними. Тому нашого випадку ця норма не стосується. Більш того, отримання бюджетної дотації (субсидії) не можна навіть вважати операцією у розумінні п.7.4.3 Закону «Про податок на додану вартість». Адже всі операції згідно ст. З Закону «Про податок на додану вартість»поділяються на дві частини: на ті, які є об'єктом оподаткування (перелічені в п.3.1 Закону) та ті, які не є об'єктом оподаткування (перелічені в п.3.2 Закону).

Посилається також на те, що серед оподаткованих операцій згідно п.3.1 Закону «Про податок на додану вартість»немає отримання дотацій та субсидій (адже бюджету ніхто нічого не продавав та не поставляв, і, звісно, у відношеннях підприємства з бюджетом не було ні експорту, ні імпорту). Отже, отримання підприємством бюджетної дотації (субсидії) взагалі не згадується у ст. 3 Закону «Про податок на додану вартість»у якості операції. Таким чином, отримання дотації не розглядається як операція оподаткування ПДВ, тому наявність такої дотації не є причиною для застосування п.7.4.3 Закону «Про податок на додану вартість».

Позивач робить висновок про те, що діюче законодавство України не передбачає застосування п.7.4.3 Закону „Про податок на додану вартість” у разі отримання підприємством бюджетної дотації (субсидії). Тому твердження податкової інспекції про недоплату підприємством ПДВ в сумі 82 768 грн. є безпідставним.

Відповідач у відзиві на позов, додатково поданих запереченнях та його представники у судових засіданнях проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач неправомірно посилається на п.п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", оскільки у цьому підпункті викладена загальна норма, а для платників податку, які продають теплову енергію, законодавець встановив спеціальну норму, а саме:

Підпункт 11.11 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” у редакції Закону України від 15.07.99р. №94б-ХІУ (набрав чинності 12.08.99р. - з дня опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" Хв150451)

Відповідач посилається на те, що до 1 січня 1999 року датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) є дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг). При цьому датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

З 1 січня 1999 року провадиться перерахунок згідно з пунктом 11.8 статті цього Закону (одноразовий перерахунок сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в зв'язку із набранням чинності цим Законом).

Зазначає, що до 1 січня 2001 року платники податку, які продають вугілля та вугільні брикети, електричну та теплову енергію застосовують спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів (послуг) є дата зарахування коштів на банківський рахунок або у касу такого платника податку або отримання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг), а датою виникнення права на податковий кредит, у тому числі отримання бюджетного відшкодування, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату таких товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) таких платників податків або підлягає амортизації.

Відповідач звертає увагу на те, що Законом України від 11.07.2001р. № 2б49-Ш (набрав чинності 07.08.2001р. - з дня опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" № 140) цю норму Закону змінено: Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ... чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово - експлуатаційним конторам, квартирно - експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі ЖЕК), визначають базу оподаткування операцій з продажу таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з надання зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вона зареєстровані як платники податку.

Відповідач стверджує, що терміни, що використовуються у цьому пункті, мають таке значення:

касовий спосіб визначення бази оподаткування операція з продажу товарів (послуг) - спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з продажу товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каса платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата надання інших видів компенсації їх вартості...

Таким чином, відповідач робить висновок про те, що в квітні 2000 року, позивач міг віднести до податкового кредиту суми ПДВ тільки по коштах, отриманих на рахунок або у касу такого платника податку саме в квітні 2000р.

Також, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що позивачем у серпні 2000 року отримано 14013,3 тис. грн. дотації на погашення різниці в цінах і тарифах на виконання ст. 60 Закону України „Про державний бюджет України на 2000 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України №934 від 07.06.2000 року „Про затвердження Порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний газ, житлово - комунальні послуга та послуги водопостачання і водовідведення".

Згідно пп. 3.2 7 п. 3.2. ст. З Закону України, „Про податок на додану вартість" ці кошти не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

У відповідності до пп.7,4.1, пп..7.4.3, пп.. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва... У разі, коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використанні таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються комунальні послуги. Перша частина складається з тарифу на оплату таких послуг, який сплачується населенням, а друга частина - з дотації з бюджету на покриття збитків від продажу послуг по тарифу. Оплата вартості комунальних послуг, наданих населенню за тарифом, може здійснюватися в два етапи: оплата безпосередньо населенням та за рахунок бюджетних субсидій, наданих в межах тарифу.

Також відповідач зазначає, що оскільки пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 03.04.97 за N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" визначено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), а житлово-комунальні послуги на даний час підлягають державному регулюванню та реалізуються за встановленими тарифами, то базою оподаткування таких послуг є встановлений тариф.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що частка плати за житлово-комунальні послуги у сукупному доході громадянина визначається виходячи із розміру тарифу, затвердженого з урахуванням податку на додану вартість, то і розмір субсидії, отриманої у вигляді вищезазначеної різниці, містить в собі податок на додану вартість. Таким чином, ці кошти (субсидії) разом з коштами, сплаченими безпосередньо кожним одержувачем субсидії, включаються до об'єкта оподаткування, базою якого є тариф.

Відповідач звертає увагу на те, що у разі відшкодування з місцевого бюджету частини тарифу, встановленого органами виконавчої влади, що не сплачено населенням у зв'язку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг, то такі відшкодування як складові частини регульованого тарифу включаються до об'єкта оподаткування, базою якого є тариф. Крім бюджетних субсидій і дотацій для пільгових категорій населення житлово-комунальні підприємства з бюджету дотації на покриття від'ємної різниці, яка склалася між витратами на виготовлення (придбання) комунальних послуг і доходами від їх продажу населенню за встановленими тарифами. Така бюджетна дотація підпадає під дію підпункту 3.2.7 статті 3 Закону України від 03.04.97 за N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" і не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. А тому бюджетні кошти, що надійшли в зв'язку з компенсацією вартості житлово-комунальних послуг понад встановлений місцевими органами виконавчої влади тариф, не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість. При цьому у відповідності до норм підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 статті 7 Закону платник податку, який здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 цього Закону, повинен суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносити відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються. У разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. А тому право податкового кредиту житлово-комунальні господарства по придбаних товарах (роботах, послугах) мають лише в частині, яка відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях, тобто частці пропорційно затвердженого тарифу.

Відповідач також, звертає увагу на те, що комунальні підприємства нараховують податкові зобов'язання по операціях реалізації послуг теплопостачання в т.ч. субсидії і пільги, бюджетним установам і організаціям, ЖЕКам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим за "касовим методом". Визначення касового способу міститься в останньому абзаці п. 11.11. ст. 11 Закону про ПДВ.

Зазначає, що "касовий спосіб” - це визначення бази оподаткування операцій по продажу товарів (робіт, послуг) - спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань платника податків по продажу товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податків або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податків в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата надання інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками).

В зв'язку з вищенаведеним, відповідач робить висновок про те, що відсутні будь-які нормативні документи, що регулюють розподіл суми податкового кредиту з ПДВ на підприємствах, де одночасно застосовуються декілька методів визначення податкових зобов'язань, комунальні підприємства і на виконання п.п.11.1. вищезгаданого Закону можуть застосовувати будь-які методи розподілу сум податкового кредиту, які повинні відноситись на розрахунки з бюджетом. Оскільки КП „Хмельницьктеплокомуненерго" вказаного розподілу не робило на протязі квітня-серпня 2000 р., йому було перевіркою донараховано ПДВ за вказані періоди.

Також, відповідачем подані додаткові заперечення на висновок №1559 судово-економічної експертизи по господарській справі № 17/78-НА. Оскільки відповідач реалізує послуги по теплопостачанню населенню, бюджетним установам, а також іншим суб’єктам господарювання касовий метод при визначенні податкового зобов'язання застосовується частково. Зазначає, що в п.11.11 ст.11 Закону України не зазначено, що підприємства, які застосовують касовий метод, визначення податкових зобов’язань по окремих операціях, звільняються від визначення податкового кредиту касовим методом.

Відповідач звертає увагу на те, що в акті перевірки надано розрахунок податкового кредиту по операціях по придбанню газу в додатку № 12. На примірнику вказаного додатку, що належить відповідачу, стоїть підпис головного бухгалтера відповідача Ткачук Є.А. Крім того, на останньому листі акту вчинено запис, що акт з додатками було отримано головним бухгалтером Ткачук Є.А. Відповідач робить висновок, про те, що якщо для проведення експертизи вказаний додаток підприємством не було надано, то він не був врахований, а висновок експертизи щодо правомірності зменшення суми податкового кредиту за матеріалами перевірки є необ'єктивним.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що документальною перевіркою, по якій було винесено рішення, було охоплено період починаючи з квітня 2000 року. Тому, вважає, що оплата за газ, яка була підприємством проведена в березні 2000 року не могла бути врахована при визначені податкового кредиту квітня, якщо підприємству постачальником вчасно не видано податкову накладну, воно повинно повідомити відповідача про даний факт.

Виходячи з викладеного відповідач робить висновок про безпідставність висновку експертизи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства МКП "Хмельницьк теплокомуненерго" за період з 01.04.2000р. по 01.07.2002р. За результатами перевірки складено акт №1516 від 12.11.2002р.

В акті перевірки серед іншого зазначено, що перевіркою встановлено заниження ПДВ в сумі 356610 грн. по періодах.

Заниження чистої суми зобов'язань по ПДВ встановлено в квітні 2000р. в сумі 324224 грн. за рахунок:

1. заниження податкового зобов'язання на 26943 грн., чим порушено п.4.1 .ст.4.3акону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 р із змінами та доповненнями.

2. завищення податкового кредиту (квітень) на 297281 грн., в т.ч.:

по розрахунках з ВАТ "Хмельницькгаз" до податкового кредиту згідно книги придбання та інших податкових накладних було включено ПДВ в розмірі 321232,35 грн., приплата за спожитий газ цьому місяці склала 100318,00 грн. Таким чином, до податкового кредиту необхідно було нараховувати ПДВ по касовому методу, виходячи з розрахунку питомої ваги реалізації теплової енергії населенню та бюджетним організаціям відповідно до п.11.11.ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997р. із змінами та доповненнями. МКП Хмельницьктеплокомуненерго" як платник податку, який продає теплову енергію фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками ПДВ, визначає базу оподаткування операцій продажу цим категоріям платників за касовим методом. Тобто це спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань є дата отримання коштів на рахунок або в касу підприємства або отримання іншого виду компенсації. Відповідно датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), чи дата надання інших видів компенсації їх вартості. Оскільки при визначенні податкового зобов'язання по ПДВ на МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" касовий метод застосовується частково, тобто частина теплової енергії реалізується госпрозрахунковим підприємствам і організаціям (при цьому зобов'язання визначаються по першій події), при визначенні податкового кредиту встановлюється питома вага операцій, що оподатковуються за касовим методом. Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту по розрахунках з ВАТ "Хмельницькгаз" на 272142,99 грн.

Вказане порушення встановлено і по розрахунках з підприємством Красилів ЛВ УМГ, в результаті чого, податковий кредит безпідставно збільшено в квітні 2000 року на 25125,14 грн.

Включено до податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені податковими-накладними, в результаті чого завищено податковий кредит на 13,00 грн. (П/Н № 4 від квітня 2000 р. на суму 7,66 грн. завод "Темп" ; П/Н № 130 від 13.03.2000 р. на суму 5,34 грн. ВАТ АТП 16854), чим порушено п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 р. із змінами та доповненнями.

В травні 2000 року завищена чиста сума податкових зобов'язань на 46522 грн. В червні 2000 року занижена чиста сума податкових зобов'язань за рахунок:

1. заниження податкового зобов'язання на 10894 грн.

2. завищення податкового кредиту на 28495 грн., в т. ч:

- по розрахунках з ВАТ "Хмельницькгаз" занижено податковий кредит на 2943,49 грн.;

- по розрахунках з Красилівським ЛВ УМГ завищено податковий кредит на 31420,52 грн.; без податкових накладних включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 17,52 грн.

(П/Н № 364 від 07.06.2000 р. на суму 7,20 грн. з-д "Темп"; П/Н № 5171 від 14.06 2000 р. на суму 10,32 грн. ХМСТ "Кооператор")

В липні 2000 року завищено чисту суму податкових зобов'язань на 1875 грн.

В серпні 2000 року занижено чисту суму податкових зобов‘язань на 82768 грн. за рахунок того, що було завищено податкові зобов‘язання на 12409 грн., а також було завищено податковий кредит на суму 331313 грн., в т.ч.:

завищено податковий кредит по розрахунках з Красилів ЛВ УМГ на 13457,35 грн.;

зараховано до податкового кредиту ПДВ безпідставно на 241,91 грн. (П/Н № 41 від 31.08.2000 р. на суму 7,20 грн. з-д "Темп" - відсутня; П/Н № 974 від 30.05.2000р. на суму 150,21 грн. „Хмельницькзалізобетон”; П/Н № 63/17 від 02.08.2000 р. на суму 84,50 грн. ВАТ АК "Адвіс" - мають бути включені до податкового кредиту в вересні 2000 р.)

Крім того, в серпні за рахунок бюджетної дотації було погашено заборгованість перед ВАТ „Хмельницькгаз" в сумі 22036599,62 грн., тобто підприємство мало право включити додатково до податкового кредиту ПДВ, безпідставно включений підприємством в порушення п.п. 11.11. ст. 11. "Про податок на додану вартість" податкового обліку в попередні податкові періоди (квітень-липень) в сумі 244736,63 грн. Таким чином, в серпні податковий кредит по розрахунках з ВАТ „Хмельницькгаз” повинен становити 932391,25 грн. - ПДВ по податкових накладних, отриманих в серпні, 244 736,63 грн. - зайво включені суми податкового кредиту в квітні-липні 2000 року.

З урахуванням викладеного вище, перерахованих відхилень податковий кредит в серпні 2000 року має становити 1061567,40 грн.

В серпні 2000 року на виконання ст. 60 Закону України „Про державний бюджет України на 2000 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України № 934 від 07 06.2000 року підприємство отримало дотацію на погашення різниці в тарифах в сумі 14013300 грн. Зважаючи на те, що вказана дотація не є об‘єктом оподаткування ПДВ, податковий кредит відповідно до норм п.п.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4. ст.7 вищезазначеного Закону, встановлюється лише в частині, яка відповідає частині використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях (тобто пропорційно). Таким чином, для обчислення суми податкового кредиту за серпень 2000 року необхідно було зробити розрахунок податкового кредиту по тій частині використаних товарів (робіт, послуг), яка припадає на неоподатковувану операцію.

Таким чином, до податкового кредиту відповідно до розрахунку необхідно було включити 505897 грн. МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” не зробило розрахунку податкового кредиту відповідно до неоподатковуваних операцій, чим порушило п.п.7.4.3. п.7.4. ст.7 вищезазначеного Закону України.

У вересні встановлено заниження чистої суми податкових зобов'язань на 6154 грн. за рахунок заниження податкового зобов'язання на 5688 грн. та завищення податкового кредиту на 466 грн.:

завищено податковий кредит по розрахунках з Красилів ЛВ УМГ на 414,13 грн.; зараховано до податкового кредиту ПДВ безпідставно на 182,27 грн. (П/Н № 1605, 1606, 1607, 1608, 1609, 1635, 1631 від 15.09.2000 р. ВАТ АТП 168540 - мають бути включені до податкового кредиту в жовтні 2000 р. (так як проплата пройшла в жовтні) занижений податковий кредит на 234,71 (П/Н № 974 від 30.05.2000 р. на суму150,21 грн. грн. „Хмельницькзалізобетон”; П/Н № 63/17 від 02.08.2000 р. на суму 84,50 грн. ВАТ АК "Адвіс".

В жовтні 2000р., перевіркою встановлено завищення підприємством чистої суми зобов'язань на 17690 грн.

В листопаді 2000р. перевіркою встановлено завищення підприємством чистої суми зобов'язань 272214грн.

В грудні 2000р. встановлено заниження підприємством чистої суми зобов'язань на 268830 грн. за рахунок збільшення податкового зобов'язання на суму 278447 грн. та збільшення податкового кредиту на суму 9617 грн. в т.ч.:

Загальна сума по книзі придбання становить 2039835,99 грн., а по декларації - 2044957 грн., тобто безпідставно включено до податкового кредиту декларації суму 5121,01 грн., чим порушено п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997р. із змінами та доповненнями.

В порушення п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 р із змінами та доповненнями до податкового кредиту включено суму 47,47 грн. по П/Н б/н від 21.12.2000 р. "Подарунки".

Крім того, перевіркою збільшується податковий кредит на 43362,33 грн. по розрахунках з Красилів ЛВ УМГ за рахунок сум безпідставно включених в попередніх податкових періодах, так як в грудні була здійснена проплата послуг (відповідно до касового методу обліку).

Таким чином, по розрахунках з Хмельницькгазом та Красилів ЛВ УМГ встановлено розбіжності в розрізі звітних періодів, а по результатах за рік відхилень по податковому кредиту не встановлено.

В березні 2001 р. перевіркою встановлено збільшення податкового кредиту на 274,09 грн. по:

П/Н № 34 від 20.03.2001р. на суму 106,69 грн. КП ф-ка "Індвзуття" (проплата в квітні 2001 р.);

П/Н № 32/1 від 28.02,2001 р. на суму 167,40 грн. КП "Цивільжитлобуд (проплата в квітні 2001 р.);

В квітні 2001р. перевіркою збільшено податковий кредит на суму 274,09 грн., крім того, підприємством безпідставно збільшено податковий кредит на суму 241,69 грн.

Таким чином, чиста сума податкового зобов'язання перевіркою зменшена на 32 грн.

В липні до податкового кредиту включено суму ПДВ 130,50 грн. по:

П/Н№ 1207 від 12.07.2001 р. пп Кошельник О.В. в порушення п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № І68/97-ВР від 3 квітня 1997 р. із змінами та доповненнями (далі Закон №2) було включене ПДВ по придбаних товарах, вартість яких не включається до валових витрат.

В жовтні 2001 р. завищено податковий кредит по податковим накладним:

П/Н № 697 від 18.10.2001р. "Посуд", код 141644722257 сума ПДВ 52,13 грн. (столові прибори) (п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закон № 2);

П/Н № 61 від 24.10.2001 р. "Меліса", сума ПДВ 20,17 грн. (сервіз) ( п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закон № 2);

П/Н № б/н від жовтня 2001р. ПМП "А-ПРО" сума ПДВ 31,67 грн. код 236525022252 (немає податкової накладної) ( п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону)

П/Н № 378 від 31.10.2001 р. Хм. Райагробуд. код 035874922186 сума ПДВ 265,39 грн.

(порушення ведення касового методу нарахування ПДВ п. п. 11.11. ст. 11 Закон № 2) В грудні 2001р. завищений податковий кредит по П/Н № б/н від 20.12.2001 р. "Подарунки" на суму ПДВ 120,05 грн. (ялинкові прикраси) (порушено п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закон №2).

В лютому 2002 р. перевіркою збільшено податковий кредит на суму 265,39.

березень - червень 2002 р. перевіркою зменшується податковий кредит в порушення п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997р із змінами та доповненнями по податкових накладних:

П/Н № б/н від 22.03.2002 р. "Подарунки", код 2134910222256 сума ПДВ 16,67 грн. (вазон)

П/Н № 13 від 18.04.2002 р. "Ювілей", сума ПДВ 23,17 грн. (вазон)

П/Н № б/н від 27.04.2002 р. "Подарунки", сума ПДВ 37,63 грн. (вазон)

П/Н № 346 від 26.06.2002 р. "Посуд", сума ПДВ 17,23 грн. (столовий прибор)

П/Н № б/н від 26.06.2002 р. "Подарунки", сума ПДВ 128,50 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки 18.11.02р. ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове –повідомлення рішення №0008262301/0/2746, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 534970 грн., в тому числі 353610 грн. - за основним платежем та 181360 грн. штрафних санкцій.

Позивач не погоджуючись з зазначеним податковим повідомлення-рішенням просить суд останнє скасувати в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 348419,60 грн. та штрафних санкцій в сумі 181360 грн.

Ухвалою від 12.04.05р. провадження у справі № 17/78 –НА зупинялось у зв’язку з призначенням по справі судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручалось Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд експертизи ставилось наступне питання: Чи підтверджується документально зазначений в акті перевірки від 12.11.02р. висновок ДПІ у м. Хмельницькому про заниження міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький податку на додану вартість в сумі 353610 грн. внаслідок чого прийнято спірне податкове-повідомлення рішення №0008262301/0/2746 від 18.11.2002р.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №11559 від 17.08.07р. встановлено, що за результатами дослідження документально підтверджується чиста сума податкових зобов'язань по ПДВ МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за період квітень –грудень 2000 року в розмірі 1834110,00 грн. Встановлене за висновком перевірки ДПІ у м. Хмельницькому від 12.11.2002 року заниження міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький податку на додану вартість в сумі 353610грн., внаслідок чого прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 18.11.2002р. № 00082622301/0/2746 документально та нормативно не підтверджується.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Актом перевірки встановлено порушення відповідачем вимог Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме, заниження ПДВ в сумі 353610 грн.

Зазначений висновок відповідача суд вважає необгрунтованим та документально не підтвердженим з врахуванням наступного:

З наявних в справі документів вбачається, що у періодах, по яким відповідачем здійснювалась перевірка, позивач здійснював операції з продажу теплової енергії населенню, госпрозрахунковим підприємствам, тощо за регульованими тарифами, розмір яких встановлено Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.08.1996р. №486-р.

Враховуючи те, що операції позивача з постачання теплової енергії суб'єктам господарювання, надання послуг з теплозабезпечення та гарячого водозабезпечення населенню за регульованим тарифом є збитковими, підприємству з бюджету Хмельницької міської ради надано бюджетну дотацію, призначену для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами. Згідно Акту перевірки, вказана дотація була виділена Постановою Кабінету Міністрів України №934 від 07.06.2000р. на виконання ст.60 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік", і отримана від Головного фінансового управління ОДА на погашення різниці в тарифах в сумі 14013,30 тис. грн.

У висновку №1159 судово-економічної експертизи експертом встановлено, що цільовим призначенням бюджетних дотацій, які МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" одержує від Хмельницької міської ради, є компенсація збитків від надання послуг за регульованими тарифами. Джерелом сплати бюджетних дотацій є кошти бюджету Хмельницької міської ради.

Бюджетні дотації не є коштами, що передаються МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" покупцями (безпосередньо або через будь-яку третю особу) в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) підприємством таким покупцям.

Бюджетні дотації також не є частиною договірної (контрактної) вартості за операціями МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з постачання теплової енергії суб'єктам господарювання, надання послуг з теплозабезпечення та гарячого водозабезпечення населенню, оскільки їх вартість, визначену згідно з регульованим тарифом, повністю сплачують підприємству покупці.

Приймаючи до уваги викладене можна зробити висновок про те, що бюджетні дотації, які надійшли підприємству з бюджету Хмельницької міської ради, і призначені для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами, що надаються позивачу, не підлягають включенню до бази оподаткування МКП "Хмельницьктеплокомуненерго".

В описовій частині Акту перевірки, розділ 2.4 "Податок на додану вартість" також зазначено: "Бюджетні кошти, що надійшли в зв'язку з компенсацією послуг понад встановлений місцевими органами виконавчої влади тариф дотації), не входять до бази оподаткування".

У висновку № 1159 експерт звертає увагу на те, що економічного визначення терміну "дотація" чинне законодавство не містить. Бюджетним кодексом України (глава 16 «Міжбюджетні трансферти») наданий у статті 96 розподіл бюджетних трансфертів за видами:

1. дотації вирівнювання;

2. субвенції;

3. кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4. інші дотації.

Загалом термін „дотація” визначається як - асигнування з державного бюджету для регулювання доходів окремих бюджетів, підприємств (організацій, установ), в яких затрати перевищують одержані доходи. Дотація виступає у вигляді грошових доплат, у формі списання збитків і регулювання цін тощо.

Дотація компенсує підвищені витрати, покриває збитки. Надання дотації підприємствам дозволяє, з однієї сторони попередити їх банкрутство, з іншої сторони, не допустити перевищення роздрібних цін на окремі споживчі товари і послуги, так як частина ціни на ці товари оплачується з бюджетних коштів за рахунок дотації. Як би не було дотацій, виробники переклали б відповідну їм долю оплати своїх витрат на покупців, що привело б до росту цін. Надання дотацій пов'язане з реалізацією соціальних програм, коли держава лімітує рівень цін на окремі види продукції або послуги.

За операціями, що є предметом розгляду, із бюджету дотувалось надання послуг по опаленню та гарячому водопостачанню.

Таким чином, приймаючи до уваги суть терміну „дотація”, вона може виділятися із державного чи місцевого бюджету суб'єктам господарювання для фінансової підтримки збитковим підприємствам, доходи яких не покривають установлених нормативних витрат. Зазначене підтверджено і у акті перевірки (сторінка 7 акту перевірки №1516 від 12.11.2002р.): "Необхідність виділення дотації виникла в результаті того, що встановлені міською владою тарифи на послуги по теплопостачанню та гаряче водопостачання на протязі 1998-2000р.р. були меншими за собівартості цих послуг. В результаті такої невідповідності між тарифами на послуги та собівартістю послуг, підприємство було збитковим, що було відображене в бухгалтерському та податковому обліку підприємства". Тобто, перевіряючими підтверджено те, що дотації МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" отримувало в вигляді фінансової підтримки підприємства та компенсації збитків від його основної діяльності, а не у вигляді субсидій, пов'язаних з регулюванням тарифів.

Відповідно до приписів чинного законодавства, отримані підприємствами дотації не відносяться до складу валових доходів, так як Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР (п.4.1 ст.4) передбачено, що до валових доходів включаються суми доходів платника податку від усіх видів діяльності, отриманих протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, ії континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з п.4.1.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР, крім доходів, вказаних в п. 4.1.1 ст.4 Закону, до доходів включаються доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді. Пунктом 1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" прямо визначено, що дотації не є безповоротною фінансовою допомогою.

Крім того, всі бюджетні дотації та субсидії розподіляються на такі, що пов'язані з регулюванням тарифів, тобто пільги, субсидії громадянам та тарифи бюджетним установам; та такі, які надаються для фінансової підтримки підприємства та компенсації збитків від його основної діяльності.

У відповідності з економічною класифікацією видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 03.12.1997 року №265, із змінами та доповненнями, до категорій субсидій і поточних трансфертів відносяться всі державні платежі у тому числі і дотації, які не підлягають поверненню і передбачають їх використання на поточні цілі. Трансфертні платежі є безоплатними, безповоротними і не являють собою придбання товарів або послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями (далі - Закон № 168/97-ВР), об'єктом оподаткування у періоді, що досліджується, були операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця як визначено частиною першою пункту 1.4 Закону № 168/97-ВР, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків ЇЇ надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не належать до продажу операції з передачі товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Згідно з пунктом 1.11 Закону № 168/97-ВР, термін "товари" розуміється цим Законом у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". В пункті 1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР)термінологічно визначено, що товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Одержання МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з бюджету Хмельницької міської ради через відповідний фінансовий відділ бюджетних дотацій не передбачає передачу підприємством державі прав власності на будь-які товари, як за компенсацію, так і безоплатно.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що одержання МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з бюджету Хмельницької міської ради бюджетних дотацій, призначених для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами, не підпадає під визначення поняття "продаж товарів".

Частиною третьою пункту 1.4 Закону передбачено, що поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з поставки послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких Інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатної поставки послуг.

Одержання МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з бюджету Хмельницької міської ради через відповідний фінансовий відділ бюджетних дотацій не передбачає поставку підприємством будь-яких послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також безоплатну поставку послуг.

З врахуванням викладеного вбачається, що одержання МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з бюджету Хмельницької міської ради бюджетних дотацій, призначених для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами, не підпадає під визначення поняття "поставка послуг".

Пункт 3.2 Закону "Про податок на додану вартість" містить перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування, незалежно від того, чи підпадають такі операції під визначення понять "об' єкт оподаткування" і "база оподаткування".

Водночас необхідно зазначити, що не є об'єктом оподаткування ПДВ будь-які операції, які не підпадають під наведені у Законі визначення понять "об'єкт оподаткування" і "база оподаткування", незалежно від того, чи включено такі операції у перелік, наведений у пункті 3.2 Закону.

З врахуванням вищенаведеного вбачається, що одержання МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з бюджету Хмельницької міської ради бюджетних дотацій, призначених для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами, не підпадає під визначення поняття "об'єкт оподаткування" і "база оподаткування".

Отже, з врахуванням наведеного експертом зроблений висновок про те, що суми таких дотацій, що надійшли на банківські рахунки МКП "Теплокомуненерго", не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Крім того, одержання позивачем з бюджету Хмельницької міської ради бюджетних дотацій, призначених для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами, це окремі бюджетні правовідносини, які регулюються Бюджетним кодексом України від 21 червня 2001 року № 2542-ІП (до моменту прийняття кодексу - Законом «Про бюджетну систему України»). Бюджетні дотації відносяться до невідплатних трансфертів, тобто такі кошти виділяються органами державної влади на безоплатній та безповоротній основі.

Господарські позивача по відпуску теплової енергії та по отриманню товарів (робіт, послуг), які забезпечують його виробничу діяльність, з метою оподаткування є звичайними операціями, які не залежать від бюджетних правовідносин. За умови відсутності державного регулювання, підприємство визначало би вартість своїх послуг за вільними цінами.

З даних, які відображені у книгах придбання і книгах продажу, та зіставляючи дані наявних податкових накладних, виписок з розрахункових рахунків підприємства про рух коштів, вбачається, що МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" податкові зобов'язання і податковий кредит з ПДВ визначалися як за касовим методом (за операціями, які передбачають застосування п. 11.11 Закону № 168/97-ВР ), так і за правилом першої події відповідно до загальних норм.

У висновку № 11559 експерт звертає увагу на те, що особливістю в оподаткуванні податком на додану вартість для таких підприємств, які продають вугілля та вугільні брикети, електричну та теплову енергію, газ, надають послуги з водопостачання (каналізації), відповідно до пункту 11.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями, є застосування способу податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів (послуг) є дата зарахування коштів на банківський рахунок або у касу такого платника податку або отримання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг), а датою виникнення права на податковий кредит, у тому числі отримання бюджетного відшкодування, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату таких товарів (послуг) чи надання інших Як визначено частиною першою пункту 1.4 Закону № 168/97-ВР, продаж товарів—будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не належать до продажу операції з передачі товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Згідно з пунктом 1.11 Закону № 168/97-ВР, термін "товари" розуміється цим Законом у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В пункті 1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) термінологічно визначено, що товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Одержання МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з бюджету Хмельницької міської ради через відповідний фінансовий відділ бюджетних дотацій не передбачає передачу підприємством державі прав власності на будь-які товари, як за компенсацію, так і безоплатно.

Отже, одержання МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з бюджету Хмельницької міської ради бюджетних дотацій, призначених для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами, не підпадає під визначення поняття "продаж товарів".

Згідно з частиною третьою пункту 1.4 Закону, поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з поставки послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатної поставки послуг.

Одержання МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з бюджету Хмельницької міської ради через відповідний фінансовий відділ бюджетних дотацій не передбачає поставку підприємством будь-яких послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також безоплатну поставку послуг.

Таким чином, одержання МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з бюджету Хмельницької міської ради бюджетних дотацій, призначених для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами, не підпадає під визначення поняття "поставка послуг".

Пункт 3.2 Закону "Про податок на додану вартість" містить перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування, незалежно від того, чи підпадають такі операції під визначення понять "об'єкт оподаткування" і "база оподаткування" видів компенсацій в оплату товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) таких платників податку або підлягає амортизації. У споживачів зазначених товарів (послуг), які зареєстровані платниками цього податку, датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з їх банківського рахунку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій їх вартості.

Тобто, визначальним моментом є касовий метод (дата зарахування коштів у продавця і списання коштів у споживачів). Стосовно цього, п. 11.11. Закону має чіткі і вичерпні приписи. Названа стаття закону, на яку у акті перевірки посилається контролюючий орган, не містить норми, яка б зобов'язувала платника податків визначати податковий кредит по питомій вазі операцій, що оподатковуються за касовим методом. Причому конкретного змісту порушень і розрахунків описова частина акту перевірки не містить, присутнє посилання на додаток №12 до акту перевірки, однак цей додаток на дослідження не наданий.

Відповідно до вимог чинного законодавства, за касовим методом оподатковуються операції, про які йде мова у п. 11. 11.Закону № 168/97-ВР, якщо підприємство у звітному податковому періоді здійснює інші операції, що не пов'язані із купівлею-продажем вугілля та вугільних брикетів, електричної та теплової енергії, газу, наданням послуг з водопостачання (каналізації), то їх оподаткування здійснюється за загальним правилом - правилом першої події за нормами пунктів 7.4 - 7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р.№ 168/97-ВР.

Крім того, експерт у висновку № 11559 звертає увагу на те, що Законом України „Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР визначено наступне:

- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п. п. 7.4.1, п. 7.4, ст.7);

- не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними

- деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи ' банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7);

- платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (п.п. 7.11 п. 7.2 ст.7).

Також, експертом встановлено, що Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за №233/2037, визначено наступне:

- Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2). - Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного „Порядку”, або в разі порушення особою, яка вказана в пункті 2 цього „Порядку” вимог зазначеного Порядку чи її невідповідності фактичним податковим зобов'язанням, заявленим продавцем. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (робіт, послуг) і не скріплюється його печаткою.

Експерт у висновку № 11559 зазначає, що надані на дослідження податкові накладні складені у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», тому їх відображення у складі податкового кредиту відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та Порядком ведення книги обліку продажу та придбання товарів (робіт, послуг), затвердженим наказом ДПАУ від 30.05.1997р. №165, який був чинним за період проведення дослідження, передбачено, що платники податку на додану вартість повинні вести облік з продажу та придбання в спеціальних книгах (книги продажу та придбання товарів, робіт, послуг), форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним податковим органом України. Облік придбаних товарів (робіт, послуг) на митній території України у осіб, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, ведеться виключно на підставі податкової накладної (п.10.1).

Згідно положень п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Тобто, законодавцем не передбачено будь-яке часткове включення сум до складу податкового кредиту по „питомій вазі”.

Згідно п.п.7.4.1 ЗУ №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Стосовно п. п. 7.4.3. Закону № 168/97-ВР, де йдеться про те, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, то за наданими документами можливо зробити висновок про те, що у періоді, що досліджуються, всі операції підприємства були такими, що підлягали оподаткуванню.

Згідно з приписами пункту 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3.04.97 р. № 168/97-ВР, база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Отже, базою оподаткування ПДВ за операціями МКП ''Хмельницьктеплокомуненерго" з постачання теплової енергії суб'єктам господарювання, надання послуг з теплозабезпечення та гарячого водозабезпечення населенню є договірна вартість таких послуг, визначена за регульованими тарифами, затвердженими Хмельницькою міською радою. Тому, для визначення суми податкового кредиту не має значення за рахунок яких коштів погашалась заборгованість перед постачальниками, отримані на розрахунковий рахунок МКП "Хмельницьктешюкомуненерго" бюджетні дотації автоматично стають обіговими коштами підприємства. В позовній заяві зазначено: МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" оплатило свою заборгованість за поставлений природний газ у двох місяцях 2000р.: у березні в сумі 220914грн. та у квітні в сумі 100318грн. Також наявні податкові накладні на загальну суму 321232грн., про що зроблені відповідні записи у Книзі придбання за квітень у рядках 20-24 включно.

З метою підтвердження суми податкового кредиту по ПДВ експертами враховано оплату за природний газ та його транспортування, одержаний від ВАТ "Хмельницькгаз" за період із січня 2000 рок, в порівнянні з отриманими від ВАТ "Хмельницькгаз" податковими накладними.

В матеріалах справи наявні виписки Хмельницької філії АКБСР "Укрсоцбанк" з особового рахунку МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" №26020300101658 за період з 05.01.2000р. по 31.03.2000р., згідно якої МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" здійснено оплату ВАТ "Хмельницькгаз" із зазначенням платежу "За природний газ", результати дослідження згруповано у додатку №1 до висновку.

Всього, за період з 05.01.2000р. по 31.03.2000р. МКП "Хмельницьктепло комуненерго" здійснено оплату ВАТ "Хмельницькгаз" із зазначенням платежу "За природний газ", на загальну суму 767887,00грн., в тому числі ПДВ 127980,2грн.

Слід зазначити, що в наявному у матеріалах справи Реєстрі погашення заборгованості МКП "Хмельницькиеплокомуненерго" перед ВАТ "Хмельницькгаз" за газ у лютому-березні 2000р., наданому МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" листом №803/08 від 04.04.2005р., не враховано оплату, яка підтверджується випискою банку від 14.01.2000р. згідно платіжного доручення №64 на суму 640,00грн., в тому числі ПДВ 106,00грн. та від 29.03.2000р. згідно платіжного доручення №454 на суму 16036,00грн., в тому числі ПДВ 2672,0грн.

Таким чином, за наданими на експертизу документами за отриманий ВАТ "Хмельницькгаз" газ перераховано:

- у січні 2000 року 640,00грн., в т.ч. ПДВ 106грн.;

- у лютому 2000 року 251198,00грн, в т.ч. ПДВ 41865,20грн.;

- у березні 2000 року 516049,00грн., в т.ч. ПДВ 86007,00грн.

В матеріалах є податкові накладні, видані продавцем ВАТ "Хмельницькгаз" покупцю МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" із зазначенням номенклатури товару "За природний газ", а саме:

№168 від 31.03.2000р. на загальну суму 793709,40грн., в т.ч. ПДВ 132284,90грн.;

№168 від 31.03.2000р. на загальну суму 404884,00грн., в т.ч. ПДВ 67480,67грн.;

№168 від 31.03.2000р. на загальну суму 438177,60грн., в т.ч. ПДВ 73029,60грн.;

№168 від 29.02.2000р. на загальну суму 290471,10грн., в т.ч. ПДВ 48411,85гра

Разом на загальну суму 1927242,50 грн., в т.ч. ПДВ 321207,02грн. У книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) за лютий та березень 2000 року вищезазначені податкові накладні на загальну суму 1927242,50 грн., в т. ч. ПДВ 321207,02грн., не знайшли відображення.

Однак, вищезазначені податкові накладні, згідно даним книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) відображено в квітні 2000 року, а саме:

запис №21, податкова накладна №158/168 від 29.02.2000р. на загальну суму ! 290471,10грн, в т.ч. ПДВ 48411,85грн.;

запис №22, податкова накладна №168/572 від 31.03.2000р. на загальну суму 438177,60грн, в т.ч. ПДВ 73029,60грн.;

запис №23, податкова накладна №567/168 від 31.03.2000р. на загальну суму 404884,00грн, в т.ч. ПДВ 67480,67грн.;

запис №24, податкова накладна №569/168 від 31.03.2000р. на загальну суму 793709,40грн, в т.ч. ПДВ 132284,90грн.

Сума податкових зобов'язань в рядку 9 Податкової декларації з ПДВ за квітень 2000 р., відображена в сумі 204486,00грн., яка визначена відповідно до вимог п. 11.1 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про ПДВ" від 02.06.1999 року №714-ХІУ, сума податкового кредиту складає 412367,17грн. (рядок 17 податкової Декларації), чиста сума податкових зобов'язань в рядку 23 Декларації зазначена із від'ємним значенням * 207881,00грн.

В Книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) загальна вартість придбаних товарів складає 2061839,91грн., в т.ч. податковий кредит зазначено на суму 412367,12грн.

Таким чином, загальна сума відвантаженого ВАТ "Хмельницькгаз" покупцю МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" товару "За природний газ" згідно наданих в матеріалах справи податкових накладних, які знайшли відображення у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) складає 1526346,94грн. (290471,10+43 8177,60+404884,00+793 709,40), в т.ч. ПДВ 321207,02 грн. (48411,85+73029,60+67480,67+132284,90). Чинне законодавство не містить заборони включати до декларації за відповідний звітний період сум податкових зобов'язань і податкового кредиту, які документально підтверджені та не знайшли відображення у попередніх звітних періодах.

Слід зазначити, що при визначенні сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за квітень-грудень 2000 року за результатами перевірки ДІЙ були використані норми ст.11.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року із змінами, які введені в дію з 01.07.2001 року, і дія яких на період з квітня 2000 року по 01.07. 2001 року не поширюється.

Враховуючи вимоги чинного у періоді дослідження законодавства, експертами на підставі дослідження даних книг обліку продажу та придбання товарів (послуг), наявних податкових накладних, декларацій з податку на додану вартість, журналу-ордеру по розрахунках з постачальниками та підрядниками, виписок банку, з врахуванням результатів дослідження у висновках судово-економічних експертиз № 580 від 17.07.2003р. та №5341 від 21.11.2003р., С встановлені наступні результати:

Квітень 2000 року податкові зобов'язання по ПДВ за квітень 2000 року підтверджуються у сумі 204486 грн. Заниження податкового зобов'язання в сумі 26943 грн., донарахованого по акту перевірки, документально та нормативно не підтверджується, крім того, пояснити за рахунок яких операцій виникає дана сума експертам не видається за можливе, оскільки в акті перевірки не надано розшифровку цієї суми, додатки до акту перевірки на дослідження не надано.

При визначенні суми податкового кредиту по ПДВ врахована оплата, яка проведена МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за природний газ та його транспортування, одержаний від ВАТ "Хмельницькгаз", починаючи з грудня

1999року в порівнянні з одержаними податковими накладними від ВАТ "Хмельницькгаз". У грудні 1999 року МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" сплатило грошовими коштами та провело взаємозаліки за газ та його транспортування ВАТ "Хмельницькгаз" у сумі 10871133 грн., у тому числі ПДВ - 1811855 грн. МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" одержано від ВАТ "Хмельницькгаз" податкові накладні №2105/161 на суму 14927214 грн., у тому числі ПДВ - 1495086 грн., №168 на суму 425473 грн., у тому числі ПДВ 709121 грн., №2177. Дані податкові накладні знайшли відображення в книзі обліку придбання та в податковій декларації по ПДВ за грудень 1999 року у відповідності з вимогами статей 7 та 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, із змінами і доповненнями.

В рахунок оплати за газ, проведеної у грудні 1999 року, на частину неоформленого податковими накладними відпуску газу, у січні 2000 року одержано від ВАТ "Хмельницькгаз" податкову накладну №168 на суму 34012 грн., у тому числі ПДВ - 5669 грн., яка знайшла відображення у книзі обліку придбання за січень 2000 року та в декларації по ПДВ.

У лютому 2000 року МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" проведена оплата за газ у сумі 291144 грн. та отримана податкова накладна на суму 490062 грн., у тому числі ПДВ 81677 грн. Дана накладна виписана частково в рахунок оплати за грудень 1999 року і відображена в податковому обліку в книзі обліку придбання та декларації по ПДВ за лютий 2000 року. Крім того, у лютому

2000 року отримана податкова накладна №158/168 на суму 290466 грн., у тому числі ПДВ 48412 грн., яка відображена у книзі обліку придбання товарів (послуг) за квітень 2000 року.

У березні 2000 року МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" проведено розрахунки з ВАТ "Хмельницькгаз" у сумі 1197629 грн. В рахунок оплати за березень 2000 року та частково за грудень 4999 року одержано такі податкові накладні: №161/572 на суму 438174грн., у тому числі ПДВ 73030 грн.; №168/567на суму 404876 грн., у тому числі ПДВ 67481 грн.; №168/569 на суму 793704 грн., у тому числі ПДВ 132285 грн., які відображені у книзі обліку придбання товарів (послуг) за квітень 2000 року.

Таким чином, сума податкового кредиту по ПДВ по взаєморозрахунках за газ з ВАТ "Хмельницькгаз" складає:

•за грудень 1999 року - 1811855 грн.;

•за лютий 2000 року - 48523 грн.;

•за березень 2000 року - 199604 грн.;

•за квітень 2000 року -16719 грн.;

Разом: 2076701 грн.

Сума податкового кредиту з ПДВ за одержаний газ від ВАТ "Хмельницькгаз", яка відображена в книзі обліку придбання та в податкових деклараціях складає:

Грудень 1999 року - 1565999 грн.;

Січень 2000 року - 5669 грн.;

Лютий 2000 року - 81677 грн.;

Податкові накладні за лютий та березень 2000 року знайшли відображення у книзі обліку придбання товарів (послуг)" та декларації по ПДВ у квітні 2000року: 48412 грн. + 73030 + 67481 + 132285 = 408553 грн., всього: 1565999 + ; 5669+81677+408553 = 2061896 грн.

Виходячи з вищенаведеного, сума ПДВ в складі проведеної оплати за газ - ВАТ "Хмельницькгаз" за грудень 1999 року - квітень 2000 року становить 2076701 грн., а сума податкового кредиту по ПДВ по податкових накладних, одержаних за газ від ВАТ "Хмельницькгаз", які відображені в книзі обліку придбання та податкових деклараціях за грудень 1999 року - квітень 2000 року, становить 2061896 грн., різниця ПДВ від суми оплати та сум ПДВ, відображених в податкових накладних та деклараціях, становить 14805 грн. (2076701-2061896).

Отже, документально підтверджується податковий кредит за квітень 2000 року у сумі 412341 грн. та чиста сума податкових зобов'язань має від'ємне значення і складає 207855 грн., а встановлене за результатами перевірки заниження підприємством чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ за квітень 2000 року у сумі 324198 грн. документально та нормативно не підтверджується.

Травень 2000 року. За результатами дослідження документально підтверджуються податкові зобов'язання по ПДВ за травень 2000 року у сумі 198815 грн., податковий кредит по ПДВ - у сумі 71961 грн., чиста сума податкових зобов'язань складає 126854 грн. (суми визначені з врахуванням коригування податкових зобов'язань та } кредиту). За даними акту перевірки ДПІ чиста сума податкових зобов'язань зменшується на суму 46522 грн., з посиланням на додаток до акту перевірки №15, який на дослідження не наданий.

Червень 2000 року. За результатами дослідження документально підтверджуються податкові - зобов'язання по ПДВ за червень 2000 року у сумі 288950 грн., податковий кредит по ПДВ - у сумі 200536 грн., чиста сума податкових зобов'язань складає 88414 грн.

Липень 2000 року. За результатами дослідження документально підтверджуються податкові зобов'язання по ПДВ за липень 2000 року у сумі 256785 грн., податковий кредит по ПДВ - у сумі 193448 грн., чиста сума податкових зобов'язань складає 63337 грн.

Серпень 2000 року. За результатами дослідження документально підтверджуються податкові зобов'язання по ПДВ за серпень 2000 року у сумі 711930 грн., податковий кредит по ПДВ - у сумі 829727 грн., чиста сума податкових зобов'язань має від'ємне значення і становить 117797 грн. Як було обгрунтовано вище, чинним законодавством не передбачено визначення податкового кредиту по питомій вазі операцій, що оподатковуються за касовим методом. Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04; 1997р. № 168/97-ВР визначено, що об'єктом оподаткування не являються операції з виплат... субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку вказаному Законом (п.3.2.7 та 3.2 ст. З). Виходячи із норм ст. З „Об'єкт оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування" Закону України "Про податок на додану вартість", одержання юридичною особою (платником податку) дотації та цільового фінансування як об'єкту оподаткування не визначено прямо. Однак, вище експертами було доведено, що отримання дотації на покриття збитків та цільового фінансування не є операціями з продажу товарів (робіт, послуг). Платник податку не здійснює операції з продажу товарів, які звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. З та 5 вищезгаданого Закону, а тому у такого підприємства не виникає підстав до застосування вимог п.7.4.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо поділу податкового кредиту, тобто, в результаті одержання дотацій у платника податків не виникає підстав для проведення пропорційного розподілу податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

Вересень 2000 року. За результатами дослідження документально підтверджуються податкові зобов'язання по ПДВ за вересень 2000 року у сумі 337969 грн., податковий кредит по ПДВ - у сумі129453 грн., чиста сума податкових зобов'язань становить 208516 грн. При визначенні суми податкового кредиту по ПДВ, із податкового кредиту виключено суму 182 грн. по податкових накладних №1605-1609, 1635, 1631 (суми за вказаними накладними повинні бути включені в жовтні 2000р.), та збільшений податковий кредит на суму 235 грн. по податкових накладних №934 та №63/17.

Жовтень 2000 року. За результатами дослідження документально підтверджуються податкові зобов'язання по ПДВ за жовтень 2000 року в сумі 1538114 грн., податковий кредит по ПДВ - в сумі 561324 грн., чиста сума податкових зобов'язань становить 976790 грн. Зменшення чистої суми податкових зобов'язань пояснюється заокругленнями та помилками в підрахунку.

Листопад 2000 року. За результатами дослідження документально підтверджуються податкові зобов'язання по ПДВ за листопад 2000 року у сумі 1346327 грн., податковий кредит по ПДВ в сумі 257766 грн., чиста сума податкових зобов'язань становить 1088561 грн. Зменшення чистої суми податкових зобов'язань пояснюється заокругленнями та помилками в підрахунку.

Грудень 2000 року. За результатами дослідження документально підтверджуються податкові зобов'язання по ПДВ за грудень 2000 року у сумі 1647125 грн., податковий кредит по ПДВ в сумі 2039835 грн., чиста сума податкових зобов'язань має від'ємне значення і становить 392710 грн. Зменшується сума від'ємного 1 значення чистої суми податкових зобов'язань за рахунок розбіжностей даних декларацій по ПДВ та книги обліку придбання товарів ( робіт, послуг).

На підставі викладеного експертом зроблений висновок про те, що розбіжності між даними експертного дослідження та даними перевірки ДПІ по сумах податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період з квітня по грудень 2000 року пояснюються наступним:

- при визначенні суми податкового кредиту по ПДВ експертами врахована оплата, яка проведена МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за природний газ та його транспортування, одержаний від ВАТ "Хмельницькгаз" починаючи з грудня 1999 року в порівнянні з одержаними податковими накладним від ВАТ "Хмельницькгаз";

- при визначенні податкового кредиту в 2000 році перевіркою ДПІ використано п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами від 11.07.2001 року, який не є чинним на період 2000 року;

- дотації, одержані МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", не є об'єктом оподаткування, не входять до валових доходів, тому розрахунок суми податкового кредиту по питомій вазі пропорційно до операцій, що підлягають оподаткуванню та не оподатковуються, не відповідає вимогам чинного законодавства.

За результатами дослідження документально підтверджується чиста сума податкових зобов'язань по ПДВ МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за період квітень - грудень 2000 року в розмірі 1834110,00 грн. Встановлене за висновком перевірки ДПІ у м. Хмельницькому від 12.11.2002 року заниження міськимкомунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький, податку на додану вартість в сумі 353610грн. документально та нормативно не підтверджується.

Необхідно відмітити, що у висновку №11559 судово-економічної експертизи зазначено всі первинні документи, якими підтверджується здійснення господарських операцій КП "Хмельницьктеплокомуненерго", за період, що досліджується, експертам не надані. Однак, відповідно до матеріалів справи, акту перевірки, документальне підтвердження операцій сумнівів у експертів не викликало Крім того, всі первинні документи за період, що підлягав перевірці, двічі досліджувалися експертами-економістами (висновок № 580 від 17.07.2003р. Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за кримінальною справою № 45/0178 та висновок №5341 від 21.11.2003р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за кримінальною справою № 45/0178).

Так, відповідно до висновку №5341 від 21.11.2003р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за кримінальною справою № 45/0178 встановлено, що заниження міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький, податку на додану вартість в сумі 353610грн. за період з 01.04.2000р. по 01.07.2002р. документально та нормативно не підтверджується

Враховуючи те, що позивач уточнив позовні вимоги та частково, в сумі, 5190,40 грн. погодився з податковим органом, сума штрафних санкцій згідно розрахунку відповідача визначена із суми 5190,40 грн. , яка позивачем не оспорювалась, складає 1297,60 грн. Зазначена сума обрахована відповідно до п.17.1.3 ст.17 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Зважаючи на викладені обставини та враховуючи висновок № 11559 судово-економічної експертизи від 17.08.07р. суд вважає позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0008262301/0/2746 від 18.11.2002 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 348419,60 грн. та штрафних санкцій в сумі 181360 грн. задоволити частково та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0008262301/0/2746 від 18.11.2002 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 348419,60 грн. та штрафних санкцій в сумі 180062,4 грн.

В решті суми в позові слід відмовити.

Доводи відповідача до уваги не приймаються з підстав наведених вище. При цьому суд зважає на приписи ст. 71 КАС України в силу якої,в адміністративних справах про протиправність рішень ,дій чи бездіяльность суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи часткове задоволення позову і те, що спір носить немайновий характер, витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, здійснені позивачем, присуджуються йому частково, витрати на оплату судово-економічної експертизи також присуджуються позивачу.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 51, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254,-259, п. п. З, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0008262301/0/2746 від 18.11.2002 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 348419,60 грн. та штрафних санкцій в сумі 181360 грн. задоволити частково.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0008262301/0/2746 від 18.11.2002 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 348419,60 грн. та штрафних санкцій в сумі 180062,4 грн. скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, (р/р 26006301211420 в ЦВ „Промінвестбанк", МФО 315278, код ЄДРПОУ 03356571) понесені витрати по державному миту в розмірі 42 грн. 50 коп. (сорок дві гривні 50 коп.), 59,00 грн. (п’ятдесят дев’ять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2473,20 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят три гривні 20 копійок) витрат на проведення судово-економічної експертизи.

В решті суми в позові відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.11.2007

Суддя В.В. Димбовський