Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" січня 2024 р. Справа№ 910/14234/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Бондаренко О.О.
від відповідача-1: Ярусевич Д.Ю.
від відповідача-2: Ярусевич Д.Ю.
від відповідача-3: не з`явився
від відповідача-4: Басій К.С.
від третьої особи-1: Падалка Р.М.
від третьої особи-2: Панюта І.В.
від третьої особи-3: Куценко М.А.
від третьої особи-4: Шагірманов Д.О.
від третьої особи-5: не з`явився
від третьої особи-6: не з`явився
від третьої особи-7: не з`явився
від третьої особи-8: не з`явився
від третьої особи-9: Бєльський-Панасюк О.О.
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Компанії "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd)
на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2023 (повний текст складено та підписано 25.07.2023)
у справі № 910/14234/22 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Компанія "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd)
до:
1. Держави Україна в особі Міністерства оборони України,
2. Міністерства оборони України,
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант"
4. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Військової частини НОМЕР_1 Командування Сил логістики Збройних Сил
за участю третьої особи-2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Військової частини НОМЕР_2
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта""
за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Юлії Володимирівни
за участю третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного реєстратора виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Дмитренко Алли Вікторівни
за участю третьої особи-7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"
за участю третьої особи-8, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України""
за участю третьої особи-9, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Кабінету Міністрів України
про визнання права власності, витребування майна з володіння та зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року Компанія "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd) (далі - позивач) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Міністерства оборони України (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант" (далі - ТОВ "Кастодіан Гарант"/відповідач-3) та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк"/відповідач-4), у якому просило:
- визнати за Компанією "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd) право власності на прості іменні акції бездокументарної форми існування, які були випущені Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"" (ПАТ "Укртатнафта") у кількості 62 664 080 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Укртатнафта";
- витребувати із володіння (стягнення з) Держави Україна в особі Міністерства оборони України на користь Компанії "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd) прості іменні акції бездокументарної форми існування, які були випущені ПАТ "Укртатнафта" у кількості 62 664 080 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Укртатнафта";
- зобов`язати депозитарну установу АТ "Укрексімбанк" виконати безумовну депозитарну операцію - списання з рахунку в цінних паперах Держави Україна в особі Міністерства оборони України простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені ПАТ "Укртатнафта" у кількості 62 664 080 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304% від загальної кількості акцій у статутному капіталі, на рахунок № НОМЕР_3 у цінних паперах Компанії "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd) в депозитарній установі ТОВ "Кастодіан Гарант";
- зобов`язати депозитарну установу ТОВ "Кастодіан Гарант" виконати безумовну депозитарну операцію зарахування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені ПАТ "Укртатнафта" у кількості 62 664 080 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304% від загальної кількості акцій у статутному капіталі, на рахунок № НОМЕР_3 у цінних паперах Компанії "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd), які списуються з рахунку у цінних паперах Держави Україна в особі Міністерства оборони України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
на підставі наказу тимчасово виконуючого обов`язки командувача Сил логістики Збройних Сил України "Про примусове відчуження майна" №293 від 06.11.2022 відчужені на користь держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", що належать фізичним та юридичним особам, в тому числі і позивачу, у кількості 62 664 080 штук, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100 % акцій яких належить державі;
відчуження акцій ПАТ "Укртатнафта" не є належною формою мобілізації майна та виробничих потужностей ПАТ "Укртатнафта" для потреб оборони держави згідно ст.ст. 1, 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ст. 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ст. 1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", ст. 8, ст. 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані ринки", та інших законодавчих норм. Натомість, позивач зазначає, що для досягнення зазначеної мети предметом примусового відчуження мало б бути майно (матеріально-технічні засоби) ПАТ "Укртатнафта", зокрема будівлі, споруди, устаткування, сировина, інвентар тощо, а не акції останнього. Крім того, позивач вказує на порушення процедури відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема на відсутність підписаного позивачем акту про примусове відчуження акцій ПАТ "Укртатнафта" та неможливість ідентифікації акцій товариства, що не відповідає вимогам ч. 1-3 ст. 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" та на відсутність документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, що є порушенням ч. 4 ст. 7 та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна";
здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) та Національним депозитарієм України (далі - ПАТ "НДУ") дій щодо списання акцій без згоди власника, навіть в період воєнного стану, виходять за межі їх повноважень, визначених п. 37-26 ч. 2 ст. 7, п. 13 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", ч. 8 ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України";
позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Укртатнафта", які відбулись 07.11.2022 та 06.12.2022, були проведені не у порядку та не у спосіб, що визначені Законом України "Про акціонерні товариства", внаслідок чого прийняті на цих загальних зборах рішення є незаконними (недійсними). Позивач вважає, що відповідачами протиправно націоналізовані іноземні інвестиції у вигляді часткової участі позивача у ПАТ "Укртатнафта", чим порушено вимоги Закону України "Про режим іноземного інвестування" та Указу Президії Верховної Ради України "Про захист іноземних інвестицій на Україні".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14234/22; справу постановлено розглядати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження; залучені до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Військову частину НОМЕР_1 Командування Сил логістики Збройних Сил; Військову частину НОМЕР_2 ; Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку; Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта"" (ПАТ "Укртатнафта"); Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Юлію Володимирівну; Державний реєстратор виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Дмитренко Аллу Вікторівну; Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (ПАТ "НДУ"); Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2023 залучено до участі у справі Кабінет Міністрів України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/14234/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що примусове відчуження у позивача у власність Держави України в особі Міністерства оборони України для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта" у кількості 62 664 080 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Укртатнафта" обумовлене суспільною необхідністю, що в подальшому забезпечить ефективне управління активами товариства, та як наслідок оперативне прийняття рішень щодо забезпечення держави нафтою та нафтопродуктами в умовах правового режиму воєнного стану.
Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї
В апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/14234/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на:
неправомірність акта про примусове відчуження майна у зв`язку з відсутністю у ньому інформації про власника майна і відсутністю документа про оцінку майна на момент примусового його відчуження;
законодавчу неможливість примусового відчуження корпоративних прав та відсутність відповідної процедури;
незаконність рішення НКЦПФР № 1320 та незаконність проведених на підставі цього рішення депозитарних операцій щодо списання з депозитарних рахунків позивача належний йому цінних паперів;
порушення прав іноземного інвестора, оскільки іноземні інвестиції не підлягають примусовому відчуженню.
В письмових поясненнях ПАТ "НДУ" просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на безпідставність тверджень скаржника про неправомірність акта про примусове відчуження, незаконність здійснення депозитарних операцій та на обґрунтованість висновків місцевого суду про відсутність порушення процедури відчуження в умовах правового режиму воєнного стану.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Укртатнафта" просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на: обґрунтованість висновків місцевого суду про правомірність рішень військового командування (наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України № 14т/ВГК, наказ Командувача Сил логістики Збройних Сил України №293) та їх ухвалення в інтересах суспільства; законність рішень про примусове відчуження акцій ПАТ "Укртатнафта" та дотримання порядку процедури примусового відчуження акцій ПАТ "Укртатнафта"; наявність легітимної мети прийняття рішення про примусове відчуження акцій ПАТ "Укртатнафта"; законність рішення НКЦПФР № 1320 та законність здійснення депозитарних операцій щодо перерахування акцій ПАТ "Укртатнафта"; неефективність обраного позивачем способу захисту; неможливість застосування до спірних правовідносин приписів статей 387, 388, 392 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на: помилковість доводів скаржника про невіднесення акцій до переліку майна, яке може примусово відчужуватися умовах правового режиму воєнного стану, неправомірного акта про примусове відчуження; безпідставність тверджень про відсутність правових підстав для проведення безумовних депозитарних операцій; можливість наступної повної компенсації за примусово вилучене майно в умовах правового режиму воєнного стану або повернення майна;
У відзиві на апеляційну скаргу Кабінет Міністрів України просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на: дотримання законодавчо встановлених підстав для застосування процедури примусового відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану; безпідставність тверджень позивача про неправомірність акту про примусове відчуження майна та незаконності рішення НКЦПФР; безпідставність тверджень позивача про неможливість відчуження майна у вигляді акцій під час дії правового режиму воєнного стану; безпідставність тверджень позивача про відсутність правових підстав для проведення безумовних депозитарних операцій; хибність тверджень позивача про заборону відчуження майна іноземних компаній, яке перебуває на території України; неналежний спосіб захисту та відсутність порушеного права.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на передбачену законодавством можливість примусового відчуження простих іменних акцій в умовах правового режиму воєнного стану, дотримання процедури примусового відчуження акцій ПАТ "Укртатнафта" та безпідставність обраного позивачем способу захисту.
У відзиві на апеляційну скаргу НКЦПФР просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на: обґрунтованість висновків місцевого суду щодо законності процедури примусового відчуження акцій, її необхідності та доцільності; наявність у НКЦПФР повноважень прийняти рішення №1320 від 06.11.2022, яке направлене на захист інтересів держави та законність безумовної депозитарної операції.
У своїх відзивах на апеляційну скаргу Військові частини НОМЕР_2 , НОМЕР_1 просять відмовити в її задоволенні, посилаючись, серед іншого, на законність примусового відчуження акцій ПАТ "Укртатнафта" та набуття державою Україна права власності на акції цього товариства.
Процедура апеляційного провадження
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd) на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі №910/14234/22 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 22.11.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В., Демидова А.М.) оголошено перерву у розгляді справи до 20.12.2023 з продовженням строку розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкладено розгляд апеляційної скарги у справі № 910/14234/22 на 31.01.2024; постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у закритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 31.01.2024 взяв участь представник скаржника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні 31.01.2024 також взяли участь представники відповідача-1,-2,-4 та третіх осіб-1,-2,-3,-4,-9, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги і просили залишити оскаржуване рішення місцевого суду без змін.
Відповідач-3 та треті особи-5,-6,-7,-8 явку своїх представників у судове засідання 31.01.2024 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
До визначеної дати проведення судового засідання від вказаних учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 31.01.2024.
Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю вказаних учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин
24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24.04.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 22.05.2022 № 2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 07.02.2023 № 8419-IX. Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 02.05.2023 №3057-IX.
Так, з виписки про стан рахунку у цінних паперах Компанії "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd) вбачається, що станом на 06.11.2022 остання була власником простих бездокументарних іменних акцій, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", у кількості 62 664 080 штук, номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304 % статутного капіталу товариства.
06.11.2022 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України (з адміністративно-господарської діяльності) видано наказ № 293 ДСК "Про примусове відчуження майна", яким відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення потреб держави в умовах правого режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022", наказано:
1. Примусово відчужити у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, що належить фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.
Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітента, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для виконання цього наказу.
2. Уповноважити командира військової частини НОМЕР_2 на підписання актів про примусове відчуження майна, зазначеного в пункті 1 цього наказу від імені військового командування.
3. Командиру військової частини НОМЕР_2 :
- невідкладно провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна, вказаного у пункті 1 цього наказу з дотриманням вимог статей 8, 23 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статті 17 Закону України "Про оборону України", статей 4, 7, 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";
- забезпечити проведення оцінки примусово відчуженого майна та складання актів про примусове відчуження майна у порядку та за формою, передбаченими Законами України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 998.
4. Контроль за виконанням пункту 1 цього наказу покласти на начальника Озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України.
5. Контроль за виконанням наказу в цілому покласти на заступника командувача Сил логістики Збройних Сил України.
6. Начальнику Адміністративного управління штабу Командування Сил логістики Збройних Сил України наказ довести до відома Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку для вжиття відповідних заходів з метою забезпечення виконання цього наказу.
7. Начальнику Адміністративного управління штабу Командування Сил логістики Збройних Сил України наказ довести до згідно з розрахунком розсилки.
06.11.2022 Командиром військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) видано наказ № 245 "Про примусове відчуження майна", яким відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення потреб держави в умовах правого режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022" та наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 № 293 "Про примусове відчуження майна":
1. Для примусового відчуження майна, визначеного в пункті 1 наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 №293 "Про примусове відчуження майна", призначено комісію у складі: голови комісії - заступник командира військової частини НОМЕР_2 полковник ОСОБА_1 ; члени комісії: заступник командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення підполковник ОСОБА_2 ; начальник відділу ведення обліку матеріальних цінностей - заступник командира військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_3 ; помічник командира військової частини НОМЕР_2 з фінансово-економічної роботи - начальник фінансово-економічної служби лейтенанта ОСОБА_4 .
2. Перелік майна, яке підлягає примусовому відчуженню у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану: усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.
Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітента, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для виконання цього наказу.
3. Голові комісії:
- невідкладно провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна, вказаного у пункті 2 цього наказу з дотриманням вимог статей 8, 23 Закону України Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статті 17 Закону України "Про оборону України", статей 4, 7, 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";
- забезпечити проведення оцінки примусово відчуженого майна та складання актів про примусове відчуження майна у порядку та за формою, передбаченими Законами України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 №998;
- до проведення оцінки майна залучити суб`єкта оціночної діяльності, згідно вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ;
- роботу комісії розпочати тільки після погодження наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 №293 "Про примусове відчуження майна" з Київською міською військовою адміністрацією.
06.11.2022 ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" надано Військовій частині НОМЕР_2 висновки за вих. №104/1, в яких рекомендовано визначити вартість 843 533 210 акцій ПАТ "Укртатнафта", що відчужуються для забезпечення потреб держави України в умовах примусового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, станом на 06.11.2022, на рівні їх номінальної вартості. При цьому, зазначено, що після здійснення огляду, отримання вихідних даних та відповідно до цього забезпечення надання послуг з практичного виконання оцінки, за результатами чого буде складено Звіт про оцінку та висновок про вартість та отримана на нього рецензія ФДМУ, номінальну вартість можна буде замінити на ринкову.
Крім того, 06.11.2022 за погодженням з Київською міською військовою адміністрацією Військовою частиною НОМЕР_2 складено акт № 4 про примусове відчуження або вилучення майна, за яким згідно з рішенням командира військової частини НОМЕР_2 , оформленого наказом № 245 від 06.11.2022, наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України № 293 від 06.11.2022, за погодженням з начальником Київської міської військової адміністрації у зв`язку з введенням воєнного стану на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, здійснено примусове відчуження усіх акцій, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, власниками яких є фізичні та юридичні особи та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100 % акцій яких належать державі, власником якого є фізичні та юридичні особи, що є власниками акцій ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі. Право власності на майно підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах.
Згідно акта № 4 про примусове відчуження або вилучення майна:
- опис майна, достатній для його ідентифікації: усі акції ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307 у кількості 843 533 210 штук, що належать фізичним та юридичним особам та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.
- оцінку майна проведено Консалтинговою компанією "Увекон", згідно з договором про надання послуг №104 від 06.11.2022. За результатами оцінки майна складено Висновок про вартість майна від 06.11.2022. Вартість об`єктів оцінки рухомого майна, акції ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, у кількості 843 533 210 штук, що належать фізичним та юридичним особам та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать держав, за результатами оцінки становить 421 766 605,00 грн без ПДВ (номінальна вартість акцій). На момент підписання цього акта сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна) становить - попереднє відшкодування вартості майна не здійснювалось.
Цей акт підписано: від власника майна - не встановлено; уповноваженими особами: командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , заступником командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 та погоджено начальником Київської міської військової адміністрації Попко С.М.
06.11.2022 НКЦПФР прийнято рішення № 1320 Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор", яким вирішено:
1. Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" сформувати станом на дату прийняття цього рішення та надати Міністерству оборони України для складання та надання ним депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, розпоряджень на проведення депозитарних операцій, передбачених цим рішенням, із зазначенням кількості цінних паперів перелік клієнтів Центрального депозитарію, на рахунках у цінних паперах яких обліковуються акції емітентів ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор", крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, згідно переліку.
2. Депозитарній установі, у якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, надати Центральному депозитарію відповідні розпорядження для проведення передбачених цим рішенням депозитарних операцій та після виконання Центральним депозитарієм операцій переказу акцій емітентів на її рахунок у цінних паперах згідно п. 3 цього рішення здійснити зарахування прав на зазначені акції на рахунок держави.
При цьому, у розпорядженнях на проведення облікових операцій, що подаються Міністерством оборони України депозитарній установі, відомості про контрагента та кількість акцій емітентів в такому розпорядженні зазначаються відповідно до переліку клієнтів Центрального депозитарію, наданого Центральним депозитарієм відповідно до п. 1 цього рішення.
3. Центральному депозитарію здійснити безумовні операції щодо переказу акцій емітентів на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, з рахунків депозитарних установ, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів обліковуються акції емітентів, крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам 100% акцій яких належать державі, перелік яких зазначений у таблиці п. 1 цього рішення.
Переказ акцій емітентів здійснюється Центральним депозитарієм без збереження режиму обтяжень та/або обмежень.
4. Депозитарним установам, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів, крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі, обліковуються акції емітентів, за відповідним розпорядженням/повідомленням Центрального депозитарію здійснити списання акцій емітентів з цих рахунків у цінних паперах.
5. Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітентів, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для здійснення Центральним депозитарієм та депозитарними установами передбачених цим рішенням операцій.
Центральному депозитарію забезпечити збереження обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами випусків акцій емітентів, наявними у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію.
6. Для проведення передбачених цим рішенням операцій Центральному депозитарію:
здійснити розблокування усіх акцій емітентів/прав на акції емітентів, що були заблоковані депозитарними установами на підставі розпоряджень клієнтів, депонентів, керуючих рахунків у цінних паперах депонентів, клієнтів для виставлення цінних паперів на продаж;
сформувати та надати ПАТ "Розрахунковий центр" передбачений укладеним з Розрахунковим центром договором документ для здійснення операцій щодо проведення у відповідність даних системи клірингового обліку.
7. Розрахунковому центру відразу після отримання від Центрального депозитарію передбаченого п. 6 цього рішення документу при необхідності здійснити операції для приведення у відповідність даних системи клірингового обліку.
8. Центральний депозитарій здійснює відміну усіх невиконаних розпоряджень депозитарних установ на переказ акцій емітентів, наданих Центральному депозитарію до прийняття цього рішення.
9. Центральний депозитарій відмовляє у виконанні розпоряджень на проведення депозитарних операцій депозитарним установам, які не виконали передбачені цим рішенням операції, до усунення останніми розбіжностей в депозитарному балансі.
10. Центральному депозитарію довести до відома депозитарних установ, на рахунках у цінних паперах яких в Центральному депозитарії обліковуються акції емітентів, дане рішення.
11. Це рішення набирає чинності з дня його прийняття.
07.11.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Укртатнафта", оформлені протоколом № 1, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням НКЦПФР № 1318 від 06.11.2022.
Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах ПАТ "Укртатнафта", складеного станом на кінець операційного дня 07.11.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ "Укртатнафта" складає 1 481 276 420 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,50 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 1 481 276 420 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100 % голосуючих акцій від їх загальної кількості.
Отже, на позачергових загальних зборах ПАТ "Укртатнафта", які відбулись 07.11.2022, прийняті такі рішення:
1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_6 , Член лічильної комісії: ОСОБА_7 .
2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_7 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_6 .
3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ "Укртатнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ "Укртатнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ "Укртатнафта" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.
4. Достроково припинити повноваження членів Наглядової ради ПАТ "Укртатнафта", повноваження яких є чинними станом на 07.11.2022.
5. Обрати членами Наглядової ради ПАТ "Укртатнафта": ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
6. Затвердити умови цивільно-правових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ "Укртатнафта", що додаються. Уповноважити Головуючого загальних зборів ОСОБА_7 підписати цивільно-правові договори (контракти), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ "Укртатнафта".
7. Припинити повноваження чинних розпорядників рахунку ПАТ "Укртатнафта" в Центральному депозитарії цінних паперів. Призначити, тимчасово, до призначення нового персонального складу виконавчого органу ПАТ "Укртатнафта", розпорядником рахунку в цінних паперах ПАТ "Укртатнафта" в Центральному депозитарії цінних паперів ОСОБА_10 .
07.11.2022 Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В. за реєстраційним номером 1005851070052000574 внесено зміни до установчих документів ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта"", що не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
09.11.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Укртатнафта", оформлені протоколом № 2, та які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням НКЦПФР № 1318 від 06.11.2022.
Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ "Укртатнафта", складеного станом на кінець операційного дня 09.11.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ "Укртатнафта" складає 1 481 276 420 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,50 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 1 481 276 420 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100 % голосуючих акцій від їх загальної кількості.
Отже, на позачергових загальних зборах ПАТ "Укртатнафта"", які відбулись 09.11.2022, прийняті такі рішення:
1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_6 , Член лічильної комісії: ОСОБА_7 .
2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_7 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_6 .
3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта"" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 09.11.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта"" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 09.11.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта"" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.
4. Змінити колективний виконавчий орган (Правління) на одноособовий виконавчий орган (Директор). Припинити повноваження Голови Правління ПАТ "Укртатнафта" -ОСОБА_20 Припинити повноваження Членів Правління ПАТ "Укртатнафта": ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
5. Обрати Директором ПАТ "Укртатнафта" ОСОБА_19 з 09.11.2022.
6. Затвердити умови контракту, що укладатиметься з Директором ПАТ "Укртатнафта", що додається. Уповноважити Головуючого загальних зборів ОСОБА_7 підписати контракт, що укладатиметься з Директором ПАТ "Укртатнафта".
09.11.2022 Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В. за реєстраційним номером 1005851070055000574 внесено: зміни відомостей про органи управління юридичної особи; зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни фізичних осіб або зміни відомостей про керівника фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
06.12.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Укртатнафта", оформлені протоколом № 3, та які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням НКЦПФР № 1318 від 06.11.2022.
Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ "Укртатнафта", складеного станом на кінець операційного дня 06.12.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ "Укртатнафта" складає 1 481 276 420 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,50 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 1 481 276 420 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.
На позачергових загальних зборах ПАТ "Укртатнафта", які відбулись 06.12.2022, прийняті такі рішення:
1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_6 , Член лічильної комісії: ОСОБА_7 .
2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_7 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_6 .
3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ "Укртатнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 06.12.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ "Укртатнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 06.12.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ "Укртатнафта" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.
4. Припинити повноваження Члена Правління ПАТ "Укртатнафта" ОСОБА_21
06.12.2022 Державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Дмитренко А.В. за реєстраційним номером 1005851070056000574 внесено зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а також за реєстраційним номером 1005851070057000574 внесено зміни до установчих документів, які не пов`язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Не погоджуючись із рішенням Держави Україна в особі Міністерства оборони України щодо примусового відчуження у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100 % акцій яких належить державі, Компанія "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd), звернулась до суду з цим позовом про визнання за позивачем права власності на прості іменні акції бездокументарної форми існування, які випущені ПАТ "Укртатнафта" у кількості 62 664 080 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Укртатнафта" та витребування цих акцій із володіння Держави Україна в особі Міністерства оборони України на користь позивача.
Також, позивач просить суд зобов`язати депозитарну установу АТ "Укрексімбанк" виконати безумовну депозитарну операцію - списання з рахунку цінних паперах Держави України в особі Міністерства оборони України простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені ПАТ "Укртатнафта" у кількості 62 664 080 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Укртатнафта" на рахунок позивача та зобов`язати депозитарну установу ТОВ "Кастодіан Гарант" виконати безумовну депозитарну операцію - зарахування цінних паперах Держави України в особі Міністерства оборони України простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені ПАТ "Укртатнафта" у кількості 62 664 080 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Укртатнафта"" на рахунок позивача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і "майном".
Загалом, акція компанії, яка має економічну цінність, разом з іншими її похідними правами, які надають можливість акціонеру впливати на компанію, може вважатися "майном" (рішення ЄСПЛ у справах "Sovtransavto Holding" проти України від 25.07.2002, Shesti Mai Engineering OOD та інші проти Болгарії від 20.09.2011).
Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 в справі "Трегубенко проти України").
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Як вже зазначалось вище, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24.04.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 22.05.2022 № 2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 07.02.2023 № 8419-IX. Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 02.05.2023 № 3057-IX.
Отже, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 18.08.2023.
Пунктом 2 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Таким чином, зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначаються Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Пунктом 3 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Статтею 13 договору до Енергетичної Хартії та Заключний акт до неї, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України - Законом України "Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів" передбачено, що капіталовкладення інвесторів Договірної Сторони на території будь-якої Договірної Сторони не повинні бути націоналізовані, експропрійовані чи піддаватися заходу чи заходам, які мають аналогічні націоналізації чи експропріації наслідки (далі іменуються "експропріація"), за винятком випадку, коли така експропріація здійснюється з метою, що відповідає громадським інтересам.
У відповідності до положень частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
За своєю правовою природою примусове відчуження майна у власника в умовах воєнного стану є реквізицією.
Суд зазначає, що під реквізицією (від лат. "requsitio" - вимога) варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника за надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без нього.
Метою реквізиції є усунення наслідків або запобігання наслідкам, що виникли або можуть виникнути через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин. Можлива вона лише у випадках і порядку прямо встановлених законодавством України.
Умовами застосування реквізиції є: наявність закону, який регулює порядок її здійснення; надзвичайні обставини, які зумовлюють потребу відчуження майна; попереднє або наступне повне відшкодування вартості майна.
З огляду на те, що реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини.
Норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності, інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу. При цьому необхідно зважати й на практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 13.09.2005 у справі "Іванова проти України" (заява № 74104/01, § 35) вказано, що позбавлення власності може бути виправдане лише в тому випадку, якщо наявно, inter alia, що воно здійснене "у інтересах суспільства" і "відповідно до вимог, передбачених законом". Більше того, повинно бути досягнуто "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства і вимогами захисту основних прав осіб.
Конституційний Суд України (Перший сенат) у рішенні від 05.06.2019 № 3-р(I)/2019 вказав, що право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства; при обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів (абзац сьомий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини).
Частинами 2 та 6 статті 353 ЦК України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов`язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв`язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
Отже, потреби держави в умовах правового режиму воєнного стану є значними та полягають, як у забезпеченні потреб безпеки та оборони країни, так і в забезпеченні потреб населення, якому держава гарантує право на достатній життєвий рівень.
Так, ПАТ "Укртатнафта" є нафтопереробною компанією, однією з найбільших виробників нафтопродуктів в Україні.
Продукція, вироблена цим підприємством, в умовах правового режиму воєнного стану критично необхідна як для забезпечення потреб Збройних Сил України та енергетичного сектору країни, так і для забезпечення потреб населення.
Таким чином, відчуження майна ПАТ "Укртатнафта", в тому числі акцій товариства, на користь Держави України та можливість здійснювати управління цим товариством в інтересах обороноздатності, стратегічної безпеки та як наслідок забезпечення належної життєдіяльності країни та її населення, призведе до досягнення стратегічної мети - певної стабільності на ринку нафти та нафтопродуктів, комплексного розв`язання існуючих проблем щодо забезпечення нафтопродуктами, як Збройних Сил України, так і населення країни.
Встановивши зазначені обставини на підставі сукупності наявних в матеріалах справи доказів, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що примусове відчуження у позивача у власність Держави України в особі Міністерства оборони України для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта" у кількості 62 664 080 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,2304 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Укртатнафта" обумовлене суспільною необхідністю, що в подальшому забезпечить ефективне управління активами товариства, та як наслідок оперативне прийняття рішень щодо забезпечення держави нафтою та нафтопродуктами в умовах правового режиму воєнного стану.
Отже, Держава Україна в особі Міністерства оборони України є новим власником акцій ПАТ "Укртатнафта" з 06.11.2022 внаслідок реквізиції майна, право державної власності на реквізоване майно виникли з моменту підписання відповідного акта.
Місцевим судом правомірно відхилені твердження позивача, що відповідачами протиправно націоналізовані іноземні інвестиції у вигляді часткової участі у ПАТ "Укртатнафта"", з огляду на таке.
Частиною 2 статті 18 Закону України "Про інвестиційну діяльність" визначено, що державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб`єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб.
Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв`язку з припиненням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається в зазначених актах (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність").
Таким чином, порядок примусового відчуження майна (реквізиція) в умовах правового режиму воєнного стану урегульований Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", який має пріоритет в умовах правового режиму воєнного стану, водночас слід звернути увагу, що власник відчуженого майна має право на відшкодування вартості такого майна.
Крім того, позивач стверджує, що акції товариства не є майном в розумінні статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та п. 2 Порядку логістичного забезпечення сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1208 від 27.12.2018, відтак не могли бути відчужені у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану. Також, позивач вказує на те, що для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України предметом примусового відчуження мало б бути майно (матеріально-технічні засоби) ПАТ "Укртатнафта", зокрема будівлі, споруди, устаткування, сировина, інвентар, тощо.
Із такими твердженнями позивача неможливо погодитися з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості
Відповідно до частини 1 статті 152 ЦК України акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
За змістом частини 1 статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
Частиною 1 статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Пункт 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Згідно частини 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
Відповідно до частини 1 статті 139 ГК України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.
Згідно частини 7 статті 139 ГК України особливим видом майна суб`єктів господарювання є цінні папери.
Зокрема, у відповідності до положень частини 1 статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").
Відповідно до статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.
Виходячи з аналізу наведених вище норм, корпоративні права, посвідчені акціями товариства є майном (майновими правами). Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 19.08.2022 у справі № 910/9095/18.
Крім того, Європейський суд з прав людини також визнає, що акції компанії безсумнівно мають економічну цінність та становлять "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу (§ 91 рішення у справі „Sovtransavto Holding v. Ukraine" від 25.07.2002, заява № 48553/99).
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта" є майном, яке може бути примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану.
Отже, механізм примусового відчуження майна у фізичних та юридичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначено Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" передбачено, що примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Згідно частини першої статті 3 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" зазначено, що про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта. У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження (частини 2 - 4 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану").
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" передбачено, що у разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.
Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Встановлено, що 06.11.2022 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України (з адміністративно-господарської діяльності) видано наказ № 293 ДСК "Про примусове відчуження майна", яким примусово відчужено у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100 % акцій яких належить державі.
Також, відповідно до пункту 3 наказу № 293 зобов`язано командира військової частини НОМЕР_2 невідкладно провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна та забезпечення проведення оцінки майна, що відчужується.
На виконання наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України № 293, ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон"" надано Військовій частині НОМЕР_2 висновки за вих. №104/1, в яких рекомендовано визначити вартість 843 533 210 акцій ПАТ "Укртатнафта", що відчужуються для забезпечення потреб держави України в умовах примусового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, станом на 06.11.2022 на рівні їх номінальної вартості. При цьому, зазначено, що після здійснення огляду, отримання вихідних даних та відповідно до цього забезпечення надання послуг з практичного виконання оцінки, за результатами чого буде складено Звіт про оцінку та висновок про вартість та отримана на нього рецензія ФДМУ, номінальну вартість можна буде замінити на ринкову.
Також встановлено, що за погодженням з Київською міською військовою адміністрацією Військовою частиною НОМЕР_2 складено акт № 4 від 06.11.2022 про примусове відчуження або вилучення майна, за яким здійснено примусове відчуження усіх акцій, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", власниками яких є фізичні та юридичні особи та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належить державі та господарським товариствам, 100 % акцій яких належать державі власником якого є фізичні та юридичні особи, що є власниками акцій ПАТ "Укртатнафта", крім держави та господарських товариств, 100 % акцій яких належать державі. Право власності на майно підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах.
З наданого Військовою частиною НОМЕР_2 акта № 4 про примусове відчуження або вилучення майна вбачається, що цей документ містить усі необхідні реквізити, передбачені статтею 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". При цьому, акт № 4 про примусове відчуження або вилучення майна підписано уповноваженими особами: командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , заступником командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 та погоджено начальником Київської міської військової адміністрації Попко С.М.
Опис майна, визначений в акті № 4, повною мірою дозволяє забезпечити його належну ідентифікацію з урахуванням законодавства про депозитарну діяльність.
Водночас необхідно звернути увагу, що за змістом частини 5 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", присутність власника майна при складанні акта про примусове відчуження або вилучення майна є необов`язковою, відповідно у такому випадку акт може бути складено та підписано за відсутності власника майна, про що зазначено в акті № 4.
З наведеного вбачається, що при примусовому відчуженні у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усіх акцій, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", що належить фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100 % акцій яких належать державі, дотримано всіх вимог щодо порядку відчуження майна, передбаченого статтею 7 та статтею 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів Компанії "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd) про порушення процедури відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану.
Щодо тверджень позивача про здійснення НКЦПФР та ПАТ "НДУ" дій, зокрема списання акцій, без згоди власника, які виходять за межі їх повноважень, визначених п. 37-26 ч. 2 ст. 7, п. 13 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", ч. 8 ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України", слід зазначити таке.
Законодавство про депозитарну систему України складається з Цивільного кодексу України, Закону України "Про депозитарну систему України", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", інших законів України та нормативно-правових актів Комісії та Національного банку України (частина перша статті 2 Закону України "Про депозитарну систему України").
Згідно пункту 7 глави 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.2013 № 735 (далі - Положення №735), безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або копій:
- судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи, виконавчих документів, визначених законом, під час здійснення виконавчого провадження;
- свідоцтва про право на спадщину та договору (правочину) про поділ спадкового майна (за наявності);
- свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;
- документів, що посвідчують виконання корпоративних операцій емітента (у випадках, передбачених законодавством);
- розпорядження уповноваженої особи Комісії про скасування реєстрації випуску цінних паперів (у зв`язку з визнанням їх емісії недійсною, припиненням акціонерного товариства чи пайового інвестиційного фонду, виконанням судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи);
- рішення Комісії щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів певного власника;
- копій документів, що підтверджують передачу майна юридичної особи, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів у процесі ліквідації юридичної особи, учасникам відповідної юридичної особи;
- документів, що підтверджують настання підстав для здійснення переказу цінних паперів, зазначених у договорі рахунку ескроу в цінних паперах;
- документу, що підтверджує звернення стягнення на право вимоги власника або бенефіціара;";
- інших документів, визначених законодавством України.
У відповідності до підпункту 1 пункту 1 глави 2 Положення № 735, обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій, зокрема, внаслідок виконання безумовної операції щодо цінних паперів відповідно до вимог законодавства (у разі спадкування та правонаступництва - за рахунками в цінних паперах спадкодавця/юридичної особи, що припинилася, судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи тощо) - на підставі відповідних оригіналів документів або їх копій, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій.
Відповідно до положень п. 13 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом, в тому числі розробляє і затверджує з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові для виконання нормативні акти.
При цьому, у відповідності до пунктів 37-26 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, в тому числі, визначення особливостей функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, діяльності учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду.
06.11.2022 НКЦПФР прийнято рішення № 1320 "Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор"".
Це рішення НКЦПФР станом на час його виконання було чинним та обов`язковим до виконання професійними учасниками депозитарної системи, при цьому до матеріалів справи не надано доказів того, що в судовому порядку це рішення не оскаржувалось, тому підстави для його невиконання відсутні.
Також, судом першої інстанції правомірно відхилені доводи позивача щодо відсутності повноважень у Центрального депозитарію України права переказу акцій емітентів з рахунків депозитарних установ, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів обліковуються акції емітентів з посиланням на положення ч. 8 ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України", із урахуванням такого.
Так, згідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України" до виключної компетенції Центрального депозитарію належать:
1) зарахування цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв`язку з їх погашенням та/або анулюванням;
2) ведення обліку зобов`язань емітента за цінними паперами власних випусків (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката;
3) зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів (крім глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів випусків цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України);
4) присвоєння коду цінних паперів відповідно до міжнародних норм, ведення реєстру кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів (ISIN));
5) складення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України);
6) зберігання інформації про осіб, визначених на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів;
7) отримання доходів та інших виплат за операціями емітентів (у тому числі тих, що розміщені та обертаються за межами України) на рахунок Центрального депозитарію, відкритий у Національному банку України, якщо такі кошти виплачуються у національній валюті, або на рахунки, відкриті Центральним депозитарієм в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, якщо такі кошти виплачуються в іноземній валюті, для їх подальшого переказу отримувачам;
8) відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, Національного банку України, депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність;
9) ведення рахунка (рахунків) в цінних паперах депозитарної установи, що припинила свою депозитарну діяльність або якій анульовано відповідну ліцензію за правопорушення на ринках капіталу чи в іншому визначеному Комісією випадку, а також відповідальне зберігання документів, баз даних, копій баз даних, архівів баз даних депозитарної установи, інформації про тих її депонентів, що в установленому порядку не закрили свої рахунки в цінних паперах, та цінних паперів, які обліковувалися на їх рахунках, та подання інформації про стан таких рахунків згідно із законодавством;
10) встановлення єдиних уніфікованих правил (стандартів) відображення та передачі інформації щодо обліку та обігу цінних паперів, обслуговування корпоративних дій емітентів та іншої інформації, яка вноситься до системи депозитарного обліку;
11) впровадження міжнародних стандартів з питань провадження депозитарної діяльності;
12) здійснення контролю за клієнтами в частині провадження ними депозитарної діяльності в порядку та межах, установлених цим Законом.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що Центральний депозитарій у порядку, встановленому Комісією, відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів, емісія яких здійснюється (здійснена) в Україні та за її межами, та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом.
Отже, з наведеного вбачається, що частиною 8 статті 9 Закону України "Про депозитарну систему України" наведено перелік повноважень, віднесених до виключної компетенції Центрального депозитарію України, при цьому, це не виключає можливості проведення Центральним депозитарієм України операцій по рахунках своїх клієнтів в порядку, визначеному Положенням № 735.
Так, абзацом 3 пункту 2 розділу І Положення № 735, передбачені такі операції Центрального депозитарію, як безумовні, зокрема визначено, що безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - це списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта Центрального депозитарію, власника цінних паперів, нотаріуса, на депозит якого зараховано цінні папери, номінального утримувача без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами (у випадках, передбачених законодавством), а також у зв`язку зі зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.
Щодо оприлюднення рішення № 1320 НКЦПФР "Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє і затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об`єднаннями, контролює їх виконання. Нормативно-правові акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, крім нормативно-правових актів з питань, передбачених пунктами 37-25-37-28 частини другої статті 7 цього Закону, підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Нормативно-правові акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань, передбачених пунктами 37-25-37-28 частини другої статті 7 цього Закону, оприлюднюються на її офіційному веб-сайті та набирають чинності з дня, наступного за днем їх офіційного опублікування. Офіційним опублікуванням таких актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (далі - Положення № 731) на державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
Зі змісту рішення НКЦПФР від 06.11.2022 № 1320 вбачається, що це рішення вичерпується одноразовим застосуванням, спрямоване на організацію виконання рішення військового командування в умовах правового режиму воєнного стану, що не мають нових правових норм, є актом індивідуальної дії, відповідно не підпадає під ознаки регуляторного акту, нормативного та нормативно-правового акту. Більше того, згідно п. 11 рішення НКЦПФР від 06.11.2022 № 1320, це рішення набирає чинності з дня його прийняття.
З приводу тверджень позивача про те, що позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Укртатнафта"", які відбулись 07.11.2022 та 06.12.2022, проведені не в порядку та не у спосіб, що визначені Законом України "Про акціонерні товариства", внаслідок чого ці рішення прийняті на загальних зборах є незаконними (недійсними).
Порядок та умови скликання і проведення загальних зборів акціонерів, в тому числі позачергових, визначається Законом України "Про акціонерні товариства".
Разом із тим, 06.11.2022 НКЦПФР прийнято рішення № 1318 щодо особливостей на період дії воєнного стану проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, яким відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини 2 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", статті 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням рішень статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії російської федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, вирішено:
1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, можуть бути проведені з урахуванням особливостей, встановлених цим рішенням.
2. У разі якщо в одному місці зібралися акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, вони мають право прийняти будь-яке рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів такого товариства відповідно до закону та/або статуту акціонерного товариства.
3. Усі рішення, прийняті відповідно до пункту 2 цього рішення, оформляються у вигляді протоколу загальних зборів відповідно до вимог статті 46 Закону України "Про акціонерні товариства", що підписується усіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками).
4. Рішення, прийняте на таких загальних зборах, вважається дійсним, за умови виконання всіх таких вимог:
1) на кінець операційного дня дати складання протоколу загальних зборів (дати проведення загальних зборів) складено реєстр акціонерів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України;
2) відповідно до реєстру акціонерів, складеного згідно з вимогами пункту 1 цієї частини, акціонери (їх представники), які взяли участь у таких загальних зборах, є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства;
3) протокол загальних зборів підписано всіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками);
4) загальна кількість акціонерів акціонерного товариства, загальні збори якого проводяться відповідно цього рішення, не може перевищувати п`яти осіб.
5. Положення статей 33 - 48 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку скликання та проведення загальних зборів не застосовуються до загальних зборів, проведених відповідно до вимог цього рішення.
6. Це рішення набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Також, 06.11.2022 НКЦПФР прийнято рішення № 1319 щодо внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.09.2022 № 1183, яким відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини 2 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", статті 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням рішень статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії російської федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, вирішено:
1. Пункт перший рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 вересня 2022 року №1183 викласти в такій редакції:
"1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства або учасників корпоративного інвестиційного фонду можуть бути проведенні виключно одним з наступних шляхів:
1) дистанційного проведення відповідно до Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду;
2) проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, відповідно до порядку встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022р."
2. Це рішення набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Рішення НКЦПФР № 1318 та № 1319 від 06.11.2022 набрали чинності з дня наступного за днем їх опублікування на офіційному веб-сайті НКЦПФР, в судовому порядку не оскаржувались та є дійсними станом на день розгляду цієї справи по суті.
Разом із тим, оскільки дійсність рішень, прийнятих на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ "Укртатнафта"", які відбулись 07.11.2022 та 06.12.2022 та оформлені відповідно протоколами № 1 та № 3 не є предметом розгляду у цій справі, а також приймаючи до уваги те, що ці рішення в судовому порядку не визнані недійсними, місцевим судом правомірно не взяті до уваги доводи позивача про їх недійсність.
Щодо способу захисту.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ГПК).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п.6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (п.82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (п.24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (п.63)).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч.2 ст.16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п.7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).
Частиною другою статті 393 ЦК України встановлено, що якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
У правовідносинах щодо примусового відчуження майна, законом встановлені спеціальні способи захисту права, серед яких є:
право отримати наступне повне відшкодування вартості майна (ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч. 2 ст. 353 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", ч. 1 ст. 23 Закону України "Про режим воєнного стану");
право оскаржити до суду оцінку реквізованого майна (ч. 4 ст. 353 ЦК України, ч. 3 ст. 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану");
право вимагати взамін надання іншого майна, якщо це можливо (ч. 5 ст. 353 ЦК України, ч. 3 ст. 12 "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", ч. 3 ст. 23 Закону України "Про правовий режим воєнного стану");
право вимагати повернення реквізованого майна у судовому порядку після припинення воєнного стану (ч. 6 ст. 353 ЦК України, ст. 12 Закону України " Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ", ч. 2 ст. 23 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Отже чинним законодавством передбачене право особи, майно якої примусово відчужене, на отримання повного відшкодування його вартості і у разі незгоди із визначенням такої вартості, такій особі забезпечується право на оскарження оцінки майна. Водночас сама можливість примусового відчуження об`єктів права власності в умовах воєнного стану передбачена Конституцією України і у зв`язку з цим визнається правомірною.
Специфіка спірних правовідносин реквізиції не передбачає можливості повернення примусово вилученого майна колишньому власнику до припинення правового режиму воєнного стану.
Отже, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Компанії "Каформена Холдінгз Лтд" (Caformena Holdings Ltd) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі №910/14234/22 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 12.02.2024.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова
