Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 287/105/18
провадження № 51-4287км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
виправданий ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції,на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060000000084, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1 ,
виправданого за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішеньта призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку стосовно ОСОБА_6 . Вирок не відповідає приписам статей 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Апеляційний суд розгляд провів формально, всупереч правилам ст. 419 КПК України не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Вважає, що апеляційний суд безпідставнопогодився з висновками суду першої інстанції щодо визнання недопустимими низки доказів винуватості ОСОБА_6 .
Зокрема, є незаконними твердження суду про те, що судову будівельно-технічну та економічну експертизу проведено неповноваженою особою, оскільки експерт ОСОБА_8 не є експертом Житомирського відділення КНДІСЕ, а є приватним підприємцем та працює в експертній установі за трудовою угодою. Так, відповідно до вимог статей 7, 10 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється лише судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. До проведення судових експертиз можуть залучатися судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, за певних умов щодо їх освітньо-кваліфікаційного рівня та підготовки, і відповідність цим вимогам експерта ОСОБА_8 не заперечується. Крім того, при проведенні експертних досліджень експерти самостійно не збирали жодні матеріали, не вибирали вихідні дані у порушення вимог Інструкції про проведення судових експертиз та експертних досліджень, як указав у вироку суд, а дослідили ті матеріали кримінального провадження, які було скеровано на їх адресу слідчим. Визнання висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи недопустимим доказом без належної аргументації щодо порушення фундаментальних прав або свобод, а також з посиланнями на порушення вимог КПК України та вказаної Інструкції, які не мають об`єктивного підтвердження, порушує засади законності, змагальності сторін і свідчить про неправильне застосування судом кримінального закону.
Крім того, судом визнано недопустимими доказами акти обмірів виконаних робіт з підстав допущення порушень при залученні спеціалістів, а також акт позапланової виїзної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства з підстав відсутності у прокурора та слідчого повноважень на призначення ревізії. Однак суди не врахували, що в основу обвинувачення щодо заволодіння ОСОБА_6 бюджетними коштами, які були сплачені замовником за роботи, що фактично виконані не були, покладено саме висновки експерта ОСОБА_8 , який відповіді на поставлені запитання слідчого зробив не на підставі актів обмірів виконаних робіт та акту ревізії, що судами визнані недопустимими доказами, а шляхом співставлення переліку, вартості та об`єму робіт, вказаних в актах виконаних робіт, та даних, отриманих ним за результатами проведеного візуально-інструментального та натурного обстеження об`єктів дослідження, що чітко вказано ним як у самому висновку, так і під час надання показань у ході судового розгляду. Вихідні дані для проведення експертного дослідження були отримані експертом ОСОБА_8 відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, контрольні обміри в період з 14 по 20 червня 2017 року проводились у складі комісії, створеної на підставі розпорядження сільського голови, у тому числі за участю самого ОСОБА_6 , який жодних заперечень не заявляв.
Також прокурор зазначає, що суди, вирішуючи питання щодо наявності суб`єктивної сторони кримінальних правопорушень, не звернули увагу на той факт, що ОСОБА_6 , будучи одночасно засновником ПП «Будпослуги №1», до 06 листопада 2015 року, тобто до призначення його на посаду директора підприємства був визначений відповідальною особою за якість виконуваних робіт та відповідальним виконавцем робіт на об`єктах «Комплекс робіт по капітальному ремонту огорожі» та «Комплекс робіт по капітальному ремонту будинку культури».
Залишилося поза увагою судів і виявлені факти щодо умов укладення договорів підряду, порядку та моменту оплати робіт, способу організації виконання робіт на об`єктах. Зокрема, суди не звернули увагу на такі обставини, що за договором № 31 від 16 жовтня 2015 року платіжні доручення на оплату робіт та навіть сама оплата за роботи були здійснені до моменту підписання актів виконаних робіт.
Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діяннях складу кримінальних правопорушень.
За ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено беззадоволення, а вирок - без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи з 06 листопада 2015 року посаду директора приватного підприємства (далі - ПП) «Будпослуги № 1», будучи службовою особою, вчинив службове підроблення та, використовуючи завідомо підроблені документи, шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів на користь очолюваного ним підприємства грошовими коштами Радовельської сільської ради Олевського району Житомирської області, повторно за викладених у вироку обставин.
Так, після укладення 22 вересня 2015 року договору № 29 між Радовельською сільською радою як замовника та ПП «Будпослуги №1» як підрядника на виконання комплексу робіт по капітальному ремонту будинку культури в с. Радовель на загальну суму 207 272,40 грн та призначення ОСОБА_6 на посаду директора підприємства в останнього виник злочинний умисел, спрямований назаволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем частиною грошових коштів, які призначалися для виконання комплексу робіт.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, діючи з корисливих мотивів в інтересах ПП «Будпослуги №1», усвідомлюючи, що роботи за договором виконані не у повному обсязі, 25 листопада 2015 року отримав за невстановлених обставин та підписав Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року (форми КБ-2В), у відповідні графи якого завідомо для нього були внесені недостовірні відомості, а саме завищено обсяги та вартість виконаних робіт щодо пунктів «монтаж дрібних металоконструкцій вагою до 0.1т», «улаштування металевих воріт без хвіртки» та «улаштування хвірток металевих», довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2015 року (форма КБ-3) на суму 60 309,60 грн, внаслідок чого штучно завищив вартість робіт та витрати на суму 36 539,60 грн.
Зазначені документи, відомості в яких завідомо для ОСОБА_6 не відповідали дійсності, останній підписав, скріпив печаткою ПП «Будпослуги №1» та передав на підпис голові Радовельської сільської ради ОСОБА_9 (кримінальне провадження стосовно якого закрито у зв`язку із закінченням строків давності).
ОСОБА_9 , який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_6 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не залучив відповідних спеціалістів, не забезпечив технічний нагляд на об`єкті будівництва, не перевірив обсяги і вартість виконаних робіт та підписав надані ОСОБА_6 документи, які передав до бухгалтерії сільської ради на виконання. Надалі на рахунок ПП «Будпослуги № 1» було перераховано грошові кошти в сумі 60 309,60 грн.
Таким чином, директор ПП «Будпослуги № 1» ОСОБА_6 шляхом зловживання своїм службовим становищем, використовуючи завідомо підроблені документи, заволодів на користь підприємства грошовими коштами Радовельської сільської ради, що призначалися на виконання комплексу робіт по капітальному ремонту, у сумі 36 539,60 грн., якими в подальшому розпорядився на потреби підприємства.
Діючи за аналогічних обставин, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем частиною грошових коштів, які призначалися для виконання комплексу робіт по капітальному ремонту будинку культури згідно з договором від 16 жовтня 2015 року № 31, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що за вказаним договором роботи виконано не у повному обсязі, 25 листопада 2015 року отримав за невстановлених обставин, підписав та скріпив печаткою Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року (форми КБ-2в), в який завідомо для нього були внесені недостовірні відомості, а саме завищено обсяги та вартість виконаних робіт щодо пункту «улаштування покриття з 8-хвильових 40/150 азбоцементних листів розміром 1750/1130 мм, товщина 5,8 мм», та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за листопад 2015 року (форми КБ-3) на суму 176 822,40 грн, які передав на підпис голові Радовельської сільської ради ОСОБА_9 , після чого на рахунок ПП «Будпослуги № 1» було перераховано грошові кошти на вказану суму.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 ,усвідомлюючи, що за договором від 16 жовтня 2015 року № 31 роботи виконано не у повному обсязі, 23 грудня 2015 року отримав за невстановлених обставин, підписав та скріпив печаткою Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року (форми КБ-2в), в який завідомо для нього були внесені недостовірні відомості, а саме завищено обсяги та вартість виконаних робіт щодо пунктів «улаштування слухових вікон», «улаштування карнизів чистих при кам`яних стінах», «обшивання каркасних стін дошками», «укладання по цегляних стовпчиках лаг з брусків», «поліпшене фарбування колером олійним», «улаштування покриттів із плиток бетонних, цементних або мозаїчних», та довідку про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2015 року (форма КБ-3) на суму 168 530,40 грн, внаслідок чого штучно завищив вартість робіт і витрат за листопад та грудень 2015 року на загальну суму 102 576,80 грн, якими надалі заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Діючи за аналогічних обставин, ОСОБА_6 з корисливих мотивів в інтересах ПП «Будпослуги № 1», усвідомлюючи, що роботи за договором між Радовельською сільською радою та ПП «Будпослуги №1» від 05 квітня 2016 року № 12 про виконання капітального ремонту покрівлі будинку культури виконано не в повному обсязі, 05 квітня 2016 року отримав за невстановлених обставин, підписав та скріпив печаткою Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року (форми КБ-2в), в який завідомо для нього були внесені недостовірні відомості, а саме завищено обсяги та вартість виконаних робіт щодо пунктів «улаштування дощатих покриттів товщиною 36 мм площею понад 10 м2», «ремонт штукатурки внутрішніх стін по каменю та бетону цементно-вапняним розчином, площа до 5 м2, товщина шару 20 мм», «вапняне фарбування нових поверхонь всередині будівлі по цеглі та бетону», та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за квітень 2016 року (форма КБ-3) на суму 63 615,61 грн, внаслідок чого штучно завищив вартість робіт і витрат у сумі 32 677,61 грн, якими надалі заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Діючи за аналогічних обставин, ОСОБА_6 з корисливих мотивів в інтересах ПП «Будпослуги № 1», усвідомлюючи, що роботи за договором між Радовельською сільською радою та ПП «Будпослуги №1» від 19 квітня 2016 року № 18 про виконання капітального ремонту огорожі кладовища в с. Радовель та супутнім договором № 19 на виконання комплексу робіт по корегуванню робочого проекту «Капітальний ремонт огорожі (додаткові роботи з ремонту огорожі кладовища)» виконано не в повному обсязі, 19 квітня 2016 року отримав за невстановлених обставин, підписав та скріпив печаткою Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року (форми КБ-2в), у який завідомо для нього були внесені недостовірні відомості, а саме завищено обсяги та вартість виконаних робіт щодо пунктів «розробка ґрунту вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з укосами, група ґрунтів 3», «улаштування стрічкових фундаментів бутобетонних», «установлення стовпчиків», «установлення стовпчиків для воріт», «труби сталеві електрозварні прямокутного профілю 50/50, товщина стінки 3,0 мм», «труби сталеві, зовнішній діаметр 89 мм, товщина стінки 3,5 мм», «виготовлення металевих конструкцій каркасів», «профіль 20х40 мм», «монтаж дрібних металоконструкцій», «улаштування воріт металевих при установлених стовпах», «олійне фарбування білилами з додаванням кольору грат, рам, труб діаметром менше 50 мм», «круги армовані абразивні відрізні, діаметр 180х3 мм», «електроди, діаметр 3 мм», та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2016 року (форма КБ-3) на суму 208 887,80 грн, після чого на рахунок ПП «Будпослуги № 1» перераховано грошові кошти на вказану суму.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем частиною грошових коштів, які призначалися для виконання комплексу робіт згідно з договором № 19 щодо додаткових робіт з ремонту огорожі, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів в інтересах ПП «Будпослуги № 1», усвідомлюючи, що роботи за цим договором виконано не в повному обсязі, 26 травня 2016 року отримав за невстановлених обставин, підписав та скріпив печаткою Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 року (форми КБ-2в), в який завідомо для нього були внесені недостовірні відомості, а саме завищено обсяги та вартість виконаних робіт щодо пунктів «розробка грунту вручну в траншеях глибиною до 2 м», «улаштування стрічкових фундаментів бутобетонних», «установлення стовпчиків для воріт», «труби сталеві електрозварні прямокутного профілю 50х50, товщина стінки 3,0 мм», «труби сталеві, зовнішній діаметр 89 мм», «виготовлення металевих конструкцій каркасів», «профіль 20х40 мм», «монтаж дрібних металоконструкцій», «олійне фарбування білилами з додаванням кольору грат, рам, труб діаметром менше 50 мм», «електроди, діаметр 3 мм», та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2016 року (форма КБ-3) на суму 157 442,90 грн, внаслідок чого штучно завищив вартість робіт і витрат за квітень, травень 2016 року у сумі 150 605,70 грн, якими надалі заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Позиції учасників судового провадження
Від захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 надійшли заперечення на касаційну скаргу.
У судовому засіданні прокурор підтримала подану касаційну скаргу, виправданий та захисник заперечили проти її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За правилами статей 370, 374 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
На думку Суду, доводи прокурора, зазначені в касаційній скарзі, про те, що апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції, не дотримався вказаних вимог закону, не надав в ухвалі належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора про безпідставневиправдання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за недоведеністю наявності в його діяннях складу кримінальних правопорушень, є обґрунтованими.
З матеріалів провадження вбачається, що, не погоджуючись із виправдувальним вироком стосовно ОСОБА_6 , прокурор оскаржив його до суду апеляційної інстанції. У поданій апеляційній скарзіпрокурор просив апеляційний суд скасувати вирок через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим за пред`явленим обвинуваченням з призначенням відповідного покарання.
В апеляційній скарзі прокурор зазначав, що суд першої інстанції незаконно виправдав ОСОБА_6 , оскільки його винуватість повністю доведена зібраними під час досудового розслідування та дослідженими судом доказами, які суд безпідставно визнав недопустимими.
Суд першої інстанції у вироку послався на те, що обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України є неконкретним, оскільки органами досудового розслідування не встановлено, хто виконував об?єктивну сторону цього правопорушення, тобто вносив в офіційні документи завідомо неправдиві відомості. Адже сторона обвинувачення не надала суду доказів, що ОСОБА_6 було відомо про те, що у вказані документи внесено недостовірні відомості.
Разом із тим, прокурор в апеляційній скарзі наголошував, що ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, усвідомлюючи неправдивий характер тих відомостей, які внесено не встановленою досудовим розслідуванням особою до офіційних документів - актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрат (форма КБ-3), а саме завищення обсягів та вартості виконаних робіт, підписав їх, скріпив печаткою ПП «Будпослуги №1» та передав на підпис голові Радовельської сільської ради ОСОБА_9 , тобто видав завідомо неправдиві офіційні документи, на підставі яких надалі незаконно заволодів в інтересах ПП «Будпослуги № 1»майном Радовельської сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Прокурор стверджував, що ОСОБА_6 , обіймаючи до 06 листопада 2015 року, тобто до призначення його на посаду директора підприємства, посаду відповідального виконавця робіт на об`єктах «Комплекс робіт по капітальному ремонту огорожі» та «Комплекс робіт по капітальному ремонту будинку культури», був визначений відповідальною особою за якість виконуваних робіт підприємством та за функціонування системи контролю якості виконуваних робіт, тому без сумніву був обізнаний про стан виконаних робіт. Прокурор указував на виявлені факти щодо умов укладення договорів підряду, порядку та моменту оплати робіт, способу організації виконання робіт на об`єктах. Зокрема, в деяких випадках платіжні доручення на оплату робіт та навіть сама оплата за роботи були оформлені до моменту підписання актів виконаних робіт. 05 і 19 квітня 2016 року ОСОБА_6 підписав акти приймання та довідки про вартість вже начебто виконаних будівельних робіт в день укладання договорів, за якими ПП «Будпослуги №1» лише тільки зобов`язувалося виконати певні роботи.
Отже, апеляційний суд належним чином не мотивував, чому не взяв до уваги доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності в діяннях ОСОБА_6 об`єктивної сторони складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 і частинами 2, 3 ст. 191 КК України, та прямого умислу й корисливого мотиву як ознак елементів суб`єктивної сторони складу злочинів.
Також заслуговують на увагу доводи прокурора щодо безпідставного визнання висновку експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 27 вересня 2017 року № 585/909/17-25 недопустимим доказом з огляду на те, що, як зазначено у вироку, її проведено неповноваженою особою, оскільки проведення експертизи доручено експертам Житомирського відділення КНДІСЕ, проте експерт ОСОБА_8 не є експертом цієї експертної установи, а працює в ній за трудовою угодою.
Однак відповідно до положень статей 7, 10 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних та судово-психіатричних експертиз. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Експерт ОСОБА_8 зареєстрований в Державному реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України за № 10467.
Проте апеляційний суд на такі твердження прокурора відповіді не надав.
Крім того, суд першої інстанції вказав на недопустимість висновку експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 27 вересня 2017 року № 585/909/17-25, оскільки цей висновок є похідним від первинних доказів, а саме актів обміру виконаних робіт та акта позапланової ревізії, які визнано недопустимими доказами.
Однак прокурор у скарзі стверджував, що в основу обвинувачення щодо заволодіння ОСОБА_6 бюджетними коштами, які були сплачені замовником за роботи, що фактично виконані не були, покладено саме висновки експерта ОСОБА_8 , який відповіді на поставлені питання зробив не на підставі актів обмірів виконаних робіт та акту ревізії, а шляхом співставлення переліку, вартості та об`єму робіт, вказаних в актах виконаних робіт, та даних, отриманих ним за результатами проведеного візуально-інструментального та натурного обстеження об`єктів дослідження, що чітко вказано ним як у самому висновку, так і під час надання показань у ході судового розгляду.
Вихідні дані для проведення експертного дослідження було отримано експертом ОСОБА_8 відповідно до вимог чинного законодавства.
Зазначені доводи прокурора також залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.
Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що в ній не наведено мотивів щодо неврахування апеляційним судом вищезазначених та інших доводів апеляційної скарги прокурора та обґрунтованих підстав, на яких скаргу залишено без задоволення.
На підставі викладеного Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про залишення без зміни вироку, яким ОСОБА_6 виправдано за недоведеністю наявності в його діях складу інкримінованих правопорушень.
Отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок, не дотримався приписів ч. 2 ст. 419 КПК України, тобто допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило йому ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення та, як наслідок, могло потягти неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування ухвали.
З огляду на апеляційні вимоги прокурора питання, поставлені прокурором у касаційній скарзі, можуть бути вирішені апеляційним судом під час нового розгляду.
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України, надати оцінку всім доводам апеляційної скарги та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргупрокурора задовольнити частково.
Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 травня 2023 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
