Справа № 761/43677/23

Провадження № 2-а/761/321/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: головний інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Атрощенко Михайло Миколайович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

24.11.2023 року зазначена позовна заява надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва.

В позовних вимогах позивач просить:

-скасувати постанову серія 1КІ №0000925510 від 24.10.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 700,00 грн., винесену Атрощенко М.М. головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації);

-провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП закрити;

-зобов`язати відповідача вжити заходів з видалення з Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформацію про вчинення 24.10.2023 року ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 24.10.2023 року головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) Атрощенко М.М. була винесена постанова серії 1КІ №0000925510, яку позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що 13.09.2023 року позивач визначила ОСОБА_2 належним користувачем транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , а тому саме він має нести відповідальність за порушення КУпАП. 24.10.2023 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом. Крім того, ОСОБА_2 подав заяву про визнання вчинення правопорушення та сплату штрафу.

Ухвалою суду від 29.11.2023 року було вирішено про розгляд справи без виклику сторін.

09.01.2024 року до суду надійшов відзив відповідача на позовні вимоги в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначено у відзиві, позивач не заперечує факту залишення належного їй на праві власності автомобіля на майданчику для паркування як вказано в оскаржуваній постанові. Головний інспектор з паркування перевірив факт оплати за паркування автомобіля та з`ясував, що станом на 09:53: 16 та 10:27:13 24.10.2023 року оплата за паркування належного позивачу на праві власності автоомбіля не надійшла, тому позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Також представник відповідача зазначає, що роздруківка скріншоту з електронного кабінету водія про оформлення о 13.29 год 13.09.2023 року заявки №354014 про призначення належного користувача не є доказом вказаних дій саме позивачкою, як власницею транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 ; роздруківка скріншоту з мобільного додатку «ДІЯ» цифрового документу Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 від 10.11.2023 року із зазначенням належного користувача ОСОБА_2 не є належним доказом його оформлення до 24.10.2023 року дати вчинення правопорушення; ксерокопія заяви про визнання вчинення адміністративного правопорушення від 16.11.2023 року від імені ОСОБА_3 не містить будь-яких доказів надіслання цієї заяви. Представник відповідача стверджує, що така заява до Департаменту не надходила.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача вжити заходів з видалення з Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформацію про вчинення 24.10.2023 року ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП представник зазначає, що Департамент не є уповноваженою особою на вчинення таких дій, такі дії згідно з чинним законодавством має можливість вчинити Головний сервісний центр МВС.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Так як справа розглядалась в порядку спрощеного провадження сторони в судове засідання не викликались.

Сторони не звертались до суду з клопотанням проводити слухання справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом, 24.10.2023 року головний інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) Атрощенко М.М. склав постанову про накладення адміністративного стягнення, по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) Серія 1КІ №0000925510 за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 700,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Як зазначено в постанові, транспортний засіб Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 24.10.2023 року о 09 год 53 хв на вул.Німецька (від вул.Велика Васильківська до вул.Антоновича) в м.Києві залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування.

Крім того, в постанові зазначено, що технічним засобом, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: Термінал ParkUP. Адреса вебсайту в мережі інтернет з матеріалами kyiv.digital/penalty/chek, ідентифікатор для доступу до інформації на веб сайті номер постанови.

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов`язків водія, є такожПравила дорожнього руху, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі -ПДР).

Згідно з п. 1.1 ПДР УКраїни,Правила дорожнього руху, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимогиПДР, згідно із п. 1.3ПДР.

Разом з тим, п. 1.9 ПДР зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Дорожній знак 5.43 ПДР України Зона стоянки - позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.

Табличка 7.14 - Платні послуги - застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки за платній основі.

Відповідно до ч. 1ст.152-1КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування тягнуть за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена участині першійстатті 14-2цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановленихабзацом третімчастини першої статті 279-3цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

Стаття 14-2 КУпАП визначає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Оцінюючи склад адміністративного правопорушення, виходячи із загальної теорії права, то склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

У свою чергу склад адміністративного правопорушення складається з об`єкту; об`єктивної сторони; суб`єкту; та суб`єктивної сторони. Отже для наявності складу адміністративного правопорушення та як наслідок самого порушення необхідна наявність всіх його складових.

Об`єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються правовими нормами, тобто фактично це наявність правової норми яка забороняє здійснювати певні дії та передбачає відповідальність у випадку недотримання вимог цієї норми.

Об`єктивна ж сторона адміністративного правопорушення полягає у дії чи бездіяльності, що заборонені правовими нормами.

Суб`єктом такого правопорушення в даному випадку може бути конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

У силу статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Таким чином, притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

При цьому, саме адміністративне правопорушення може існувати лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 затверджені Правила паркування транспортних засобів, які регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.

Як визначено Правилами, оператор - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування такими майданчиками, забезпечує відповідно до Податкового кодексу України сплату збору за місця для паркування транспортних засобів.

Згідно з п.6 Правил, контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою, інспектори з паркування у частині контролю за дотриманням правил паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування).

Як визначає п. 24 Правил, Оператор зобов`язаний, зокрема:

використовувати майданчик для паркування за призначенням;

обладнати майданчик для паркування відповідно до вимог цих Правил, Правил дорожнього руху, норм, нормативів, стандартів з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху;

повідомляти уповноважені підрозділи Національної поліції та інспекторів з паркування про виявлені порушення цих Правил;

забезпечувати належне функціонування технічних приладів (пристроїв) для сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з вимогами цих Правил;

інформувати користувачів про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування відповідно до пункту 29 цих Правил.

В той же час у відповідності до п.26 Правил Користувач зобов`язаний:

поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;

сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;

розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;

після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.

Пункт 29 Правил передбачає, що оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами:

придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування;

за допомогою засобів мобільного зв`язку;

через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу;

через автоматичний в`їзний та виїзний термінали.

Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв`язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп`ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.

Паркувальні автомати, платіжні пристрої, за допомогою яких здійснюється оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких запроваджено автоматизовану систему, повинні бути інтегровані в автоматизовану систему та передбачати наявність технічної можливості введення реєстраційного номера транспортного засобу.

Сплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування не здійснюється у разі незабезпечення оператором належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг відповідно до вимог цих Правил щодо обладнання таких майданчиків.

Несплата користувачем вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

У відповідності до п.30 Правил, під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування.

Порушення цих Правил тягне за собою відповідальність згідно із законом (п.32 Правил).

Правила благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051 у розділі 17 регулюють правила паркування транспортних засобів у м.Києві.

Згідно з п.17.3.1 Правил, платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

В той же час, п.17.5.1 Правил передбачає, що система оплати за користування місцями платного паркування включає безготівкові та готівкові форми розрахунків, а саме:

- реєстратори розрахункових операцій, квитанції, фіскальні чеки на паркування автотранспортних засобів;

- талони фіксованої вартості та абонементні талони на паркування автотранспортних засобів (годинні, денні, місячні, квартальні та ін.);

- безготівкова передоплата за користування місцями для паркування транспортних засобів підприємствами, організаціями та установами;

- пластикові чіп-картки;

- особистий (телекомунікаційний) рахунок;

- інші форми сплати при використанні автоматизованих систем паркування.

При зверненні до суду з позовом, позивач не заперечувала факт порушення ПДР України щодо несплати за паркування, однак зазначала, що вона не може нести відповідальність за порушення ПДР України так як належним користувачем транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 з 13.09.2023 року визначено ОСОБА_2 .

На підтвердження зазначеного позивач надала скріншот із кабінету водія в якому вказано № заявки 354014 щодо призначення належного користувача, ініціатором такої послуги є власник транспортного засобу, датою замовлення вказано 13.09.2023 року.

Однак суд не може взяти до уваги як належний доказ зазначений скріншот, оскільки він не містить інформації про те, що вказане замовлення було зроблено саме ОСОБА_1 щодо призначення належного користувача транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 .

Крім того, позивач надала до позову скріншот із застосунку «ДІЯ» з якого вбачається, що з 10.11.2023 року ОСОБА_2 є належним користувачем транспортного засобу Volkswagen Passat, VІN 1VWGТ7А35НС043537, державний номер НОМЕР_1 . В той же час суд не може взяти до уваги зазначений доказ як належний, оскільки дані оновлено 10.11.2023 року та позивач не надала суду витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів з якого вбачається, що на момент складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності дійсно ОСОБА_2 був визначений належним користувачем транспортного засобу Volkswagen Passat. державний номер НОМЕР_1 .

Однак представник відповідача направила до суду інформацію, надану Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м.Києві листом №31/26-100 від 11.01.2024 року, згідно з яким згідно з обліковими даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, належним користувачем транспортного засобу Volkswagen Passat, VІN 1VWGТ7А35НС043537, державний номер НОМЕР_1 було призначено 13.09.2023 до 31.12.2030 року ОСОБА_2 .

Щодо заяви ОСОБА_2 про визнання вчинення адміністративного правопорушення суд вважає за доцільне зазначити, що позивач не надала суду доказів, що вказана заява була направлена відповідачу та в її задоволенні було відмовлено.

За таких обставин, з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля Volkswagen Passat, VІN 1VWGТ7А35НС043537, державний номер НОМЕР_1 є належним доказом порушення дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України, так як містить інформацію щодо предмету доказування, матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння адміністративного правопорушення.

Однак на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідач не з`ясував належного користувача транспортного засобу, не надав доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним порушення ПДР відповідними доказами.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів, що належним користувачем транспортного засобу Volkswagen Passat, VІN 1VWGТ7А35НС043537, державний номер НОМЕР_1 на момент складання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була саме остання, суд вважає що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Тому, суд, приходить до висновку, що вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем.

Згідно положень ст.286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 37405284, адреса: м.Київ, вул..Леонтовича, буд.6), третя особа: головний інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Атрощенко Михайло Миколайович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову від 24 жовтня 2023 року серії 1КІ №0000925510 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.152-1 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700,00 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула