УХВАЛА
23 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 366/3222/21
Провадження № 14-169цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідачки Ступак О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М.,
Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
розглянула заяву про самовідвід судді Банаська О. О. від участі у розгляді справи № 366/3222/21
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року
(суддя-доповідач: Музичко С. Г., судді: Болотов Є. В., Кулікова С. В.)
за позовом ОСОБА_1
до
Державного спеціалізованого підприємства ?Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами?,
Державного агентства України з управління зоною відчуження
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1
(далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого підприємства ?Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами? (далі - ДСП ?Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами?) та Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Іванківський районний суд Київської області рішенням від 08 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Скасував наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження від 16 вересня 2021 року № 147-ос про звільнення ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами". Скасував наказ ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" від 20 вересня 2021 року № 620 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на підставі пункту 2
статті 36 Кодексу законів про працю України. Поновив ОСОБА_1 на роботі на посаді виконуючого обов`язки генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" у ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами". Стягнув з
ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з
17 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі, обрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, який на день звернення до суду з позовом становить 1 592 469,00 грн без врахування сум податків та зборів. Стягнув з ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 25 000,00 грн. Стягнув з Державного агентства України з управління зоною відчуження на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 25 000,00 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовив. Рішення суду в частині поновлення на роботі звернув до негайного виконання. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 17 травня 2023 року задовольнив апеляційну скаргу ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами". Рішення Іванківського районного суду Київської області від 08 листопада 2022 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у справі
№ 366/3222/21, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення Іванківського районного суду Київської області
від 08 листопада 2022 року.
Ухвалою від 27 червня 2023 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення. Відкрив касаційне провадження у цій справі.
08 листопада 2023 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Справа надійшла до Великої Палати Верховного Суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 09 січня 2024 року її було передано судді-доповідачці Ступак О. В.
23 січня 2024 року суддя Великої Палати Верховного Суду Банасько О. О. подав заяву про самовідвід від участі в розгляді справи № 366/3222/21.
Заява мотивована тим, що на ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", яке є стороною справи, працює близька особа судді. Ця обставина, на думку судді Банаська О. О., є підставою для заявлення самовідводу на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України з метою недопущення будь-яких сумнівів в неупередженості суду.
Вирішуючи заяву про самовідвід судді, Велика Палата Верховного Суду враховує, що відповідно до частин першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183, 184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2021 року у справі
№ 11-202сап21).
Пунктами 1.1 - 1.3, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року
№ 2006/23 визначено, що суддя повинен здійснювати судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, здійснюваного з будь-якого боку і такого, що переслідує будь-які цілі; дотримуватися незалежної позиції стосовно суспільства загалом і конкретних сторін справи, що потребує ухвалення рішення; не лише виключати будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи вплив з боку виконавчої та законодавчої гілок влади, а й робити це так, щоб це було очевидно навіть сторонньому спостерігачеві; суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя нездатен винести неупередженого рішення тощо.
Згідно з пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно із частинами першою, другою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід (самовідвід), якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Ураховуючи викладене, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості суду при розгляді цієї справи, забезпечення довіри учасників до судових рішень Великої Палати Верховного Суду, заява судді Банаська Олександра Олександровича про самовідвід від участі в розгляді справи № 366/3222/21 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Банаська Олександра Олександровича задовольнити.
Відвести суддю Великої Палати Верховного Суду Банаська Олександра Олександровича від участі в розгляді справи № 366/3222/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачка О. В. СтупакСудді:О. О. Банасько М. В. Мазур О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв Ю. Л. Власов К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний Ж. М. Єленіна І. В. Ткач І. В. Желєзний О. С. Ткачук Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич В. В. Король Є. А. Усенко О. В. Кривенда Н. В. Шевцова
