Справа № 420/24054/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі відповідач ), в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 14 серпня 2023 року;
- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 10.08.2023 № 6945 у зв`язку із доданням стажу роботи, набутого до 01.01.2004 року, шляхом врахування стажу його роботи в Кооперативі «Універсал-33» з 10 січня 1989 року по 29 вересня 1995 року та з 10 жовтня 1995 року по 30 грудня 1997 року на підставі довідки про роботу від 19.11.1998 року.
Також позивач просив судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 10 серпня 2023 року звернувся до Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг як до структурного підрозділу Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою за вх. № 6945 про перерахунок пенсії в зв`язку з доданням стажу роботи, набутого до 01.01.2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви було додано копію паспорта та PHОКПП, трудову книжку та довідку про роботу від 19.11.1998 року. Проте, рішенням № 951060847459 від 14.08.2023 року відповідачем було відмовлено позивачу у задоволенні вищезазначеної заяви про перерахунок пенсії. У вказаному рішенні відповідач зазначив, що в наявній у попередньому зверненні позивача (від 17.06.2021) за перерахунком пенсії, в трудовій книжці від 26.09.1974 на ім`я ОСОБА_2 (мовою оригіналу) наявні записи № 20-23, які виконані з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: в гр. 2 дати про прийняття та звільнення не відповідають дійсності (переставлені місцями число та місяць). В зв`язку з наявними помилками в записах трудової книжки дані періоди, не були враховані при первинному призначенні пенсії. Позивачем було надано відповідачу довідку з місця роботи, а саме з Кооператива «Універсал-33», однак відповідачем було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки на його думку дана довідка виготовлена з порушенням вимог Порядку та Інструкції з діловодства (не проведено вихідну реєстрацію, виданої Кооперативом «Універсал-33» довідки - відсутній кутовий штамп підприємства, вихідний №, а також підстава зазначених періодів роботи (відсутнє посилання на накази про зарахування на роботу). Позивач вважає рішення відповідача № 951060847459 від 14.08.2023 року протиправним та таким, що не відповідає чинному законодавству України, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 18.09.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду, з копією позовної заяви для відповідача; повного тексту рішення Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 14 серпня 2023 року.
До Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла зава про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 18.09.2023 року.
Ухвалою від 02.10.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/24054/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
Суд зазначає, що копію ухвали від 02.10.2023 року була надіслана та доставлена відповідачу в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою за вх. № 6945 про перерахунок пенсії в зв`язку з доданням стажу роботи, набутого до 01.01.2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем додано копію паспорта та довідку про роботу від 19.11.1998 року.
Розглянувши заяву та надані позивачем документи, Відділом перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення № 951060847459 від 14.08.2023 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
В рішенні № 951060847459 від 14.08.2023 року, зокрема, зазначено, що в наявній в попередньому зверненні (від 17.06.2021) за перерахунком пенсії, в трудовій книжці від 26.09.1974 на ім`я ОСОБА_2 (мовою оригіналу) наявні записи № 20 23, які виконані з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників а саме: в гр. 2 дати про прийняття та звільнення не відповідають дійсності (переставлені місцями число та місяць). В зв`язку з наявними помилками в записах трудової книжки дані періоди не були враховані при первинному призначенні пенсії.
Також вказано, що надана довідка про роботу ОСОБА_1 від 19.11.1998 оформлена з порушеннями вимог Порядку та Інструкції з діловодства (не проведено вихідну реєстрацію, виданої Кооперативом Універсал- 33 довідки відсутній кутовий штамп підприємства, вихідний № а також підстава зазначених періодів роботи (відсутнє посилання на накази про зарахування на роботу)).
За таких обставин Відділом перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії в зв`язку з доданням стажу роботи, набутого до 01.01.2004, у зв`язку з відсутністю законодавчих підстав.
Не погодившись з відмовою Головного управління ПФУ в Херсонській області в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон 1058-IV), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, зокрема, пенсія за віком.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.
Пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного, і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу П Порядку № 22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного органу за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до статті 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберіганням, виготовленням, постачанням і обліком, регулюються, зокрема, Кодексом законів про працю України, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" (надалі - Постанова №301), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (надалі - Інструкція №58).
Відповідно до п. 2.4 Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993" або « 1993.01.05» (відповідно до граф трудової книжки). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 2.6 Інструкції передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави дійти обґрунтованого висновку, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Так, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 10.01.1989 року по 29.09.1995 року, 10.10.1997 року по 30.12.1997 року (записи в трудовій книжці № 20-23).
В оскаржуваному рішенні відповідачем вказано, що в трудовій книжці від 26.09.1974 на ім`я ОСОБА_2 (мовою оригіналу) наявні записи № 20 23, які виконані з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників а саме: в гр. 2 дати про прийняття та звільнення не відповідають дійсності (переставлені місцями число та місяць).
Так, зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що під № 20 міститься запис « 1989.01.10 Принят в члены кооператива на должность председателя Пр. №10 от 1.10.1989 г» (мовою оригіналу), під № 21 міститься запис « 1995.29.09 Уволен по собственному желанию ст. 38 КЗоТ Пр. №9 от 28.9.95» (мовою оригіналу), на яких міститься печатка Кооперативу «Універсал-33»; під № 22 міститься запис « 1995.10.10 К-в «Універсал-33» - принят в члены кооператива на должность председателя кооператива Пр. № 10 от 9.10.1995» (мовою оригіналу), під № 23 міститься запис « 1997.30.12 Уволен по собственному желанию (ст. 38 КЗоТ Украины)Пр. № 7 от 30.12.1997 г.» (мовою оригіналу), на яких міститься печатка Кооперативу «Універсал-33».
Таким чином в записах №21 та № 23 дата і місяць переставлені місцями.
Очевидним є те, що вказані запис слід читати як 29.09.1995 року (запис № 21) та 30.12.1997 року (запис № 23).
Крім того, для підтвердження стажу роботи в спірний період, позивачем було надано довідку від 19.11.1998 року за підписом «председателя кооператива «Универсал-33» ОСОБА_3 » (мовою оригіналу), яка містить печатку Кооперативу «Універсал-33» (код 21021383).
Вказана довідка «Выдана ОСОБА_2 в том, что он работал в кооперативе «Универсал-33» расположеном по адресу: АДРЕСА_1 , в должности председателя кооператива в следующие периоды: с 10 января 1989 г. По 29 сентября 1995 г. и уволен согласно приказа № 9 от. 28.09.1995 г. С 10 октября 1995 г. По 30 декабря 1997 г. и уволен согласно приказа № 7 от 30.12.1997 г. Справка выдана по требованию.» (мовою оригіналу).
В оскаржуваному рішення відповідача № 951060847359 від 14 серпня 2023 року, зазначено, що надана довідка про роботу ОСОБА_1 від 19.11.1998 оформлена з порушеннями вимог Порядку та Інструкції з діловодства (не проведено вихідну реєстрацію, виданої Кооперативом Універсал- 33 довідки відсутній кутовий штамп підприємства, вихідний №, а також підстава зазначених періодів роботи (відсутнє посилання на накази про зарахування на роботу)).
Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить необхідні, хоча й не точні, записи, які дозволяють підтвердити факт його роботи у спірний період, а відтак є достатнім підтвердженням щодо зайнятості останнього за відповідними посадами.
Разом з тим, доказів які б спростовували спірний період трудової діяльності позивача відповідач не надав.
В контексті вищевикладеного, суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Тому, суд вважає, що відсутні підстави для їх неврахування при визначенні періоду страхового стажу позивача.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо вказаного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано.
У даному випадку слід застосувати правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 06 квітня 2022 року у справі № 607/7638/17, який полягає у наступному.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а та від 10 грудня 2020 року у справі №195/851/17 (2-а/195/161/17).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що періоди роботи позивача з 10.01.1989 року по 29.09.1995 року та з 10.10.1997 року по 30.12.1997 року підлягають зарахуванню до його страхового стажу для розрахунку пенсії, оскільки підтверджені належними та достатніми доказами.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951060847359 від 14 серпня 2023 року протиправним та таким, що належить до скасування.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Кооперативі «Універсал-33» з 10 січня 1989 року по 29 вересня 1995 року та з 10 жовтня 1995 року по 30 грудня 1997 року.
Водночас, суд зауважує, що статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії.
Оскільки подана заява позивача про перерахунок пенсії від 10.11.2022 розглянута без належного дослідження усіх доданих до неї документів, при цьому протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи в Кооперативі «Універсал-33» з 10 січня 1989 року по 29 вересня 1995 року та з 10 жовтня 1995 року по 30 грудня 1997 року, а також з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про перерахунок пенсії та визначення наявності підстав, за яких перераховується пенсія або приймається рішення про відмову в її перерахунку, тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2023 року № 6945 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 належать до задоволення частково.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією №7084-7560-8141-2268 від 11.09.2023 року, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 14 серпня 2023 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Кооперативі «Універсал-33» з 10 січня 1989 року по 29 вересня 1995 року та з 10 жовтня 1995 року по 30 грудня 1997 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2023 року № 6945 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду в даній справі.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.12.2023 року.
Суддя Г. В. Лебедєва
