Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 грудня 2023 р. № 400/2627/23 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання протиправним та скасування наказу від 08.11.2022 № 1459; зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 5, 6, 7 наказу від 08.11.2022 р. № 1459; зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти за жовтень 2022 року (премія та додаткова винагорода) в сумі, в якій не було здійснено виплати на підставі наказу від 08.11.2022 р. № 1459.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач призваний на військову службу за мобілізацією та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач має на утриманні дружину та дитину-інваліда з дитинства. З липня 2022 року позивач неодноразово звертався до командира щодо надання відпустки за сімейними обставинами на час операції дитини. У жовтні 2022 року, отримавши чергову відмову командира в наданні відпустки, позивач повідомив безпосереднього командира ОСОБА_2 про залишення місця розташування на період лікування сина та про здачу зброї. У свою чергу, ОСОБА_2 рапортом від 24.10.2022 р. повідомив командира військової частини про залишення позивачем району розташування без поважних причин, що вважається дезертирством. Актом проведення службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем вимог ст. 11, 12, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ. Пояснення позивача в матеріалах службового розслідування відсутні. За результатами службового розслідування видано наказ від 08.11.2022 р. № 1459, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та позбавлено премії за жовтень 2022 року, матеріали службового розслідування направлено до ДБР та до спеціалізованої прокуратури.
Відповідач 23.10.2023 р. подав відзив на позов, де відзначив, що ним вжито усіх заходів для з`ясування усіх обставин, що мають значення при проведенні службового розслідування за фактом дезертирства, вчиненого позивачем. Службове розслідування проведено за формою та у строк, передбачений законодавством. Отримати від позивача пояснення в ході службового розслідування було неможливо, оскільки позивач залишив розташування частини. Позивач жодних документів, підтверджуючих наявність дружини та/або дитини з інвалідністю до військової частини не надав, з рапортом про надання відпустки за сімейними обставинами в жовтні не звертався. Твердження позивача про ненадання йому жодного разу відпустки спростовується додатками до позову, а саме, витягом з наказу від 25.07.2022 р. №201, згідно якого позивач повернувся з відпустки. На момент подачі відзиву позивач не повернувся до військової частини та рахується таким, що вчинив дезертирство. Оскільки позивачем вчинено дисциплінарне правопорушення в жовтні 2022 року, тому підстави для нарахування додаткової винагороди за жовтень відсутні.
09.11.2023 р. Позивач подав відповідь на відзив, згідно з якою єдиним доказом вчинення кримінального правопорушення є вирок суду. За відсутності факту самовільного залишення військовослужбовцем місця проходження служби у військової частини відсутні законодавчо визначені підстави для прийняття наказу, яким особу визнано дезертиром та знято з усіх видів забезпечення. Відпустка, про яку зазначено відповідачем, насправді була ротацією, що неправомірно оформлено як відпустка.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2022 р. № 60 позивача зараховано до списків особового складу частини.
Як свідчить наказ від 25.07.2022 р. № 201, позивач прибув з відпустки за сімейними обставинами з 26.07.2023 р.
24.10.2022 р. призначено проведення службового розслідування з метою уточнення причин та умов дезертирства позивача.
Наказом від 08.11.2022 р. № 1459 затверджено результати проведення службового розслідування, яким встановлено, що 24.10.2022 р. позивач покинув район ведення бойових дій без поважних причин, залишив зброю, боєприпаси та майно, пояснивши, що йому необхідно вирішити соціально-побутові питання та вирушити до м. Миколаєва.
Пояснення у позивача не відбирались у зв`язку з відсутністю його в місці розташування частини.
Наказом від 08.11.2022 р. № 1459 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ст. 11, 12, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, а також позбавлено премії та додаткової винагороди за жовтень 2022 року. У зв`язку з тим, що в діях позивача формально вбачаються ознаки скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 Кримінального кодексу України, матеріали службового розслідування направлено до ДБР та спеціалізованої прокуратури для прийняття правового рішення.
Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджено наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 р. № 608 (далі Порядок № 608).
Підстави призначення службового розслідування викладені в п. 1 розділу ІІ Порядку № 608. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 608).
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до п. 13 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
Пунктом 3 розділу ІV Порядку № 608 передбачено права військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, серед яких і давати письмові пояснення.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (п. 1 розділу V Порядку № 608).
Відповідно до п. 1 розділу VІ Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідачем у наказі від 24.10.2022 р. № 2820 про призначення службового розслідування вказано підставу з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, а саме: дезертирства. Службове розслідування проведено у встановлені Порядком № 608 строки та з дотриманням прав позивача (з урахуванням його відсутності у місці служби письмові пояснення не відбирались), до дисциплінарної відповідальності притягнуто також у встановлені строки.
Доказів звернення позивача з рапортом про надання відпустки до позову не додано. Відповідач таких доказів суду також не надав.
Таким чином, відповідачем дотримано порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Щодо невиплати премії додаткової винагороди за жовтень 2022 року, суд виходить з того, що порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 р. № 260 (далі Порядок № 260).
Пунктом 31.6. Порядку № 260 передбачено, що командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії повністю, зокрема, за невихід на службу без поважних причин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 21 Постанови № 168 передбачено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до вимог телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 р. №248/1298 до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Враховуючи викладене, позивача правомірно позбавлено премії та додаткової винагороди за жовтень 2022 року.
З огляду на викладене, позовні вимоги не належать задоволенню.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування п. 5, 6, 7 наказу від 08.11.2022 р. № 1459; зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти за жовтень 2022 року (премія та додаткова винагорода) в сумі, в якій не було здійснено виплати на підставі наказу від 08.11.2022 р. № 1459 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 26.12.2023 р.
Суддя Н. В. Лісовська
