УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
02 листопада 2023 року
м. Київ
справа №560/3981/23
адміністративне провадження №К/990/34406/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови Центрально - Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу №ЦЗ-2/ХМ/а-2 від 11.01.2023.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023, позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду через систему «Електронний суд» 13.10.2023, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник вважає, що касаційна скарга може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а відсутність єдиної позиції щодо застосування Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509), призводить до юридичної невизначеності при прийнятті рішення про накладення штрафу, тому розгляд цієї справи судом касаційної інстанції має виняткове значення для Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та становить значний інтерес для Держпраці, її територіальних органів та суб`єктів господарювання.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що Порядок № 509 підлягав застосуванню в редакції, чинній до внесення в нього змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" (далі - Постанова № 823), яка визнана нечинною у судовому порядку; пунктом 2 Порядку №509 у відповідній редакції передбачалося можливість накладення штрафу на підставі акту лише документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а не акту фактичної перевірки, що має місце в спірних правовідносинах, скаржник вважає помилковими, оскільки скасування судом постанови № 8023 не відновлює попередню редакцію Порядку № 509.
Також скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Порядку №509 після визнання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 по справі № 640/17424/19 протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", якою серед іншого, внесено зміни до Порядку №509, в тому числі в частині можливості накладати штрафи на підставі акту перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а також порядку розгляду справи про накладення штрафу.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023.
Водночас посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 21.04.2021 у справі №260/586/20 та від 28.01.2021 у справі №380/1116/20, Верховний Суд вважає нерелевантними з огляду на те, що спірні правовідносини в зазначених справах виникли до скасування судом Постанови № 823, а тому застосуванню підлягали норми Порядку № 509 в редакції зі змінами, внесеними Постановою № 823. При цьому у справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли після прийняття постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19,якою суд скасував Постанову № 823.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови.
Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 560/3981/23.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук