ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Падій В.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року Справа № 620/4422/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

Департаменту з питань виконання кримінальних покарань

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач-1), Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - Відповідач-2), в якому просив:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Міністерства юстиції України щодо відмови в підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Міністерство юстиції України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подання на ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року адміністративний позов задоволено частково: зобов`язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявності необхідної вислуги років.

Разом з тим, суд зазначив, що пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

При цьому, суд зазначив, що пільговий стаж Позивача має бути зарахований до його календарної вислуги років.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд виходив з передчасності таких позовних вимог.

4. Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, Відповідач - Міністерство юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, стверджуючи, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та не звернув увагу на те, що компетентним органом у спірних правовідносинах є Департамент з питань виконання кримінальних покарань, а не Міністерство юстиції України.

Разом з тим Апелянт вважає, що право на пенсію за вислугу років визначається, виходячи з тривалості такої вислуги саме в календарному обчисленні, яка має складати не менше 24-х календарних років та 6-ти місяців.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

5. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023 та від 22.08.2023 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

6. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

7. 15.08.2023 від Позивача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі, в якому Позивач стверджує, що Міністерство юстиції України не має права на звернення з цією апеляційною скаргою, оскільки оскаржуваним ним судовим рішенням позовні вимоги задоволено виключно щодо Департамент з питань виконання кримінальних покарань. Тому, на переконання Позивача, судове рішення в цій справі не стосується прав або інтересів Міністерства юстиції України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи Заявника, перевіривши обставини, на які він посилається, та дослідивши відповідні правові норми, судова колегія вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, як убачається з матеріалів справи, Міністерство юстиції України є одним зі співвідповідачів, тобто учасником справи, а отже, відповідно до частини першої статті 293 КАС України, має право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

З огляду на це, судова колегія вважає, що в даному випадку відсутні підстави для закриття апеляційного провадження, зокрема передбачені статтею 305 КАС України, на які посилається Позивач, а тому в задоволенні його клопотання слід відмовити.

8. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

10. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України від 28.05.2020 № 123/ОС-20 «Про особовий склад» майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора відділу режиму і охорони звільнено за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 31.05.2020.

У зазначеному наказі встановлено, що вислуга років ОСОБА_1 станом на день звільнення в календарному обчисленні становить 20 років 06 місяців 13 днів, а у пільговому обчисленні - 26 років 05 місяців 00 днів.

15.02.2023 та 01.03.2023 Позивач звернувся із заявами до Міністерства юстиції України з проханням оформити документи для призначення пенсії за вислугу років у зв`язку зі звільненням зі служби, проте листами від 27.03.2023 №23359/Т-4567/16.3.2 та від 28.03.2023 № 37833/Т-6197/16.3.2 Відповідач-1 відмовив ОСОБА_1 в задоволенні його заяви, зазначивши, що станом на дату звільнення зі служби його вислуга років стновить менше 24 років 6 місяців календарної вислуги років, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років з огляду на те, що відповідна пенсія призначається при наявності саме календарної, а не пільгової вислуги років.

11. Позивач, вважаючи порушеним своє право, звернувся до суду з цим позовом.

12. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі - Порядок № 393), Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України про «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону № 2713-IV пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України..

Згідно зі ст. 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних років та 6 місяців і більше.

Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, зокрема, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 пункту «г» частини 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів час проходження особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони та особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Згідно пунктів 1 та 2 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктами 12 та 13 Порядку № 3-1 встановлено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.

Висновки суду апеляційної інстанції.

13. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII.

Водночас, пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393.

При цьому, можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Разом з тим, передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 804/2630/18.

14. Перевіряючи доводи апеляційної скарги та враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з тим, що вислуга років Позивача станом на день звільнення в календарному обчисленні становить 20 років 06 місяців 13 днів; у пільговому обчисленні - 26 років 05 місяців 00 днів, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років.

15. Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції, що уповноваженим структурним підрозділом, який здійснює оформлення документів для призначення пенсій за вислугу років у даному випадку є Департамент з питань виконання кримінальних покарань, тобто Відповідач-2.

При цьому судова колегія відзначає, що саме на Відповідача-2 судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позовних вимог було покладено зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Порядку № 3-1, з урахуванням висновків суду.

Тож, доводи Апелянта про те, що компетентним органом для підготовки документів щодо призначення пенсії Позивачу є Департамент з питань виконання кримінальних покарань, жодним чином не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З приводу доводів Апелянта про те, що суд вийшов за межі позовних вимог, задовольнивши позов шляхом покладення зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на Відповідача-2, судова колегія зазначає, що частиною другою статті 9 КАС України передбачено відповідне повноваження суду для ефективного захисту прав, свобод, інтересів особи. Тому, реалізація судом першої інстанції відповідних повноважень при ухваленні судового рішення в цій справі ґрунтується на повному та правильному застосуванні приписів адміністративного процесуального законодавства.

16. Доводи Апелянта про те, що право на пенсію за вислугу років визначається, виходячи з тривалості такої вислуги саме в календарному обчисленні, яка для Позивача має складати не менше 24-х років та 6-ти місяців, судова колегія відхиляє з огляду на вищенаведене.

17. Посилання Апелянта на безпідставне врахування судом першої інстанції практики Верховного Суду, зокрема постанов від 27.06.2018 у справі № 750/9776/16-а, від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, оскільки, на думку апелянта такі справи не є ідентичними з даним спором, судова колегія відхиляє як необґрунтовані.

18. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги правові висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

19. Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 242 КАС України.

20. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

21. Отже, апеляційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року - без змін.

22. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження - відмовити.

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 10 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

О.М. Кузьмишина