Справа № 944/2725/22

Провадження №2-а/944/20/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2023 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря Василиці Н.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Яворовіадміністративну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанов серії 2АВ №00005038 від 28.05.2022 року та серії 2АВ №00150597 від 09.06.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанов серії 2АВ №00005038 від 28.05.2022 року та серії 2АВ №00150597 від 09.06.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача покликається на те, що 21 червня 2022 року позивач отримав конверт із постановою серії 2АВ №00005038 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 28.05.2022 року.

09 червня 2022 року позивач отримав постанову серії 2АВ №00150597 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 09.06.2022 року.

Цими постановами позивача притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штрафи у розмірі 340грн.

Зі змісту постанови серії 2АВ №00005038 від 28.05.2022 року вбачається, що інспектор ДПП, ОСОБА_2 , розглянувши дані, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу «Каскад 145-1220», установив, що 26.05.2022 року об 10год 00хв, на автодорозі М06 Київ-Чоп 394+318, було зафіксовано транспортний засіб марки «ОРЕL», модель ZАFІRА, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 46 км/год.

Зі змісту постанови серії 2АВ № 00150597 від 09.06.2022 року, вбачається, що інспектор ДПП Телівера Т.С., розглянувши дані, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу «Каскад 174-1120», установив, що 26.05.2022 року об 10год 38хв, на автодорозі М06 Київ-Чоп 340+202, зафіксовано транспортний засіб марки «ОРЕL», модель ZАFІRА, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год.

Тобто, як слідує із тексту постанов ОСОБА_1 порушив пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. На підставі ст.ст.142, 33, 222, 279'-2799, 284 КУпАП позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорока) гривень по кожній постанові.

Вважає оспорювані постанови протиправними, необгрунтованими, та такими, які необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Вважає що позивач ОСОБА_1 не може бути суб`єктом вчинення адміністративних правопорушень,так як вказаний транспортний засіб вибув із його володіння, оскільки, авто було примусово відчужено на потреби Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, однак ОСОБА_1 не був учасником дорожнього руху, оскільки не керував вказаним автомобілем, так як такий було вилучено у нього, що підтверджується вищезазначеними обстаинами.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ПДР України, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 12.9.(б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Тобто обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення є належний суб`єкт, вольові діяння якого містять ознаки адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1.10. Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста- машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Тобто, під керуванням транспортним засобом необхідно розуміти сукупність дій, спрямованих на використання транспортного засобу для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановлення на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, можна дійти до висновку, що суб`єктом зазначеного правопорушення може бути лише водій транспортного засобу, тобто, особа яка безпосередньо керує транспортним засобом на момент вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.279-1 КупАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до приписів ст.34 Закону України «Про дорожній рух» особою, за якою зареєстрований транспортний засіб є власник такого транспортного засобу.

Проте звертає увагу суду, що він не є власником вищезгаданого автомобіля, оскільки, автомобіль вибув із його володіння внаслідок примусового відчуження на потреби Збройних сил України.

Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану регламентується приписами Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Транспортний засіб, який є об`єктом оскаржуваних постанов, згідно з протоколу про порушення митних правил №1362/20900/21 від 23.07.2021 був вилучений у позивача Львівською митницею та поміщений на склад митниці на підставі п. 6 ч. 5 ст. 238 МК України, а отже перебував у розпорядженні митниці.

Протокол про порушення митних правил був предметом подальшого судового розгляду та оскарження. А тому, з метою з`ясування долі автомобіля ним на адресу Львівської митниці було подано адвокатський запит від 10.03.2022 року за вих. №16.

Згодом йому було скеровано відповідь на адвокатський запит від 15.06.2022 року №7.4-3/21/10/ НОМЕР_2 .

Зі змісту цієї відповіді вбачається, що легковий автомобіль марки «ОРЕL», модель ZАFІRА, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., VIN: НОМЕР_3 , двигун-дизель НОМЕР_4 , пробіг-171579, з ключами запалення, згідно протоколу про порушення митних правил від 23.07.2021 було тимчасово вилучено та поміщено на склад митниці на підставі п.6ч.5ст.238Митного Кодексу України.

Вилучене майно було отримано полковником ОСОБА_3 на підставі довіреності від 23.05.2022 року, виданої начальником Західного управління замовника робіт МОУ.

В подальшому, примусове відчуження транспортного засобу було здійснено 23.05.2022 року на митному складі міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краковець» митного поста «Яворів» згідно акта про примусове відчуття або вилучення майна від 23.05.2022 року.

Оцінка майна, що було примусово відчужено не проводилась. Транспортний засіб видано згідно вартості, яка визначена у довідці щодо орієнтовної вартості товарів від 23.07.2021року.

Транспортний засіб було видано головним державним інспектором відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно- господарської діяльності Львівської митниці Козловською М.М. по накладній (вимозі) № 157 від 23.05.2022 року ОСОБА_4 .

Таким чином, враховуючи приписи ч.3 ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» транспортний засіб вибув із володіння позивача та перейшов у державну власність з моменту підписання Акту про примусове відчуження або вилучення майна від 23 травня 2022 року.

Разом з тим, приписи ст.34 Закону України покладають на нового власника транспортного засобу обов`язок зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Позивачу не відомо перереєстрацію вищевказаного транспортного засобу.

Відповідачем при оформленні оскаржуваних постанов не враховано усіх ключових обставин справи, зокрема того факту, що позивач не є власником транспортного засобу, та не міг перебувати за кермом автомобіля на момент вчинення адміністративних правопорушень та винесення оскаржуваних постанов.

Покладення на позивача обов`язку нести тягар адміністративної відповідальності не відповідатиме критеріям обгрунтованості та справедливості. Транспортний засіб вибув із власності позивача, та він не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення.

Просить позовні вимоги задовольнити. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 2АВ №00005038 від 28.05.2022 року, та постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 2АВ № 00150597 від 09.06.2022 року, закрити провадження у справі, та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 27.07.2022року відкрито провадження у справі, та призначено и справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити.

Представник відповідачав судовезасідання нез`явивсяскерував наадресу судувідзив напозовну заяву,в обгрунтуванняякого покликаєтьсяна те,що постанови серії 2АВ №00005038 від 28.05.2022 року та серії 2АВ №00150597 від 09.06.2022 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі винесені поліцейськими Департаменту патрульної поліції на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Інформація про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована в автоматичному режимі є безкоштовною та розміщена в мережі Інтернет.

Доказами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості автомобіля марки «OPEL ZAFIRA» д.н.з. НОМЕР_1 26 травня 2022 року є три фотокартки із зображенням транспортного засобу та відеозапис самого правопорушення.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху даним автомобілем доведено належними та допустимим доказами. Матеріали відеофіксації та фотокартки дають підстави стверджувати, що факт вчинення правопорушення підтверджено належними доказами, які відповідають вимогам ст.ст.73 - 73 КАС України.

Згідно примітки статті 122 КУпАП, суб`єктом даного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для і транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки | (відеозапису).

14 липня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-УІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Згідно вимог ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за. якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Нормами ст.279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Також слід зазначити, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, статтею 279-3 КУпАП передбачено наступне: відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст.14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозаиису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі: абзацу 2 частини 1 цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абзацу 3 частини 1 цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, з системного аналізу наведених вище норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. При цьому, одночасно слід зауважити про те, що така особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності лише в 2-х випадках: якщо надасть документальне підтвердження того факту, що до моменту вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом і вчинила адміністративне правопорушення на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

В той же час, позивач не надав суду жодних доказів дотримання ним умов звільнення від адміністративної відповідальності, як власника вказаного автомобіля, які прямо передбачені вищенаведеними положеннями ст.279-3 КУпАП, і не посилається на факт вчинення дій, які, згідно з цією статтею, необхідно було вчинити для звільнення її від відповідальності.

Не вчинення ж таких обов`язкових дій, передбачених ст. 279-3 КУпАП, не дає правових підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу марки «ОРЕL ZАFІRА» д.н.з. НОМЕР_1 (до відзиву додається), станом на 26 травня 2022 року, у день вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі власником даного транспортного засобу є - ОСОБА_1 тобто позивач.

Невиконання ж вказаних вище обов`язкових дій фактично унеможливлює звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч.1 ст. 122 КУпАП.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-УІІІ.

Інспектор Управління який виніс постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, виконував обов`язок покладений на поліцейського п. 2, 3, 5, 4,11 ч.І ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію».

Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд виклавши її у постанові від 14.02.2018 по справі №536/583/17; та Велика палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 по справі №520/2261/19.

Передача позивачем зазначеного автомобіля іншій особі не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише після вчинення тих обов`язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП.

Просить в задоволенні заявлених вимог відмовити повністю, та в подальшому проводити розгляд справи у відсутності сторони відповідача.

Судовий розгляд здійснюється за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст.229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, прийшов до наступного.

Судом встановлено що ОСОБА_1 являвля власником транспортного засобу, а саме, автомобіля марки «ОРЕL», модель ZАFІRА, д.н.з. НОМЕР_1 .

З відповіді в.о. заступника начальника Львівської митниці М.Терьохіна на адвокатський запит адвоката Завади Т.Р. від 10.03.2022року №16, вбачається, що згідно з протоколом про порушення митних правил №1362/20900/21 від 23.07.2021 року Львівською митницею було тимчасово вилучено майно та поміщено на склад митниці на підставі п.6 ч.5 ст. 238 Митного кодексу України. У зв`язку із введенням в Україні режиму воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022, продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 та від 18.04.2022 № 259/2022, пов`язаного із збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до Закону України від 12.05.2015р. №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Закону України від 17.05.2012р. № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022р. № 186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил», наказу начальника Західного управління замовника робіт МОУ від 20.05.2022 № 46/нагп, погодженого із начальником Львівської районної військової адміністрації, для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану 23.05.2022р. проведено примусове відчуження (вилучення) майна, а саме, легковий автомобіль марки «ОРЕL ZAFIRA», 2003 р.в., VIN: НОМЕР_5 , р.н. НОМЕР_1 , двигун-дизель НОМЕР_4 , пробіг-171579 км, з ключами запалення.

Згідно довіреності від 23.05.2022р., виданої начальником Західного управління замовника робіт МОУ полковником ОСОБА_3 , отримати примусово вилучене майно, а саме, - легковий автомобіль марки «ОРЕL ZAFIRA»,VIN: НОМЕР_5 , р.н. НОМЕР_1 , двигун-дизель НОМЕР_4 , пробіг-171579 км, з ключами запалення, доручено ОСОБА_4 .

Примусове вилучення (відчуження) транспортного засобу було здійснено 23.05.2022р. на митному складі міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краковець» митного поста «Яворів» на підставі акту про примусове відчуження або вилучення майна від 23.05.2022р.

Оцінка майна, що було примусово вилучено (відчужено), не проводилась. Транспортний засіб було видано згідно вартості, зазначеної в довідці щодо орієнтовної вартості товарів від 23.07.2021року (до опису предметів від 23.07.2021 року - справа про ПМП № 1362/20900/21).

Транспортний засіб видано головним державним інспектором відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно-господарської діяльності Львівської митниці Козловською М.М. по накладній (вимозі) № 157 від 23.05.2022р. ОСОБА_4 .

Витрати за зберігання вищезазначеного майна на складі митниці нараховані по 24.03.2022р., проте, згідно постанови Галицького районного суду м.Львова від 24.03.2022р. у справі № 461/10217/21 стягненню не підлягають.

Зі змісту постанови серії 2АВ №00005038 від 28.05.2022 року вбачається, що інспектор ДПП, ОСОБА_2 , розглянувши дані, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу «Каскад 145-1220», установив, що 26.05.2022 року об 10год 00хв, на автодорозі М06 Київ-Чоп 394+318, зафіксовано транспортний засіб марки «ОРЕL», модель ZАFІRА, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 46 км/год. На підставі ст. ст. 142, 33, 222, 279'-2799, 284 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Зі змісту постанови серії 2АВ № 00150597 від 09.06.2022 року, вбачається, що інспектор ДПП Телівера Т.С., розглянувши дані, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу «Каскад 174-1120», установив, що 26.05.2022 року об 10год 38хв, на автодорозі М06 Київ-Чоп 340+202, зафіксовано транспортний засіб марки «ОРЕL», модель ZАFІRА, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год.На підставі ст.ст.142, 33, 222, 279'-2799, 284 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорока) гривень.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993р. № 3353 «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.12.9 (б) Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» п. 30.3 цих Правил.

Ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2019р. у справі № 357/10134/17 звертає увагу судів на приписи ст.251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Зокрема, що відповідно до вимог ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу принципу презумпції невинуватості, чинної в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених 279-3 цього Кодексу.

Ст.279-1 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України ,,Про захист персональних даних.

В п.5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 13 від 13 січня 2020 року, видно, що уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне:

1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі;

2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою;

3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;

4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи;

5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;

6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України;

7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану регламентується приписами Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Ч.1 ст.4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено, що примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбаченихчастиною третьоюцієї статті.

Згідно ч.1,2,3 ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», про примусове відчуження або вилучення майна складається акт.Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майнавиготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

Враховуючи вищевикладене відповідач при оформленні оскаржуваних постанов не врахував усіх обставин справи, зокрема, того факту, що позивач більше не є власником транспортного засобу, та зважаючи на зазначені вище обставини не міг перебувати за кермом даного автомобіля на момент вчинення адміністративних правопорушень.

Зважаючи на те, що транспортний засіб марки «ОРЕL ZAFIRA», р.н. НОМЕР_1 , двигун-дизель НОМЕР_4 , пробіг-171579 км, вибув із власності ОСОБА_1 , він не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, відтак позовні вимоги слід задовольнити. Постанови серії 2АВ №00005038 від 28.05.2022 року та серії 2АВ №00150597 від 09.06.2022 рокупро притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.122 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 242-244,246, 268, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанов серії 2АВ №00005038 від 28.05.2022 року та серії 2АВ №00150597 від 09.06.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанови серії 2АВ №00005038 від 28.05.2022 року та серії 2АВ №00150597 від 09.06.2022 рокупро притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.122 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції

Національної поліції України,

юридична адреса: 03048, вул.Федора Ернеста, 3 м.Київ.

Суддя:Швед Н.П.