Справа № 709/176/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року смт Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Депатраменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого заступником директора ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», РНОКПП в матеріалах справи відсутній

за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

Згідно протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язаних з корупцією

ОСОБА_1 , будучи в.о директора ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" та відповідно до підпункту "а" п. 2 ч. 1 ст.3Закону України"Прозапобігання корупції" суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону не повідомив у встановленому Законом порядку про наяність у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо підписання наказу ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" № 17-Од від 28.02.2022 року, враховуючи той факт, що питання стосувалось в тому числі особисто його, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Він же, будучи в.о директора ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" та відповідно до підпункту "а" п. 2 ч. 1 ст.3Закону України"Прозапобігання корупції" суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону вчинив дії при наявності в нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо підписання наказу ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб"

№ 17-Од від 28.02.2022 року, враховуючи той факт, що питання стосувалось в тому числі особисто його, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Він же, будучи в.о директора ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" та відповідно до підпункту "а" п. 2 ч. 1 ст.3Закону України"Прозапобігання корупції" суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону не повідомив у встановленому Законом порядку про наяність у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо підписання наказу ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" № 25-Од від 31.03.2022 року, враховуючи той факт, що питання стосувалось в тому числі особисто його, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Він же, будучи в.о директора ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" та відповідно до підпункту "а" п. 2 ч. 1 ст.3Закону України"Прозапобігання корупції" суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону вчинив дії при наявності в нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо підписання наказу ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб"

№ 25-Од від 31.03.2022 року, враховуючи той факт, що питання стосувалось в тому числі особисто його, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Він же, будучи в.о директора ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" та відповідно до підпункту "а" п. 2 ч. 1 ст.3Закону України"Прозапобігання корупції" суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону не повідомив у встановленому Законом порядку про наяність у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо підписання наказу ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" № 39-Од від 30.04.2022 року, враховуючи той факт, що питання стосувалось в тому числі особисто його, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП

Він же, будучи в.о директора ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" та відповідно до підпункту "а" п. 2 ч. 1 ст.3Закону України"Прозапобігання корупції" суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону при наявності у нього реального конфлікту інтересів прийняв рішення щодо підписання наказу ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" № 39-Од від 30.04.2022 року, враховуючи той факт, що питання стосувалось в тому числі особисто його, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2023 року справи про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі №709/176/23.

У судовому засіданні ОСОБА_1 порушення не визнав, пояснив, що він накази не підписував, про їх існування він дізнався лише коли йому вручили матеріали для ознайомлення. Пояснив, що коли він виконував обов`язки директора, то зв`язку з держрибагенством не було, пів року керівник держрибагенства на зв`язок не виходив, ніяких вказів йому ніхто не надсилав. Зазначив, що з ним контракт не укладався. Заробітну плату він отримував, згідно штатного розпису.

Захисник Гричаненко О. М. в судовому засіданні пояснив, що на той час робота підприємства була не стабільна, доступу до бухгалтерії не було, документообіг та право підпису було зупинено. На ОСОБА_1 було покладено обов`язки виконувати обов`язки директора. Були зібрані збори, профспілка, де ОСОБА_1 повідомляв, що необхідно працювати та здійснювати платежі. Вказав, що у вимогах до колективного договору та відповідно до положення про оплату праці працівників ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб", вказані суми по оплаті праці, більших сум нараховано не було. Окрім цього зазначив, що у 2022 році була спроба захоплення підприємства, накази, які містяться в матеріалах справи є підробленими, та з приводу цього порушене кримінальне провадження

Присутні у судовому засіданні прокурори Парфьонов І. В. та Степанок О. В. повністю підтримали викладені в адміністративних протоколах та доданих до них документах обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважають протоколи правомірними та такими, що складені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просили притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в межах санкції статті.

Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про час, дату та місце розгляду адміністративних матеріалів повідомлене належним чином, повідомлення направлялося на електронну адресу, однак явку свого представника у судове засідання не забезпечило з невідомих суду причин.

Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши думку прокурорів, ОСОБА_1 , захисника Гричаненка О. М. суд встановив наступне.

Завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.

Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом).

За ч. 1 ст.172-7КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. А частиною 2 ст.172-7КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначена норма закону за своїм змістом є бланкетною та відсилає для повного визначення його ознак до інших норм.

Так, зокрема у ст.1Закону України«Про запобіганнякорупції» дано визначення термінів потенційний та реальний конфлікт інтересів.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» дає підстави констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює заступником директора ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», на момент складання протоколів про адміністративні правопорушення, виконував обов`язки директора підприємстава, контракт з ним не укладався.

Відповідно до Розділу IV «оплата праці» Колективного договору, керівник підприємства, відповідно до Статуту підприємства, обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених даним колективним договором.

Відповідно до п. 2.4 розділу ІІ "Порядок оплати праці працівників підприємства" "Положення про оплату праці працівників ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб" (далі - Положення) заробітна плата працівників підприємства складається з посадового окладу, тарифних ставок, надбавок і доплат, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

В п. 2.5 Положення зазначено, що на протязі року працівникам обслуговуючого виробництва, керівникам, спеціалістам та службовцям підприємства заробітна плата нараховується по посадових окладах і тарифних ставках, затверджених штатним розписом, доплат і надбавок до них, щомісячно згідно наказу підприємства.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи маєтьмя перелік надбавок до посадових окладів, тарифних ставок конкретний розмір яких встановлюється щомісячно наказом по підприємству по ДП "Іркліївський розплідник рослиноїдних риб". Також, необхідно врахувати, що виплата надбавок та розмір надбавок визначено на загальних зборах трудового колективу та затверджено директором підприємства. Дотримання такого чіткого порядку виключало можливість зловживання при виплаті надбавок.

Отже, реальний конфлікт інтересів між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 за вказаних обставин відсутній.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Статтею 97 КЗпП передбачено, зокрема, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до ст. 18 КЗпП, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.

Суд звертає увагу, що конституційне право на заробітну плату (стаття 43 Конституції України) є мінімальною (базовою) конституційною гарантією, та не може бути приводом виникнення реального конфлікту інтересів (суперечності) між службовими повноваженнями та приватним інтересом.

Право ж на достойну заробітну плату, за успішно та якісно виконані посадові обов`язки є не приватним інтересом, а базовими конституційними гарантіями на достойне життя та соціальні гарантії.

Суб`єктивна сторона правопорушення, склад якого наведений в статті 172-7 КУпАП, характеризується прямим умислом, тобто суб`єкт усвідомлює, що він не повідомляє про наявність у нього реального конфлікту інтересів, або усвідомлюючи це вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Відтак, для висновку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах такого реального конфлікту інтересів, необхідно встановити:

- наявність в особи приватного інтересу;

- наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями;

- наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість рішення;

- наявність повноважень на прийняття рішення.

Слід врахувати, по вплив суперечності між службовими повноваженнями та приватним інтересом ОСОБА_1 не впливав на об`єктивність та неупередженість наказів про виплату надбавок, оскільки в наказах про відображалось рішення прийняті на зборах трудового колективу.

Інкриміновані ОСОБА_1 дії носять формальний характер, не є суспільно шкідливими. Виплата надбавок здійснювалася з дотриманням визначених установчими документами підприємства внутрішніх процедур, які усували ризики прийняття необгрунтованого рішення.

Суд також зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами, та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

В той же час, - протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, не містять доказів та обґрунтування наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення інкримінованих йому адміністративних правопорушень, пов`язаного з корупцією.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1

ст. 247 КупАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 172-7, 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Левченко