Справа № 357/8004/23

Провадження № 2-а/357/97/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Мартиненко Є. Є.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 19 липня 2022 року знаходячись в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , який належав її батьку та спадкоємицею якого вона є за заповітом, побачила невідомих їй осіб, які вільно входили та виходили з дверей будинку, розпоряджались речами з будинку, рвали вишні. Позивач вимагала негайно вийти з будинку та з двору, але її було грубо облаяно та проігноровано. Тому позивач викликала поліцію, щоб зафіксувати цей факт та вигнати за межі території цих осіб. Коли приїхала патрульна поліція вона написала заяву та пояснення, після чого особи покинули дім та подвір`я. В червні 2023 року позивач дізналась про заблокування картки та про те, що на неї було складено Постанову ГАБ №638644 по справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП та накладено арешт в розмірі 3400 грн. вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки в позивача виникла необхідність захисту свого майна, а виклик поліції є її правом. Вважає, що її дії не можна кваліфікувати як неправомірний виклик поліції. Постанова була винесена без врахування конкретної обстановки, яка змусила позивача здійснити виклик поліції, крім цього поліцейським не було виявлено та опитано свідків. Тому, просила скасувати постанову серії ГАБ № 638644 від 19.07.2021, а провадження по справі закрити.

07.07.2023 ухвалою суду позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків заяви.

19.07.2023 позивач подала заяву про усунення недоліків.

20.07.2023 судом поновлено ОСОБА_1 встановлений законом пропущений процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови № ГАБ № 638644 від 19 липня 2022 року, у справі про накладення адміністративного стягнення. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано відповідачам подати до суду належним чином завірену копію постанови серії ГАБ № 638644 від 19 липня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

20.07.2023 до суду надійшло клопотання позивача, в якому вона просила зобов`язати відовідача повернути їй суму 3909 грн. на рахунок ПриватБанку як незаконно стягнуту з неї.

28.07.2023 представник відповідача Коляда В.Г. подав заяву про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

01.08.2023 представник відповідача Коляда В.Г. подав заяву про залишення позову без розгляду.

15.08.2023 ухвалою суду в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

15.08.2023 ухвалою суду в задоволенні заяви представника відповідача Коляди Вадима Геннадійовича про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено.

16.08.2023 до суду надійшов відзив представника відповідача Коляди В.Г. просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що 19.07.2022 близько 17 год. 43 хв. громадянка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію «102» та повідомила про те, що: «На території житлового будинку знаходяться невідомі особи з чоловіком, які самовільно відкрили будинок батька та виносять звідти речі», хоча даний факт не підтвердився, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП. Відеозапис події відсутній, оскільки сплинув строк 30-денний строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених в службових транспортних засобах. На даний час наявні відомості про цю подію в Інформаційному порталі Національної поліції в ЄО № 24710 від 19.07.2022, де поліцейський склав рапорт по відпрацюванні виклику в якому містяться наступні відомості що відображають цю подію: «факт крадіжки не підтвердився. Прибувши за вказаною адресою було виявлено громадянку ОСОБА_1 , яка поводила себе агресивно, говорила нісенітницю, пояснила мету виклику поліції тим, що діти співвласника території будинку обривали вишні. Крадіжок чи винесення будь-яких речей чи цінностей з будинку не було. По даному факту було винесено письмову постанову за ст. 183 КУпАП відносно ОСОБА_1 , серії ГАБ № 638644. Відео з Б.К. 477644,477915. Також до матеріалів ЄО в системі ІПНП додано фото заповіту, в якому ОСОБА_3 заповідає ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_1 , тобто місце вчинення адміністративного правопорушення позивачем. Так позивач здійсни завідомо неправдивий виклик поліції, оскільки факту крадіжки не було, тому що учасники перебували на місці і при них не було виявлено викрадених речей, тому що в разі виявлення такого факту на місце події направляється слідчо-оперативна група та відповідним чином вносяться відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, також аналізуючи інформацію ІПНП можливо встановити, що позивач часто здійснює виклики такого характеру. Справу про адміністративне правопорушення було розглянуто на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було роз`яснено позивачу його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідач назвав свою посаду, спеціальне звання та прізвище, та пояснив позивачу підставу розгляду вищезазначеної справи, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 183 КУпАП, отже, позов не підлягає задоволенню. Тому, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Враховуючи, що учасники справи будучи належним чином повідомленні про розгляд справи, із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не зверталися, відзив на позов у встановленні судом строки на адресу суду не надходив, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В силу вимог ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

19.07.2022 поліцейським Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП капрал поліції Мельніченко Дмитро Олександрович, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ГАБ № 638644 по справі про адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що 19.07.2022 о 17 годині 43 хвилин за адресою: м. Біла Церква, пров. Таращанський, 125 громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме зателефонувала на спецлінію «102» та повідомила про те, що певні особи незаконно перебувають на території за даною адресою, хоча цього факту не було, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати громадянкою ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з правопорушник подвійний розмір штрафу 3400 грн.

Згідно копії Рапорту ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київської області поліцейського Котюк С.Ю. від 19.07.2022 №24710 поліцейський патруль прибув на місце події за викликом ОСОБА_1 пре то, що на території за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться невідомі три чоловіки, які відкрили будинок батька самовільно та виносять звідти речі. Прикменти вік 14-15 років. Подія крадіжка з квартири (житлового будинку). Результат відпрацювання: інформація не підтвердилась.

Поліцейський Котюк С.Ю. склав рапорт наступного змісту: «факт крадіжки не підтвердився. Прибувши за вказаною адресою було виявлено громадянку ОСОБА_1 , яка поводила себе агресивно, говорила нісенітницю, пояснила мету виклику поліції тим, що діти співвласника території будинку обривали вишні. Крадіжок чи винесення будь-яких речей чи цінностей з будинку не було. По даному факту було винесено письмову постанову за ст. 183 КУпАП відносно ОСОБА_1 , серії ГАБ № 638644. Відео з Б.К. 477644,477915».

Згідно копії заповіту від 27.11.2009 ОСОБА_3 заповідає ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

За приписами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 183 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Тобто, органи національної поліції мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за завідомо неправдивий виклик поліції.

Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у вигляді накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19 липня 2022 року викликала працівників поліції, шляхом повідомлення служби «102», у зв`язку з тим, що на території домоволодіння, який належав її батьку і вона є спадкоємицею за законом за адресою: АДРЕСА_1 вона виявила незнайомих їй осіб, які самовільно вносили речі з будинку, її вимогу негайно вийти з будинку та двору було проігноровано.

Позивач була переконана, що діє в передбаченому законом порядку та вказала правдиву інформацію, однак, поліцейські не з`ясували обставин справи, а тому в неї не було прямого умислу безпідставного виклику працівників поліції, адже викликав поліцію з метою повідомлення про вчинене порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач не надав доказів, що позивач здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції. Представник відповідача вказав, що відеозапис з доказом винесення постанови не зберігся та надав рапорт працівника поліції та копію заповіту.

Разом з тим суд вважає, що відповідачем не було доведено наявність умислу ОСОБА_1 на вчинення неправомірного виклику поліції, поліцейський не залучивши свідків, притягнув позивача до адміністративної відповідальності та наклав максимальне адміністративне стягнення по санкції статті, зазначивши в постанові лише про факт, що вказаного конфлікту насправді не було.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З оспорюваної постанови вбачається, що інспектор поліції не відібрав пояснення у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлював свідків правопорушення і не відібрав у них покази, у підтвердження вчинення позивачем вказаного правопорушення, не зазначив про обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а)

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП є недоведеним, а відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Крім того, сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17)

Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності тощо).

Таким чином, суд дійшов висновку, що поліцейським було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що відповідає висновку колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 524/9827/16-а від 18.02.2020 року.

Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд, відповідно до п. 3 ст. 293 КУпАП, ст. 286 КАС, скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. 19 Конституції України,ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 139, 241, 242, 244, 246,255, 268-272, 286, 297 КАС України, ст. 7, 33, ст.188-6, 230-1, 245, 251, 252, 280, 283, 289, 293 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ГАБ № 638644 від 19.07.2022 по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,00 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач : Департамент патрульної поліції. Місце знаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3. Код ЄДРПОУ: 40108646.

СуддяМ. М. Бебешко