ОКРЕМА ДУМКА
15 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/975/21
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І., від 15.08.2023 відмовлено в задоволенні заяви судді Студенця В.І. про самовідвід від розгляду справи №902/975/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023.
Так, моя заява про самовідвід обґрунтована тим, що напередодні судового засідання у справі №902/975/21, призначеного на 09.08.2023, в мережі Інтернет 06.08.2023 на порталі "АНТИКОР" було розміщено статтю, зі змісту якої вбачається, зокрема, про начебто вчинення у справі №902/975/21 дій, умисно спрямованих на формування складу суду, аналогічного тому, який розглядав іншу справу (№902/1076/21), та в якій Верховний Суд, нібито діючи упереджено, ухвалив рішення на користь ОСОБА_1 .
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І. розглянули касаційну скаргу ТОВ "Реєстр-Консалтинг" та ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №902/1076/21; за результатами розгляду справи 12.07.2023 винесено постанову, якою касаційну скаргу ТОВ "Реєстр-Консалтинг" задоволено частково; касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 скасовано, а рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 залишено в силі.
Розцінюючи зазначену публікацію на порталі "АНТИКОР" та її поширення у мережі Інтернет як втручання у здійснення правосуддя та спробу впливу на суд, судді Кібенко О.Р. та Студенець В.І. звернулися до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора з повідомленням про втручання у діяльність суддів.
Враховуючи наведені обставини, а також склад учасників у зазначених справах, предмет та підстави позовів, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №902/975/21, забезпечення довіри учасників даної справи до судових рішень Верховного Суду, мною було заявлено самовідвід у розгляді справи №902/975/21.
На обґрунтування рішення про відмову в задоволенні мого самовідводу, в ухвалі від 15.08.2023 зазначено, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Таким чином, факт розгляду, зокрема, суддею Студенцем В.І. справи №902/1076/21, з урахуванням складу її учасників, предмету та підстав позову, які є подібними до справи, що переглядаються, не є підставою для відводу (самовідводу) цього судді у справі №902/975/21.
З ухвалою Верховного Суду в цій частині не погоджуюсь, з огляду на таке.
Як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема, відповідно до пункту 5 частини 1 зазначеної норми, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
У частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З урахуванням викладеного, мною було подано заяву про самовідвід від розгляду справи, оскільки хоча й сумніви в моїй упередженості, висловлені у згаданій статті в мережі Інтернет, є безпідставними, мій відвід відповідав би інтересам провадження.
Оскільки подання мною заяви про самовідвід мало на меті уникнення можливості існування у сторони будь-якого сумніву в неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023, вважаю, що заява про самовідвід судді Студенця В.І. мала бути задоволена.
Суддя В. Студенець