УХВАЛА
01 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 925/200/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представників учасників справи:
позивача - Чернілевський В.Г. (адвокат),
відповідача - Романюк Х.П. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємства "Агротрейд Групп"
на рішення Господарського суду Черкаської області
(суддя - Зарічанська З.В.)
від 12.08.2022,
додаткове рішення Господарського суду Черкаської області
від 25.08.2022,
постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пономаренка Є.Ю., судді - Руденко М.А., Кропивна Л.В.)
від 06.03.2023
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пономаренка Є.Ю., судді - Андрієнко В.В., Руденко М.А.)
від 27.03.2023
у справі за позовом Приватного підприємства "Агротрейд Групп"
до ОСОБА_1
про стягнення 4 707 000, 00 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У лютому 2022 року Приватне підприємство "Агротрейд Групп" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 4 707 000,00 грн.
2. Позов обґрунтований наявністю у відповідача невиконаного зобов`язання зі сплати додаткового внеску в статутний капітал Підприємства.
3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Судові рішення мотивовано таким:
- до Підприємства у цій справі підлягають застосуванню норми законодавства про товариство з обмеженою відповідальністю з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18;
- оскільки позивач стверджує про настання строку внесення додаткового внеску у відповідача у 2022 році (враховуючи не визначення строку сплати додаткового внеску рішенням загальних зборів учасників), то учасники Підприємства мають керуватися положеннями чинного законодавства, яке передбачає подальші дії у разі невнесення свого вкладу учасником;
- строк, протягом якого учасники товариства зобов`язані оплатити свій додатковий, вклад визначається не частиною другою статті 530 ЦК України, а встановлюється за погодженням учасників товариства та закріплюється у статуті товариства або окремих рішеннях загальних зборів учасників;
- зміни до статуту Підприємства, у тому числі після прийняття рішення про збільшення розміру статутного капіталу Підприємства, яким би були встановлені форма, порядок та строки внесення його учасниками додаткових внесків у зв`язку зі збільшенням розміру статутного капіталу, не вносилися;
- учасники підприємства не вирішували питання щодо встановлення форми, порядку та строків внесення ними додаткових вкладів ні на момент проведення загальних зборів, ні після проведення цих зборів, а тому ОСОБА_1 не може вважатися такою особою, що не виконала зобов`язання із внесення додаткового вкладу (з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 905/2639/17);
- норма статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не передбачає такого виду корпоративної відповідальності за невиконання (неналежне виконання) учасником свого обов`язку із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства, як стягнення додаткового вкладу у примусовому порядку;
- наслідки невиконання учасником обов`язку з внесення додаткового вкладу передбачені частиною десятою статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якою передбачено, які рішення мають прийняти загальні збори учасників товариства після спливу строку для внесення додаткових вкладів. Водночас ухвалення відповідного рішення віднесено до виключної компетенції загальних зборів, а тому суд не вправі втручатися у господарську діяльність товариства та брати на себе функції органів управління товариством.
5. Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.08.2022 і додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 було вирішено питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
6. 05.04.2023 та 27.04.2023 Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а у задоволенні заяв про вирішення питання розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) відмовити повністю.
7. Скаржник визначає підставами касаційного оскарження судових рішень щодо суті позовних вимог пункти 1, 2, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
8. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає таке:
- є необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 щодо застосування норм Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" безпосередньо до діяльності приватних підприємств, оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.03.2018 у справі № 907/167/17 приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою та вирішити можливість застосування аналогії закону до спірних правовідносин (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України);
- необхідно відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18, Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, від 31.10.2018 у справі № 905/2639/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено і за всіма характеристиками приватне підприємство є господарським товариством (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України);
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка не підлягає до застосування, в тому числі за аналогією. Спірні правовідносини стосуються виконання зобов`язань, які виникли на підставі рішення загальних зборів від 18.09.2015, підлягають регулюванню нормами статей 173, 174, 176, 193 ГК України, статей 526, 530, 598, 599, 610 ЦК України. Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 18 зазначеного Закону в правовідносинах учасника з Підприємством стосовно зобов`язання внесення додаткових внесків (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);
- застосовуючи статтю 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" за аналогією, суди не врахували статтю 8 ЦК України та висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, від 08.06.2022 у справі №2-591/11, постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/4474/20, від 06.03.2018 у справі № 907/167/17, щодо застосування аналогії закону (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
- суди порушили пункт 5 частини першої статті 35, частину першу статті 38 ГПК України, оскільки в ухваленні рішення суду апеляційної інстанції брали участь судді, яким було заявлено відвід, що був безпідставно визнаний необґрунтованим (пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України);
- суди не дослідили докази у справі, які подані скаржником на підтвердження наявності суми заборгованості, а саме рішення загальних зборів від 18.09.2015 та первинні документи щодо часткового виконання зобов`язання (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України);
- суд апеляційної інстанції порушив статті 108, 109 ГПК України, оскільки безпідставно відмовив у прийнятті до розгляду висновку науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України щодо спірного питання, який, не є доказом, однак має значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).
9. Верховний Суд ухвалою від 19.05.2023 відкрив касаційне провадження і призначив справу до розгляду.
10. 01.08.2023 Підприємство подало до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
11. Клопотання мотивовано таким:
- суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, врахували висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 905/2639/17, що строк, протягом якого учасники товариства зобов`язані оплати свій додатковий вклад, визначається не статтею 140 ЦК України, а встановлюється за погодження учасників товариства та закріплюється у статуті товариства або окремих рішеннях загальних зборів учасників;
- сформований висновок не в повній мірі вирішує спірне правовідношення між учасниками, учасником та товариством у частині виконання зобов`язання з внесення додаткового вкладу;
- норма частини десятої статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає, що за результатами завершення процедури залучення додаткових вкладів має відбуватися реєстрація змін у відомості про статутний капітал. Водночас реєстрація змін у статутному капіталі, у справі, що переглядається, уже відбулась 22.09.2015, а тому висновки судів про можливість застосування статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є помилковими, оскільки ухвалення відповідного рішення не буде підставою для реєстрації, тому що така вже відбулась;
- зміст протоколу № 17/90 дає підстави вважати, що між Підприємством і його учасниками виникли правовідносини з внесення додаткових вкладів до статутного капіталу, що мають зобов`язальний характер та підпадають під регулювання норм, що регулюють положення Книги п`ятої ЦК України "Зобов`язальне право" (такий висновок зроблено Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України);
- оскільки до правовідносин підлягають застосуванню норми, що регулюють зобов`язання, то до них підлягає застосування норма частини другої статей 173, 174, 176, 193 ГК України, статей 526, 530, 598, 599, 610 ЦК України;
- з моменту проведення державної реєстрації змін розміру часток статутного капіталу учасники набувають відповідний обсяг корпоративних прав і одночасно набувають зобов`язання зі сплати такого додаткового внеску.
12. Колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання позивача та передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для вирішення питання щодо можливості відступу від висновків, які викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 905/2639/17 з таких підстав.
13. Верховний Суду у пункті 5.2.3. постанови від 31.10.2018 у справі №905/2639/17 зробив висновок щодо застосування норм статті 144 ЦК України, частини першої, другої статті 16, пункту а) частини першої статті 59 Закону України "Про господарські товариства", що не допускається звільнення учасника товариства від обов`язку внесення первинного вкладу до статутного капіталу товариства, заявленого на момент державної реєстрації товариства, тоді як збільшення статутного капіталу вже існуючого товариства шляхом внесення додаткових вкладів учасниками є їх правом, яке реалізується шляхом прийняття відповідного рішення зборами товариства, які самостійно визначають розмір, форму і порядок внесення учасниками додаткових вкладів.
14. Подібне регулювання передбачено нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
15. Згідно з частиною першою статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
16. Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу (частина перша, третя статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
17. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства зобов`язані виконувати рішення загальних зборів учасників товариства.
18. Учасники можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства (частина друга статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
19. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Підприємства та передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для вирішення питання щодо можливості відступу від висновку Верховного Суду у справі № 905/2639/17 щодо застосування норм частини третьої статті 144 ЦК, частини першої, другої статті 16, пункту а) частини першої статті 59 Закону України "Про господарські товариства", що "збільшення статутного капіталу вже існуючого товариства шляхом внесення додаткових вкладів учасниками є їх правом, яке реалізується шляхом прийняття відповідного рішення зборами товариства", оскільки відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону Про ТОВ учасники товариства зобов`язані виконувати рішення загальних зборів учасників товариства (аналогічна норма передбачена пунктом а) частини першої статті 11 Закону України "Про господарські товариства").
20. Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Справу № 925/200/22 разом із касаційними скаргами Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 передати на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець
