ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2023 року
м. Київ
справа №560/13604/22
касаційне провадження № К/990/19776/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року (головуючий суддя - Полотнянко Ю.П.; судді - Драчук Т.О., Смілянець Е.С.)
у справі № 560/13604/22
за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ ТРЕЙД ІНВЕСТ»
про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та накладення арешту,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2022 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області, позивач, податковий орган, апелянт) звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ ТРЕЙД ІНВЕСТ» (далі - ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРЕЙД ІНВЕСТ», відповідач, платник), в якому просило стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 6 120,00 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків відповідача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а також за рахунок готівки, що належить відповідачу, та накласти арешт на кошти, а також інші цінності платника, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 6 120,00 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРЕЙД ІНВЕСТ» 6 120,00 грн податкового боргу за рахунок належних платнику коштів на рахунках в обслуговуючих його банках та готівки.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 6 120,00 грн, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху з підстав несплати судового збору.
13 квітня 2023 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Хмельницькій області про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року апелянту продовжено термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, податковий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що накладення арешту на кошти та інші цінності боржника є одним із заходів, який вчиняється контролюючим органом щодо стягнення сум податкового боргу. Отже, позовна вимога щодо накладення арешту на кошти та інші цінності боржника є похідною від вимоги щодо стягнення податкового боргу, тому позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи в усіх судових інстанціях в силу приписів пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою від 06 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо сплати судового збору, - апеляційна скарга залишається без руху.
Суд зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не повинен тлумачити положення цієї статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статей 169, 298 КАС України, формально підходити до цих норм, у зв`язку з чим апеляційні скарги безпідставно залишати без руху та повертати їх.
Верховний Суд зазначає, що правомірність застосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статей 169, 298 КАС України та залишення її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на відповідне рішення суду.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками оцінки усунення позивачем недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається Судом під час касаційного перегляду справи на ухвалу про повернення апеляційної скарги.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За приписами статей 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору та перелік процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, позивач не надав документ про сплату судового збору, оскільки вважав, що звільнений від його сплати на підставі положень пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Проте суд апеляційної інстанції зазначив про необхідність сплати судового збору.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», який набрав чинності 25 листопада 2022 року, частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір», доповнено пунктом 27 такого змісту: «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», серед іншого, цей законопроєкт розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.
Таким чином, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду в яких є, зокрема, стягнення податкового боргу.
В свою чергу, апелянт оскаржував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРЕЙД ІНВЕСТ», що знаходяться в банку.
Суд зазначає, що пункт 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» має чітку вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору саме за подання позову про стягнення сум податкового боргу, проте не в частині накладення арешту на кошти та інші цінності.
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що стягнення коштів визначається статтею 95 Податкового кодексу України, в свою чергу арешт майна врегульований статтею 94 Податкового кодексу України і є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Тобто, окремою і необов`язковою дією, яка не кореспондується з пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, твердження податкового органу, що позовна вимога про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника є похідною від вимоги щодо стягнення податкового боргу є помилковим.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд визнає, що позивач не виконав вимоги ухвали суду апеляційної інстанції у визначені судом строки, отже у Сьомого апеляційного адміністративного суду були наявні підстави для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанції - без змін.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді С. С. Пасічник
Р. Ф. Ханова
