СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2023 року м. Харків Справа № 905/493/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
при секретарі Соляник Н.В.
за участю представників сторін:
позивача Піщенков К.К.
відповідача Костюк С.В.
розглянувши заяву Компанії D.STEEL SRLS про ухвалення додаткового рішення у справі № 905/493/22 за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" (вх.№520Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2023 у справі № 905/493/22
за позовом ТОВ "Краматорський металопрокатний завод"
до Компанія D.STEEL SRLS
про стягнення попередньої оплати у розмірі 300000 євро
ВСТАНОВИВ:
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 905/493/22 апеляційну скаргу ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" на рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2023 у справі № 905/493/22 залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2023 у справі № 905/493/22 залишено без змін.
30.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Компанії D.STEEL SRLS надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій відповідач просить стягнути з ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" витрати відповідача на правову допомогу адвоката в сумі 11800 євро в якості судових витрат.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 прийнято заяву Компанії D.STEEL SRLS про ухвалення додаткового рішення у справі № 905/493/22 до провадження. Розгляд заяви призначено на 18.07.2023.
27.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду від представника ТОВ «КМПЗ» надійшов відзив на заяву про розподіл судових витрат, в якій останній просить в задоволенні заяви Компанії D.STEEL SRLS про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Так, представник позивача в обґрунтування наявності підстав для відмови у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення посилається на те, що відповідачем не дотримано процесуальних вимог, необхідних для задоволення заяви, а саме представником відповідача під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було заявлено про розмір судових витрат до закінчення судових дебатів. Також представник позивача зазначає, що в акті наданих послуг № 3 від 24.05.2023 не зазначено конкретно скільки часу використано представником відповідача на кожну дію. Крім того, представник позивача вважає, що правовий аналіз та підготовка позиції це фактично одна й та сама дія, оскільки професійний адвокат під час правового аналізу позиції одразу готовить позицію сторони клієнта з приводу відповідного документу та/або дії іншої сторони, таким чином, на думку представника позивача, представником відповідача подвоєно розмір плати за одну і ту саму дію. Також, представник позивача не погоджується з твердженнями, викладеними в акті № 3, проте що безпосереднє представництво інтересів відповідача в Східному апеляційному господарському суді складає 3 години, оскільки у відповідності до протоколів судового засідання судові засідання тривали 1 год. 28 хв., тому розрахунок даної дії є невірним. Щодо вимоги про стягнення «гонорару успіху» представник позивача зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки включення в умови договору про надання юридичних послуг пункту 4.1.4. про винагороду адвокату за досягнення позитивного рішення суду суперечить основним засадам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства, «у зв`язку з чим та в силу положень частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним за пред`явленим стороною договору позовом». Крім того, даний пункт було включено до договору про надання правової допомоги лише 14.04.2023, тоді як на момент заявлення розміру витрат на правову допомогу у відзиві на позовну заяву даної норми відповідний договір не містив.
В судове засідання, призначене на 18.07.2023, з`явились представники учасників справи та надали свої пояснення.
Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.
За змістом ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної заяви здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься у ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Тобто діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/92/15/15-ц, об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі №925/1137/19).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/92/15/15-ц, постанові Верховного Суду у складі КГС від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/92/15/15-ц, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, постановах Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 16.07.2020 у справі №909/452/19, від 02.11.2020 у справі №922/3548/19, від 18.11.2019 у справі №923/1121/17).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявлених до стягнення витрат, понесених під час розгляду справи № 905/493/22 в суді апеляційної інстанції, до заяви про розподіл судових витрат в порядку ст. 129 ГПК України апеляційному суду відповідачем надано наступні документи:
-копію додаткової угоди № 1 до договору про надання адвокатських послуг від 30.05.2022 №38_22;
-копію рахунку № 00027/3 від 23.05.2023 на 1800 євро;
-копію акту наданих послуг № від 24.05.2023 на 1800 євро;
-копію банківської виписки АО «ОКТОПУС» від 29.05.2023 № 13705_32;
-копію рахунку № 00028/3 від 23.05.2023 на 10000 євро;
-копію акту наданих послуг № 4 від 24.05.2023 на 10000 євро;
-копію банківської виписки АО «ОКТОПУС» від 29.05.2023 № 13705_1.
Договір про надання про надання адвокатських послуг від 30.05.2022 №38_22 міститься в матеріалах справи.
Згідно з рахунком рахунку № 00027/3 від 23.05.2023, адвокатом надані послуги згідно з пунктом 4.1.2, 4.1.3. договору про надання адвокатських послуг від 30.05.2022 №38_22 на суму 1800 євро.
Пунктом 4.1.2. вказаного договору передбачено, що у разі порушення судової справи, пов`язаної з виконанням контракту № DSKM 011121 в господарському суді, послуги виконавця будуть оплачені з розрахунку 150 ЄВРО за годину роботи партнера з надання та захисту інтересів замовника згідно п. 1.1. договору.
Пунктом 4.1.3. під накладними видатками з метою договору розуміються витрати виконавця на оплату послуг зв`язку, пошти, нотаріусів та секретарські послуги, пов`язані з виконанням зобов`язань за договором. Накладні витрати за кожен місяць надання послуг відповідають фактично понесеним витратам виконавця для цього.
Відповідно до п.1.1. договору, послуги адвоката включають: аналіз документів, фактичних обставин справи, та вироблення правової позиції; підготовку розвернутого мотивованого відзиву на позов та інших, в тому числі процесуальних, документів при розгляді спору; судове представництво від імені замовника в судових засіданнях зі всіма правами, наданими відповідачу законодавством України.
З поданого представником відповідача акту №3 від 24.05.2023 про надання правової допомоги за договором №38_22 від 30.05.2022, вбачається, що адвокатом були виконані наступні послуги:
- правовий аналіз апеляційної скарги, заяв, клопотань, поданих позивачем під час підготовки та розгляду апеляційної скарги за п.п.4.1.2, 4.1.3 договору про надання адвокатських послуг №38_22 від 30.05.2022, використаний час - 4 год. на суму 600 Євро;
- підготовка правової позиції, клопотань та заперечень на апеляційну скаргу з урахуванням письмових пояснень позивача, консультація клієнта з узгодженням правової позиції у справі, використаний час 5 год. на суму 750 Євро;
- безпосереднє представництво інтересів замовника в Східному апеляційному господарському суді (Україна) під час розгляду справи №905/493/22 (КМПЗ проти D.STEEL) 16.05.2023, 23.05.2023, використаний час 3 год. на суму 450 Євро;
Проаналізувавши надані адвокатом послуги, колегія суддів вважає обґрунтованим розрахунок та використаний час для надання вищезазначених послуг, послуги з представництва адвокатом інтересів замовника в суді під час розгляду цієї справи обґрунтовані, а розмір витрат на такі послуги в сумі 1800 євро є розумними.
Щодо посилань представника позивача на те, що в акті наданих послуг № 3 від 24.05.2023 не зазначено конкретно скільки часу використано представником відповідача на кожну дію, колегія суддів зазначає, що вони є хибними, оскільки в даному акті зазначено про те, яка кількість часу витрачена представником відповідача.
Щодо посилань представника позивача на те, що безпосереднє представництво інтересів відповідача в Східному апеляційному господарському суді складає 1 год. 28 хв., колегія суддів зазначає, в розрахунок часу безпосереднього представництва інтересів відповідача в Східному апеляційному господарському суді входить не тільки тривалість судових засідань, а ще й очікування з`єднання в режимі відеоконференції представника відповідача з Східним апеляційним господарським судом. У даній справі процедури підготовки зв`язку та з`єднання учасників відеоконференції дійсно зайняли тривалий час.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 910/7586/19 та зробив висновок, що участь у судовому засіданні є не формальною присутністю на ньому, а є підготовкою адвоката до цього засідання, витраченим часом на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередньою участю у судовому засіданні.
Тому колегія суддів відхиляє заперечення позивача в частині невірного, на його думку, визначення тривалості судового засідання.
Крім того, представник відповідача просив стягнути з позивача на його користь «гонорар успіху» у розмірі 10000 євро.
На підтвердження наявності підстав для стягнення «гонорару успіху» відповідачем подано копію додаткової угоди № 1 до договору про надання адвокатських послуг від 30.05.2022 №38_22, якою доповнено п. 4 договору шляхом внесення розділу 4.1.4 наступного змісту: «У разі винесення апеляційним судом рішення, позитивного для замовника, замовник додатково сплачує виконавцю «гонорар успіху» у розмірі 10000 євро на протязі 5 днів з моменту отримання рахунку.
Як вбачається з доданих до заяви документів, виконавцем було направлено рахунок клієнту, а клієнтом його сплачено, що підтверджується копіями рахунку № 00028/3 від 23.05.2023 на 10000 євро, акту наданих послуг № 4 від 24.05.2023 на 10000 євро, банківської виписки АО «ОКТОПУС» від 29.05.2023 № 13705_1.
Розглянувши вимогу про стягнення «гонорару успіху», колегія суддів вважає за можливе задовольнити її частково.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума «гонорару успіху» в розмірі 10000 євро не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності та неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.
Тобто колегія суддів виходить з того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі "гонорару успіху", суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов`язки, та погодженого ними розміру гонорару, а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським об`єднанням та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін відмови позивачеві у позові, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь відповідач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок позивача.
Саме така позиція щодо можливості зменшення «гонорару успіху» викладена в постанові ВС у справі № 915/294/21 від 15.09.2022.
Приймаючи рішення про зменшення розміру «гонорару успіху» колегія суддів враховує практику ЄСПЛ, викладену у рішенні у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) від 19.10.2000, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97). Тому колегія суддів приймає до уваги загальну суму позовних вимог, невелику кількість засідань у даній справі, відносну простоту правової позиції відповідача, яка ґрунтується на відсутності затвердженого сторонами графіку виконання контракту та ризиках, що випливають з цього факту, крім того, враховує, що сума в розмірі 10000 євро в три рази перевищує вартість фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомог, а також, опираючись на п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України, враховує інтерес позивача, який полягає у визначенні справедливого розміру гонорару адвоката іншої сторони.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що за результатами розподілу судових витрат витрати в формі "гонорару успіху" не можуть бути стягнуті в розмірі 10000 евро, оскільки це не відповідає критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.
Підсумовуючи, колегія суддів виходить з того, що судові витрати, які за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді ("гонорар успіху") до оплати за фактично надані послуги, про яку сторони договору про надання правової допомоги також домовились у договорі про надання правової допомоги, не можуть покладатись на сторону, на яку судові витрати іншої сторони мають бути віднесені відповідно до процесуальних норм про розподіл судових витрат, виходячи лише зі зменшення судом гонорару, який визначено сторонами цього договору на власний розсуд, без одночасної оцінки його розміру всім критеріям судових витрат на правничу допомогу, які унормовані у главі 8 "Судові витрати" ГПК України, у їх сукупності. Тобто не буде правомірним просте зменшення судом таких судових витрат у спосіб встановлення іншого (меншого) відсотку від того відсотку, який обумовлено в договорі про надання правничої допомоги щодо бази його (відсотку) нарахування.
Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною п`ятою статті 129 ГПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причинно пов`язаних з розглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що не стверджуючи про нульову кореляцію витрат у формі "гонорару успіху" фактично понесеним витратам, за оцінкою колегії суддів розумним та справедливим у даному випадку буде віднесення на позивача витрат у формі "гонорару успіху" в розмірі 5000 євро, які відповідають (1) і фактичним витратам на правову допомогу, які відповідач планував понести в суді, виходячи з обсягу запланованої правової допомоги та складності справи; (2) і витратам, які фактично поніс відповідач, відповідно до актів наданих послуг; (3) і витратам, які за оцінкою суду підлягають віднесенню на позивача, виходячи з оцінки самим відповідачем та фахівцями у сфері права, з якими він мав домовленості щодо певного результату розгляду справи, з точки зору її складності, та розумної необхідності і реальності понесених судових витрат.
Таким чином підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в загальній сумі 6800 євро, з яких 1800 євро витрати на професійну правничу допомогу, безпосередньо пов`язані з розглядом справи, та 5000 євро витрати у формі "гонорару успіху", опосередковано пов`язані з розглядом справи, втім які за оцінкою колегії суддів саме в такій сумі знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку (у пов`язаності) з розглядом справи.
Враховуючи, що відповідачем витрати на професійну правничу допомогу були понесені в євро, а також приймаючи до уваги, що відповідач є іноземним суб`єктом господарювання, місцезнаходження якого зареєстроване в Італії, колегія суддів вважає за можливе стягнути витрати на професійну правничу допомогу з позивача на користь відповідача в іноземній валюті.
Керуючись статтею 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Компанії D.STEEL SRLS про ухвалення додаткового рішення у справі № 905/493/22 задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, б.10, ідентифікаційний код юридичної особи - 37580274) на користь Компанії D.STEEL SRLS (VIA DON G: BECCALOSSI 8 25080 PREVALLE (BS), ITALY, C.F./P. IVA 03884400981) 1800 євро витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 5000 євро «гонорару успіху», разом 6800 євро.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 26.07.2023.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко
