ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про:

- визнання недійсними рішень Наглядової ради ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в частині затвердження ринкової вартості та ціни викупу однієї акції ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в розмірі 2,29 грн. станом на 21.11.2022;

- визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" від 23.12.2022, оформлене протоколом № 27 від 30.12.2022, з питання № 7 про затвердження на 2022 рік лімітів надання ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" фінансових та майнових порук по зобов`язанням третіх осіб; питання № 8 про затвердження на 2023 рік лімітів надання ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" фінансових та майнових порук по зобов`язанням третіх осіб; питання № 9 про схвалення правочинів, щодо яких є заінтересованість.

Ухвалою суду від 08.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 28.03.2023.

В підготовчому засіданні від 28.03.2023 оголошено перерву до 13.04.2023.

В підготовчому засіданні від 13.04.2023 оголошено перерву до 08.05.2023.

Ухвалою суду від 08.05.2023 відкладено підготовче засідання на 24.05.2023.

Ухвалою суду від 24.05.2023 відкладено підготовче засідання на 06.06.2023.

Протокольною ухвалою від 06.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

Протокольною ухвалою від 06.06.2023 задоволено клопотання позивача про долучення доказів.

Протокольною ухвалою від 06.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 06.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зобов`язання відповідача надавати відповіді на питання.

Ухвалою суду від 06.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.06.2023.

Протокольною ухвалою від 14.06.2023 долучено до матеріалів справи клопотання відповідача № б/н від 13.06.2023 про долучення додаткових доказів без прийняття такого клопотання до розгляду у зв`язку з пропуском строків подання.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

ОСОБА_1 є акціонером Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» та володіє 928 434 шт. простих іменних акцій.

Відповідач, 22.11.2022 розмістив на веб-сайті www.smida.gov.ua повідомлення про дистанційне проведення 23.12.2022 річних Загальних зборів акціонерів, з проектом порядку денного та проектами рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного.

Так, 23.12.2022 відбулись річні Загальні збори акціонерів ПАТ «Інтерпайп НТЗ». Ухвалені вказаними Загальними зборами акціонерів рішення оформлено протоколом № 27, дата складання 30.12.2022.

Під час проведення вказаних Загальних зборів акціонерів, зокрема, вирішувались питання стосовно затвердження на 2022 та 2023 роки лімітів надання ПАТ «Інтерпайп НТЗ» фінансових та майнових порук по зобов`язаннях третіх осіб на суму гривневого еквіваленту 1 500 000 000 (один мільярд п`ятсот мільйонів) доларів США за кожен рік окремо (відповідно питання №7 та №8 порядку денного). В гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 23.12.2022 (36,56 грн. за 1 долар США) суми таких фінансових і майнових порук складали 54 840 000 000 (п`ятдесят чотири мільярда вісімсот сорок мільйонів) гривень.

Частиною 41 ст. 106 ЗУ «Про акціонерні товариства» встановлено, що правочин, вчинений акціонерним товариством, є значним, якщо ринкова вартість предмета такого правочину становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

Відповідно до консолідованої фінансової звітності ПАТ «Інтерпайп НТЗ», вартість активів товариства за 2021 рік становить 17 777 909 000 грн.

Тобто, ринкова вартість предметів правочинів відповідно до питань №7 та №8 порядку денного Загальних зборів акціонерів від 23.12.2022 перевищує вартість активів ПАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2021 рік.

Крім того, питанням № 9 порядку денного було передбачено схвалення правочинів, щодо яких є заінтересованість а саме:

Схвалити додаткові угоди, додатки, специфікації до договору комісії №653090049 від 26.12.2008 р., укладені між ПАТ «Інтерпайп НТЗ», в якості Комітента, та ТОВ «Інтерпайп Україна», в якості Комісіонера, предметом яких є реалізація продукції, загальна вартість яких за 2021 рік складає 4 849 651 243,81 гривні, що становить 27,279% вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2021 рік.

Схвалити додаткові угоди, додатки, специфікації до договору №20/2443 від 23.06.2020 р., укладені між ПАТ «Іптерпайп НТЗ», в якості Покупця, та АТ «Інтерпайп НМТЗ», в якості Постачальника, предметом яких є поставка металопродукції, загальна вартість яких за 2021 рік складає 2 427 980 234,97 гривень, що становить 13,657% вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2021 рік.

Схвалити додаткові угоди, додатки, специфікації до договору поставки №ПП 06150289/553150666 від 08.05.2015 р., укладеними між ПАТ «Інтерпайп НТЗ», в якості Покупця, та ТОВ «МЗ «Дніпросталь», в якості Постачальника, предметом яких є поставка безперервполитої круглої заготовки для виробництва кільцебандажної продукції і труб та поставка металопродукції, загальна вартість яких за 2021 рік складає 3 353 266 671,76 гривень, що становить 18,862% вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2021 рік.

Рішення по питанням № 7 та № 8 порядку денного Загальних зборів акціонерів від 23.12.2022 було прийняте 95,281% голосів акціонерів від їх загальної кількості. Рішення по питанню № 9 було прийняте простою більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвались для участі у загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.

Позивач брав участь у Загальних зборах акціонерів ПАТ «Інтерпайп НТЗ» 23.12.2022 та проголосував «проти» по питанням № 7, № 8, № 9 порядку денного Загальних зборів акціонерів.

За таких обставин, відповідач листом № 24-1-1 від 03.01.2023 повідомив позивача про виникнення у останнього права вимагати обов`язкового викупу акціонерним товариством належних ОСОБА_1 928 434 простих акцій. Відповідач зазначив, що ціна викупу становить 2,29 грн. за одну акцію, загальна вартість викупу акцій становитиме 2 126 113,86 грн.

Позивач, 18.01.2023 направив на адресу відповідача вимогу від 18.01.2023 про обов`язковий викуп акцій, у якій зазначив, що запропонована відповідачем ціна викупу акцій не є ринковою та не відповідає нормам законодавства з визначення ринкової вартості акцій.

У вимозі позивач зазначив, що, з урахуванням обов`язковості використання майнового методу оцінки, а також Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, ринкова вартість акцій ПАТ «Інтерпайп НТЗ» станом на 21.11.2022 не може бути нижчою ніж 8,45 грн. за одну акцію, оскільки нижня межа вартості акцій визначається її балансовою вартістю, яка дорівнюється власному капіталу товариства поділеному на загальну кількість акцій.

У відповідь на вимогу позивача від 18.01.2023, відповідач надіслав ОСОБА_1 лист № 24-1-32 від 06.02.2023. У вказаній відповіді представник ПАТ «Інтерпайп НТЗ» не погодився з наведеною позивачем ціною викупу акцій та зазначив, що ринкову вартість та ціну викупу акцій в розмірі 2,29 грн. за одну акцію було затверджено Наглядовою радою ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на підставі даних незалежної оцінки, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Содель». Разом з відповіддю на вимогу про обов`язковий викуп акцій позивачу було направлено 4 примірники проекту договору купівлі-продажу (обов`язкового викупу) цінних паперів від 31.01.2023 на викуп 928 434 простих акцій, належних позивачеві, в п. 3.1. якого зазначено, що ціна викупу цінних паперів становить 2,29 грн. за одну акцію.

Позивач не погоджується як з прийнятим рішенням Наглядової ради Відповідача стосовно затвердження ціни викупу акцій ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на рівні 2,29 грн. за одну акцію, так і з рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Інтерпайп НТЗ» 23.12.2022 з питань № 7, № 8 та № 9, які були прийняті в порушення порядку скликання загальних зборів акціонерів, встановленого для прийняття рішень про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів та правочинів, щодо яких є заінтересованість.

На переконання Позивача, вказані рішення були прийняті органами управління ПАТ «Інтерпайп НТЗ» всупереч його правам та інтересам як акціонера, та з порушенням вимог законодавства України.

Так, на думку позивача, Наглядова рада ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в порушення вимог ст. 8 та ч. 1 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення Наглядової ради акціонерного товариства) та всупереч інтересам Позивача як акціонера, затвердила ціну викупу акцій товариства, яка не є ринковою, а є значно заниженою, визначеною суб`єктом оціночної діяльності з порушенням методології оцінки такого майна.

Крім того, за твердженням позивача, відповідачем було порушено порядок скликання та проведення Загальних зборів акціонерів 23.12.2022, зокрема, порушено вимоги ч. 1 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній станом на дату проведення Загальних зборів акціонерів Відповідача), оскільки станом на дату, що передувала розміщенню повідомлення про їх проведення не було визначено ринкову вартість акцій акціонерного товариства, що є обов`язковим при наявності в порядку денному питань, голосування за якими є підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. У зв`язку з цим, на думку позивача, було порушено право акціонера на викуп акціонерним товариством належних йому акцій за ринковою ціною.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач вказав, що акції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в 2022 році перебували в обігу на двох фондових біржах - АТ "Українська біржа" і АТ "Фондова біржа ПФТС". За результатами біржових торгів на АТ "Українська біржа" і АТ "Фондова біржа", середній біржовий курс за останні три місяці їх обігу, що передують 21 листопада 2022 року (останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про скликання Загальних зборів ПАТ «Інтерпайп НТЗ»), не розраховувався.

За твердженням відповідача, рішенням Наглядової ради ПАТ «Інтерпайп НТЗ» від 21 вересня 2022 року (протокол засідання № 972) Товариство з обмеженою відповідальністю "Содель" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 819/21 від 10.11.2021, виданий Фондом державного майна України) обрано оцінювачем пакету акцій ПАТ «Інтерпайп НТЗ», що складається з 400 000 000 простих іменних акцій та складає 100% статутного капіталу Товариства.

Відповідач зазначив, що ринкова вартість акцій була визначена станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення Загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, а саме на 21.11.2022.

Відповідач наполягає на тому, що чинним законодавством передбачено обов`язок визначення ринкової вартості на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення проведення загальних зборів, а не отримання Звіту суб`єкта оціночної діяльності про оцінку вартості цінних паперів (акцій) та затвердження його Наглядовою радою.

Відповідач вказав, що представник ТОВ "Содель" надав ПАТ «Інтерпайп НТЗ» Звіт №22/1657.1 про оцінку вартості цінних паперів (акцій) та рецензію на Звіт про оцінку майна, виконану ОСОБА_2 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 2498, виданий Фондом державного майна України 21.07.2001). ТОВ "Содель" визначило, що станом на дату оцінки - 21 листопада 2022 року - ринкова вартість пакету акцій ПАТ «Інтерпайп НТЗ», що складається з 400 000 000 простих іменних акцій та становить 100% статутного капіталу ПАТ «Інтерпайп НТЗ», складає 914 336 990,00 гривень, відповідно ринкова вартість однієї акції в оціненому пакеті акцій ПАТ «Інтерпайп НТЗ» складає 2,29 гривень (з округленнями).

За твердженням відповідача, керуючись частиною 3 статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства», Наглядова рада ПАТ «Інтерпайп НТЗ» рішенням від 15.12.2022 року (протокол засідання № 1009) затвердила ринкову вартість однієї акції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в розмірі 2,29 гривень, ціну викупу акцій ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в розмірі 2,29 гривні за одну акцію та умови договору купівлі-продажу (обов`язкового викупу) цінних паперів.

Щодо твердження позивача про не ознайомлення ним з рішенням Наглядової ради ПАТ «Інтерпайп НТЗ» від 15.12.2022 № 1009 відповідач зазначив, що у зв`язку з проведенням річних загальних зборів Товариства 23.12.2022, у відповідності до Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого рішенням НКЦПФР від 16.04.2020 № 196, ПАТ «Інтерпайп НТЗ» повідомило акціонерів Товариства про порядок ознайомлення з матеріалами під час підготовки до Загальних зборів, адресу електронної пошти, на яку акціонер може направити запит щодо ознайомлення з матеріалами під час підготовки до Загальних зборів.

Відповідач вказав, що наведені відомості містяться в повідомленні про проведення Загальних зборів, розміщеному у базі даних особи, яка проводить діяльність із оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринку капіталів та професійних учасників організованих товарних ринків на веб-сайті www.smida.gov.ua та на власному веб-сайті ПАТ «Інтерпайп НТЗ».

Відповідач, за його твердженням, відповідно до положень частини 2 статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства», в порядку, встановленому рішенням Наглядовою радою ПАТ «Інтерпайп НТЗ» від 15.12.2022, протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, а саме 02.01.2023 повідомив акціонерів, які зареєструвались для участі у Загальних зборах Товариства, скликаних на 23.12.2022, та голосували проти прийняття Загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення Товариством правочину, щодо якого є заінтересованість, про виникнення у них права вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням ціни викупу акцій, що складає 2,29 гривень за одну акцію, шляхом розміщення повідомлення на власному веб-сайті ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у мережі Інтернет.

Також, як зазначив відповідач, письмове повідомлення, 03.01.2023 було надіслано кожному акціонеру, зазначеному у переліку акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу належних їм акцій.

Відповідач зауважив, що заявляючи по суті 4 позовні вимоги щодо визнання недійсними окремих питань рішення Загальних зборів ПАТ «Інтерпайп НТЗ», позивач не наводить переконливих обґрунтувань на підтвердження того, що вказане рішення якимось чином порушує будь-яке з його прав.

Відповідач наполягає на тому, що сам по собі факт незгоди з визначеною ринковою вартістю цінних паперів з одночасним бажанням отримати максимальний прибуток не дає право стверджувати про наявність порушеного права.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними рішень Загальних зборів з питань № 7, № 8 та № 9, відповідач вважає, що вказані питання стосуються схвалення правочинів та затвердження лімітів порук і, в свою чергу, навіть опосередковано не можуть стосуватися прав позивача.

За твердженням відповідача, затвердження лімітів надання Товариством фінансових та майнових порук по зобов`язанням третіх осіб не належить до питань, які надають право вимоги обов`язкового викупу акцій у акціонерів, які зареєструвались для участі у Загальних зборах Товариства та голосували проти цього питання порядку денного. Затвердження лімітів надання товариством фінансових та майнових порук не є рішенням про надання фінансових гарантій на певну суму.

Крім того, відповідач вказав, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту, оскільки задоволення позовних вимог жодним чином не змінить стан позивача.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом судового розгляду є:

Предметом доказування у справі є дотримання відповідачем вимог чинного законодавства та статуту ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" щодо затвердження наглядовою радою ринкової вартості та ціни викупу однієї акції ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в розмірі 2,29 грн. станом на 21.11.2022, в тому числі як етапу підготовки до проведення загальних зборів акціонерів 23.12.2022.

Під час судового розгляду належить встановити обставини, які свідчать або спростовують факт порушення права позивача на обов`язковий викуп акцій в результаті прийняття оскаржуваних рішень.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суд має виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про АТ) унормовано, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

В силу статті 25 Закону про АТ кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що наглядова рада відповідача порушила закон, затвердивши вартість акції для цілей викупу станом на 21.11.2022 в розмірі 2,29 грн., що значно менше справедливої вартості акції. За змістом позову, тим самим було порушене право позивача на викуп, що є підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень.

Позивач наголошує на тому, що ухилення оцінювача та наглядової ради від застосування майнового підходу, дозволило істотно знизити ціну акцій, між тим, як консервативність методу майнової оцінки дозволяє визначити нижню межу ринкової ціни. При цьому, посилається на позицію Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19.

Між тим, сформульований в зазначеній постанові Верховного суду підхід, є застосовним до випадків обов`язкового продажу акцій акціонерами в процедурі примусового викупу акцій сквіз-аут (статті 65 - 65-3 Закону про АТ).

У процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) власник домінуючого контрольного пакета вимагає від міноритарних акціонерів продати йому акції шляхом виставлення та надсилання товариству публічної безвідкличної вимоги (ч.4 ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства"). Власник домінуючого контрольного пакета акцій при прийнятті рішення про примусовий викуп акцій та надісланні відповідної вимоги про придбання акцій повинен мати легітимну мету позбавлення міноритарних акціонерів права власності на належні їм акції, яка підлягає перевірці судом у разі виникнення відповідного спору. Процедура примусового викупу акцій відповідно до статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» є таким правочином, в якому особа, яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, може впливати на спосіб визначення ціни акцій та набуває право власності на них унаслідок виконання вимог, визначених зазначеною нормою, тоді як міноритарний акціонер втрачає право власності на акції за відсутності свого волевиявлення, без будь-якого впливу на визначення ціни, та за відсутності законодавчого механізму здійснення спеціального контролю з боку суду або Комісії.

За обставин даної справи, предметом розгляду є зовсім інша процедура, передбачена статтями 68-69 Закону про АТ.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону про АТ кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; 2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів; 2-1) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість; 3) зміну розміру статутного капіталу; 4) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.

Відносини з викупу акцій, що виникають між акціонером та товариством у разі голосування акціонера на зборах проти укладення значного правочину, регулюються статтями 68, 69 Закону про АТ.

Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами 1, 2 ст. 68 Закону про АТ, зобов`язане викупити належні акціонерові акції. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.

Ст. 36 Закону про АТ встановлено, що у разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів.

У ст. 69 Закону про АТ визначено порядок реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій. Ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість. Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.

Із зазначеного слідує, що в процедурі обов`язкового викупу акцій товариством, на відміну від примусового викупу, вже у акціонерного товариства відсутня свобода воля в укладанні договору і вибору його умов. Акціонер є управненою стороною правовідносин, він може відмовитися від викупу акцій за ціною, визначеною згідно закону, залишити акції в своїй власності та вільно реалізувати її іншому покупцю за привабливою для нього ціною. Дії та рішення наглядової ради щодо визначення ринкової вартості акцій в такому випадку повинні досліджуватись через призму особливостей саме цієї процедури. Наглядова рада як орган юридичної особи, відповідно до ст. 92 ЦК України, перш за все має діяти в інтересах товариства, і в процедурі обов`язкового викупу акцій має враховувати фінансові можливості товариства викупити власні акції, правові та економічні наслідки викупу акцій на баланс товариства, можливості їх подальшого продажу за ціною, яку Верховний Суд в зазначеній вище постанові вважає ринковою.

Зазначені відмінності цих процедур зумовлюють відмінності в підходах у судовому захисті акціонерів: тоді як в процедурі сквіз-ауту дослідженню підлягає дотримання балансу інтересів у правовідносинах, в яких акціонер є безправною стороною; тоді як, в процедурі обов`язкового викупу акцій, дотримання балансу інтересів досліджується в правовідносинах, в яких безправною стороною є - акціонерне товариство.

Оцінюючи ситуацію з цієї сторони, можна припустити, що ринкова вартість акцій, за якою товариство змушене їх викупити, а потім - продати, з урахуванням поточних умов тотального обезцінювання матеріальних активів підприємств воюючої країни, може бути значно меншою від розміру, отриманого від співвідношення з балансовою вартістю активів всього товариства.

Так, визначаючи перелік підходів, що застосовують при оцінці майна та майнових прав, Кабінет Міністрів України в п. 38 Стандарту №1 ототожнив витратний та майновий підходи для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів.

Це підтверджується положеннями п. 25 Стандарту №1, який визначає, що інвестиційна вартість фінансових інтересів визначається переважно за допомогою дохідного підходу. Адже саме купівля-продаж фінансових інтересів (акцій) відбувається саме за інвестиційною ринковою вартістю.

Оскільки акції відповідача за первісним позовом не перебувають в обігу на організованих ринках капіталу, застосування порівняльного підходу неможливе у зв`язку з відсутністю інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна.

Згідно з п. 42 Стандарту №1 дохідний підхід базується на врахуванні принципів найбільш ефективного використання та очікування, відповідно до яких вартість об`єкта оцінки визначається як поточна вартість очікуваних доходів від найбільш ефективного використання об`єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу.

Відповідно до п. 13 Стандарту №1 для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об`єкта оцінки

З огляду на вищевказане, наглядова рада могла спиратись на можливість застосування дохідного підходу для визначення ринкової вартості акцій під час обов`язкового викупу, якщо це відповідає інтересам юридичної особи, органом якої і є наглядова рада.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону про АТ, акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.

При цьому, оскарження рішень, що стали підставою для обов`язкового викупу, буде суперечити попередній поведінці позивача, спрямованій на створення умов для здійснення викупу.

У постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду розтлумачив застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Застосовуючи принцип добросовісності щодо поведінки позивача суд зазначає, що він, як особа, яка голосувала "проти" щодо відповідних питань порядку денного загальних зборів для виникнення в нього права на обов`язковий викуп акцій, не може в подальшому заперечувати у суді дійсність цього рішення, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах і буде таким чином вводити в оману відповідача, який покладався на первісне волевиявлення цієї особи.

У постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила те, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення, надати оцінку належності та ефективності обраного позивачем способу захисту, врахувати можливість захисту порушеного права позивача на викуп акцій в інший спосіб через призму дослідження балансу інтересів самого товариства та інших його учасників.

Чітке відмежування особистості компанії від особистості учасника, як міноритарного, так і мажоритарного, є загальновизнаним.

Оскільки товариство та його учасники є різними суб`єктами права, кожний з яких має власне відокремлене майно, то виведення майна з товариства без справедливої компенсації, позбавлення його ліквідних активів, ринкових можливостей, погіршення його майнового чи фінансового стану, безпідставне взяття на себе зобов`язань чи іншого майнового тягаря спричиняє негативні наслідки саме для товариства, а не для його учасників.

Хоча порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника, учасник може мати похідний інтерес у захисті прав товариства.

При цьому, слід уникати наділення учасника юридичної особи надто широкими повноваженнями. Необхідно зважувати ризики надмірного втручання учасників у дії виконавчого органу, що здатне серйозно завадити йому здійснювати поточну роботу, а також надавало б міноритарним учасникам можливість зловживати шляхом подання так званих «strike suits» - позовів учасників, які мають на меті «легальний шантаж» посадових осіб та мажоритарних учасників юридичної особи.

В цьому аспекті, окремої оцінки діям міноритарних акціонерів в процедурі обов`язкового викупу акцій товариством на предмет їх добросовісності, заслуговує інформація щодо обставин виникнення у них прав на акції, з тим, щоб не допускати можливість скупки за заниженою ціною акцій у соціально незахищених верств населення (наприклад у пенсіонерів - колишніх працівників акціонерних товариства) для подальшого використання інструментів цієї процедури як засобу шантажування, тероризування акціонерного товариства шляхом невиправданого втручання в діяльність підприємства та його керівних органів, з метою невиправданого збагачення недобросовісного міноритарного акціонера за рахунок підприємства.

Відтак можливий предмет похідного позову та випадки його подання слід визначати з міркувань доцільності, розумності і справедливості, а також з точки зору його корисності саме для юридичної особи, оскільки похідний позов подається на захист її прав (п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 522/22473/15).

Визнання недійсними рішень загальних зборів, якими вирішувались питання про погодження значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, із підстав порушення права одного з акціонерів на викуп його акцій, на думку суду є надмірним втручанням у діяльність суб`єктів господарювання, які вчиняючи відповідні правочини розумно покладались на їх правомірність; може призвести до правової невизначеності у господарські взаємовідносини із третіми особами, які не можуть вплинути на взаємовідносини контрагента з його акціонерами. Зазначене може порушити баланс між інтересами окремого акціонера та інтересами інших акціонерів та товариства в цілому, які зацікавлені у стабільності господарського обороту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах №334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 155)).

Право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву (Брумареску проти Румунії)[ВП], § 61).

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (див. пункт 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 8.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Визнання недійсними рішення загальних зборів, яке і стало підставою для виникнення в позивача права на обов`язковий викуп належних йому акцій, не призведе до вичерпання спору щодо справедливої вартості акцій, за якою вони мають бути викуплені товариством, а виведе цей конфлікт на новий рівень, зробивши його учасниками інших осіб, які розумно покладались на чинність відповідних рішень.

За таких обставин, суд не може вважати ефективним спосіб захисту, з використанням якого позивач звернувся з позовом у цій справі.

У абз. 4 ч. 1 ст. 69 Закону про АТ вказано, що договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Згідно з ч. 4 ст. 69 Закону про АТ протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає.

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

Отже, відповідно до ст. ст. 36, 68, 69 Закону про АТ обов`язковий викуп акцій у позивача мав би відбуватися у наступному порядку:

повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів, порядок денний яких включає питання про вчинення товариством значного правочину;

визначення оцінювача, проведення незалежної оцінки ринкової вартості акцій;

затвердження ціни обов`язкового викупу акцій наглядовою радою товариства;

надання акціонерам можливості ознайомитися з проєктом договору купівлі-продажу з зазначенням всіх умов, включаючи ціну викупу;

голосування акціонером проти рішення про вчинення значного правочину на загальних зборах товариства;

складення товариством переліку акціонерів, які мають право на викуп;

направлення товариством акціонеру повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру;

направлення акціонером вимоги про викуп акцій (не пізніше 30 днів з дати ухвалення рішення);

оплата товариством викуплених акцій (протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій);

укладення договору купівлі-продажу акцій (протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).

Суд звертає увагу на вказану в Законі послідовність дій - першою дією вказано оплату акцій, другою - укладення договору купівлі-продажу акцій (хоча обидві дії мають відбутися в однаковий строк).

Строк проведення товариством розрахунку за акції визначено законом і він починає перебіг з дати отримання вимоги про викуп від акціонера, а не з дати укладення договору. Такий підхід свідчить про намір законодавця спростити процедуру укладення договору і тим самим захистити акціонера від спроб товариства затягнути чи ускладнити процес підписання договору, наприклад, включити в проєкт договору несприятливі, обтяжливі для акціонера умови.

Судом встановлено, що відповідачем дотримано черговість встановлених Законом про АТ дій, необхідних для реалізації позивачем свого права на обов`язковий викуп акцій.

Так само і самим позивачем здійснено всі дії, необхідні для виникнення у нього права, а у відповідача обов`язку викупити належні позивачу акції.

Суд вважає, що норми Цивільного та Господарського кодексів України щодо порядку укладення договору застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 68, 69 Закону про АТ. Адже йдеться про обов`язковий викуп акцій і товариство у випадку настання умов, передбачених у ст. 68 Закону про АТ, вже позбавлено права на вільне волевиявлення щодо правочину з купівлі-продажу акцій (воно не може відмовитися від укладання цього правочину), воно обмежене у праві погоджувати з акціонером умови правочину на загальних засадах (такі умови вже визначені у ст.ст. 68, 69 Закону про АТ - предмет, порядок визначення ціни, строк розрахунків).

Оскільки відповідно до Закону про АТ укладення договору в спірному випадку є обов`язковим, то незалежно від згоди другої сторони спір, що виникає при укладенні договору, може вирішуватись судом згідно частини першої статті 187 ГК України.

За обставин, які є предметом розгляду в цій справі, немає спору щодо наявності вільного волевиявлення позивача продати належні йому акції в процедурі обов`язкового викупу, є спірним лише питання про вартість акцій, щодо визначення якої у кожної зі сторін є своя обґрунтована позиція, доведення якої може відбуватись за правилами переддоговірного спору в порядку ст. 187 Господарського кодексу України. Таким чином, належним способом захисту права позивача на обов`язковий викуп його акцій, може бути рішення суду про визначення розміру компенсації (ринкової / справедливої вартості акцій) в межах такого переддоговірного спору. Таке рішення буде спрямоване на забезпечення балансу інтересів акціонерів товариства; воно дозволить обом сторонам правочину вирішити спір щодо вартості акцій (яку товариство та мажоритарний акціонер вважають справедливою, а міноритарний акціонер - заниженою) і, враховуючи це, визначити свою подальшу поведінку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі є необґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться повідомленням про проведення загальних зборів (том 1, а.с. 15 - 19), консолідованою фінансовою звітністю (том 1, а.с. 20 - 24), положенням про наглядову раду (том 1, а.с. 25 - 32), протоколом № 27 від 23.12.2022 (том 1, а.с. 33 - 38), протоколами про підсумки голосування на річних загальних зборах (том 1, а.с. 39 - 46), листом №24-1-1 від 03.01.2023 (том 1, а.с. 47), вимогою акціонера про обов`язковий викуп акцій з доказами направлення (том 1, а.с. 48 - 49), листом № 24-1-32 від 06.02.2023 з додатками та доказами направлення (том 1, а.с. 50 55), випискою про стан рахунку (том 1, а.с. 56), вимогою від 22.02.2023 з доказами направлення (том 1, а.с. 57 -59), протоколом № 1009 від 15.12.2022 з додатками (том 1, а.с. 161 - 166), звітом про оцінку № 22/1657.1 від 07.12.2022 (том 1, а.с. 167 - 172), протоколом № 838 від 07.04.2021 (том 1, а.с. 180 - 181), експертним висновком № 1041/69101 від 19.05.2023 (том 3, а.с. 15 - 32).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться протоколом № 1009 від 15.12.2022 з додатками (том 2, а.с. 11 - 12), звітом про оцінку № 22/1657.1 від 07.12.2022 (том 2, а.с. 13 - 245), заявою свідка (том 2, а.с. 246).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (місце реєстрації: 49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21; ідентифікаційний код 05393116) про визнання недійсними рішень Наглядової ради та загальних зборів акціонерів.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.06.2023.

Суддя М.О. Ніколенко

Джерело:ЄДРСР 111609367

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 14.06.2023 по справі № 904/1147/23 Господарський суд Дніпропетровської області

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

119 005 639

24 722

2 649

529 365

22 686 273

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 14.06.2023 по справі № 904/1147/23 Господарський суд Дніпропетровської області

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!