УХВАЛА
25 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 925/200/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційні скарги Приватного підприємства "Агротрейд Групп"
на рішення Господарського суду Черкаської області
(суддя - Зарічанська З.В.)
від 12.08.2022,
додаткове рішення Господарського суду Черкаської області
від 25.08.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пономаренка Є.Ю., судді - Руденко М.А., Кропивна Л.В.)
від 06.03.2023
у справі за позовом Приватного підприємства "Агротрейд Групп"
до ОСОБА_1
про стягнення 4 707 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. 18 лютого 2022 року до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Агротрейд Групп" (далі - Підприємство) до ОСОБА_1 про стягнення 4 707 000,00 грн.
2. Позов обґрунтований наявністю у відповідача невиконаного зобов`язання по сплаті додаткового внеску в статутний капітал Підприємства.
3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.08.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Суд виходив з того, що за відсутності рішення зборів учасників підприємства про встановлення порядку, строку та форми внесення додаткових внесків, у Підприємства відсутні правові підстави вимагати в учасника - ОСОБА_1 сплати додаткового внеску. Суд дійшов висновку, що враховуючи спеціальні законодавчі норми регулювання спірних правовідносин, зобов`язанню учасника внести додатковий внесок кореспондується право позивача, виключно в особі вищого органу - загальних зборів учасників, прийняти одне з рішень, визначених у частині десятій 10 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а не право стягувати такий внесок, тому позивач не є кредитором, а учасник підприємства не є боржником у розумінні статті 530 ЦК України. Оскільки у Підприємства відсутнє право на стягнення додаткового внеску з учасника підприємства - ОСОБА_1 , як наслідок, відповідач не міг порушити таке право позивача, тому суд відмовив у задоволенні позову.
5. Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.08.2022 заяву ОСОБА_1 про вирішення питання розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 76 000,00 грн. У решті заяви - відмовлено.
6. Суд встановив обставини істотного перевищення витрат на професійну правничу допомогу в заявленій до стягнення сумі в попередньому (орієнтовному) розрахунку, тому дійшов висновку до часткового задоволення заяви.
7. 06.03.2023 Північний апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив оскаржувані судові рішення без змін.
8. 05.04.2023 підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а у задоволенні заяви про вирішення питання розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) відмовити повністю.
9. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційних скарг та дійшов висновку про залишення скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 без руху з огляду на таке.
10. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
11. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставами касаційного оскарження скаржник визначає наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
12. Разом з тим, у скарзі скаржник зазначає, що судами допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішень судів. Зокрема скаржник посилається на те, що:
- суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у прийнятті до розгляду висновку науково-правової експертизи;
- суд першої інстанції не з`ясував обставини щодо суми заборгованості та не оцінив платіжні доручення;
- суд апеляційної інстанції розглянув справу в умовах обґрунтованих підстав відводу та обов`язку заявити самовідвід;
- судами не здійснено ефективного правосуддя, визначений скаржником спосіб вирішення спору належним чином не досліджений, інших варіантів (у випадку належного обґрунтування судом неможливості застосування судом запропонованого позивачем способу вирішення) вирішення спору судом не запропоновано.
13. Водночас у цій частині касаційна скарга не містить зазначення передбаченої статтею 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.
14. У разі якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої цієї статті.
15. Водночас відповідно до цього пункту не всі процесуальні порушення є підставою для касаційного оскарження.
16. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
17. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
18. Вказане обґрунтування скаржника щодо порушення норм процесуального права не містить посилання на конкретні норми, які порушили суди попередніх інстанцій, а також не з`ясування обставин чи не здійснення ефективного правосуддя, не є підставами для касаційного оскарження, передбачених частинами першою та третьою статті 310 ГПК України.
19. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
20. При цьому, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.
21. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.
22. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
23. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
24. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
25. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
26. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
27. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 141 210,00 грн (1,5% від 4 707 000,00 грн * 200%).
28. Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
29. Скаржник подав касаційну скаргу в електронній формі - через систему "Електронний суд", тому розмір судового збору з пониженням за подання цієї касаційної скарги становить 112 968,00 грн (141 210,00 грн * 0,8).
30. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, про що уповноваженими працівниками Касаційного господарського суду 05.04.2023 складено акт № 29.1-25/178.
31. Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без руху також на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.
32. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
33. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
34. Крім того, Верховний Суд зазначає, що оскільки додаткове рішення, як похідне від первісного судового акта є його невід`ємною складовою, то з метою їх спільного розгляду, касаційну скаргу в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 25.08.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 буде призначено до розгляду після усунення виявлених недоліків.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пунктів 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд,
У Х В А Л И В:
1. Касаційні скарги Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2022, додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 у справі № 925/200/22 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 12-22 цієї ухвали;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 112 968,00 грн.
3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга в частині оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова
