Справа № 699/320/23
Номер провадження 2/699/210/23
УХВАЛА
про залишення позову без руху
11.04.2023м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до секретаря Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області Мацюка Віталія Сергійовича, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області 29.03.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до секретаря Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області Мацюка Віталія Сергійовича, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Літвіновій Г.М.
У період з 03.04.2023 по 10.04.2023 включно головуюча суддя перебувала на лікарняному.
На даний час слід вирішити питання про можливість відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень.
Учасники справи мають зареєстроване місце проживпння та місцезнаходження на території, яка відноситься до юрисдикції Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області. Отже позивачем правильно визначено підсудність справи.
Разом з тим, положенням ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить:
1. Зобов`язати секретаря Корсунь-Шевченківської міської ради B.С. Мацюка звільнити ОСОБА_1 з посади директора КП «Корсагро», в зв`язку із закінченням 03.01.2023 строку дії Трудового контракту № 54 від 31.12.2021, та внести відповідний запис до його трудової книжки;
2. Скасувати розпорядження секретаря Корсунь-Шевченківської міської ради В.С. Мацюка від 11.01.2023 №3-к «Про призначення ОСОБА_2 », як незаконне;
3. Стягнути з виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради на користь ОСОБА_1 розрахункові кошти, належні йому до виплати в останній робочий день, в зв`язку із закінченням терміну дії строкового Трудового контракту № 54 від 31.12.2021, заборговану заробітну плату в загальному розмірі 95285,72 грн., (за вересень 2022 року у розмірі - 9 840,35 грн., за жовтень 2022 року - 44672,64 грн., за листопад 2022 року - 19 500 грн., за грудень 2022 року - 19 500 грн., січень 2023 року - 1772,73 грн. з утриманням із вказаної суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів);
4. Зобов`язати виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 6-ть календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки, в зв`язку із закінченням 03.01.2023 терміну дії Контракту;
5. Зобов`язати секретаря Корсунь-Шевченківської міської ради В.С. Мацюка змінити дату видачі трудової книжки, що передбачено абз. 6, 7 п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, який затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, шляхом видачі розпорядження про звільнення ОСОБА_1 датованого фактичною датою видачі належним чином оформленої трудової книжки та внести відповідний запис до його трудової книжки;
6. Стягнути з виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за несвоєчасний розрахунок при звільненні та невидачу у день звільнення належно оформленої трудової книжки (за період з 04.01.2023 і по день ухвалення рішення суду, враховуючи, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 886,36 грн., з утриманням податків, зборів та інших обов`язкових платежів), що передбачено абз. 6, 7 п.4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, який затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 та ст. 47 КЗпП України;
7. Стягнути з виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн.
Щодо сплати судового збору ОСОБА_1 вказує на те, що на підставі п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» цей спір відноситься до трудових, тому він звільнений від сплати судового збору.
З цих підстав позивач, звертаючись до суду з цією позовною заявою, судовий збір не сплатив.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» дійсно передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений у статті 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При зверненні до суду позивач самостійно визначає предмет позову, його підстави, коло відповідачів.
Тлумачення пунктів 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Цивільне процесуальне законодавство не проводить розмежування позовних вимог на первинні та похідні позовні вимоги та презюмує, що кожна із заявлених вимог буде розглянута з дотриманням принципів пропорційності і верховенства права.
Дійсно, вимоги позивача про стягнення коштів, що входять до складу заробітної плати (вимоги № 3, 4) підпадають під дію положень п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому за вказані позовні вимоги судовий збір не сплачується.
З питання сплати судового збору слід звернути увагу на позовну вимогу №6, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за несвоєчасний розрахунок при звільненні та невидачуу деньзвільнення належнооформленої трудовоїкнижки (за період з 04.01.2023 і по день ухвалення рішення суду, ураховуючи, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 886,36 грн., з утриманням податків, зборів та інших обов`язкових платежів), що передбачено абз. 6, 7 п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, який затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 та ст. 47 КЗпП України.
При цьому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до структури заробітної плати (висновки про вказане зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі 910/4518/16 та від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц). Тому за пред`явлення позову про його стягнення судовий збір має бути сплачено
Водночас середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпП України, за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19).
Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням роботодавцем законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч.2 ст.235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Однак позовна вимога № 6 позивачем викладена таким чином, що неможливо однозначно встановити чи просить ОСОБА_1 стягнути на його користь один із видів середнього заробітку, передбачений ст. 117 КЗпП України та ч. 5 ст. 235 КЗпП, чи ці обидві виплати.
Тому позивачу слід конкретизувати позовну вимогу № 6. У разі, якщо позивач просить стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, передбачений ст. 117 КЗпП України, за цю окрему позовну вимогу слід сплатити судовий збір (з урахуванням загального розміру ціни позову, тобто всіх майнових вимог, окрім тих, що входять до структури заробітної плати).
Відповідно дозмісту позовнихвимог 1,2,5 ОСОБА_1 просить зобов`язатисекретаря Корсунь-Шевченківськоїміської радиЧеркаської областіМацюка В.С. вчинити дії щодо його звільнення, однак пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновленняна роботі (а не звільнення, як про це просить позивач).
При цьому, ураховуючи, що позовні вимоги 1, 5 стосуються оформлення документів, що стосуються звільнення позивача, суд рахує їх як одну позовну вимогу.
Позовна вимога № 2 - скасувати розпорядження секретаря Корсунь-Шевченківської міської ради В.С. Мацюка від 11.01.2023 №3-к «Про призначення ОСОБА_2 », як незаконне, у контексті правовідносин, що виникли, також є окремою позовною вимогою немайнового характеру, за яку слід сплатити судовий збір.
Доводи позивача про те, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди також не сплачується судовий збір, ґрунтуються на неправильному тлумаченні цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до частин першої та третьої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).
Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру
Пільги щодо сплати судового збору за подачу позовної заяви про стягнення моральної шкоди Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.02.2022 по справі №523/4124/21; провадження № 61-15068св21.
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини
Подана ОСОБА_1 позовна заява не містить ціни позову. Відповідно до позовних вимог, невиплачена йому заробітна плата становить 95285,72 грн, завдану позивачу моральну шкоду він оцінює у розмірі 50000,00 грн, тому саме від цих сум слід обраховувати розмір судового збору, що підлягає сплаті.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу позивача, що вимоги ним пред`явленні саме в позовному провадженні та позов містить дві окремі вимоги немайнового характеру (вимоги номер 1 та 5 судом рахуються як одна вимога та окремо рахується вимога номер 2) та чотири окремі вимоги майнового характеру (номер 3, 4, 6, 7).
Як зазначено вище, за позовні вимоги № 3, 4 позивач звільняється від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, нею сплачується судовій збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 1073,60 гривень. Однак за дві окремі немайнові вимоги разом слід сплатити 2147,20 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем ціна позову не зазначена, що не надає можливості суду достеменно втановити розмір судового збору, який підлягає сплаті.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач у встановлений судом строк виконає вимоги, передбачені статтями 175 і 177 цього Кодексу визначить ціну позову та сплатить судовий збір за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали шляхом подання до суду:
-позовної заяви (у новій редакції) із зазначенням ціни позову, з дотриманням положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України;
-оригіналу платіжного документа, що підтверджує сплату позивачем ОСОБА_1 судового збору у розмірі, що відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у таких розмірах:
-за немайнові вимоги №№ 1, 5 (як одна вимога) у розмірі 1073,60 грн;
-за немайнову вимогу №2 у розмірі 1073, 60 грн;
-за майнові вимоги про стягнення моральної шкоди (№ 7) та можливо вимогу № 6 у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або надання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Черк.обл./тг м.Корс/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA948999980313181206000023741
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;____(реєстраційний номер облікової картки платника податків (10 цифр) ;Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ позивача), Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.
Також суд рекомендує позивачу при поданні позовної заяви (у новій редакції) конкретизувати позовну вимогу № 6 у контексті прохання позивача стягнути на його користь один із видів середнього заробітку, передбачений ст. 117 КЗпП України та ч. 5 ст. 235 КЗпП, чи обидва з них, також з дотриманням положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України та наведених норм закону щодо сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до секретаря Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області Мацюка Віталія Сергійовича, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення у встановлений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте підлягає оскарженню в апеляційному порядку з питання визначення розміру судових витрат (визначення розміру судового збору).
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
СуддяЛітвінова Г. М.