ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1427/23 Справа № 205/3766/20 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року місто Дніпро Дніпропетровської області
Єдиний унікальний номер 205/3766/20
Номер провадження 22-ц/803/1427/23
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого: Зайцевої С.А.
суддів: Биліни Т.І., Максюти Ж.І.
за участю секретаря: Паромової О.О.
учасники справи :
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
відповідачі ОСОБА_6 , ТОВ «АГРОТЕК»
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіДніпрі Дніпропетровськоїобласті з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2022 року головуючого судді Басової Н.В. зі складанням повного тексту судового рішення 20 липня 2022 року по цивільній справі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В :
Вироком Ленінськогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 31жовтня 2019року цивільнийпозов укримінальному провадженні№1кп/205/678/19(205/5570/15-к) ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«АГРОТЕК» (далі- ТОВ«АГРОТЕК») про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , ТОВ «АГРОТЕК» про відшкодування майнової шкоди, задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2020 року вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2019 року в частині вирішення цивільних позовів скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2020 року прийнято цивільну справу до провадження, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги в остаточній редакції, звернулась до суду з позовом, який мотивований тим, що 14 червня 2015 року приблизно о 02 годині 00 хвилин у темний час доби, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «АГРОТЕК» здійснював рух по проїжджій частині вул. Набережна Заводська, що у м. Дніпрі зі сторони Старого мосту в напрямку Кайдацького мосту. В процесі руху водій автомобіля «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи злочинну самовпевненість, розуміючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, рухався з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто більше ніж 60 км\год, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоду, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну полосу для руху транспорту, де скоїв зіткнення з технічно справними автомобілями «Toyota Camry», р\н НОМЕР_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_5 та «Dacia Logan», р\н НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 , які рухались по вул. Набережній Заводській, зі сторони Кайдацького мосту в напрямку Старого мосту в м. Дніпро. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2995е від 26 червня 2015 року внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Toyota Camry», р\н НОМЕР_3 , ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми голови та кінцівок, черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню, субарахноідального крововиливу, перелому латеральної стінки основної пазухи праворуч (основи черепу), перелому передньої стінки лобної пазухи праворуч, гемо синусу правої половини основної та лобної пазухи, забійно-рубленої рани від середньої третини правої надбрівної дуги з переходом на волосисту частину голови, підавронетичної гематоми в лобній області ліворуч з садном на її тлі, синців в обох пара орбітальних областях, рваної рани по долонній поверхні лівої кісті, закритого трьохлодижкового перелому лівого гомілковостопного суглобу з задовільним стоянням уламків з гематомою лівої гомілки, численних синців на задній поверхні обох передпліч від верхньої до нижньої третини, на передній поверхні правої гомілки від верхньої до нижньої третини та на обох колінних суглобах, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння. Після вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 була декілька разів прооперована та була вимушена проходити тривале лікування, яке потребувало значних витрат. ОСОБА_1 витратила кошти в розмірі 20 000 грн на придбання ліків та продуктів харчування, предметів необхідності на весь час лікування. Після травмування у ОСОБА_1 виникли моральні переживання, пов`язані зі станом її здоров`я та тривалим подальшим лікуванням, смертю її рідної сестри ОСОБА_2 , що є прямим причинним наслідком вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи № 1477/17-23, 331/332/18-23 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29 березня 2018 року ситуація, що досліджена за кримінальним провадженням № 12015040000000587 від 14 червня 2015 року для потерпілої ОСОБА_1 є психотравмуючою в результаті травмування в дорожньо-транспортній пригоді. Можливий розмір (грошовий еквівалент) компенсації за завдані страждання ОСОБА_1 становить 648 МЗП, розмір якої приймається рівному розмірі мінімальної заробітної плати на Україні, прийнятий на момент винесення судового рішення. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року становить 6 000 грн на місяць.
З урахуванням уточнення позовних вимог, просила стягнути з: ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 10 000 грн, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; ТОВ «АГРОТЕК» матеріальну шкоду в розмірі 10 000 грн, моральну шкоду в розмірі 3878 000 грн.
ОСОБА_2 , уточнивши позовні вимоги в остаточній редакції, звернулась до суду з позовом, який мотивований тим, що 14 червня 2015 року приблизно о 02 годині 00 хвилин у темний час доби, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «АГРОТЕК» здійснював рух по проїжджій частині вул. Набережна Заводська, що у м. Дніпрі зі сторони Старого мосту в напрямку Кайдацького мосту. В процесі руху водій автомобіля «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи злочинну самовпевненість, розуміючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, рухався з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто більше ніж 60 км\год, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоду, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну полосу для руху транспорту, де скоїв зіткнення з технічно справними автомобілями «Toyota Camry», р\н НОМЕР_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_5 та «Dacia Logan», р\н НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 , які рухались по вул. Набережній Заводській, зі сторони Кайдацького мосту в напрямку Старого мосту, в м. Дніпро. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3092е від 26 червня 2015 року внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Toyota Camry», р\н НОМЕР_3 , ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого уламкового перелому нижньої щелепи ліворуч, забійно-рубленої рани на підборідді ліворуч з переходом на червону кайму нижньої губи ліворуч та підщелепну область ліворуч, забію передньої черевної стінки крововиливом в м`які тканини черепа, садна на внутрішній та зовнішній поверхні обох нижніх кінцівок (стегнах, колінних суглобах та гомілках), які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я понад 3 тижні. Після вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 була прооперована та була вимушена проходити тривале лікування, яке потребувало значних витрат. ОСОБА_2 витратила кошти в розмірі 15 000 грн на придбання ліків та продуктів харчування, предметів необхідності на весь час лікування. Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи № 1473/17-23, 325/336/18-23 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29 березня 2018 року ситуація, що досліджена за кримінальним провадженням № 12015040000000587 від 14 червня 2015 року для потерпілої ОСОБА_2 є психотравмуючою в результаті травмування в дорожньо-транспортній пригоді. Можливий розмір (грошовий еквівалент) компенсації за завдані страждання ОСОБА_2 становить 202,5 МЗП, розмір якої приймається рівному розмірі мінімальної заробітної плати на Україні, прийнятий на момент винесення судового рішення. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року становить 6 000 грн на місяць.
З урахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути з: ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 5 000 грн, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; ТОВ «АГРОТЕК» матеріальну шкоду в розмірі 10 000 грн, моральну шкоду в розмірі 1205 000 грн.
ОСОБА_3 , уточнивши позовні вимоги в остаточній редакції, звернувся до суду з позовом, який мотивований тим, що 14 червня 2015 року приблизно о 02 годині 00 хвилин у темний час доби, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «Агротек» здійснював рух по проїжджій частині вул. Набережна Заводська, що у м. Дніпрі зі сторони Старого мосту в напрямку Кайдацького мосту. В процесі руху водій автомобіля «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи злочинну самовпевненість, розуміючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, рухався з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто більше ніж 60 км\год, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоду, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну полосу для руху транспорту, де скоїв зіткнення з технічно справними автомобілями «Toyota Camry», р\н НОМЕР_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_5 та «Dacia Logan», р\н НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 , які рухались по вул. Набережній Заводській, зі сторони Кайдацького мосту в напрямку Старого мосту, в м. Дніпро. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1319е від 16 червня 2015 року внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Toyota Camry», р\н НОМЕР_3 , ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла (садна в лобній ділянці, за задньо-зовнішній поверхні лівого плеча, у верхній третині, на спинці носа у верхній половині, в проекції тіла нижньої щелепи ліворуч по нижньому краю, на предньо-внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині у кількості не менше 3-х, на передній поверхні у верхній третині правої гомілки, на передній поверхні в проекції лівого колінного суглобу у кількості не менше 3-х, на передній поверхні лівої гомілки у верхній третині, забиті рани в лобній ділянці, правого стегна у нижній третині; крововиливи під м`якими мозковими оболонками на базальній поверхні обох лобних часток та на зовнішній поверхні правої потиличної частки; кишеньоподібне відшарування підшкірно-жирової клітковини від підлеглих м`яких тканин праворуч на зовнішній поверхні у верхній третині гомілки та ліворуч на передньо-зовнішній поверхні у верхній в середній третинах гомілки; кров у порожнині лівого колінного суглоба; поперечний перелом хребта на рівні між 6 та 7-м шийними хребцями з розривом спинного мозку; поперечні та косо-поперечні переломи ребер по біляхребтовим лініям без ушкодження пристінкової плеври - праворуч 5,8, ліворуч 1,2,5,8-10; розриви капсули селезінки, крововиливи в прискроневій ділянці легень та у товщі поза черевної клітковини), від яких настала її смерть. У ОСОБА_2 залишилось троє синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після трагічної загибелі матері ОСОБА_10 у її сина ОСОБА_3 виникли моральні переживання, пов`язані зі смертю матері, що є прямим причинним наслідком вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи № 1475/17-23, 327/328/18-23 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29 березня 2018 року ситуація, що досліджена за кримінальним провадженням № 12015040000000587 від 14 червня 2015 року для потерпілого ОСОБА_3 є психотравмуючою за сукупністю всіх обставин, спричинено страждання. Можливий розмір (грошовий еквівалент) компенсації за завдані страждання ОСОБА_3 становить 202,5 МЗП, розмір якої приймається рівному розмірі мінімальної заробітної плати на Україні, прийнятий на момент винесення судового рішення. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року становить 6 000 грн на місяць. Позивачу також спричинена матеріальна шкода (витрати на поховання) в розмірі 50000 грн.
З урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути з: ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 10 000 грн, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; ТОВ «АГРОТЕК» матеріальну шкоду в розмірі 50 000 грн, моральну шкоду в розмірі 1205 000 грн.
ОСОБА_4 , уточнивши позовні вимоги в остаточній редакції, звернулась до суду з позовом, який мотивований тим, що 14 червня 2015 року приблизно о 02 годині 00 хвилин у темний час доби, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «АГРОТЕК» здійснював рух по проїжджій частині вул. Набережна Заводська, що у м. Дніпрі зі сторони Старого мосту в напрямку Кайдацького мосту. В процесі руху водій автомобіля «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи злочинну самовпевненість, розуміючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, рухався з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто більше ніж 60 км\год, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоду, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну полосу для руху транспорту, де скоїв зіткнення з технічно справними автомобілями «Toyota Camry», р\н НОМЕР_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_5 та «Dacia Logan», р\н НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 , які рухались по вул. Набережній Заводській, зі сторони Кайдацького мосту в напрямку Старого мосту, в м. Дніпро. Згідно з висновком експерта № 70/37-231 від 08 липня 2015 року Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на дату складання експертизи становить 355 514,52 грн. Вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_4 пошкодженням належного їй автомобіля «Toyota Camry», р\н НОМЕР_3 , становить 355 514,52 грн. Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач втратила рідну тітку ОСОБА_2 , з урахуванням тісних родинних зв`язків їх сімей до теперішнього часу її смерть спричиняє їй великі моральні страждання. Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи № 1476/17-23, 329/330/18-23 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29 березня 2018 року ситуація, що досліджена за кримінальним провадженням № 12015040000000587 від 14 червня 2015 року для потерпілої ОСОБА_4 є психотравмуючою за сукупністю всіх обставин, спричинено страждання. Можливий розмір (грошовий еквівалент) компенсації за завдані страждання ОСОБА_4 становить 28,1 МЗП, розмір якої приймається рівному розмірі мінімальної заробітної плати на Україні, прийнятий на момент винесення судового рішення. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року складає 6 000 грн на місяць.
З урахуванням уточнення позовних вимог, просила стягнути з: ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 10 000 грн, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; ТОВ «АГРОТЕК» матеріальну шкоду в розмірі 345 514,52 грн, моральну шкоду в розмірі 158 600 грн.
ОСОБА_5 , уточнивши позовні вимоги в остаточній редакції, звернувся до суду з позовом, який мотивований тим, що 14 червня 2015 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, у темний час доби, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «Агротек», рухався по проїжджій частині вул. Набережна Заводська, зі сторони Старого мосту в напрямку Кайдацького мосту, в м. Дніпро. Під час руху, ОСОБА_6 в районі електроопори № 243 по вул. Набережна Заводська, в м. Дніпропетровську, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи злочинну самовпевненість, розуміючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, рухався з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто більше ніж 60 км\год, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоду, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну полосу для руху транспорту, де скоїв зіткнення з технічно справними автомобілями «Toyota Camry», р\н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 та «Dacia Logan», р\н НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 , які рухались по вул. Набережній Заводській, зі сторони Кайдацького мосту в напрямку Старого мосту, в м. Дніпропетровську, у зустрічному йому напрямку по своїй смузі для руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в лівій пара орбітальній області, підшкірної гематоми спинки носу, саден на підборідді та передній поверхні шиї в середній третині, закритої тупої травми грудної клітини з посттравматичною інфільтрацією нижньої частки правої легені, закритої тупої травми черева з розривом правої частки печінки, розривом селезінки в середній третині у воріт та розривом судинної ніжки селезінки з гематомою навколо, гематоми в області кореня брижі тонкої кришки з розривом очеревини, крововиливів в стінку поперечно-ободової кишки; позачеревною гематомою по лівому фланку та області тазу з явищами внутрішньо-черевної кровотечі (1300 мл крові зі згортками в черевній порожнині), закритого перелому лівої лонної кістки з задовільним стоянням уламків, закритого перелому правої плечової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому верхньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням уламків та вивихом голівки променевої кістки, закритих переломів лівої стегнової кістки у верхній та нижній третині зі зміщенням уламків та забійною раною в області лівого колінного суглобу, відкритих переломів в середній третині правої малогомілкової кістки та в нижній третині правої великогомілкової кістки з забійною раною в нижній третині правої гомілки, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Після вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 тривалий час лікувався, був неодноразово прооперований, на значний період часу втратив працездатність, у зв`язку з чим його 01 грудня 2015 року визнано інвалідом 1-ої групи, 06 грудня 2016 року 1-у групу інвалідності змінено на 2-гу, яка неодноразово пролонгувалась до 01 листопада 2019 року. З 01 листопада 2019 року ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи. Після травмування у ОСОБА_5 виникли моральні переживання, пов`язані зі змінами у стані здоров`я, тривалим подальшим лікуванням, втратою працездатності та істотними змінами у способі життя, що є прямим причинним наслідком вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи № 1474/17-23, 323/324/18-23 від 29 березня 2018 року ситуація, що досліджена за кримінальним провадженням № 12015040000000587 від 14 червня 2015 року для ОСОБА_5 є психотравмуючою. Можливий розмір (грошовий еквівалент) компенсації за завдані страждання ОСОБА_5 становить 540 МЗП, розмір якої приймається рівному розміру мінімальної заробітної плати на Україні, прийнятий на момент винесення судового рішення.
З урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути з: ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; ТОВ «АГРОТЕК» моральну шкоду в розмірі 3230 000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; стягнуто з ТОВ «АГРОТЕК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 700 000 грн. В іншій частині вимог позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 накористь ОСОБА_2 моральнушкоду врозмірі 10000грн; стягнуто з ТОВ «АГРОТЕК» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 300000 грн. В іншій частині вимог позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; стягнуто з ТОВ «АГРОТЕК» накористь ОСОБА_3 моральнушкоду врозмірі 600000грн. В іншій частині вимог позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 накористь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; стягнуто з ТОВ «АГРОТЕК» накористь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 345 514,52 грн, моральну шкоду в розмірі 50000 грн. В іншій частині вимог позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; стягнуто з ТОВ «АГРОТЕК» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 700 000 грн. В іншій частині вимог позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги, зокрема зазначено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 не відносяться до осіб, яким у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1168 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди.
Вказаними позивачами не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність у них каліцтва внаслідок ДТП, в подальшому отримання групи інвалідності, не надано відповідного висновку МСЕК з визначенням відсотка втрати працездатності, тому на думку скаржника, взагалі відсутні підстави визначені п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, що надає право стверджувати, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до зазначеної статті.
Крім того, зазначені позивачі не довели факт проживання з загиблою ОСОБА_10 , що підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь-яких доказів, а також самими позовними вимогами де вони зазначають свої адреси проживання та реєстрації, які не співпадають з адресою загиблої ОСОБА_2 .
Зазначене свідчить про невірне застосування судом першої інстанції п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, а також не застосування до позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 вимог ч. 2 ст. 1168 ЦК України, згідно з якою, зазначені позивачі не мали права на відшкодування моральної шкоди.
Звернуто увагу апеляційного суду, що під час проведення судово-психологічних експертиз розрахунки моральної шкоди проведені на підставі методики професора ОСОБА_12 , використання якої згідно інформації Реєстру методик проведення судових експертиз припинено.
Щодо рекомендацій встановлення розміру компенсації моральної шкоди, висновки психолога носять імовірний характер і рекомендаційний характер по визначенню можливого розміру компенсації моральної шкоди судом.Жодних інших доказів, які б підтверджували ступінь таких моральних страждань позивачів та зміну звичайного способу життя, суду надано не було.
Тому, вважає, що позивачами не доведено обґрунтованість та законність їх вимог, а суд першої інстанції зробив висновок на підставі припущень та за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів підтверджуючих законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу представника ТОВ «АГРОТЕК» адвоката Васіної Д.Є. з посиланням на практику Верховного Суду мотивований незаконністю та помилковістю застосування судом першої інстанції ч.4 ст.1187 ЦК України. Крім того,зауважила на важливу обставину,на яку суд апеляційної інстанції, який розглядав апеляційну скаргу ТОВ «АГРОТЕК», постанова Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у справі № 205/3766/20, не прийняв до уваги і на якій фактично збудував свою мотивувальну частину постанови,а саме обставини встановлені у вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 31 жовтня 2019 року . Зокрема ,та обставина,що ключі від автомобіля були передані ОСОБА_6 ОСОБА_13 ТОВ « АГРОТЕК» не доведено,що обвинувачений незаконно заволодів належним йому транспортним засобом,заволодіння транспортним засобом сприяла недбалість ТОВ «АГРОТЕК». Проте,по-перше, зазначена обставина, в силу ч.6 ст.82 ЦПК України є обов`язковим для суду,що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду,лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою. Тобто,зазначена норма обмежує коло питань,які можуть бути прийняті судом,що розглядає справу до уваги,всі інші описані в мотивувальній частині вироку обставини не мають жодного преюдиційного значення для розгляду даної справи. По-друге, вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2020 року скасовано в частині вирішення цивільних позовів з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства .Отже ,з огляду на те,що ч.6 ст.82 ЦПК України містить чітке обмеження можливості застосування висновків (лише в питанні, чи мала місце дії/бездіяльність особи стосовно якої ухвалено вирок та чи вчинені вони саме цією особою ),інші обставини справи підлягають доказуванню в порядку передбаченому ст.81 ЦПК України . Взагалі вирок суду від 31 жовтня 2019 року набрав законної сили лише в частині притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення .В частині ж, що стосується цивільних позові вирок був скасований,а отже не вступив в законную силу ,що суперечить вимогам ч.6 ст.82 ЦПК України.Таким чином,обставини встановлені судом у зазначеному вироку, в частині обґрунтування цивільних позовів до ТОВ «АГРОТЕК» ,безпідставно та незаконно були прийняті судом апеляційної інстанції до уваги під час ухвалення постанови від 08 листопада 2022 року, адже жодного преюдиційного значення для доказування недбалості ТОВ «АГРОТЕК» не мало в силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України. Жодним із судів ,які розглядали кримінальну, потім цивільну справу не встановлено ,ані хто такий ОСОБА_13 ,також не встановлено зв`язку між товариством та ОСОБА_13 ,адже останній не є і ніколи не був співробітником ТОВ «АГРОТЕК». Зазначене, свідчить про те,що висновки з цього питання зроблені на припущеннях,з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, що призвело до невірного вирішення спору в частині позовних вимог до ТОВ «АГРОТЕК». Натомість рішення Красногвардійського районного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 204/4258/20, яке 10 листопада 2020 року набрало законної сили у відповідності до п.5 ст.82 ЦПК України, а отже ,обставини встановлені в ньому не доказуються у розгляді даної справи і є належним доказом в розумінні ст.77 ЦПК України. Вищенаведене обґрунтування наведене лише з тією метою,щоб уникнути під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 тих самих помилок ,які були допущені під час розгляду апеляційної скарги ТОВ «АГРОТЕК» .
Також,суд першої інстанції з необґрунтованих в мотивувальній частині оскаржуваного рішення обставин, чомусь вирішив ,що розумним і справедливим грошовим відшкодуванням позивачам : ОСОБА_1 моральної шкоди з ТОВ «АГРОТЕК» буде 700 000 грн.; ОСОБА_2 300000 грн; ОСОБА_3 600000 грн; ОСОБА_4 50000 грн; ОСОБА_5 700000 грн . При цьому судом не наведено належних та достатніх підстав для прийняття рішення про задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди позивачам,не наведено також і правової підстави для виникнення спільного обов`язку відповідачів в частині відшкодування моральної шкоди,так і обґрунтування визначення відповідних часток такого відшкодування. В рішенні суду відсутнє зазначення правових підстав щодо стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 лише з одного відповідача ТОВ «АГРОТЕК»,що суперечить ч.4 ст.1187 ЦК України. На відсутність підстав застосування ст.1167 ЦК України до спірних правовідносин в частині вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ТОВ «АГРОТЕК», було неодноразово наголошено під час розгляду даного спору та в матеріалах справи відсутні докази,які б обґрунтовували та доводили законність заявлених вимог. Також, в матеріалах справи відсутні висновки судово-медичних експертиз відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,на які посилається суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові. Зазначені позивачі ,відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України,не є суб`єктами права на відшкодування заявленої ними моральної шкоди з ТОВ «АГРОТЕК» ,та не мають визначених п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України підстав для відшкодування їм моральної шкоди, Вважає вимоги апеляційної скарги ОСОБА_6 обґрунтованими ,а оскаржуване рішення суду першої інстанції від 12 липня 2022 року таким,що ухвалено з порушенням норм матеріального та невірним застосуванням норм процесуального права . Просила задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_6 у повному обсязі.
Від інших учасників судового розгляду відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 адвокат Чорнуха О.С. підтримав доводи апеляційної скарги. Представник ТОВ «АГРОТЕК» адвокат Васіна Д.Є. підтримала доводи відзиву та просила задовольнити вимоги скарги ОСОБА_6 про скасування рішення суду в повному обсязі.
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Келембет І.М.у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала надані письмові пояснення ,зокрема із зазначенням про те,що 08 листопада 2022 року постановою Дніпровського апеляційного суду по цивільній справі № 205/3766/20 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «АГРОТЕК» залишено без задоволення ,рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 липня 2022 року по цивільній справі № 205/3766/20 залишено без змін. Вважала ,що апеляційна скарга ОСОБА_6 на рішення суду від 12 липня 2022 року по цивільній справі № 205/3766/20 не підлягає задоволенню.
Представник позивача ОСОБА_5 адвокат Лагунов П.В. просив апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення,рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, щовідповідач ОСОБА_6 14 червня 2015 року близько 02 години, у темний час доби, керуючи технічно справним автомобілем «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , належить відповідачу ТОВ «АГРОТЕК», рухався по проїжджій частині вул.Набережна Заводська зі сторони старого мосту в напрямку Кайдацького мосту в м.Дніпро.
Під час руху ОСОБА_6 , грубо порушуючи п.п.1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.1, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, які свідчать:- п.1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»; п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальні збитки»; п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний»: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»; 12.9 «Водієві забороняється»:б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил, в районі електроопори № 243 по вул.Набережна Заводська в м.Дніпропетровську, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи злочинну самовпевненість, розуміючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, рухався з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто більше ніж 60 км\год, не маючи жодних перешкод технічного і фізичногохарактеру для безпечного руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу для руху транспорту, де скоїв зіткнення з технічно справними автомобілями «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_5 , та «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 , які рухались по вул.Набережній Заводській зі сторони Кайдацького мосту в напрямку старого мосту в м.Дніпропетровську, у зустрічному йому напрямку по своїй смузі для руху.
Автомобіль «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ТОВ «АГРОТЕК» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 .
Згідно з висновком експерта № 2995е від 26 червня 2015 року, складеного завідувачем відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми голови та кінцівок, черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню, субарахноідального крововиливу, перелому латеральної стінки основної пазухи праворуч (основи черепу), перелому передньої стінки лобної пазухи праворуч, гемосинусу правої половини основної та лобної пазухи, забійно-рубленої рани від середньої третини правої надбрівної дуги з переходом на волосисту частину голови, підавронетичної гематоми в лобній області ліворуч з садном на її тлі, синців в обох пара орбітальних областях, рваної рани по долонній поверхні лівої кісті, закритого трьохлодижкового перелому лівого гомілковостопного суглобу з задовільним стоянням уламків з гематомою лівої гомілки, численних синців на задній поверхні обох передпліч від верхньої до нижньої третини, на передній поверхні правої гомілки від верхньої до нижньої третини та на обох колінних суглобах, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.
Відповідно до висновку експерта № 3092е від 02 липня 2015 року, складеного завідувачем відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого багатоуламкового перелому нижньої щелепи ліворуч, забійно-рубленої рани на підборідді ліворуч з переходом на червону кайму нижньої губи ліворуч та підщелепну область ліворуч, забію передньої черевної стінки крововиливом в м`які тканини черева, садна на внутрішній правого колінного суглобу та численних синців на передній, внутрішній та зовнішній поверхні обох нижніх кінцівок (стегнах, колінних суглобах та гомілках), які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я понад 3 тижні.
Згідно з актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1319 від 15 червня 2015 року та висновком експерта № 1319/288-Е від 16 червня 2015 року, складеними КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла (садна в лобній ділянці, на задньо-зовнішній поверхні лівого плеча, у верхній третині, на спинці носа у верхній половині, в проекції тіла нижньої щелепи ліворуч по нижньому краю, на предньо-внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині у кількості не менше 3-х, на передній поверхні у верхній третині правої гомілки, на передній поверхні в проекції лівого колінного суглобу у кількості не менше 3-х, на передній поверхні лівої гомілки у верхній третині, забиті рани в лобній ділянці, правого стегна у нижній третині; крововиливи під м`якими мозковими оболонками на базальній поверхні обох лобних часток та на зовнішній поверхні правої потиличної частки; кишеньоподібне відшарування підшкірно-жирової клітковини від підлеглих м`яких тканин праворуч на зовнішній поверхні у верхній третині гомілки та ліворуч на передньо-зовнішній поверхні у верхній в середній третинах гомілки; кров у порожнині лівого колінного суглоба; поперечний перелом хребта на рівні між 6 та 7-м шийними хребцями з розривом спинного мозку; поперечні та косо-поперечні переломи ребер по біляхребтовим лініям без ушкодження пристінкової плеври - праворуч 5,8, ліворуч 1,2,5,8-10; розриви капсули селезінки, крововиливи в прискроневій ділянці легень та у товщі поза черевної клітковини), від яких настала її смерть.
Згідно з висновком експерта № 2985е від 26 червня 2015 року, складеного завідувачем відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в лівій пара орбітальній області, підшкірної гематоми спинки носу, саден на підборідді та передній поверхні шиї в середній третині, закритої тупої травми грудної клітини з посттравматичною інфільтрацією нижньої частки правої легені, закритої тупої травми черева з розривом правої частки печінки, розривом селезінки в середній третині у воріт та розривом судинної ніжки селезінки з гематомою навколо, гематоми в області кореня брижі тонкої кришки з розривом очеревини, крововиливів в стінку поперечно-ободової кишки; позачеревною гематомою по лівому фланку та області тазу з явищами внутрішньо-черевної кровотечі (1300 мл крові зі згортками в черевній порожнині), закритого перелому лівої лонної кістки з задовільним стоянням уламків, закритого перелому правої плечової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому верхньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням уламків та вивихом голівки променевої кістки, закритих переломів лівої стегнової кістки у верхній та нижній третині зі зміщенням уламків та забійною раною в області лівого колінного суглобу, відкритих переломів в середній третині правої малогомілкової кістки та в нижній третині правої великогомілкової кістки з забійною раною в нижній третині правої гомілки, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Згідно з висновком експерта № 70/37-231 від 08 липня 2015 року, складеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, ринкова вартість автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на дату експертизи складає 355 514,52 грн. Вартість матеріального збитку (шкоди), завданої пошкодженням автомобілю «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , при ДТП на дату експертизи, становить 355 514,52 грн.
Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки. На підставі ст.1 п.«В» Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_6 від відбування призначеного основного та додаткового покарання звільнено. Цивільні позови ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ТОВ «АГРОТЕК» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ТОВ «АГРОТЕК» в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь: ОСОБА_3 800 000 грн.; ОСОБА_2 800 000 грн.; ОСОБА_1 2 000 000 грн.; ОСОБА_7 100 000 грн.; ОСОБА_5 1 500 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 та ТОВ «АГРОТЕК» про відшкодування майнової шкоди задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ТОВ «АГРОТЕК» в рахунок відшкодування майнової шкоди на користь ОСОБА_7 355 514 грн.52 коп. У задоволенні цивільного позову ТОВ «АГРОТЕК» до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди відмовлено. У задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та ТОВ «АГРОТЕК» про відшкодування майнової шкоди відмовлено.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2020 року вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 31 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, скасовано в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ТОВ «АГРОТЕК» про відшкодування моральної шкоди та позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 та ТОВ «АГРОТЕК» про відшкодування майнової шкоди і призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок суду залишено без змін.
В силу ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2016 року у позовних вимогах ОСОБА_6 до ТОВ «АГРОТЕК» про визнання недійсним договору оперативної оренди транспортного засобу відмовлено. Встановлено, що в даному разі договір №1006 оперативної оренди транспортного засобу, укладеного між сторонами 10 червня 2015 року, є нікчемним правочином, юридичних наслідків для сторін не має. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2016 року заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2016 року залишено без змін.
Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 19 серпня 2020 року позов ТОВ «АГРОТЕК» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «АГРОТЕК» матеріальну шкоду в розмірі 1 370 949 грн.18 коп. У рішенні зазначено, що відповідач у судовому засіданні визнав факт неправомірного заволодіння транспортним засобом, без згоди власника ТОВ «АГРОТЕК», та завдання шкоди діяльністю щодо його використання.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_6 керував транспортним засобом «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,без належного правового оформлення,відтак вказаний транспортний засіб не вибув із володіння його власника ТОВ «АГРОТЕК» та знаходився у сфері його фактичного господарського впливу. Власник автомобіля є зобов`язальною особою та несе відповідальність перед потерпілими за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду у випадку ,передбаченому ст.1187 ЦК України. Транспортний засіб марки «Porshe 911», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибув із володіння його безпосереднього власника ТОВ «АГРОТЕК» на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка стала можливою внаслідок неналежного контролю за зберіганням та використанням вказаного транспортного засобу його власником, в результаті чого ОСОБА_6 заволодів автомобілем та спричинив на ньому ДТП, а тому обов`язок по відшкодуванню завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, повинен покладатися на власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки та винуватця ДТП спільно.
Вирішуючи вимоги в частині відшкодування матеріального збитку, спричиненого ОСОБА_4 , як власниці пошкодженого у ДТП автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , суд першої інстанції виходив з доведеності цих позовних вимог. Зазначаючи, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» моральної шкоди в розмірі 700 000 грн; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» моральної шкоди в розмірі 300 000 грн; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» моральної шкоди в розмірі 600 000 грн.; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» матеріальної шкоди в розмірі 345 514,52 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» моральної шкоди в розмірі 700 000 грн.
Отже, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається,що суд надав належну оцінку зібраним у справі доказам,достатньо повно встановив обставини,які мають значення для правильного вирішення справи .
Висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на нормах законодавства.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду за ст.1166 ЦК України визначають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За положеннями статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суди повинні мати на увазі, що відповідно до чинного законодавства, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених чинним цивільним законодавством.
Відповідно до зазначеної вище постанови, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
За загальним правилом, установленим ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч.ч.1-4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст.89 ЦПК України).
Для деліктних відносин є характерним застосування презумпції вини заподіювача шкоди, проте усі інші умови застосування такого виду цивільно-правової відповідальності підлягають доведенню у повному обсязі позивачем.
Аналогічні правові висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) (пункт 81 зазначеної постанови): «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний ( постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18)».
Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я,у душевних стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,членів її сім`ї чи близьких родичів,у душевних стражданнях ,яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інше.Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
У справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року Європейський суд зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків та обставин справи.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення (ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована 17.07.1997р.). Достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є визнаний судом факт порушення права (справедлива сатисфакція потерпілій стороні, справи «Савула проти України», № 12868/05, рішення від 10.12.2009р.; «Войтенко проти України», № 18966/02, рішення від 29.06.2004р.)
Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Доводи апеляційної скарги про невірне застосування судом першої інстанції п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України ,а також не застосування до позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 вимог ч.2 ст.1168 ЦК України,згідно якої зазначені позивачі не мали права на відшкодування моральної шкоди ,відхиляються судом апеляційної інстанції у зв`язку з особистим тлумаченням скаржником вказаних норм.
Так, з досліджених матеріалів справи вбачається ,що ОСОБА_1 , як пасажирка автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , зазнала тілесних ушкоджень у вигляді: сумісної тупої травми голови та кінцівок, черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню, субарахноідального крововиливу, перелому латеральної стінки основної пазухи праворуч (основи черепу),перелому передньої стінки лобної пазухи праворуч, гемосинусу правої половини основної та лобної пазухи, забійно-рубленої рани від середньої третини правої надбрівної дуги з переходом на волосисту частину голови, підавронетичної гематоми в лобній області ліворуч з садном на її тлі, синців в обох пара орбітальних областях, рваної рани по долонній поверхні лівої кісті, закритого трьохлодижкового перелому лівого гомілковостопного суглобу з задовільним стоянням уламків з гематомою лівої гомілки, численних синців на задній поверхні обох передпліч від верхньої до нижньої третини, на передній поверхні правої гомілки від верхньої до нижньої третини та на обох колінних суглобах, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.
Позивач ОСОБА_2 пасажирка автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , зазнала тілесні ушкодження у вигляді: мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого уламкового перелому нижньої щелепи ліворуч, забійно-рубленої рани на підборідді ліворуч з переходом на червону кайму нижньої губи ліворуч та підщелепну область ліворуч, забію передньої черевної стінки крововиливом в м`які тканини черепа, садна на внутрішній та зовнішній поверхні обох нижніх кінцівок (стегнах, колінних суглобах та гомілках), які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я понад 3 тижні.
У позивача ОСОБА_4 був фізично знищений належний їй на праві власності автомобіль «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , крім того, в результаті ДТП вона втратила рідну тітку ОСОБА_10 .
Позивач ОСОБА_3 внаслідок ДТП втратив свою матір ОСОБА_10 , якій були спричинені тілесні ушкодження від яких настала її смерть.
Позивач ОСОБА_5 внаслідок ДТП зазнав тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в лівій пара орбітальній області, підшкірної гематоми спинки носу, саден на підборідді та передній поверхні шиї в середній третині, закритої тупої травми грудної клітини з посттравматичною інфільтрацією нижньої частки правої легені, закритої тупої травми черева з розривом правої частки печінки, розривом селезінки в середній третині у воріт та розривом судинної ніжки селезінки з гематомою навколо, гематоми в області кореня брижі тонкої кришки з розривом очеревини, крововиливів в стінку поперечно-ободової кишки; позачеревною гематомою по лівому фланку та області тазу з явищами внутрішньо-черевної кровотечі (1300 мл крові зі згортками в черевній порожнині), закритого перелому лівої лонної кістки з задовільним стоянням уламків, закритого перелому правої плечової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому верхньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням уламків та вивихом голівки променевої кістки, закритих переломів лівої стегнової кістки у верхній та нижній третині зі зміщенням уламків та забійною раною в області лівого колінного суглобу, відкритих переломів в середній третині правої малогомілкової кістки та в нижній третині правої великогомілкової кістки з забійною раною в нижній третині правої гомілки, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння. З 01 листопада 2019 року він є інвалідом 3 групи.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив із засад розумності та справедливості, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивачів - ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які отримали травми та ушкодження, що за своїм характером відносяться до категорії тяжких, як небезпечні для життя в момент заподіяння. ОСОБА_2 , яка отримала травми та ушкодження, що за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я понад 3 тижні. ОСОБА_3 , який втратив у вказаній ДТП матір та ОСОБА_4 , автомобіль якої було фізично знищено у ДТП.
Визначаючи розмір моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), з урахуванням обставин та в межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог та наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» моральної шкоди в розмірі 700 000 грн; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» моральної шкоди в розмірі 300 000 грн; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» моральної шкоди в розмірі 600 000 грн.; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., з ТОВ «АГРОТЕК» моральної шкоди в розмірі 700 000 грн.
Доводи скаржника про те,що судом першої інстанції при частковому задоволенні моральної шкоди не враховано відсутність у позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , висновків МСЕК з визначенням відсотка втрати працездатності не є слушними,та відхиляються судом апеляційної інстанції . Докази, які були досліджені судом першої інстанції зазначені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення,крім того,суд також посилався на письмові докази,що містяться у матеріалах кримінального провадження № 12015040000000587.
Ст. 263 ЦПК Українимістить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, аст. 264 ЦПК України- питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції у цій справі вимогам ст.ст. 263-264 ЦПК України відповідає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Ніяких нових обставин, які б давалипідстави для проведення апеляційним судом переоцінки доказів, зроблених судом першої інстанції,доводи апеляційної скарги не містять.
Аргументи відзиву на апеляційну скаргу представника ТОВ «АГРОТЕК» є неприйнятними та відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки фактично містять доводи не погодження з висновками суду апеляційної інстанції,викладеними у постанові Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року , за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «АГРОТЕК»,яка залишенабез задоволення,арішення Ленінськогорайонного судум.Дніпропетровська від12липня 2022року поцивільній справі№ 205/3766/20залишено беззмін.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
На підставі ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то розподіл судових витрат,відповідно до вимог статей141,382 ЦПК України,не проводиться.
Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Рішення Ленінськогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 12липня 2022року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складений 30 березня 2023 року .
Судді:
