Єдиний державний реєстр судових рішень
БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/973/20
Провадження № 1-кс/730/3/2023
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" березня 2023 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни заявуобвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Борзнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_6 у межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297; ч. 3 ст. 297 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся із заявою про відвід судді Борзнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_6 у межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297; ч. 3 ст. 297 КК України через наявність у нього обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, оскільки в судовому засіданні, у порушення вимог 357 КПК, суд не задовольнив клопотання обвинуваченого щодо дослідження речових доказів у справі у повному обсязі. Натомість, суд задовольнив клопотання прокурора про не дослідження речових доказів безпосередньо в судовому засіданні, а обмежитися лише оголошенням протоколу огляду речових доказів. Зазначеним, суддя ОСОБА_6 проявила упередженість до обвинуваченого, порушила принципи змагальності та рівності. Звертає увагу, що в обвинувальному акті зазначені одні речові докази, а при безпосередньому дослідженні їх судом під час минулого судового розгляду виявилося, що вони зовсім інші. Саме тому він просив суд дослідити речові докази в судовому засіданні знову, проте суд цього робити не захотів.
В судовому засіданні захисник підтримав заявлений відвід, надав пояснення, аналогічні поясненням обвинуваченого.
Прокурор заперечив проти задоволення відводу, зазначив, що незгода з процесуальними рішеннями суду не може бути підставою для відводу.
У судове засідання суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_6 , будучи повідомленою про цей судовий розгляд, згідно вимогст. 135 КПК України, не прибула.
Розглянувши заяву про відвід, заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали, необхідні для розгляду питання про відвід, суд дійшов такого висновку.
За змістом положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини визначає, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», а й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення в справах «Занд проти Австрії», «Олександр Волков проти України», «Посохов проти Росії» та ін.).
Відповідно до ч. 1ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу.
Згідно положеньст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 75 КПК Українивизначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді, присяжного в кримінальному провадженні, передбачені ст.75 КПК України, перелік яких є вичерпним.Зокрема, п.4 ч.1 ст.75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст.6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України",заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Тобто, наведене указує на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
У цій ситуації, із предмета та меж судового розгляду провадження, у якому заявлено відвід, у ракурсі змісту заяви про відвід, не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді ОСОБА_6 щодо учасників провадження або обставин цієї справи, чи її необ`єктивність при її розгляді.
Не встановлено і інших підстав, передбачених статтями75,76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність її відводу. Як і інформації, яка б указувала на те, що суддя ОСОБА_6 не є безсторонньою, адже особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, як наслідок побоювання заявника що суддя є небезстороннім не можна вважати об`єктивно обґрунтованими.
При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні чи постановленими ним процесуальними рішеннями, в тому числі організаційного характеру, не є підставою його відводу.
У справі № 826/14033/17 в ухвалі від 03.07.2019 ВС сформував позицію про те, щонезгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У даному випадку, процесуальні рішення суду, можуть бути предметом перевірки суду апеляційної чи касаційної інстанцій.
У ході цього розгляду також не установлено з боку судді ОСОБА_6 умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості.
Як наслідок, суддя проаналізувавши матеріали судового провадження у порядкуст.94 КПК України, не убачає передумов для відводу судді з підстав, наведених у заяві заявника, у порядку ст.75 указаного Кодексу.
Керуючись ст.ст.1-29,75,76,80,81,369-372,376 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні заявиобвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Борзнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_6 у межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297; ч. 3 ст. 297 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст рішення оголошено 23.03.2023 року.
Суддя ОСОБА_1
