УХВАЛА
22 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/18214/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника Генерального прокурора
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021
(головуючий - Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Алданова С.О.)
у справі №910/18214/19 Господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_1
до 1) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 2) Міністерства фінансів України, 3) Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб".
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) Національного банку України, 2) Кабінету Міністрів України
про визнання договорів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
05.12.2022 Заступник Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі №910/18214/19 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника Генерального прокурора, Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Предметом оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду, яка прийнята 11.10.2021, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, з урахуванням положень ч. 4 ст. 116 ГПК України, є 01.11.2021.
Із касаційною скаргою Заступник Генерального прокурора звернувся 05.12.2022, про що свідчать відомості УДППЗ "Укрпошта" на конверті в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого ст. 288 ГПК України, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що органи прокуратури участі в розгляді вказаної справи не брали, про постановлення судом оспорюваного судового рішення Офісу Генерального прокурора стало відомо 15.11.2022 з отриманого від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" звернення.
Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 11.10.2021 у справі № 910/18214/19 та оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.10.2021. Інформацію з вищезазначеного реєстру слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень".
Водночас скаржником не наведено переконливих аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися із касаційною скаргою раніше, ніж 05.12.2022. Саме лише посилання на те, що прокурору стало відомо про розгляд справи №910/18214/19 та оскаржуване судове рішення лише 15.11.2022 після отримання звернення Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження не є, а його поновлення за таких підстав свідчили б про порушення принципу правової визначеності.
Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.
Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
При цьому якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
При цьому право прокурора на подання касаційної скарги, передбачене ст. 53 ГПК України, не надає йому можливості оскарження судового рішення поза межами строку на таке оскарження виключно виходячи зі статусу прокуратури.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження визнаються судом неповажними, оскільки скаржник не надав суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Заступника Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі №910/18214/19 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст. 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом поданням до Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1.Визнати неповажними підстави, наведені Заступником Генерального прокурора, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
2.Касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі №910/18214/19 залишити без руху.
3.Встановити Заступнику Генерального прокурора строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
О.М. Баранець
