ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року Справа № 160/12455/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні періодів роботи позивача та проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладені в листі начальника відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №10259-5189/П-01/8-0400/22 від 07.04.2022 року, листі заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №1946-1721/П-02/8-0900/22 від 27.05.2022 року, листі заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №2361-2203/П-02/8-0900/22 від 28.06.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, який надає право на проведення перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, періоди позивача роботи:

Шахта «Річна» в/о «Торезантрацит»:

з 09.03.1994 року учнем гірноробочого підземного 1-го розряду;

- з 16.03.1994 року по 20.04.1994 рік - навчання в УКК в/о «Торезантраціт» з відривом від виробництва;

- з 21.04.1994 року по 30.06.1994 рік - гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем під землею;

Шахта 3-Біс ДХК «Торезнтрацит»:

- з 15.02.1995 року по 03.08.1997 року - підземним гірноробочим 3-го розряду, підземним гірноробочим очисного забою 5-го розряду;

- з 08.04.1998 року по 10.10.1998 року - підземним гірноробочим 5-го розряду, підземним гірноробочим очисного забою 5-го розряду;

ОП шахта «Прогрес» ДП ДХК «Торезантрацит»:

- з 15.08.2007 року по 20.10.2014 рік - підземним гірноробочим очисного забою 4 та 5-го розрядів з повним робочим днем під землею,

та провести відповідний перерахунок пенсії позивача за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення із заявою про проведення перерахунку пенсії з 28 квітня 2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести відповідний перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 3-ї групи, внаслідок трудового каліцтва, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року із застосуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з дня його звернення за перерахунком призначеної пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, тобто, 28 квітня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 05.01.2021 року йому призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок нещасного випадку на виробництві, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 11.02.2022 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У відповідь на це звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направило позивачу лист, в якому було зазначено про виконання рішення суду у справі №1608/7474/21 та повідомлено, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не враховано періоди роботи, вказані у пільгових довідках від 09.07.2015 р. №34-02-76 ВП «Управління допоміжного виробництва ДП «Торезантрацит» та від 26.04.2016 р. №06-01-939 ВП «Шахта Прогрес» ДП «Торезантрацит», оскільки ці довідки видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, а тому не підлягають виконанню. У подальшому позивач звернувся до відповідача-2 із заявами про проведення перерахунку пенсії, однак пенсійний орган повідомив позивача, що згідно даних реєстру застрахованих осіб він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та повідомив, що зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу позивача можливе лише за наявності уточнюючих довідок. ОСОБА_1 вважає дії відповідачів протиправними та такими, що порушують його права на отримання пенсії в належному розмірі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

09.09.2022 року до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що з 05.01.2021 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності від трудового каліцтва відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач-1 зазначив, що для підтвердження пільгового стажу за спірні періоди роботи позивачем були надані довідки від 09.07.2015 р. №34-02-76 та від 26.04.2016 р. №06-01-939, які були видані ВП «Управління допоміжного виробництва ДП «Торезантрацит» та ВП «Шахта Прогрес» ДП «Торезантрацит», однак вказані підприємства розташовані на непідконтрольних українській владі територіях, у зв`язку з чим вважаються недійсними. З огляду на викладене, пенсійний орган вважає, що підстави для зарахування позивачу спірних періодів роботи до пільгового стажу відсутні.

13.09.2022 року до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відзив на позов, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Власну позицію пенсійний орган мотивує тим, що позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. У відповідях на звернення позивача пенсійний орган роз`яснив що врахування до пільгового стажу спірних періодів роботи ОСОБА_1 можливе лише за наявності уточнюючих довідок. При цьому, ті довідки, які були надані позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, видані підприємствами, розташованими на непідконтрольних українській владі територіях є недійсними й не створюють правових наслідків, а відтак не підлягають виконанню. Також відповідач-2 наголосив, що ОСОБА_1 звертався до нього із заявами, викладеними у формі звернень, на які пенсійним органом було надано відповіді, а саме: листи від 27.05.2022 р. №1946-1721/П-02/8-0900/22 і від 28.06.2022 р. №2361-2203/П-02/8-0900/22. Відповідач-2 наголосив, що ці листи є відповідями на звернення, носять інформаційний характер та не є рішеннями про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивача. Враховуючи наведене, відповідач-2 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки №1248000669 від 17.11.2014 року.

У відповідності до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 був працевлаштований:

- на підприємстві шахта «Річна» в/о «Торезантрацит» у період з 17.06.1992 р. по 30.06.1994 р.;

- на підприємстві шахта 3-Біс ДХК «Торезнтрацит»: у період з 15.02.1995 р. по 03.08.1997 р. та у період з 08.04.1998 р. по 10.10.1998 р.;

- на підприємстві ДВАТ шахта «Прогрес» ДП ДХК «Торезантрацит»: у період з 07.06.1999 р. по 09.09.2002 р. та у період з 15.08.2007 р. по 20.10.2014 р.;

- на підприємстві Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» у період з 09.06.2003 р. по 30.01.2007 р.;

- на підприємстві ШУ «Першотравенське» ДТЕК «Павлоградвугілля» у період з 01.12.2014 р. по 02.06.2017 р.;

- на підприємстві Філія «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтарського обладнання» ПРаТ ДТЕК «Павлоградвугілля» у період з 12.06.2017 р. по 03.12.2019 р.;

18.01.2021 року комісією МСЕК позивачу було встановлено 60 % втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності.

02.03.2021 р. позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №25 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності.

05.01.2021 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок нещасного випадку на виробництві, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 року у справі №160/7474/21 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), оформлене листом від 24.03.2021 №0400-010309-8/41769, про відмову в проведенні перерахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності, згідно заяви від 22.03.2021 року №555.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 02.03.2021 року про призначення пенсії по інвалідності з врахуванням заяви про перерахунок пенсії по інвалідності від 22.03.2021 року, з урахуванням висновків суду.

Вказане вище рішення суду набрало законної сили 28.07.2021 року.

У відповідь на звернення позивача від 11.02.2022 року відповідач-1 направив лист за вих. №10259-6189/П-01/8-0400/22 від 07.04.2022 р., в якому зазначив, що на виконання зазначеного вище рішення суду пенсійним органом переглянуто розрахунок пільгового стажу позивача з урахуванням висновків суду та з дати призначенням пенсії (05.01.2021 року) та зараховано до пільгового стажу за списком №1 період роботи позивача з 07.06.1999 р. по 09.09.2002 р.

Також у цьому листі відповідач-1 повідомив ОСОБА_1 , що до його пільгового стажу не враховані періоди роботи, зазначені у пільгових довідках від 09.07.2015 р. №34-02-76, виданої ВП «Управління допоміжного виробництва ДП «Торезантрацит», та від 26.04.2016 р. №06-01-939, виданої ВП «Шахта Прогрес» ДР «Торезантрацит». Пенсійний орган зауважив, що ці довідки видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі територіях (у місті Торез, нині місто Чистякове, Донецької області), та не підлягають виконанню.

Додатково Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що зарахувати до пільгового стажу період роботи з 15.08.2007 року по 30.06.2014 року згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, можливо буде при визначенні права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, відповідач-1 в листі зауважив, що пільговий стаж на підземних роботах складає менше 15 років, тому право на обчислення розміру пенсії відповідно до норм статті 8 Закону №345 у позивача відсутнє.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача-2 із заявою про проведення перерахунку його пільгового стажу на підставі оригіналу його трудової книжки, повідомивши про неможливість надання уточнюючих довідок.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направило позивачу лист від 27.05.2022 р. №1946-1721/П-02/8-0900/22, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та вказано, що врахування до пільгового стажу періодів роботи позивача можливе лише за наявності уточнюючих довідок Також відповідачем-2 в цьому листі роз`яснено позивачу процедуру подачі звернення (заяви) на призначення/перерахунок пенсії.

На повторне звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направлено заявнику лист від 28.06.2022 р. №2361-2203/П-02/8-0900/22, в якому процитовано положення статті 8 Закону України «Про звернення громадян» та зазначено, що первинне звернення позивача розглянуто в листі від 27.05.2022 р. №1946-1721/П-02/8-0900/22 й нових підстав для перегляду викладених позивачем у звернені питань немає.

Не погодившись із діями та позицією територіальних органів Пенсійного фонду України, з метою захисту власних прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону №1788-ХІІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Приписами ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Умовами ст. 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Особам з інвалідністю ІІІ групи пенсія по інвалідності призначається - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону №1058-IV).

За приписами абз. 8 ч. 2 ст. 33 Закону №1058-IV, непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Відповідно до абз.1 і абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

За визначенням у ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За умовами ч. 2. ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Приписами ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 58 Закону №1058-IV передбачено, що пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Зазначеним нормам відповідає п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 17-1 Постанови № 637 у разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.

Відповідачем-1 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 11.02.2022 року у зв`язку з тим, що пільгові довідки від 09.07.2015 р. №34-02-76 та від 26.04.2016 р. №06-01-939 видані ВП «Управління допоміжного виробництва ДП «Торезантрацит» та ВП «Шахта Прогрес» ДР «Торезантрацит», які розташовані на непідконтрольній українській владі територіях (у місті Торез, нині місто Чистякове, Донецької області).

Крім того, відповідач вказав, що не має законних підстав приймати документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які непідконтрольні українській владі.

Так, м. Торез Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №1085-р.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 р. у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 р. у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 р. у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 р. у справі №446/656/17, від 21.05.2020 р. у справі №550/927/17, від 10.12.2020 р. у справі №372/403/17.

Суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей. Органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Окрім того, як уже зазначалося судом вище, відповідно до п. 17-1 Постанови № 637, у разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.

Разом із тим, на теперішній час відповідного порядку не розроблено, у зв`язку з чим склалася ситуація, при якій позивач позбавлеий можливості підтвердити наявність свого страхового стажу та відповідного права на пенсію не інакше як в судовому порядку.

Крім того, Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018 року має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих органів та інститутів далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

Таким чином, записи у трудовій книжці та документи, які містяться у матеріалах справи та надавалися відповідачу, підтверджують періоди роботи, зазначені у пільгових довідках від 09.07.2015 № 34-02-76, виданих ВП «Управління допоміжного виробництва ДП «Торезантрацит» та від 26.04.2016 № 06-01-939, виданих ВП «Шахта Прогрес» ДП «Торезантрацит».

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, зазначення відповідачем у листі №10259-5189/П-01/8-0400/22 від 07.04.2022 року про те, що зарахування спірних періодів за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, можливо буде при визначенні права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає протиправними та безпідставними.

Так, за приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, не врахування до пільгового стажу періодів роботи з 15.08.2007 по 30.06.2014 згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування, є таким, що порушує вимоги Закону №1058-IV.

Враховуючи викладене та наявність у трудовій книжці позивача усіх відповідних записів про трудовий стаж за спірні періоди, суд вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні періодів роботи позивача та проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладені в листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №10259-5189/П-01/8-0400/22 від 07.04.2022 року протиправними.

Водночас, як наслідок, позовні вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, який надає право на проведення перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, відповідні періоди роботи позивача, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що з відповідною заявою позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 11.02.2022 року, тому слід зобов?язати провести відповідний перерахунок пенсії позивача за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення із заявою про проведення перерахунку пенсії - з 11.02.2022 року.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні періодів роботи та проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладену в листі заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №1946-1721/П-02/8-0900/22 від 27.05.2022 року, листі заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №2361-2203/П-02/8-0900/22 від 28.06.2022 року, суд зазначає наступне.

Матеріали та фактичні обставини справи свідчать, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у зв`язку з чим питання про зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу та щодо проведення перерахунку пенсії позивача не належало до компетенції відповідача-2.

Також, як слідує зі змісту спірних листів заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №1946-1721/П-02/8-0900/22 від 27.05.2022 року та №2361-2203/П-02/8-0900/22 від 28.06.2022 року, ці листи не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Наведене дозволяє дійти висновку, що в межах спірних правовідносин Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не вчинялось дій та не приймалось рішень, які призвели до порушення прав позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , звернуті до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести відповідний перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 3-ї групи, внаслідок трудового каліцтва, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року із застосуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з дня його звернення за перерахунком призначеної пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, тобто, 28 квітня 2022 року, то суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

При цьому, обчислення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

У листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №10259-5189/П-01/8-0400/22 від 07.04.2022 року міститься відмова у обчисленні розміру пенсії відповідно до норм ст. 8 Закону № 345, у зв?язку з відсутність необхідного пільгового стажу на підземних роботах, тому суд, з метою ефективного захисту права позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2022 року в частині обчислення розміру пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду у цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач-1 як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 139 КАС України, суд передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 992,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №0.0.2641533669.1 від 15.08.2022 року на суму 992, 40 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 661,60 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, рішення ухвалене в перший робочий день.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні періодів роботи позивача та проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладені в листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №10259-5189/П-01/8-0400/22 від 07.04.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу роботи, який надає право на проведення перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, періоди позивача роботи:

Шахта «Річна» в/о «Торезантрацит»:

з 09.03.1994 року учнем гірноробочого підземного 1-го розряду;

- з 16.03.1994 року по 20.04.1994 рік - навчання в УКК в/о «Торезантраціт» з відривом від виробництва;

- з 21.04.1994 року по 30.06.1994 рік - гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем під землею;

Шахта 3-Біс ДХК «Торезнтрацит»:

- з 15.02.1995 року по 03.08.1997 року - підземним гірноробочим 3-го розряду, підземним гірноробочим очисного забою 5-го розряду;

- з 08.04.1998 року по 10.10.1998 року - підземним гірноробочим 5-го розряду, підземним гірноробочим очисного забою 5-го розряду;

ОП шахта «Прогрес» ДП ДХК «Торезантрацит»:

- з 15.08.2007 року по 20.10.2014 рік - підземним гірноробочим очисного забою 4 та 5-го розрядів з повним робочим днем під землею,

та провести відповідний перерахунок пенсії позивача за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення з заявою про проведення перерахунку пенсії з 11 лютого 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про перерахунок пенсії від 11.02.2022 року в частині в частині обчислення розміру пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 661,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна