Справа № 420/2910/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВовченко O.A.,
секретар судового засіданняІщенко С.О.,
за участю:
представників позивача Шептіліс О.І. (за посвідченням),
представника відповідача Мельник О.О. (за довіреністю),
розглядаючи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 08.02.2022 надійшов адміністративний позов заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради, в якому позивач просить суд:
1. Визнати бездіяльність Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території промислової зони Суворовського району м. Одеси за географічними координатами: 46.6167051,30.8096230 протиправною;
2. Зобов`язати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території промислової зони Суворовського району м. Одеси за географічними координатами: 46.6167051,30.8096230.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 справу №420/2910/22 передано на розгляд головуючому судді Токміловій Л.М.
Ухвалою від 11.02.2022 відкрито провадження у даній справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2022 справу №420/2910/22 передано на розгляд головуючому судді Вовченко О.А., підстава: тимчасова непрацездатність судді.
Ухвалою від 11.05.2022 прийнято до провадження адміністративну справу №420/2910/22 та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вивченням стану додержання вимог законодавства у сфері поводження з відходами на території Суворовського району м. Одеси, проведенні Суворовською окружною прокуратурою міста Одеси встановлено порушення вимог ст. 21, 28, 29 Закону України «Про відходи», ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 26, 27, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 46 Закону України «Про охорону земель» - не здійснюється ліквідація несанкціонованого звалища будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території промислової зони Суворовського району м. Одеси за географічними координатами: 46.6167051,30.8096230. Вказано, що Суворовською районною адміністрацією Одеської міською радою поряд із тим, що не вживаються належні заходи щодо ліквідації несанкціонованого звалища відходів, належним чином не виконано свої повноваження у сфері поводження з відходами, у вигляді бездіяльності щодо ліквідації несанкціонованого і неконтрольованого звалища відходів за вищевказаною адресою, систематично ігноруються вимоги, звернення органів державного нагляду (контролю).
16.05.2022 до суду від відповідача за вх №16419/22 надійшов відзив на позов та 27.06.2022 за вх №20469/22 доповнення до відзиву, в якому зазначено, що відповідач заперечує щодо адміністративного позову, вважає його вимоги безпідставними, незаконними та необґрунтованими. Вказано, що Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради не має підпорядкованих підприємств, установ, організацій для виконання робіт з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ сміття та цільових коштів на виконання зазначених робіт силами залучених підприємств, установ, організацій.
01.06.2022 до суду від Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) за вх №ЕП/15171/22 надійшла відповідь на відзив.
16.08.2022 ухвалою суду визначено розгляд справи №420/2910/22 проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 29.09.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/2910/22 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом та відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.
06.08.2021 Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) відповідачу направлено вимогу вих. №4697/3 (вх №01-05-5/617вх від 09.08.2021 та № 01-05-5/617вх від 17.08.2021), у п. 8 якої визначено забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованих і неконтрольних звалищ відходів на підконтрольній території, зокрема несанкціонованих сміттєзвалищ за координатами: 46.6167051,30.8096230, та інформацію про виконання зокрема цього пункту надати у строк до 20.08.2021 (т.1 а.с.27-30, 107-110, 115-118).
19.08.2021 за вих. № 01-05-5/617вх відповідачем на адресу Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) направлено відповідь (а.с.121-122) на вимогу щодо приведення у відповідність із законодавством підконтрольну територію несанкціонованих сміттєзвалищ за координатами: 46.6167051,30.8096230, у якій зазначено, що Суворовська районна адміністрація не забезпечена матеріалами і фінансовими ресурсами для виконання робіт з ліквідації сміттєзвалищ, тобто відсутні в структурі проектні підрозділи, технічні засоби і фахівці для виконання робіт, та що Суворовською районною адміністрацією ініційовано обстеження вказаної території спільно з представниками Департаменту з благоустрою міста Одеси, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради та Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).
31.08.2021 Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 20.08.2021 по 31.08.2021 складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства № 57 (а.с.31-35), яким встановлено: «Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) вимогою від 06.08.2021 № 4697/3 (далі - вимога) зобов`язано Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради (далі - райадміністрація) здійснити заходи щодо ліквідації хаотично розміщених місць несанкціонованих сміттєзвалищ, що знаходяться на території промислової зони за географічними координатами 46.6167051.30.8096230.
В ході проведення заходу державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - держінспектори) 20.08.2021 проведено обстеження території за географічними координатами 46.6167051.30.8096230, за результатами якого виявлено наявність хаотично розміщених місць несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів орієнтовними розмірами: 33м х 5м х 0,5м (висота), 6м х 3м х 0,5м (висота), 10м х 10м х 0,5м (висота), а також звалище відходів органічного походження орієнтовним розміром 15,2м х 7м х 1,5м (висота).
Таким чином, виїздом на місце встановлено, що несанкціоновані сміттєзвалища будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалище відходів органічного походження на території промислової зони за географічними координатами 46.6167051,30.8096230 не ліквідовано райадміністрацією.
Згідно з розпорядженням Одеського міського голови від 12.08.2021 № 681 «Про створення постійно діючої міської комісії з питань поводження з безхазяйними відходами» та з метою вирішення питання виявлення, обліку та вжиття заходів реагування щодо ліквідації безхазяйних відходів, 20.08.2021 райадміністрацією спільно з представниками Департаменту з благоустрою міста, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) проведено комісійне обстеження території промислової зони за географічними координатами 46.6167051.30.8096230.
Відповідно до листа райадміністрації від 19.08.2021 № 01-05-5/617вх райадміністрація не забезпечена матеріалами і фінансовими ресурсами для виконання робіт з ліквідації сміттєзвалищ, тобто відсутні проектні підрозділи, технічні засоби і фахівці для виконання робіт з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ.
Разом з тим, відповідно до листів Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 27.07.2021 № 01-69/1108, від 12.08.2021 № 01-69/1196 вбачається, що згідно з Міською цільовою програмою благоустрою міста Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4004-VII (із змінами), районні адміністрації Одеської міської ради, зокрема Суворовська районна адміністрація, протягом 2020-2021 років здійснюють виконання заходу «Утримання і благоустрій територій загального користування територіальної громади міста Одеси» у межах, якого на договірних умовах, утримуються (проводять очищення, прибирання та вивіз сміття) за кошти бюджету території загального користування міста Одеси, які не мають власників, балансоутримувачів чи орендарів. Так, на договірних умовах з ТОВ КК «Суворовський» за кошти бюджету Суворовською районною адміністрацією здійснювалось утримання (проводили очищення, прибирання та вивіз сміття) територій загального користування, які не мають власників, балансоутримувачів чи орендарів. Крім того, згідно з рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.05.2021 № 183 «Про порядок здійснення контролю за виконанням Правил благоустрою території міста Одеси» надані повноваження районним адміністраціям Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради та Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, зокрема щодо дотримання належного санітарного стану на території міста Одеси. Таким чином, на підставі вказаного рішення посадові особи районних адміністрацій міста складають протоколи про адміністративні правопорушення, здійснюють контроль за утриманням території району в належному санітарно-технічному стані та перевірки території району; об`єктів благоустрою району щодо стану їх благоустрою і додержання юридичними та фізичними особами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Одеси, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Закону України «Про відходи», на території району вживають необхідні заходи, у разі виявлення порушень. Відповідно до п. 7.17 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI (нова редакція), визначення територій, прилеглих до територій підприємств, установ, організацій, що підлягають прибиранню, контроль за їх санітарним очищенням, утриманням та збереженням зелених насаджень, своєчасним вивезенням твердих побутових відходів з території приватної забудови, ліквідація стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів, власників (користувачів) покладається на районні адміністрацій, органи самоорганізації населення, житлово-комунальні кооперативи відповідно до планів-схем закріплених територій, затверджених районними адміністраціями.
За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради не забезпечено в повному обсязі виконання повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме: не забезпечено ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження на території промислової зони в за географічними координатами 46.6167051,30.8096230 (п. «м» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відходи»), та не виконано вимогу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 06.08.2021 № 4697/3, відповідальність за що передбачено п. «ї» ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
03.09.2021 Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) складено припис №393 (а.с.36-37), яким приписано відповідачу до 03.10.2021 (згідно з листом інспекції від 15.09.2021 №55300/3) забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження на території промислової зони за географічними координатами: 46.6167051,30.8096230.
У період з 23.10.2021 року по 03.11.2021 року Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) на підставі наказу від 20.10.2021 року №1335, направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.10.2021 року №1196пр було проведено повторний позаплановий захід за дотриманням Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради вимог природоохоронного законодавства, а саме в частині виконання припису від 03.09.2021 №393.
За результати проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) було складено акт №78 від 03.11.2021 (т.1 а.с. 112-114), у якому зазначено, що в ході проведення позапланового заходу державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та. Одеська, області) 27.10.2021 проведено обстеження території за географічними координатами 46.6167051,30,8096230, за результатами якого виявлено наявність хаотично розміщених місць несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження.
12.11.2021 Суворовською районною адміністрацією направила на адресу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) лист №01-04-1/330вх (т.1 а.с.47-48), в якому повідомила, що у відповідача відсутні повноваження та функції з ліквідації стихійних сміттєзвалищ, необхідне для цього матеріально-технічне забезпечення, а також те, що штатним розкладом не передбачено посадову особу, яка організовує функції з ліквідації стихійних сміттєзвалищ.
Станом на час звернення до суду, доказів на підтвердження виконання припису від 03.09.2021 №393 та доказів щодо виконання вимог чинного законодавства у сфері поводження з відходами до суду не надано.
Листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) від 03.12.2021 №7206/3 (т. 1 а.с. 24-26) було повідомлено Суворовську окружну прокуратуру м.Одеси, що Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, будівельних відходів, а також відходів поліетилену на території Суворовського району м.Одеси (поля фільтрації) за географічними координатами 46.6167051,30.8096230 не ліквідовано.
З огляду на вищезазначене, заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Поняття інтереси держави відповідно до Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №911/620/17, №910/2989/18.
В основі інтересів держави згідно рішення Конституційного Суду України завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.
У пункті 3 зазначеного судового рішення Суд вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, необхідно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Ураховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
Системне тлумачення положень ст.53 КАС України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
У правовідносинах, які виникли у цій справі, захист інтересів держави здійснює Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область), як суб`єкт владних повноважень, на яку покладено обов`язок державного контролю за дотриманням охорони навколишнього природного середовища.
З матеріалів справи вбачається, що звернення Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави з даним позовом до суду зумовлено відсутністю фінансування позивача, про що останній зазначав у листах на адресу прокурора.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Суд також звертає увагу на те, що Верховним Судом у постанові від 11.03.2021 у справі №920/821/18 за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення коштів висловлена подібна правова позиція щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави, які тотожні підставам, наведеним у даній справі.
На підставі викладеного суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що прокурором не доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивача.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі: про використання та охорону земель; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення №275).
Відповідно п. 1 вказаного положення, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до п. 3 Положення № 275 основними завданнями Держекоінспекції є:
1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
3) внесення на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно пп. «л» пп. 2 п. 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства з питань поводження з відходами, зокрема щодо:
дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
складення і ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів;
перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;
збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані);
ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;
дотримання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, під час виробництва продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;
дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;
дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;
своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.
Відповідно до п.п. 3, 5 п. 4 Положення №275 Держекоінспекція:
проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування);
звертається до суду із позовом щодо:
обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин;
визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно з п. 7 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України від 19.06.2003 №962-IV «Про охорону земель» (далі - Закон №962-IV).
Статтею 1 Закону №962-IV визначено, що охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Стаття 35 Закону №962-IV зобов`язує власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від забруднення, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Згідно ч.1 та 2 ст. 45 Закону №962-IV господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.
Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону №962-IV забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.
Законом України від 05.03.1998 №187/98-ВР «Про відходи» (далі - Закон №187/98-ВР) визначено правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України.
У відповідності до статті 1 Закону №187/98-ВР відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону №187/98-ВР суб`єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава. Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).
Статтею 12 Закону №187/98-ВР визначено, що відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними (ч.1). З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруться на облік (ч.2). Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України (ч.3). Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов`язані у п`ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (ч.7). Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути: повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи; звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації; результати інспекційних перевірок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування (ч.8). У разі отримання звернення (повідомлення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування зобов`язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вжити заходів для визначення власника відходів (ч.10). У разі потреби для визначення власника безхазяйних відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти (ч.11).
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №187/98-ВР органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз`ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з підпунктами 6, 15 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить, зокрема: вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 54 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
Згідно з ч.3 ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п.7.17 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 №1631-VI визначення територій, прилеглих до територій підприємств, установ, організацій, що підлягають прибиранню, контроль за їх санітарним очищенням, утриманням та збереженням зелених насаджень, своєчасним вивезенням твердих побутових відходів з території приватної забудови, ліквідація стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів, власників (користувачів) покладається на районні адміністрації, органи самоорганізації населення, житлово-комунальні кооперативи відповідно до планів-схем закріплених територій, затверджених районними адміністраціями.
Суворовська районна адміністрація є виконавчим органом Одеської міської ради і створена нею для виконання чітко визначених функцій місцевого самоврядування. В своїй діяльності районна адміністрація зобов`язана керуватись Положенням про Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 13.02.2014 року №4584-VІ, в якому визначені всі повноваження райадміністрацїї.
Так, пунктом 2.4 вказаного Положення передбачено, що у сфері житлово-комунального господарства райадміністрація: а) власні повноваження: виконує функції уповноваженого органу власника щодо управління житловим фондом на території району в порядку та на умовах, визначених законодавством; здійснює заходи з проведення благоустрою та озеленення територій району в межах виділених бюджетних коштів; здійснює контроль за утриманням території району в належному санітарно-технічному стані та, у разі виявлення правопорушень, повідомляє відповідні органи.
З огляду на зазначене Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, до компетенції якого належить вирішення питань у сфері поводження з відходами відповідно до законодавства, зокрема ліквідації стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів.
Як вбачається з акту Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) №78 від 03.11.2021 Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради несанкціоноване сміттєзвалище будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території за географічними координатами 46.6167051,30.8096230 не ліквідовано в повному обсязі.
Станом на дату розгляду справи відповідач не надав до суду доказів ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території промислової зони Суворовського району м. Одеси за географічними координатами: 46.6167051,30.8096230.
Наявність такого сміттєзвалища може призвести до негативних наслідків, зокрема завдати невідворотної шкоди навколишньому природньому середовищу та здоров`ю людей.
Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача щодо відсутності у нього підпорядкованих підприємств, установ та організацій для виконання робіт з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, та цільових коштів на виконання зазначених робіт силами залучених підприємств, установ, організацій, оскільки зазначені обставини не спростовують обов`язку Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо дотримання вимог чинного законодавства.
Щодо наданих відповідачем до суду протоколу №6 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Одеської міської ради (т.1 а.с.204-207), листів від 05.07.2022 №01-05-7/11вх (т.1 а.с.208-210), від 29.07.2022 №01-67/548 (т.1 а.с.212), від 11.08.2022 №01-05-7/11вх (т.1 а.с.213-214), договорів про закупівлю послуг, укладених відповідачем з ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «СУВОРОВСЬКИЙ» №9061 від 06.04.2022 з додатками №1 та 2 (т.1 а.с.234-238, 239-241, 242-248) та №9061/1 від 18.05.2022 з додатками №1 та 2 (т.1 а.с.249-250, т.2 а.с.1-3, 4-6, 7-13) суд зазначає, що такі документи не свідчать про фактичну ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території за географічними координатами 46.6167051,30.8096230.
Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про доцільність їх задоволення з урахуванням вимог ст.9 КАС України шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо не ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території промислової зони Суворовського району м. Одеси за географічними координатами: 46.6167051,30.8096230;
- зобов`язання Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території промислової зони Суворовського району м. Одеси за географічними координатами: 46.6167051,30.8096230.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд при прийняті рішення приймає до уваги приписи ст. 3 Конституції України, і вважає що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо не ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території промислової зони Суворовського району м. Одеси за географічними координатами: 46.6167051,30.8096230.
Зобов`язати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ будівельних відходів, твердих побутових відходів, а також звалища відходів органічного походження, що знаходяться на території промислової зони Суворовського району м. Одеси за географічними координатами: 46.6167051,30.8096230.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси (вул. Отамана Головатого, 89, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (6 ст. Люстдорфської дороги, вул. Лінія 12, буд. 22, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 43879780);
Відповідач - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради (просп. Добровольського, 106, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 26303235).
Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2022.
Суддя Вовченко О.А.
