ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/10256/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,
представників учасників справи:
позивача - приватного підприємства «Укрпалетсистем» - Поляк О.В., адвокат (ордер від 03.11.2022 серія КВ № 780770),
відповідача - Антимонопольного комітету України - Грищенко К.В. (в порядку самопредставництва),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 (головуючий суддя: Тищенко О.В., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.)
у справі № 910/10256/21
за позовом приватного підприємства «Укрпалетсистем» (далі - ПП «Укрпалетсистем»)
до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
про визнання недійсним рішення та зобов`язання повторно розглянути заяву.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПП «Укрпалетсистем» звернулося до суду з позовом до Комітету про:
- визнання недійсним рішення, яке оформлене листом від 26.03.2021 № 128-25/02-4795 «Щодо заяви про перегляд рішення Антимонопольного комітету України від 03.12.2020 № 757-р»;
- зобов`язання Комітету повторно розглянути заяву ПП «Укрпалетсистем» від 26.02.2021 № 1-26-02-2021 (яка зареєстрована Комітетом 26.02.2021 за вх. № 8-01/6-пр) про перегляд рішення Комітету від 03.12.2020 № 757-р.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що Комітет безпідставно залишив без розгляду заяву позивача про перегляд рішення від 03.12.2020 № 757-р, не спростувавши позицію позивача стосовно того, що зазначені останнім у заяві обставини є підставами в розумінні приписів статті 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210) для перегляду органом Антимонопольного комітету України рішення від 03.12.2020 № 757-р.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2021 зі справи № 910/10256/21 (суддя Підченко Ю.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване з посиланням на те, що ПП «Укрпалетсистем» звернулося до Комітету без зазначення підстав, визначених приписами статті 58 Закону № 2210 для перегляду органом Антимонопольного комітету України рішення Комітету; у подальшому заявник допущені недоліки не усунув, у зв`язку з чим у Комітету були відсутні підстави для перегляду рішення від 03.12.2020 № 757-р, відповідно, останній, залишаючи заяву без розгляду, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Стосовно вимоги про зобов`язання Комітету повторно розглянути заяву ПП «Укрпалетсистем» від 26.02.2021 № 1-26-02-2021 про перегляд рішення Комітету від 03.12.2020 № 757-р, суд першої інстанції, відмовляючи у її задоволенні, виходив з того, що обраний спосіб захисту не є ефективним, оскільки така вимога спрямована на те, щоб примусити суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту, що не допускається з урахуванням дискреційних повноважень органу Антимонопольного комітету України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 рішення суду першої інстанції скасоване, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, задовольняючи позов, виходив, зокрема, із законності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки: у заяві позивач чітко зазначив, що саме вважає підставою для перегляду рішення Комітету від 03.12.2020 № 757-р; у прохальній частині позивачем зазначено й вимоги щодо зміни рішення в частині кваліфікації правопорушення, що, відповідно, впливає на розмір штрафу. Оскаржуваним рішенням Комітету, яке оформлене листом, позивачу надано формальну відповідь про залишення заяви без розгляду. Задовольняючи вимогу про зобов`язання Комітету повторно розглянути заяву ПП «Укрпалетсистем» від 26.02.2021 № 1-26-02-2021 про перегляд рішення Комітету від 03.12.2020 № 757-р, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що задоволення такої вимоги означає, що Комітет повинен повторно розглянути відповідну заяву й ухвалити законне й обґрунтоване рішення про початок розгляду справи або про відмову в її розгляді, а, отже, задоволення такої позовної вимоги не буде втручанням у дискреційні повноваження органу Антимонопольного комітету України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Комітет, з посиланням на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах таких норм права:
- частини третьої статті 48 та статті 58 Закону № 2210 щодо обмеження підстав для перегляду рішень органів Комітету та неможливості їх свавільного скасування;
- статті 59 Закону № 2210, положення якої не розповсюджується на здійснення перегляду прийнятих органами Комітету рішень в порядку, визначеному статтею 58 Закону № 2210;
- статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статті 58 Закону № 2210 щодо неможливості здійснення іншими особами повноважень Комітету;
- статей 59, 60 Закону № 2210, статті 5 ГПК України щодо наявності єдиного ефективного способу захисту в спірних правовідносинах у вигляді визнання недійсним або скасування оскаржених рішень органів Комітету.
Доводи інших учасників справи
ПП «Укрпалетсистем» не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 31.10.2022 № 29.3-02/1904 проведений повторний автоматизований розподіл справи № 910/10256/21 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Комітетом 03.12.2020 прийнято рішення № 757-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» щодо ПП «Укрпалетсистем», а саме:
- дії ПП «Укрпалетсистем» у вигляді подання недостовірної інформації на вимогу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.01.2019 № 63-02/419 визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 15 статті 50 Закону № 2210;
- за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини рішення на ПП «Укрпалетсистем» накладено штраф у сумі 4 067 600 грн (сума в редакції розпорядження від 11.03.2021 № 6-рп про виправлення описки).
Позивач 26.02.2021 звернувся до Комітету із заявою № 1-26-02-2021 про перегляд рішення № 757-р, з посиланням, зокрема, на частину першу статті 58 Закону № 2210, а саме, зазначаючи про наявність «інших підстав, передбачених законами України» у сукупності із статтею 59 названого Закону, яка, у свою чергу, визначає підставою для зміни, скасування або визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, зокрема, порушення або неправильне застосування ним норм матеріального чи процесуального права (у даному випадку, на думку позивача, при кваліфікації вчиненого позивачем порушення). У заяві позивач просив Комітет: змінити рішення № 757-р в частині кваліфікації порушення ПП «Укрпалетсистем» з пункту 15 статті 50 Закону № 2210 на пункт 14 статті 50 названого Закону; змінити рішення № 757-р в частині розміру штрафу, накладеного на ПП «Укрпалетсистем» із застосуванням Рекомендаційних роз`яснень № 39-р.
Листом від 12.03.2021 № 128-25/02-3866 Комітет залишив подану позивачем заяву без руху та надав термін для усунення недоліків, зокрема, вказав про необхідність зазначити: підстави для перегляду рішення, передбачені частиною першою статті 58 Закону № 2210 з наведенням доказів на їх підтвердження; очікувані результати перегляду рішення Комітету в частині розміру штрафу, який є економічно обґрунтованим для ПП «Укрпалетсистем» із урахуванням визнаного порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Листом від 26.03.2021 № 128-25/02-4795 Комітет залишив без розгляду заяву уповноваженого представника ПП «Укрпалетсистем» від 26.02.2021 № 1-26-02-2021 про перегляд рішення № 757-р, оскільки заяву було подано без додержання вимог, встановлених пунктом 47 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (далі - Правила розгляду заяв і справ), та у визначений Комітетом термін заявником не усунуто недоліки поданої заяви.
Так, у листі від 26.03.2021 № 128-25/02-4795 Комітетом зазначено про те, що уповноважений представник ПП «Укрпалетсистем» не надав додаткової інформації щодо відповідності заяви вимогам статті 58 Закону № 2210 та обґрунтувань наявності підстав для перегляду рішення Комітету. Відповідно, уповноваженим представником ПП «Укрпалетсистем» не усунуто недоліки за заявою про перегляд рішення Комітету від 03.12.2020 № 757-р.
ПП «Укрпалетсистем», з посиланням на безпідставність та незаконність залишення Комітетом його заяви без розгляду, звернулося до суду з позовом про: визнання недійсним рішення, яке оформлене листом від 26.03.2021 № 128-25/02-4795 «Щодо заяви про перегляд рішення Антимонопольного комітету України від 03.12.2020 № 757-р»; зобов`язання Комітету повторно розглянути заяву ПП «Укрпалетсистем» від 26.02.2021 № 1-26-02-2021 (яка зареєстрована у відповідача 26.02.2021 за вх. № 8-01/6-пр) про перегляд рішення Комітету від 03.12.2020 № 757-р.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним рішення Комітету, яке оформлене листом від 26.03.2021 № 128-25/02-4795; зобов`язання Комітету повторно розглянути заяву ПП «Укрпалетсистем» про перегляд рішення Комітету від 03.12.2020 № 757-р.
Так, рішенням Комітету, яке оформлене листом від 26.03.2021 № 128-25/02-4795 «Щодо заяви про перегляд рішення Антимонопольного комітету України від 03.12.2020 № 757-р», заяву позивача про перегляд рішення Комітету від 03.12.2020 № 757-р залишено без розгляду.
Щодо зазначеної скаржником підстави касаційної оскарження з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту підстави оскарження судових рішень у справі, визначеної пунктом 3 частини третьої статті 287 ГПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.
Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі вказаної норми, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Відповідно до приписів Закону № 2210:
- органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 цього Закону. Вони можуть виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз`яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення (стаття 48 Закону № 2210);
- органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі:
якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов`язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону;
якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, вже не існують;
наявності інших підстав, передбачених законами України (частина перша статті 58 Закону № 2210);
- за результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть: залишити рішення без змін; змінити рішення; скасувати рішення; прийняти нове рішення, передбачене статтями 31 та 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (частина третя статті 58 Закону № 2210);
- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції», порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 № 2210).
Відповідно до Правил розгляду заяв і справ:
- рішення органів Комітету можуть бути переглянуті ними за заявами осіб чи з власної ініціативи у разі наявності підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону № 2210 (пункт 46);
- заява про перегляд подається в письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перегляду, які передбачені частиною третьою статті 58 Закону № 2210, а також зазначення підстав для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону № 2210, та доказів на їх підтвердження (пункт 47);
- протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Комітеті, відповідному територіальному відділенні Комітету заяви про перегляд державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету перевіряють її на відповідність вимогам, установленим у пункті 47 цих Правил. У разі коли заяву про перегляд подано без додержання вимог, установлених в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету залишають її без руху, про що письмово повідомляють заявника і надають йому строк для усунення недоліків. Якщо заявник в установлений строк не усунув недоліки поданої ним заяви про перегляд, державний уповноважений або голова територіального відділення Комітету залишають заяву без розгляду, про що письмово повідомляють заявника (пункт 48);
- якщо заява про перегляд відповідає вимогам, установленим в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету приймають розпорядження про прийняття заяви до розгляду, про що протягом трьох робочих днів письмово повідомляються особи, які брали участь у справі. З прийняттям заяви до розгляду починається провадження з перегляду рішення (пункт 49);
- під час провадження з перегляду рішення органи Комітету, службовці Комітету, відділення проводять дії, передбачені частиною другою статті 35 Закону № 2210 та пунктом 23 цих Правил (пункт 52);
- за результатами перегляду рішення органи Комітету приймають рішення відповідно до частини третьої статті 58 Закону № 2210 (пункт 55).
У доводах касаційної скарги скаржник зазначає, зокрема, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах: частини третьої статті 48 та статті 58 Закону № 2210 щодо обмеження підстав для перегляду рішень органів Комітету та неможливості їх свавільного скасування; статті 59 Закону № 2210, положення якої не розповсюджується на здійснення перегляду прийнятих органами Комітету рішень в порядку, визначеному статтею 58 Закону № 2210.
Також за доводами скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах: статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статті 58 Закону № 2210 щодо неможливості здійснення іншими особами повноважень Комітету; статей 59, 60 Закону № 2210, статті 5 ГПК України щодо наявності єдиного ефективного способу захисту в спірних правовідносинах у вигляді визнання недійсним або скасування оскаржених рішень органів Комітету.
Зокрема, скаржник зазначає, що в органів Антимонопольного комітету України існують дискреційні повноваження на здійснення перегляду рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Визнаючи недійсним оскаржуване рішення Комітету, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що заява позивача містить обґрунтування підстав для перегляду рішення органу Антимонопольного комітету України з посиланням на приписи статті 58 Закону № 2210 («інші підстави, передбачені законами України»).
Щодо застосування частини першої статті 58 Закону № 2210 Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що зміст вказаної норми в частині «інших підстав, передбачених законами України» передбачає необхідність вказівки на пряму норму закону, яка визначає певні обставини, як підставу саме для перегляду рішення Комітету. При цьому, перегляд рішень органів Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію є окремою спеціальною процедурою перегляду (повторного розгляду), яку не слід ототожнювати з процедурою оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України (перевіркою на предмет законності та обґрунтованості). Вказане не було враховано у висновках суду апеляційної інстанції щодо відповідності заяви позивача про перегляд рішення Комітету вимогам, установленим в пункті 47 Правил розгляду заяв і справ.
Як орган влади Комітет зобов`язаний на стадії перегляду рішень діяти відповідно до повноважень, визначених статтею 58 Закону № 2210, і позбавлений можливості прийняти рішення відповідно до статті 59 цього Закону. Компетенція судів щодо перегляду прийнятих органом Антимонопольного комітету України рішень відповідно до статті 59 Закону № 2210 полягає в установленні їх законності та обґрунтованості. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 зі справи № 910/1646/19.
Отже, Верховний Суд вважає обґрунтованим незастосування Комітетом статті 59 Закону № 2210 на стадії перевірки заяви про перегляд рішення органу Антимонопольного комітету України на відповідність вимогам, установленим в пункті 47 Правил розгляду заяв і справ.
Так, неправильним застосуванням норм права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У даному випадку неправильне застосування Комітетом норм права у прийнятті оскаржуваного рішення (оформленого листом) - відсутнє.
Помилково ототожнивши процедуру перегляду рішення органом Антимонопольного комітету України з процедурою його оскарження, суд апеляційної інстанції зазначив також про те, що у цій справі пред`явлено позовну вимогу не про спонукання Комітету до відкриття справи за заявою, а про скасування рішення Комітету про відмову у розгляді справи, оформлену відповідним листом. Також за висновком суду відповідний спосіб захисту означатиме лише те, що Комітет має повторно розглянути відповідну заяву й ухвалити законне та обґрунтоване рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді.
Проте у вказаних висновках судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, жодним чином не враховано визначені Законом № 2210 та Правилами розгляду заяв і справ підстави та порядок перегляду рішення, прийнятого Комітетом у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також повноваження органу Антимонопольного комітету України у такому перегляді.
Так, у силу наведених вище законодавчих приписів заява про перегляд рішення Комітету приймається до розгляду розпорядженням державного уповноваженого, головою територіального відділення Комітету виключно у випадку, якщо заява про перегляд відповідає вимогам, установленим в пункті 47 Правил розгляду заяв і справ. З прийняттям заяви до розгляду починається провадження з перегляду рішення.
Якщо ж заяву про перегляд рішення подано без додержання вимог, установлених в пункті 47 Правил розгляду заяв і справ, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету залишають її без руху, надаючи заявнику строк для усунення недоліків, а у випадку, коли такі недоліки заявником не усунуті, залишають заяву без розгляду.
Тобто, ані на стадії перевірки заяви про перегляд рішення органу Антимонопольного комітету України на відповідність вимогам, установленим в пункті 47 Правил розгляду заяв і справ, ані на стадії провадження з перегляду рішення орган Антимонопольного комітету України не уповноважений приймати рішення про початок розгляду справи або про відмову в її розгляді, як помилково зазначив суд апеляційної інстанції.
Правовий аналіз норм Закону № 2210 та Правил розгляду заяв і справ дає підстави для висновку, що стадія перевірки заяви про перегляд рішення органу Антимонопольного комітету України на відповідність вимогам, установленим в пункті 47 Правил розгляду заяв і справ, не має суто формального характеру, а передбачає, зокрема, аналіз заяви в аспекті перевірки того, чи містить подана заява підстави для перегляду рішення, які передбачені частиною першою статті 58 Закону № 2210, та докази на їх підтвердження, оскільки з прийняттям заяви до розгляду починається провадження з перегляду рішення.
Відповідно юридичним наслідком виконання Комітетом вимоги повторно розглянути заяву про перегляд рішення у порядку та у межах повноважень встановлених чинним законодавством України стане початок провадження з перегляду рішення.
При цьому, перевірка органом Антимонопольного комітету України обґрунтованості наведених заявником підстав в аспекті відповідності їх вимогам, які визначені статтею 58 Закону № 2210, після прийняття заяви до розгляду законом не передбачена. Відповідно, встановлення наявності зазначених заявником підстав для перегляду й відповідності їх вимогам закону здійснюється органом Антимонопольного комітету України на стадії до прийняття заяви до розгляду, а саме, на стадії перевірки заяви про перегляд рішення органу Антимонопольного комітету України на відповідність вимогам, установленим в пункті 47 Правил розгляду заяв і справ.
Суд апеляційної інстанції у своїх доводах наведеного не врахував, як і того, що підставою для перегляду рішення органу Антимонопольного комітету України є не будь-які підстави, вказані у заяві (формальний підхід), а лише ті, що можуть бути такими (прямо визначені законом).
Водночас принцип диспозитивності господарського судочинства передбачає розгляд судом справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та друга статті 14 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Комітет, залишаючи заяву позивача без розгляду, з огляду на невідповідність останньої законодавчим вимогам для перегляду органом Антимонопольного комітету України рішення Комітету та не усунення заявником допущених недоліків, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Задовольняючи вимогу про зобов`язання Комітету повторно розглянути заяву ПП «Укрпалетсистем» від 26.02.2021 № 1-26-02-2021 (яка зареєстрована Комітетом 26.02.2021 за вх. № 8-01/6-пр) про перегляд рішення Комітету від 03.12.2020 № 757-р у порядку та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством України, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою: суть заявленої вимоги та юридичні наслідки її задоволення; те, що заяву позивача було залишено без розгляду на стадії перевірки її на відповідність вимогам, установленим у пункті 47 Правил розгляду заяв і справ; дискреційні повноваження органу Антимонопольного комітету України з такої перевірки, здійснення якої не може підмінятися іншим органом (у тому числі, й судом), і яка передує прийняттю заяви до розгляду.
З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що обраний спосіб захисту не є ефективним, оскільки така вимога спрямована на те, щоб примусити суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту (у даному випадку, поза стадією перевірки органом Антимонопольного комітету України заяви на відповідність вимогам, установленим у пункті 47 Правил розгляду заяв і справ, перейти до стадії розгляду заяви), що не допускається з урахуванням дискреційних повноважень органу Антимонопольного комітету України.
Отже, порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Отже, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції про відмову в позові - залишити в силі.
Судові витрати
Витрати Комітету зі сплати судового збору з касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції зі справи покладаються на ПП «Укрпалетсистем», у зв`язку із задоволенням касаційної скарги.
Поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції Касаційним господарським судом не здійснюється за відсутності відповідної заяви Комітету, що не позбавляє права Комітет, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із заявою про поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції у відповідності до приписів частин дев`ятої та десятої статті 333 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 зі справи № 910/10256/21 скасувати.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2021 зі справи № 910/10256/21 залишити в силі.
4. Стягнути з приватного підприємства «Укрпалетсистем» на користь Антимонопольного комітету України 9080,00 грн. судового збору з касаційної скарги.
5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова