Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
21.07.2022Справа № 910/21280/21
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
5) ОСОБА_5
6) ОСОБА_6
7) ОСОБА_7
8) ОСОБА_8
про стягнення 22 861 522 608 грн 37 коп.
Представники сторін:
від позивача: Ковалик В.В. - представник за довіреністю
від відповідача-1: не з`явились
від відповідача-2: Архіпов О.Ю. - представник за довіреністю
від відповідача-3: не з`явились
від відповідача-4: не з`явились
від відповідача-5: не з`явились
від відповідача-6: не з`явились
від відповідача-7: не з`явились
від відповідача-8: Гук О.О. - представник за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
22.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди у розмірі 22 861 522 608 грн 37 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що в результаті протиправних дій та рішень керівництва та власника Акціонерного товариства "Дельта банк", членів комітету банку, які призвели до погіршення його фінансового становища та подальшої неплатоспроможності, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів Акціонерного товариства "Дельта банк" та його кредиторів про повне солідарне відшкодування шкоди особами, пов`язаними з Акціонерним товариством "Дельта банк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 суд звернувся до відповідних відділів з питань реєстрації місця проживання/перебування особи із запитами щодо доступу до персональних даних фізичних осіб-відповідачів.
10.01.2022, 12.01.2022, 13.01.2022 та 18.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла інформація на запити суду.
Ухвалою суду від 07.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.03.2022.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжувався двічі на той самий строк Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 та № 259/2022 від 18.04.2022.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Підготовче засідання, призначене на 10.03.2022.2022 не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 підготовче призначено на 24.06.2022.
22.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та ознайомлення з матеріалами справи.
22.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-5 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2022, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.07.2022.
28.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення доказів.
07.07.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
15.07.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли клопотання про продовження строку на подання відзиву та про залишення позовної заяви без розгляду.
21.07.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла інформація на запити суду.
В підготовче засідання 21.07.2022 з`явились представники позивача та відповідачів-2 та 8, та надали пояснення.
Представник відповідача-2 в повному обсязі підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників справи, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування та ціну позову, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, проте судом встановлено, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вказаною нормою встановлені правила об`єднання, зокрема, кількох позовних вимог в одній позовній заяві.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.
Дозволяється об`єднувати вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення для правильного розгляду справи.
Таким чином, чинним законодавством передбачено можливість об`єднання позовних вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Як встановлено з матеріалів справи, 22.12.2021, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди у розмірі 22 861522 608 грн 37 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на норми ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та зазначає у позовній заяві, що АТ "Дельта Банк" в особі керівництва та членів комітетів правління протягом 2012-2015 років здійснювало економічно невиправдану ризикову діяльність із проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб, з надмірною концентрацією (спільна адреса засновників, пільгові умови кредитування (низька відсоткова ставка; відстрочення сплати процентів по кредиту; постійна пролонгація строків повернення основного боргу), подібністю предметів забезпечення, відсутністю належних та ліквідних (необоротних) активів для погашення залучених кредитних коштів), без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку. Шкоду у розмірі 22 861522 608 грн 37 коп., за доводами позивача, завдано спільними діями/рішеннями членів Наглядової ради, Правління та Кредитного комітету АТ "Дельта Банк" в особі ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , що свідчить про наявність підстав для їх солідарної відповідальності відповідно до приписів статті 1190 Цивільного кодексу України та частин 5-6 статті 58 Закону України "Про банку і банківську діяльність". При цьому вказаний розмір шкоди розраховано позивачем як заборгованість за дванадцятьма договорами кредитної лінії, укладеними між АТ "Дельта Банк" та позичальниками, за якими виникла прострочена заборгованість, а також за двома договорами застави.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем наведені обставини видачі кредитних коштів за договорами кредитної лінії з визначенням групи пов`язаних осіб, які приймали участь у прийнятті рішень щодо вчинення конкретної кредитної операції, тобто визначено окремий суб`єктних склад за кожною кредитною операцією, яка на думку позивача призвела до завдання шкоди, зазначено різні суми завданої шкоди за кожною із кредитних операцій, наведені різні обставини із наданням доказів, на підставі яких позивачем пред`явлено грошову вимогу про стягнення коштів у відповідних розмірах.
Крім того, позивачем визначено предмет спору як стягнення шкоди, розмір якої визначено, як сума шкоди, завданої, за доводами позивача, посадовими особами банку, за кожним прийнятим рішенням та укладеним правочином окремо.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в обґрунтування підставності об`єднання посилається на те, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду в пункт 7.77 постанови від 25 травня 2021 року у справі № 910/11027/18 за подібних правовідносин, вказано, що позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", мають розглядатися разом у межах однієї справи. Адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі дослідження проведених банківських операцій та їх вплив на фінансове становище банку в цілому. Таким чином, операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.
Зазначає, що наведений висновок Великої Палати Верховного Суду щодо доцільності розгляду протиправних дій/рішень, та вчинених на їх виконання операцій в сукупності в рамках одного позову підтриманий також у постановах Верховного Суду у справах № 910/682/20, №910/12955/20 та№910/19584/20.
Вважає, що право на звернення Фонду гарантування до суду з позовною заявою реалізоване у відповідності до приписів частини другої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, пред`явлення Фондом гарантування позовної заяви із однією солідарною вимогою є правом позивача, в реалізацію якого суд не може втручатись.
Крім того, вказує, що відповідно до прохальної частини позову, Фондом гарантування заявлено лише одну вимогу про солідарне стягнення з відповідачів суми завданих збитків. Будь-яких інших вимог, в т.ч. і похідних, заявлено не було.
В той же час, оскільки позивач у справі заявив тільки одну вимогу, яка випливає із вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з урахування принципу процесуальної економії, вважає що позовні вимоги Фонду гарантування мають розглядатись в межах одного провадження.
Однак, враховуючи обставини даної справи, з такими доводами погодитись неможливо.
Як на правову підставу вимоги про стягнення шкоди позивач у своїй позовній заяві посилається на статтю 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка надає право Фонду звертатися до суду з позовними вимогами до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредитором та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банком.
Крім того, кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Критерії пов`язаності позичальників між собою та схожості переважної більшості забезпечень цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18.
Об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.
Під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів та по кожному окремому епізоду, щодо яких, як зазначає позивач, конкретним колом відповідачів було нанесено шкоду банку в різних розмірах, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.
Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.07.2019 у справі № 916/2733/18.
Таким чином, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 195 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог.
Крім того, навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, господарський суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 16.10.2020 по справі № 910/7186/19 за позовом: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди у розмірі 19 827 913 290,22 грн, при розгляді касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 910/7186/19 про повернення позовної заяви у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог .
За приписами пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою поданою без додержання вимог викладених у статті 173 цього кодексу.
Оскільки позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, то позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слід залишити без розгляду.
Суд звертає увагу позивача, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 173, п. 2, ч. 5 ст. 174, 181, 182, 183, п. 8, ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Залишити позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди у розмірі 22 861522 608 грн 37 коп., без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст складено: 04.08.2022
Суддя Н.Плотницька
