ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/334/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Арнаутова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14) в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (65026, місто Одеса, площа Митна, буд. 1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" (65001, Одеська обл., місто Одеса, вул. Дворянська, буд. 8, приміщення 9)
про стягнення 5 501 292,73 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Ахмадулліна В.Р. самопредставництво (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Моргун Н.В. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);
1. Короткий зміст позовних вимог.
08.02.2022 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП", в якій просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 5 501 292,73 грн., а також судові витрати.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14.02.2022 відкрито провадження у справі №916/334/22, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "14" березня 2022 р. о 14:30.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено до 25 травня 2022 року (Указ Президента України №259/2022 від 18.04.2022 року Про продовження строку дії воєнного стану в Україні).
Рішенням зборів суддів від 24.02.2022 з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зокрема, рекомендовано з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи, окрім невідкладних; продовжити роботу Господарського суду Одеської області у відповідності до ст.ст.10, 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану.
У зв`язку з викладеним, судове засідання по справі №916/334/22, призначене на 14.03.2022 року, не відбулося.
В подальшому, враховуючи рекомендації Ради суддів України та Верховного Суду, ухвалою суду від 05.04.2022 підготовче засідання по справі №916/334/22 призначено на "27" квітня 2022 р. об 11:15.
27.04.2022 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№ 6989/22.
В судове засідання 27.04.2022 з`явились представники позивача та відповідача.
Суд протокольною ухвалою встановив представнику позивача строк для подання до суду відповіді на відзив до 10.05.2022 р. та встановив представнику відповідача строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 16.05.2022 р.
Крім того, суд протокольною ухвалою від 27.04.2022 відклав підготовче засідання по справі №916/334/22 на "18" травня 2022 р. об 11:00.
10.05.2022 до канцелярії суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву за вх.№7725/22, у якій останній, зокрема, просить суд витребувати у Державної податкової служби України індивідуальну податкову консультацію, надану ТОВ «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» на запит № 19/12 (вх.ДПС №1946/6 від 16.01.2020).
В судове засідання 18.05.2022 з`явились представники позивача та відповідача.
Ухвалою суду від 18.05.2022 задоволено клопотання Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) про витребування доказів та зобов`язано Державну податкову службу України надати до суду у строк до 06.06.2022 індивідуальну податкову консультацію, надану ТОВ «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» на запит № 19/12 (вх.ДПС №1946/6 від 16.01.2020).
Протокольною ухвалою від 18.05.2022 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на "13" червня 2022 р. о 14:00.
13.06.2022 до канцелярії суду від Державної податкової служби України надійшла копія індивідуальної податкової консультації, наданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" на запит №19/12 від 19.12.2019.
В судове засідання 13.06.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з`явився.
Протокольною ухвалою судом було оголошено перерву по справі №916/334/22 до "20" червня 2022 р. о 16:00.
В судове засідання 20.06.2022 з`явились представники позивача та відповідача, проте, у зв`язку з несправністю власних технічних засобів позивача, останній не зміг продовжити участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".
Протокольною ухвалою судом було оголошено перерву по справі №916/334/22 до "22" червня 2022 р. о 16:00.
В судове засідання 22.06.2022 з`явились представники позивача та відповідача.
Протокольною ухвалою судом було оголошено перерву по справі №916/334/22 до "04" липня 2022 р. о 10:45.
В судове засідання 04.07.2022 з`явились представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту).
24.07.2017 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Одеського морського порту) (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» (Підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт (резидент) №1390-В-ОДФ-17, предметом якого є «виконання робіт з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу №7 (інв.№061510) Одеського морського порту».
11 жовтня 2019 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» кошти у сумі 33 007 756,40 грн, у тому числі ПДВ у сумі 5 501 292,73 грн відповідно до підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт №19/2 та №19/3 за вересень 2019 року та рахунку-фактури №ЄФ-0000007 від 30.09.2019.
31.10.2019 ТОВ «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних на адресу позивача податкову накладну від 11.10.2019 №2 на суму 28 095 771,90 грн, у т.ч. ПДВ у сумі 4 682 628,65 грн.
Однак зазначена у податковій накладній загальна сума не відповідає сумікоштів, які отримано від позивача відповідно до платіжного доручення № 1536 від 11.10.2019 на загальну суму у розмірі 33 007 756,40 грн, у тому числі ПДВ 5 501 292,73 грн.
З огляду на вищенаведене, відповідач порушив вимоги підпунктів ж), з) пункту 201.1. пункту 201.7 статті 201 ПК України та підпункту 7.3.3 договору №1390-В-ОДФ-17.
ТОВ «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» зареєструвало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №6 до податкової накладної від 11.10.2019 №2 на суму 4 911 984,50 грн, у т.ч. ПДВ 818 664,08 грн, вказавши причиною коригування зміну кількості (об`єму, обсягу).
Проте, між ТОВ «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» та позивачем не здійснювалося жодної господарської операції, внаслідок якої могла б змінитися кількість та/або вартість товарів/послуг у зв`язку із зміною суми компенсації їх вартості.
Платники податку при складанні розрахунків коригування зобов`язані дотримуватися правил, які встановлені Порядком заповнення податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, згідно з яким передбачено складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
До того ж, дані, зазначені у податковій накладній, мають відповідати первинним документам, тобто платіжному дорученню № 1536 від 11.10.2019.
Таким чином, податкова накладна від 11.10.2019 № 2 та розрахунок коригування від №6 не відповідають господарській операції та складені в порушення ПК України та Порядку № 1307.
На підставі вищенаведеного, позивач втратив право включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 5 501 292,73 грн, тобто позивач поніс збитки у наведеній сумі.
На момент подання позовної заяви відповідачем права позивача досі не відновлено.
Таким чином, за наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні з дотриманням норм податкового законодавства та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) збитки у розмірі 5 501 292,73 грн, а також покласти судові витрати у розмірі 82 519,39 грн на відповідача.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що протиправна поведінка відповідача зумовлена порушенням законодавства при складанні податкової накладної від 11.10.2019 №2 та розрахунку коригування від 04.11.2019 №6, шкідливий результат такої поведінки вбачається з того, що позивач втратив право включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 5 501 292,73 грн, у зв`язку з чим поніс збитки у такому ж розмірі.
Позивач також зазначає, що вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом та умовами договору обов`язку зареєструвати податкові накладні з дотриманням норм податкового законодавства та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача.
До того ж, саме за вини відповідача податкову накладну було складено на дату першої події, але не на всю суму операції, тобто із порушенням податкового законодавства. А при розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, суму податкових зобов`язань приведено у відповідність до суми, на яку виконано роботи, проте, розрахунок коригування також складено з порушенням податкового законодавства, що свідчить про наявність вини відповідача.
Таким чином, у діях відповідача наявні усі елементи складу господарського правопорушення, які передбачаються застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
За думкою позивача, акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складені за результатами перевірки, не є єдиним, необхідним та вичерпним доказом для встановлення протиправності дій відповідача, адже подання скарги є правом позивача, а не обов`язком.
Відповідно до індивідуальної податкової консультації ДПС України від 23.10.2019 №951/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, наданої на запит позивача у аналогічній ситуації, роз`яснено, що постачальнику необхідно: 1) скласти на дату виявлення помилки розрахунок коригування до податкової накладної, складеної не на всю суму операції з постачання послуг. У такому розрахунку коригування мають бути виведені в нуль показники цієї податкової накладної; 2) скласти датою виникнення податкових зобов`язань (у даній ситуації - датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг) нову податкову накладну на всю суму операції.
Податкова накладна за операцією з постачання послуг, складена на дату першої події (оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг), але не на всю суму операції, з розрахунком коригування, складеним до неї, яким суму податкових зобов`язань приведено у відповідність до суми, на яку здійснено постачання послуг, є документами, що складені з порушенням норм ПКУ, а тому не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.
Вищезазначене також вбачається з індивідуальних податкових консультацій ДПС України від 07.05.2019 №1999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/, від 08.05.2019 № 1924/6/99-00-07-03-02-06/ІПК та від 10.11.2020 №4632/ІПК/99-00-05-06-02-06.
У зв`язку з встановленням мораторію на проведення податкових перевірок, саме податкова консультація є необхідним доказом у справі.
3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП".
24.07.217 між Позивачем та Відповідачем укладено договір підряду на виконання робіт № 1390-В-ОДФ-17 (далі - Договір від 24.07.2017).
17.05.2018 між ДП «АМПУ» та ТОВ «РБТ ЧМП» укладено додаткову угоду № 1 до договору від 24.07.2017, якою, у зв`язку зі зміною банківських реквізитів товариства, сторони дійшли згоди змінити розділ 21 договору - Місцезнаходження та банківські реквізити сторін, а саме банківські реквізити підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний трест ЧМП».
31.12.2019 між ДП «АМПУ» та ТОВ «РБТ ЧМП» укладено додатков угоду № 2 до договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 27.06.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання».
13.01.2020 між ДП «АМПУ» та ТОВ «РБТ ЧМП» укладено додаткову угоду до договору від 24.07.2017, якою внесено зміни в розділ 21 договору та викладено реквізити підрядника і замовника в новій редакції, а також викладено у новій редакції пункт 18.13, та доповнено розділ 4 договору пунктом 4.10.
25.06.2020 між ДП «АМПУ» та ТОВ «РБТ ЧМП» укладено додаткову угоду № 4 до договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 09.11.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання».
09.11.2020 між ДП «АМПУ» та ТОВ «РБТ ЧМП» укладено додаткову угоду № 5 до договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 19.12.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання».
18.12.2020 між ДП «АМПУ» та ТОВ «РБТ ЧМП» укладено додаткову угоду № 6 до договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 29.12.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання».
28.12.2020 між ДП «АМПУ» та ТОВ «РБТ ЧМП» укладено додаткову угоду № 7 до договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 25.01.2021 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання».
22.01.2021 між ДП «АМПУ» та ТОВ «РБТ ЧМП» укладено додаткову угоду № 8 до договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 06.02.2021 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання».
05.02.2021 між ДП «АМПУ» та ТОВ «РБТ ЧМП» укладено додаткову угоду № 9 до договору від 24.07.2017, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 01.04.2023 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання».
Відповідач зазначає, що за кожним виконанням робіт між сторонами підписується двосторонній акт прийому-передачі виконаних робіт, за яким відповідно і здійснюються розрахунки між сторонами укладеного договору.
На виконання положень договору щодо умов прийняття виконаних робіт та розрахунків за них 11 жовтня 2019 року позивачем перераховано кошти на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі 33 007 756,40 грн за виконані роботи за актами прийому-передачі за вересень 2019 року №19/2 та №19/3 та рахунку-фактури від 30.09.2019 р. №СФ-0000007.
В подальшому, 31.10.2019 року відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних на адресу позивача податкову накладну від 11.10.2019 року №2 на суму 28 095 771,90 грн, у т.ч. ПДВ у сумі 4 682 628,65 грн.
Згодом, з метою приведення у відповідність податкового зобов`язання, відповідачем 04.11.2019 року зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за №6 на суму 4 911 984,50 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 818 664,08 грн.
Відповідач вважає, що позивачем безпідставно та помилково заявлено вимоги про стягнення збитків на заявлену суму, зважаючи на таке.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
Права позивача в разі порушення порядку реєстрації податкової накладної відповідачем підлягають захисту шляхом подання позивачем, разом з податковою декларацією за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.
В даному випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складені за результатами перевірки.
При цьому, відповідач звертає увагу суду, що таких доказів позивачем не надано, а тому посилання позивача на те, що начебто порушення відповідачем порядку реєстрації податкової накладної є належним доказом вини відповідача мають бути відхилені судом як необґрунтовані в розумінні ст.ст.77-79 ГПК України.
Крім того, дізнавшись про невідповідність певних даних під час реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування, позивач мав передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків своєї господарської діяльності у зв`язку з незарахуванням сплачених ним за роботи грошових коштів до податкового кредиту ПДВ.
До того ж, виходячи з положень ст.173 та ст. 174 ГК України, порушення порядку реєстрації податкової накладної, відмова контролюючого органу в перевірці такої операції не є однозначним та беззаперечним порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності, а саме невиконання господарського зобов`язання.
Отже, з огляду на те, що порушення порядкуреєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунку коригування не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ст.218 та ст.224 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді стягнення збитків або штрафних санкцій, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» про стягнення в повному обсязі та розподілити судові витрати згідно законодавства.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
24.07.2017 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (Замовник) в особі першого заступника начальника Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" (Підрядник) уклали договір підряду на виконання робіт № 1390-В-ОДФ-17 (т.1, а.с.12-31).
Відповідно до п.1.1 та п.1.2 зазначеного договору, замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та умов договору виконати роботи з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу № 7 (інв.№061510) Одеською морського порту, зазначені в Технічних вимогах (Додаток № І до Договору, який є його невід`ємною частиною) в межах ціни, визначеної в Договірній ціні (Додаток № 2 до Договору, який є його невід`ємною частиною) у порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи. Місцезнаходження об`єкту будівництва: Україна, 65026, Одеська обл., м. Одеса, Митна площа, Ѕ, територія та акваторія морського порту Одеса.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що датою початку робіт є дата підписання акту про початок робіт. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі оформленого акту приймання-передачі закінчених робіт (акт про виконані роботи) у відповідності до розділу 5 цього договору.
Відповідно до п.3.1 та п.3.2 договору, договірна ціна становить 787 557 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 157 511 400,00 грн, разом договірна ціна цього договору становить 945 068 400,00 грн з ПДВ. Договірна ціпа визначена відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва» (зі змінами та доповненнями) та є динамічною договірною ціною.
За п.4.6 договору, фінансування робіт здійснюється за рахунок власних коштів замовника у межах розділу 3 договору.
Згідно з п.4.8 договору, оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі отриманого від підрядника відповідного рахунку та підписаних сторонами актами за формами КБ-2в та КБ-3 у безготівковій формі, протягом 15 банківських днів від дати отримання оригіналу рахунку у розмірі вартості виконаних робіт відповідно до акту за формами КБ-2в та КБ-3 за вираховуванням суми за відкритим акредитивом згідно з п. 4.1. цього договору.
Відповідно до п.7.1.1 та п.7.1.2 договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором, а також приймати виконані роботи згідно актів за формами КБ-2в та КБ-3 в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п.7.3.3 договору, підрядник зобов`язаний, зокрема, надати замовнику належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену(і) в електронній формі та зареєстровану(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.
Пунктом 12.5 договору передбачено, що у разі реєстрації підрядником податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені Податковим кодексом України, у зв`язку з чим замовник втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, підрядник за першою вимогою замовника протягом семи календарних днів з дня отримання такої вимоги сплачує замовнику штраф у розмірі такого податкового кредиту.
Згідно з п.15.1 договору, зміни та доповнення до договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною.
Відповідно до п.16.1 договору, цей договір набуває чинності після його підписання уповноваженими представниками сторін, засвідченням підписів печатками, погодження і затвердження в установленому порядку титулу будови об`єкту та затвердженням фінансового плану замовника на відповідний рік (відкладальна обставина згідно з ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України) і за наявності передбачених витрат на фінансування робіт за цим договором у затвердженому фінансовому плані.
За п.16.4 договору, цей договір діє протягом 2017-2019 років, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання.
Згідно з п.17.2 та п.17.3 договору, підприємство/замовник та підрядник є платниками податку на прибуток та ПДВ на загальних підставах.
Відповідно до п.20.1 договору, невід`ємною частиною цього договору є: додаток № 1: Технічні вимоги, додаток № 2: Договірна ціна на будівництво об`єкту Реконструкція причалу №7 (інв. №061510) Одеського морського порту (Додаток складається згідно ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва») та додаток № 3: Календарний графік виконання робіт.
24.07.2017 сторони уклали додаток № 1 до основного договору: Технічні вимоги на виконання робіт з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу №7 інв.№061510 Одеського морського порту з додатками 1А, 1Б, 1В та 1Г (т.1, а.с.32-101).
24.07.2017 сторонами укладено додаток № 2 до основного договору: Договірна ціна на будівництво об`єкту Реконструкція причалу № 7 (інв. №061510) Одеського морського порту, що здійснюється в 2017 році, яким визначено, що договірна ціна є динамічною, визначеною згідно з ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 та складеною в поточних цінах станом на 01.06.2017 року (т.1, а.с.102-103).
24.07.2017 сторони склали додаток № 3 до основного договору: Календарний графік виконання робіт (т.1, а.с.104-105).
17.05.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою, у зв`язку зі зміною банківських реквізитів відповідача, змінено розділ 21 договору - Місцезнаходження та банківські реквізити сторін, а саме банківські реквізити підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» (т.1, а.с.106).
31.12.2019 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 27.06.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання» (т.1, а.с.107).
13.01.2020 сторонами укладено додаткову угоду до договору, якою внесено зміни в розділ 21 договору та викладено реквізити підрядника і замовника в новій редакції, а також доповнено розділ 18 пунктом 18.13 та розділ 4 пунктом 4.10 та викладено останні у новій редакції (т.1, а.с.108-109).
25.06.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 09.11.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання» (т.1, а.с.110).
09.11.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 5 до договору, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 19.12.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання» (т.1, а.с.111).
18.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 6 до договору, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 29.12.2020 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання» (т.1, а.с.112).
28.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 7 до договору, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 25.01.2021 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання» (т.1, а.с.113).
22.01.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 8 до договору, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 06.02.2021 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання» (т.1, а.с.114).
05.02.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 9 до договору, якою пункт 16.4 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір діє до 01.04.2023 року, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін до їх повного виконання» (т.1, а.с.115).
30.09.2019 сторонами укладено акт №19/2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року, відповідно до якого вартість будівельних робіт складає 32 962 422,07 грн (т.1, а.с.116-126).
30.09.2019 сторонами укладено акт №19/3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року, відповідно до якого вартість будівельних робіт складає 45 334,33 грн (т.1, а.с.138-141).
Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000007 від 30.09.2019р. позивачем перераховано на банківський рахунок відповідача суму у розмірі 33 007 756,40 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 5 501 292,73 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1536 від 11.10.2019р. (т.1, а.с.148-149).
Згідно з податковою накладною №2 від 11.10.2019 обсяг постачання без ПДВ складає 28 095 771,90 грн , сума податку на додану вартість - 4 682 628,65 грн, (т.1, а.с.150).
Як вбачається з розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №6 до податкової накладної №2 від 11.10.2019, сума, яка підлягає коригуванню за обсягами постачання без урахування податку на додану вартість складає 4 093 320,42 грн, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту складає 818 664,08 грн.
Скоригована сума обсягу постачання без ПДВ відповідно складає 27 506 463,67 грн, скоригована сума ПДВ - 5 501 292,73 грн (т.1, а.с.151-152).
13.01.2020 позивачем на адресу відповідача направлено лист №71/19-06-01/Вих/19, в якому позивач зазначив, що з метою попередження втрати адміністрацією Одеського морського порту права на податковий кредит, просить відповідача зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної та нову податкову накладну в ЄРПН (т.1, а.с.167-168).
У відповідь відповідач направив лист від 25.02.2020 №25/02-1, у якому повідомив позивача, що ТОВ «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» звернувся до ДПС України з запитом на отримання індивідуальної податкової консультації за №19/12 (вх. ДПС « 1946/6 від 16.01.2020 року), де докладно описав ситуацію та очікує на отримання відповіді (т.1, а.с.169-170).
Як вбачається з додатку №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року, позивачем подано до ДПС України заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення ним граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, що також вбачається з листів позивача від 16.04.2020 та 20.11.2020 (т.1, а.с.171-184).
Відповідно до листа ЦМУ ДПС України по роботі з великими платниками податків від 25.02.2021 позивачу повідомлено про направлення запитів по платниках, щодо яких подано скарги, до територіальних органів ДПС, а також про встановлення мораторію на проведення документальних позапланових перевірок, визначених підпунктом 78.1.9 п.78.1 ст.78 ПКУ, на період з 18 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України (т.1 а.с.185).
14.05.2020 ДПС України надала податкову консультацію №2009/6/99-60-04-01-01-06/ІПК за зверненням відповідача від 19.12.2019 року, у якій роз`яснила відповідачу порядок реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування (т.2, а.с.44-46).
5. Позиція суду.
За приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1,2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Як встановлено судом, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН, а також невірним визначенням суми, яка підлягає коригуванню за обсягами постачання без урахування податку на додану вартість, а також суми коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту, чим останній порушив вимоги підпунктів ж), з) пункту 201.1. пункту 201.7 статті 201 ПК України, Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 та підпункту 7.3.3 договору №1390-В-ОДФ-17, у зв`язку з чим позивач, на його переконання, фактично втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 5 501 292,73 грн, через що поніс прямі фінансові збитки на вказану суму. Таким чином, позивач доводив факт вчинення позивачем податкового порушення у вигляді неправомірного коригування податкових накладних, яке позбавило його права на податковий кредит.
Оцінюючи позовні вимоги, суд зазначає, що позивач має безумовне право звернення до суду господарської юрисдикції за стягненням збитків зі свого контрагента (відповідача), який допустив податкове правопорушення (не тільки господарське), втім за умови доведення факту такого порушення норм податкового законодавства, вчиненого у формі протиправних дій, належними та допустимими доказами.
Так, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що згідно зі статті 109 ПК України податковим правопорушенням є, зокрема, протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Суд вважає, що позивачем не доведено наявність в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, а саме не доведено допустимими доказами факту вчинення відповідачем податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкової накладної №2 від 11.10.2019 року, а також внесення коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, який у справі про стягнення збитків може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки, актом або рішенням відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.
Відповідно, подані у справі докази, які підтверджують виконання господарських операцій, а також докази у вигляді податкової накладної, розрахунку коригування, податкових консультацій не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем податкового правопорушення.
Позивачем не доведено, що складення та реєстрація в ЄРПН відповідачем податкової накладної №2 від 11.10.2019, а також складення розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, зумовили обмеження прав позивача на відображення у відповідному податковому періоді у складі податкового кредиту суми ПДВ, відображеної у податковій накладній та розрахунку коригування, як не доведено й того, що невідображення їх у податковому кредиті позивачем свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у зв`язку із невидачею та нереєстрацією іншої податкової накладної у ЄРПН.
При наявності виданих відповідачем податкової накладеної та розрахунку коригування, зареєстрованих у ЄРПН, позивачем не доведено завдання йому відповідачем реальних збитків у вигляді надлишково сплаченого ПДВ до Державного бюджету України.
Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20, які цілком враховуються судом при прийнятті рішення у даній справі.
Посилання позивача на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №917/877/17, №920/1190/16, №908/76/18, судом до уваги не приймаються, оскільки за обставинами таких справ мала місце бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні останнім обов`язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
За наявності виданих відповідачем податкової накладної та розрахунку коригування, зареєстрованих у ЄРПН, правові позиції у справах №917/877/17 №920/1190/16, №908/76/18 не є релевантними для спірних правовідносин.
Посилання позивача на податкову консультацію від 23.10.19 (т.1 а.с 153-156) судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію, в даному випадку позивачем, та жодним чином не породжує обов`язків для третіх осіб, в тому числі для відповідача.
Наявність податкової консультації від 14.05.2020р. (т.2 а.с.44-46) також не змінює висновків суду, оскільки факт надання податкової консультації з урахуванням її статусу не є доказом вчинення відповідачем податкового правопорушення; вказану консультацію видано з порушенням строків, встановлених пунктом 52.1 статті 52 ПК України; доказів направлення відповідачу як рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, так і самої податкової консультації матеріали справи не містять.
Наявність мораторію на проведення перевірок з огляду на продовження відповідних податкових строків також жодним чином не впливає на вищевикладені висновки суду.
Більш того, суд звертає увагу, що пунктом 12.5 договору передбачено, що у разі реєстрації підрядником податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені Податковим кодексом України, у зв`язку з чим замовник втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, підрядник за першою вимогою замовника протягом семи календарних днів з дня отримання такої вимоги сплачує замовнику штраф у розмірі такого податкового кредиту.
За таких обставин, порушене право позивача, у випадку встановлення належним чином факту вчинення податкового правопорушення та факту втрати права на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, у будь-якому випадку може бути відновлено в порядку, передбаченому п.12.5 договору.
При цьому, суд не досліджує та не надає правову оцінку змісту вчинених відповідачем дій в сфері оподатковування на предмет їх відповідності приписам податкового законодавства, зокрема, щодо коригування податкової накладної, оскільки дослідження обставин, які засвідчують факти наявності/відсутності податкових правопорушень, не відноситься до компетенції суду господарської юрисдикції.
З урахуванням вищенаведеного у сукупності, враховуючи недоведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 5 501 292,73 грн.
Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст складено 14 липня 2022 р.
Суддя Ю.М. Щавинська
