ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/38358/21 Головуючий у 1 інстанції - Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ХІТ-ТРЕЙД» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХІТ-ТРЕЙД» до Головного управління Держспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ХІТ-ТРЕЙД» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.11.2021 № 041-1198, 041-1199, 041-1200, 041-1201,041-1202, 041-1203.

Одночасно з позовом позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.11.2021 № 041-1198, 041-1199, 041-1200, 041-1201,041-1202, 041-1203 до вирішення справи судом та набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що позивач не погоджується з рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.11.2021 № 041-1198, 041-1199, 041-1200, 041-1201,041-1202, 041-1203 та вважає їх такими, що місять ознаки протиправних. Зокрема, позивач звертає увагу, що оскаржуваними рішеннями відповідач зобов`язав ТОВ "ХІТ-ТРЕЙД" здійснити нанесення на продукцію інформації про виробника, імпортера та їх поштові адреси у строк до 31.12.2021. У той же час, позивач зазначає, що він не є виробником продукції, а отже не володіє виробничими потужностями для нанесення будь-якого маркування на продукцію. Позивач лише здійснює реалізацію продукції GLO на підставі договору комісії № 8 від 08.08.2018, де стороною є імпортер ТОВ Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна (далі - імпортер). Виробником даної продукції є Ніковенчерз Трейдинг Лімітед, виробничі потужності якого знаходяться в Китаї (далі -Виробник). А тому, на думку позивача, виконання вимог відповідача є протиправним. Поряд з цим, позивач звертає увагу, що чинне законодавство не зобов`язує здійснювати нанесення такої інформації виключно на сам прилад, а гарантує виробнику право вибору - або наносити цю інформацію на прилад, або на упакування. Також, позивач звертав увагу, що у відповідності до вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу, що в даному випадку становитиме 510 000, 00 грн. Фактично, як зазначає позивач, накладення такого штрафу стане невідворотнім, адже він не в змозі виконати приписи відповідача щодо нанесення маркування на продукцію, щодо якої він не є ані виробником, ані імпортером, а тому єдиним обґрунтованим і законним засобом уникнути цієї безпідставної та несправедливої відповідальності є вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Поряд з цим, позивач звертав увагу, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, виконання рішення про незаконну тимчасову заборону надання продукції на ринок неминуче призведе до збитків через втрату продажів тютюновмісних виробів для нагрівання - стіків nео™, які використовуються разом із пристроями GLO. Стіки nео™ є підакцизною продукцією, зменшення обсягів продажу якої призведе до зменшення сплати акцизного та інших податків до державного бюджету. Також, позивач звертав увагу, що масштаби та перелік заходів, які повинен він вжити на виконання оскаржуваних рішень, призводять до часткового призупинення функціонування 90 відсотків магазинів GLO, що неминуче призведе до великих збитків, таких як відсутність прибутку від реалізації товару, втрати робочих місць, несвоєчасної сплати податків, звільнення працівників через неможливість виплати їм заробітної плати, тощо. При цьому, позивач звертає увагу, що ухвалені відповідачем рішення завдають прямих збитків імпортеру продукції - ТОВ Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна, компанії, яка входить у число найбільших платників податків до державного бюджету України. Очевидна протиправність рішень відповідача підтверджуються і тим, що незважаючи на їх прямий вплив на господарську діяльність ТОВ Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна, остання навіть не була відповідачем проінформована про застосовані заходи щодо її продукції. Отже, на думку позивача, у випадку задоволення судом позову про визнання протиправними та скасування рішень, позивач, як і імпортер разом з виробником продукції, не зможуть ефективно поновити свої порушені майнові права та інтереси, оскільки завдання збитків є неминучим на весь період розгляду справи до ухвалення остаточного судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІТ-ТРЕЙД» про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Головне управління Держспоживслужби в м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що прийняте із порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ХІТ-ТРЕЙД» про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Перелік заходів забезпечення позову, наведений у частині першій статті 151 КАС України, є вичерпний. При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами і адміністративний суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, але з урахуванням в обов`язковому порядку співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (положення частини другої статті 151 КАС України).

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій та/або пов`язані з цим витрати позивача.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Отже, для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, зокрема, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору, а також мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, зазначені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Як установлено матеріалами справи, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві здійснено перевірку характеристик продукції магазину «ГЛО» ТОВ «ХІТ-ТРЕЙД» за адресою: ТРЦ «Гулівер» м. Київ, Спортивна площа, 1-А, а саме пристрою для нагрівання тютюну ТМ GLO Pro G203 та ТМ GLO НYPER+ G403, виробник Британія.

За результатами вказаної перевірки, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт від 03.11.2021 № 5154/601.

Висновками вказаного акту встановлено порушення пп.12,28,38, Додатку 4 «Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання», затвердженого Постановою КМУ №1067 від 16.12.2015, пп.17,25,32,38,40,41, Додатку 4 «Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання», затвердженого Постановою КМУ №1077 від 16.12.2015, пп. 19,25,27 «Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні», затвердженого Постановою КМУ №139 від 10.03.2017 р., п.6, ч.4, cт. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», cт. 188-37 Кодексу України про адміністративні правопорушення», що мало прояв у невідповідності продукції GLO Pro G203 та GLO HYPER+ G403 вимогам технічних регламентів, що розповсюджуються на неї, а саме: на пристроях нагрівання виробником та імпортером не зазначено своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу.

На підставі висновків вказаного акту, відповідачем 18.11.2021 прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів: № 041-1198, 041-1199, 041-1200, 041-1201,041-1202, 041-1203.

Згідно вказаних рішень, стосовно дії яких суд застосував заходи забезпечення позову, то ними передбачено застосування до позивача обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статей 28-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» у вигляді обмеження надання на ринку пристроїв для нагрівання тютюну ТМ GLO Pro G203 та ТМ GLO HYPER+ G403, шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, усунення формальної невідповідності та тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Позов та заява про його забезпечення обґрунтовані, зокрема, посиланням на процедурні порушення щодо прийняття оспорюваних рішень відповідача та очевидну протиправність оскаржуваних рішень останнього, що є предметом дослідження під час розгляду справи по суті.

Окрім того, заявником зазначено, що у зв`язку із прийняттям оспорюваних рішень імпортер разом з виробником продукції не зможуть ефективно поновити свої порушені майнові права та інтереси, оскільки завдання збитків є неминучим на весь період розгляду справи.

Водночас, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди їх правам та інтересам, які б унеможливили захист їх прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. А суд першої інстанції не зазначив, на підставі яких саме доказів були визнані підтвердженими доводи позивача про необхідність вжиття таких заходів, як зупинення дії рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.11.2021 № 041-1198, 041-1199, 041-1200, 041-1201,041-1202, 041-1203.

При цьому, ознаки протиправності оспорюваних рішень відповідача не були очевидними, а фактичні обставини справи, як вже було зазначено, підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

До початку розгляду справи по суті у суду відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність рішень суб`єкта владних повноважень та порушення прав або інтересів позивача дією таких рішень.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

З приводу негативних наслідків для господарської діяльності підприємств, на які послався позивач, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18, від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 26.12.2019 у справі №640/13245/19, від 20.09.2021 у справі № 640/21076/20, від 27.05.2022 у справі № 640/30039/21 та у справі № 640/30039/21. Підстав для відступу від наведених висновків Верховного Суду колегія суддів не вбачає.

Таким чином, в обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням положень частини другої статті 150 та частини другої статті 151 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову, а тому висновок суду першої інстанції про забезпечення позову є помилковим.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В свою чергу, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив її скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 315, 317, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ХІТ-ТРЕЙД» про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 14.07.2022.