Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року Справа № 160/3062/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиравними та скасувати постанови відповідача про накладення штрафів від 26.01.2022 року

№ 11-01.01.2/1 на суму 68 000 грн.,

№ 11-01.01.2/2 на суму 68 000 грн.,

№ 11-01.01.2/3 на суму 68 000 грн.,

№ 11-01.01.2/4 на суму 34 000 грн.,

№ 11-01.01.2/5 на суму 34 000 грн.,

№ 11-01.01.2/6 на суму 34 000 грн.

стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним:

позивач є фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, не є платником ПДВ, не є суб`єктом господарювання з високим ступенем ризику, оскільки не володіє об`єктами джерел підвищеної небезпеки, а тому відповідач повинен був застосовувати положення вимог Закону України № 4448-VI «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» (далі - Закон № 4448-VI). Згідно вказаного вище закону України органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом;

позивач не є виробником або його уповноважненим представником, а є лише розповсюджувачем продукції, а тому не може нести відповідальність за порушення вимог технічних регламентів, які вчинені виробниками або розповсюджувачами продукції;

інформація про продукцію наведена українською мовою у супровідній документації, що відповідає вимогам Законів України «Про функціонування української мови як державної» та «Про захист прав споживачів»;

на продукції міститься найменування виробника продукції; найменування уповноваженого представника не є обов`язковим для зазначення;

на продукції міститься найменування машин, яке містить номiнальну потужність у кіловатах, маса машини з найбільш типовим спорядженням у кілограмах, що підтверджується фотознімками машин;

на машини складена єдина декларація про відповідність; відповідальність за складання декларації про відповідність несе виробник або його уповноважений представник.

Ухвалою суду від 10.02.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

відповідачем під час перевірки позивача виявлено невідповідність машин, які реалізує позивач вимогам технічних регламентів: інформація про продукцію не наведена українською мовою; на продукції не міститься найменування уповноваженого представника; на продукції не міститься найменування машин; не складено єдину декларацію про відповідність, коли на продукцію поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації стосовно таких регламентів, включаючи відомості про їх опублікування; декларація про відповідність не містить індифікаційні дани машин, тобто серійні номери машин; на продукцію з метою оцінки відповідності простих посудин високого тиску, виробником або його уповноваженим представником не застосована одна з процедур оцінки відповідності, чим порущено вимоги технічного регламенту простих посудин високого тиску;

відповідачем застосовано обмежувальні (корегувальні) заходи до продукції позивача;

оскільки позивачем не усунуто порушення, які були виявлені відповідачем, останнім складено протоколи про порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»;

відповідачем в ході розгляду вказаних вище протоколів винесено оскаржувані постанови про застосування штрафів за невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів згідно вимог п.2 та п. 3 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;

до спірних відносин не застосовуються норми Закону № 4448-VI, оскільки норми Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є спеціальними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин;

суб`єкти господарювання повинні ефективно взаємодіяти між собою при здійсненні господарської діяльності під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Ухвалою суду від 30.05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явились, подали клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Відповідачем на підставі норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» проведено планову перевірку характеристик продукції у розповсюджувача машини та устаткування (інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном, насосні станції, компресори, що розміщені на обєкті - магазині, який належить позивачу, на підставі наказу від 25.11.2021 року № 1027-пл «Про здійснення планової перевірки характеристик продукції» та направлення на проведення перевірки від 25.11.2021 року № 11-01-35, копія якого міститься у матеріалах справи.

В ході проведення перевірки виявлені порушення вимог законодавства про державний ринковий нагляд, які зафіксовані у Акті перевірки харакреристик продукції від 02.12.2021 року № 11.01-35, який міститься у матеріалах справи.

Також відповідачем під час перевірки встановлено ланцюг постачання продукції, яку реалізує позивач, а саме: додатки 2-1, 2-2 та 2-4 до акту перевірки та встановлено уповноважену особу представника виробника в Україні - ТОВ «Метабо Україна» та виробника - «Тайчжоу Овен Електро машинері Ко. ЛТД» (КНР)

На підставі акту перевірки відповідачем виненені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.12.2021 року №№ 11.01-35.1 - 11.01-35-8 на наступні машини: компресори ТМ «МЕТАВО» Basic 250-24 W OF, Basic 250-50 W OF, Basic 250-24 W OF, бензопила, машина торцювально-вусорізна пила TM "METABO" KS 216M Lasercut.

У вказаних вище рішеннях зазначено наступні порушення вимог технічних регламентів: інформація про продукцію не наведена українською мовою; на продукції не міститься найменування уповноваженого представника; на продукції не міститься найменування машин; не складено єдину декларацію про відповідність, коли на продукцію поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації стосовно таких регламентів, включаючи відомості про їх опублікування; декларація про відповідність не містить індифікаційні дани машин, тобто серійні номери машин; на продукцію з метою оцінки відповідності простих посудин високого тиску, виробником або його уповноваженим представником не застосована одна з процедур оцінки відповідності, чим порущено вимоги технічного регламенту простих посудин високого тиску.

Вказані вище рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.12.2021 року №№ 11.01-35.1 - 11.01-35-8 направлені та отримані позивачем для усунення порушень шляхом приведення продукції у відповідність.

Після цьго відповідачем на підставі наказу від 05.01.2022 року № 7-п та направлення від 05.01.2022 року № 11-01-01 проведено перевірку стану виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.12.2021 року №№ 11.01-35.1 - 11.01-35-8.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 11.01.2022 року № 11.01-01 та протоколи про виявлення порушень вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 11.01.2022 року №№ 11.01-01.1 - 11.01-01-6.

У акті від 11.01.2022 року № 11.01-01 відповідачем зафіксовано повне виконання наступних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.12.2021 року № 11.01-35.3, 11.01-37.7 та встановлено, що всі інші рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.12.2021 року не виконані позивачем.

Відповідачем в ході розгляду вказаних вище протоколів від 11.01.2022 року №№ 11.01-01.1 - 11.01-01-6 встановлено порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та винесено оскаржувані постанови про накладення на позивача штрафи за невиконання вимог рішення вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.12.2021 року №№ 11.01-35.1, 11.01-35.2, 11.01-35.4, 11.01-35.5, 11.01-35.6, 11.01-35.8.

Штрафи застосовано відповідачем до суб`єкта господарювання - позивача згідно вимог п.2 та п. 3 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Судом під час розгляду справи встановлено, що праціники відповідача були допущені позивачем до перевірок; позивач надавава відповідачу пояснення про усунення виявлених порушень, про що надав відповідне повідомлення про виконання рішень відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Стосовно порушення відповідачем вимог Закону № 4448-VI, то суд зазначає наступне.

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Згідно вимог статті 3 вказаного вище закону України законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» законодавство України про загальну безпечність продукції складається з цього Закону, Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.

Отже, Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» є спеціальними нормативно-правовими актами у сфері безпечності нехарчової продукції.

Окрім того, Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» регулює порядок проведення перевірок характеристик продукції, зокрема, у її розповсюджувачів, до яких відноситься і позивач (ст.23, 23-1, 24).

Закон № 4448-VI визначає особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Отже, Закон № 4448-VI визначає лише особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Одночасно суд зазначає, що згідно вимог ч.2 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія останньго не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.

Окрім того, Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» прийняті пізніше у часі ніж Закон № 4448-VI.

З вказаних обставин Закон № 4448-VI не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Стосовно доводів відповідача про те, що інформація про продукцію не наведена українською мовою, то суд зазначає наступне.

Відповідач посилається на порушення позивачем вимог п.49 Додатку 1 до Технічного регламенту безпеки машин, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року № 62 (далі - Регламент 62).

Згідно п.49 Додатку 1 Регламенту 62 інформація чи застереження на машинах повинні надаватися переважно у формі символів і піктограм, що легко сприймаються. Будь-яка письмова або усна інформація чи застереження повинні бути складені українською мовою.

Згідно фотографій машин - компресори ТМ «МЕТАВО» Basic 250-24 W OF, Basic 250-50 W OF, Basic 250-24 W OF, машина торцювально-вусорізна пила TM "METABO" KS 216M Lasercut, які містяться у матеріалах справи, інформація чи застереження на машинах складено у формі символів і піктограм, що легко сприймаються, а також англійською мовою (найменування виробника, його місцезнаходження, маркування машини).

Відповідно до вимог частин 6-7 статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою. Інформація про вироби (товари), роботи чи послуги, зазначена у частині шостій цієї статті, доводиться до відома споживача в порядку, у спосіб та в обсязі, що визначені Законом України "Про захист прав споживачів». В інформації про вироби (товари), роботи чи послуги, наданій державною мовою, допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів» стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров`я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов`язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання). Нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію. У разі якщо нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, встановлено спеціальні вимоги до змісту інформації про певні види продукції, положення цієї частини застосовуються у частині, що не охоплюється такими спеціальними вимогами.

Одночачасно частиною 2 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Отже, Законом України "Про захист прав споживачів» передбачено можливість доведення інформації до відома споживачів в т.ч. і у супровідній документації, що додається до продукції.

У матеріалах справи міститься супровідна документація на машини компресори ТМ «МЕТАВО» Basic 250-24 W OF, Basic 250-50 W OF, Basic 250-24 W OF, машина торцювально-вусорізна пила TM "METABO" KS 216M Lasercut, яка викладена українською мовою.

За вказаних обставин судом під час розгляду справи встановлено, що інформація на самій машині виконана у формі символів і піктограм, що легко сприймаються, а також англійською мовою (найменуваня виробника, його місцезнаходження, маркування машини); супровідна документація на машини складена українською мовою.

Отже, позивачем дотримано вимоги про те, що інформація про продукцію повинна бути наведена українською мовою.

Стосовно доводів відповідача про те, що відсутнє маркування, яке містить найменування та місцезнаходження уповноваженого представника.

Відповідач посилається на порушення позивачем вимог абз. 2 п.53 Додатку 1 Регламенту 62.

Згідно вимог абз. 2 п.53 Додатку 1 Регламенту 62 усі машини повинні мати видиме, розбірливе та незмивне маркування, яке містить такі мінімальні дані: найменування та місцезнаходження виробника та в разі необхідності його уповноваженого представника.

Отже, інформація про уповноваженого представника виробника вказується не обовязково, а лише за необхідності, тобто не обовязково.

Маркування машин - компресори ТМ «МЕТАВО» Basic 250-24 W OF, Basic 250-50 W OF, Basic 250-24 W OF, машина торцювально-вусорізна пила TM "METABO" KS 216M Lasercut, містить найменування та місцезнаходження виробника, що відповідає Регламенту 62.

Отже, позивачем дотримано вимог абз. 2 п.53 Додатку 1 Регламенту 62.

Стосовно доводів відповідача про те, що відсутнє найменування маркування машин.

Відповідач посилається на порушення позивачем вимог абз.3 пункту 53 Додатку 1 Регламенту 62.

Згідно вимог абз. 3 п.53 Додатку 1 Регламенту 62 усі машини повинні мати видиме, розбірливе та незмивне маркування, яке містить такі мінімальні дані: найменування машини.

З фотографій машин - компресори ТМ «МЕТАВО» Basic 250-24 W OF, Basic 250-50 W OF, Basic 250-24 W OF, машина торцювально-вусорізна пила TM "METABO" KS 216M Lasercut, які надані позивачем, судом встановлено, що дані машини, які перевірялись відповідачем, містять маркування найменування машини.

Отже, позивачем дотримано вимог абз. 3 п.53 Додатку 1 Регламенту 62.

Стосовно доводу відповідача про те, що не складно єдину декларацию про відповідність, коли на продукцію поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації стосовно таких регламентів.

Відповідач посилається на п.43 Технічного регламенту простих посудин високого тиску, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2006 року № 1025.

Згідно пункту 43 та 44 Технічного регламенту простих посудин високого тиску, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2006 року № 1025, у разі коли на посудину поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складення декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність стосовно таких регламентів. У декларації про відповідність повинні бути зазначені відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування. Виробник шляхом складення декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність посудини вимогам цього Технічного регламенту.

У матеріалах справи містяться надані позивачем копії єдиних декларацій про відповідність на машини - компресори ТМ «МЕТАВО» Basic 250-24 W OF, Basic 250-24 W OF, машина торцювально-вусорізна пила TM "METABO" KS 216M Lasercut, у яких вказані кілька технічних регламентів, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.

Позивач як розповсюжувач продукції не несе відповідальності за зміст декларацій про відповідність.

За вказаних обставин суд відхиляє даний довод відповідача.

Стосовно доводу відповідача декларація про відповідність не містить ідентифікаційні дані машини, тобто серійний номер.

Згідно абз.4 пункту 3 Додатку 7 Регламенту 62 декларація про відповідність машини повинна містити такі дані: опис і ідентифікаційні дані машини, що включають узагальнене найменування, функції, модель, тип, серійний номер і комерційну назву.

Судом під час розгляду справи встановлено, що декларація про відповідність машин - компресори ТМ «МЕТАВО» Basic 250-24 W OF, Basic 250-24 W OF, машина торцювально-вусорізна пила TM "METABO" KS 216M Lasercut, які реалізує позивач, не містять саме серійного номеру машини.

Факт наявності у машин серійного номеру підтверджується у пункті 10 листа уповноваженого представника виробника ТОВ «Метабо Україна» від 16.12.2021 року № 161221-1, який міститься у матеріалах справи.

Згідно вимог частин 1, 3 та 7 статті 28 Закону України «Про технічні регламент та оцінку відповідності» у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах.

Отже, саме виробник або його уповноважений представник складає декларацію про відповідність та несе відповідальність за її зміст.

Згідно пункту 9 Загальної частини Регламенту 62 машини, на які нанесено знак відповідності технічним регламентам і які супроводжуються декларацією про відповідність, повинні вважатися органами виконавчої влади як такі, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту. Органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в обіг та/або в експлуатацію машин та устаткування, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 8 Загальної частини Регламенту 62 саме виробник або його уповноважений представник: складає декларацію про відповідність, вимоги до якої зазначені у додатку 7, яка додається до машини; наносить знак відповідності технічним регламентам.

Суд зазначає, що особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів регламентовано статтею 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Згідно вимог ч.2 ст. 24 вказаного вище закону України під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Отже, предметом перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів є лише навність у розповсюджувача деклараціії про відповідність, а також за ланцюгом постачання якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання.

Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її виробників регламентовано статтею 25 вкачанного вище закону Украини.

Відповідно до п.п. «в» пункту 1 частини 2 статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам.

Отже, відповідач повинен перевірити лише у виробника продукції, а не у розповсюждувача продукції, відповідність декларації про відповідність встановленим вимогам, які відображено у технічних регламентах.

Позивач під час перевірки надав відповідачу інформацію (видаткові накладні, які містяться у матеріалах справи) про те, у якої саме особи придбано продукцію, яку реалізає позивач.

Крім того, позивачем надано відповідачу лист уповноваженого представника виробника ТОВ «Метабо Україна» від 16.12.2021 року № 161221-1 стосовно виявлених недоліків під час перевірки продукції у позивача, який складено у порядку взаємодії під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яка передбачена вимогами ч.2 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

За вказаних обставин відповідач мав можливість ідентифікувати уповноваженого представника виробника продукції, яку розповсюджує позивач, та провести у уповноваженого представника виробника продукції відповідну перевірку.

Оскільки відповідач під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача вийшов за межі об`єкту перевірки, що визначенний ч.2 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», то суд відхиляє даний довод відповідача.

Позивач у даному випадку не може нести відповідальність за дії виробника продукції або його уповноваженого представника, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Стосовно доводу відповідача на продукцію з метою оцінки відповідності простих посудин високого тиску, виробником або його уповноважним представником, не застосована одна з процедур оцінки відповідності.

Відповідач посилається на порушення позивачем вимог пункту 39 Технічного регламенту простих посудин високого тиску, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2006 року № 1025.

Пунктом 39 Технічного регламенту простих посудин високого тиску, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2006 року № 1025, визначено, що перед введенням в обіг посудини підлягають певним процедурам оцінки відповідності, які застосовує виробник або його уповноважений представник.

Позивач під час перевірки надав відповідачу інформацію (видаткові накладні, які містяться у матеріалах справи) про те, у якої саме особи придбано продукцію, яку реалізає позивач.

Крім того, позивачем надано відповідачу лист уповноваженого представника виробника ТОВ «Метабо Україна» від 16.12.2021 року № 161221-1 стосовно виявлених недоліків під час перевірки продукції у позивача, який складено у порядку взаємодії під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яка передбачена вимогами ч.2 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

За вказаних обставин відповідач мав можливість ідентифікувати уповновалденого представника виробника продукції, яку розповсюджує позивач, та провести у уповноваженого представника виробника продукції відповідну перевірку.

Відповідно до п.п. «б» пункту 2 частини 2 статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників: на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам:

перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом;

перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

За вказаних обставин відповідач саме під час перевірки характеристик продукції у її виробника або уповноваженого представника виробника повинен перевірити повний склад технічної документації на відповідну продукцію, яка передбачена Технічним регламентом простих посудин високого тиску, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2006 року № 1025.

Оскільки відповідач під час проведення перевірки характеристк продукції у її розповсюджувача вийшов за межі обєкту перевірки, що визначенний ч.2 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», то суд відхиляє даний довод відповідача.

Позивач у даному випадку не може нести відповідальність за дії виробгника продукції, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За вказаних обставин доводи відповідача, які містяться у рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.12.2021 року №№ 11.01-35.1, 11.01-35.2, 11.01-35.4, 11.01-35.5, 11.01-35.6, 11.01-35.8, спростовані під час розгляду справи, а тому підстави для притягнення позивача до відповідальності згідно вимог п.2 та п. 3 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відсутні.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору.

Стосовно витрат на правничу допомогу.

У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 28.01.2022 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Радник» був укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 28/01/22-1.

У додатковій угоді № 1 від 28.01.2022 року до вказаного вище договору сторони навели детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару на загальну суму 20 000 грн., в т.ч.: аналіз наданих позивачем документів, надання розгорнутої консультації - 2 год., вартість однієї години роботи - 700 грн., загалом 1400 грн.; підготовка та подання до суду позовної заяви та комплекту документів - 3600 грн.; участь адвоката у судових засіданнях, фактичних час для складання процесуальних документів та клопотань, в яких виникне необхідність під час розгляду справи, час необхідний для прибуття адвоката до суду - 5000 грн., гонорар успіху, який сплаченується позивачем у разі задоволення (часткового задоволення) позову - 10 000 грн.

У матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт (наданих послуг).

У матеріалах справи міститься також копія платіжного доручення № 291 від 31.01.2022 року на суму 10 000 грн., які позивач сплатив АО «Радник» за професійну правничу допомогу.

У матеріалах справи міститься копія ордеру АО «Радник», який видано адвокату Чіп Ярославу Миколайовичу на представлення інтересів позивачу у суді.

У матеріалах справи містяться копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, яке видано Чіп Я.М.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 прийшла до висновку про можливість віднесення до судових витрат бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України). Натомість положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019 року у справі № 813/481/18.

У Практичній рекомендації «Вимоги щодо справедливої сатисфакції», яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Враховуючи те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов`язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, однак приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, а також те, що представник позивача під час розгляду справи у суді не складав жодних процесуальних документів (заяв та клопотань), не прийняв участь у судовому засіданні 13.06.2022 року, не склав акт виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу лише у розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 1д, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафів від 26.01.2022 року

№ 11-01.01.2/1 на суму 68 000 грн.,

№ 11-01.01.2/2 на суму 68 000 грн.,

№ 11-01.01.2/3 на суму 68 000 грн.,

№ 11-01.01.2/4 на суму 34 000 грн.,

№ 11-01.01.2/5 на суму 34 000 грн.,

№ 11-01.01.2/6 на суму 34 000 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 3060 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В. Златін

Рішення не набрало законної сили

Суддя С.В. Златін