Ухвала
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 676/7428/19
провадження № 61-361св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави,
відповідачі: головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест», товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Граунд»,
треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Форк»,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест», яка підписана представником Сергійчуком Юрієм Вікторовичем, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року у складі судді: Вдовичинського А. В., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ «Форк», про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки.
Позов мотивований тим, що згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20843-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0325, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. На підставі зазначеного наказу ОСОБА_1 22 жовтня 2017 року зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку.
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 продав земельну ділянку ТОВ «Форк», яке в подальшому на підставі технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок включило цю земельну ділянку до складу об`єднаної земельної ділянки, площею 56 га кадастровий номер 6822484100:02:003:0556.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 07 березня 2018 року ТОВ «Форк» продало земельну ділянку, площею 56 га кадастровий номер 6822484100:02:003:0556, ОСОБА_2 , який, в свою чергу, передав цю ділянку до статутного капіталу ТОВ «Зарус-Інвест», а державний реєстратор зареєстрував право власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
ТОВ «Зарус-Інвест» земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0526 площею 56 га передано в оренду ТОВ «Агро-Еко-Граунд» строком на 7 років, відповідно, здійснено реєстрацію речового права.
Прокурор вказував, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20843-СГ підлягає визнанню недійсним, оскільки на час його прийняття ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та не міг набути таке право повторно. Тому ТОВ «Форк», ОСОБА_2 придбали, а в подальшому ТОВ «Зарус-Інвест» отримав до статутного капіталу вказану земельну ділянку від особи, яка, з огляду на зазначені обставини, не мала права її отримувати та відчужувати. Як наслідок, спірна земельна ділянка повинна бути витребувана у ТОВ «Зарус-Інвест» і ТОВ «Агро-Еко-Граунд», оскільки вибула з власності держави поза її волею.
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області заходів до виявлення та усунення даного факту порушення при передачі земельної ділянки державної форми власності не вжито, а також, що управління є відповідачем у справі, прокурор самостійно пред`явив цей позов в інтересах держави.
Прокурор просив:
визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20843-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 522484100:02:003:0325 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;
скасувати у поземельній книзі на земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0526 запис про державну реєстрацію цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
поновити у Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0325;
скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 17 березня 2018 року № 25293453 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0526;
витребувати у ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку кадастровий номер 522484100:02:003:0325, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20843-СГ у власність ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року позов прокурора задоволено частково.
Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року №22-20843-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0325) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запис від 17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526.
Витребувано у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0325, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року №22-20843-СГ у власність ОСОБА_1 .
В задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що всупереч положень ЗК України відповідач ОСОБА_1 двічі безоплатно отримав у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 4,0 га. Таким чином, земельна ділянка кадастровий номер 6822484100:02:003:0325 вибула з державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну, приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею, власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. З врахуванням наведеного вимоги прокурора визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20843-СГ підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції зазначив, що земельна ділянка кадастровий номер 6822484100:02:003:0325, внаслідок подальших послідовних дій щодо отримання у приватну власність з державної власності земельної ділянки, з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок (об`єднання з метою присвоєння нового кадастрового номеру, зміна конфігурації, передача в статутний фонд), вибула з державної власності поза волею, власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та перейшла у власність ТОВ «Зарус-Інвест», яке згідно договору оренди землі від 20 березня 2018 року передало її в оренду ТОВ «Агро-Еко-Граунд». Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №183/1617/16, п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1809/18). ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцеві набувачі, які не заявили зустрічні позови у справі, можуть заявити до власника земельних ділянок позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваних земельних ділянок, а у разі здійснення поліпшень цих ділянок, які не можна відокремити від них без завдання їм шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельних ділянок. Крім того, кінцевий набувач, із власності якого витребовується земельна ділянка, також не позбавлений можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред`явивши вимогу до осіб, в яких вони придбали ці ділянки, про відшкодування збитків (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 367/2022/15-ц від 29 травня 2019 року).
Тому суд першої інстанції зробив висновок, що позовні вимоги прокурора витребувати у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області спірну земельну ділянку, скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запис №25293453 підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги прокурора скасувати у поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526 запис про державну реєстрацію цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та поновити у Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0325, то вказані вимоги задоволенню не підлягають. Законом України «Про Державний земельний кадастр», Порядком ведення державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року не передбачено можливості поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки, а спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0249 внаслідок подальших послідовних дій щодо отримання у приватну власність з державної власності земельної ділянки, з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок (об`єднання та поділ земельних ділянок з метою присвоєння нових кадастрових номерів, зміна їх конфігурації) вибула з державної власності поза волею, власника цих земельних ділянок - держави. Натомість за заявою власника (чи органу, який діє від імені власника - держави) здійснюється державна реєстрація земельної ділянки з присвоєнням системою чергового порядкового кадастрового номера.
Суд першої інстанції критично оцінив заперечення представника відповідача ТОВ «Заріс-Інвест» в доповненнях до позову в зв`язку із існуванням арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, який як встановлено судом накладений ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року по справі № 676/5365/17, оскільки на переконання суду такий арешт не є перешкодою в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки, оскільки, як і накладений в межах кримінального провадження арешт, так і позов в цій цивільній справі, направлені на захист інтересів держави, порушенні внаслідок вибуття з її власності земельної ділянки, поза її волею.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Зарус-Інвест» залишено без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановивши, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку державної власності кадастровий номер 6822484100:02:003:0325 незаконно внаслідок незаконного використання ним права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання та розпорядився нею поза волею держави, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ця земельна ділянка може бути витребувана у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» як добросовісних набувачів. І такий обраний позивачем спосіб захисту порушеного права держави у формі витребування земельної ділянки від добросовісних набувачів є належним та ефективним.
Апеляційний суд відхилив посилання в апеляційній скарзі на те, що спірна земельна ділянка не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки була об`єднана з іншими земельними ділянками, внаслідок чого утворилась нова земельна ділянка, яка має інший кадастровий номер. Адже формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб і такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц.
Аргументи учасників справи
04 січня 2022 року ТОВ «Зарус-Інвест» засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Сергійчуком Ю. В., на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року, в якій просило: оскаржені судові рішення в частині задоволених позовних вимог про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному:-реєстрі речових прав-на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис від 17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест» і ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні; стягнути з позивача на користь ТОВ «Зарус-Інвест» судові витрати.
Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою ухвали Хмельницького міськрайонного суду у кримінальному провадженні № 42017240000000195 від 13 вересня 2017 року, на підставі яких можна вважати, що оскаржувана земельна ділянка могла перебувати на підставі державного акту на праві постійного користування у ДП Радгосп «Колодіївський», а тому ані прокурором ані ГУ Держгеокадастром не доведено право ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області розпоряджатися спірною земельною ділянкою на момент прийняття спірного наказу про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , не надано доказів, що оскаржувана земельна ділянка є саме ділянкою державної власності та що її слід витребовувати саме на користь ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Отже, позивачем не доведено своє право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0325, що знаходиться у володінні відповідача - ТОВ «Зарус-Інвест». прокурором не надано доказів, що оскаржувана земельна ділянка є саме ділянкою державної власності та, що ГУ Держгеокадастр у Хмельницькій області мав право розпоряджатись вказаною ділянкою та що її слід повертати саме ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Зазначає, що 5 жовтня 2021 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/18647/19 підтримала позицію, що перебування майна під арештом, накладеним відповідно до вимог закону, правомірно обмежує права власника щодо цього майна: позовна вимога про витребування майна - земельної ділянки з чужого незаконного володіння підлягала задоволенню, у зв`язку із чим постанова апеляційного господарського суду в частині задоволення вимоги про витребування Земельної ділянки на користь Позивача зміні чи скасуванню не підлягає. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що перебування майна під арештом, накладеним- відповідно до вимог закону, правомірно обмежує права власника щодо цього майна.
Вказує, що будь-яких порушень чи недобросовісного здійснення своїх прав ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», ТОВ «Форк» встановлено не було, що ще раз вказує на добросовісне набуття останніми права власності на оспорювану земельну ділянку. Наведене свідчить, що ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», ТОВ «Форк» є добросовісними набувача, оскільки у момент вчинення правочину не знали та не могли знати про обставини, які зазначаються позивачем у позовній заяві. Позивач не наводить жодних доводів, не надає будь-яких доказів, які б підтверджували обізнаність ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», ТОВ «Форк» щодо вказаних у позові обставин, що вказує на відсутність підстав вважати останніх недобросовісними набувачами. Крім того, як вже було зазначено, Позивачем не підтверджено право власності на витребовуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні Відповідачів та відсутність у останніх правових підстав для володіння ним. Відтак, у даному випадку, віндикація (витребування майна із чужого незаконного володіння) не може бути застосована до добросовісних набувачів.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог прокурора про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному:-реєстрі речових прав-на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис від 17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест». В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
У квітні 2022 року засобами поштового зв`язку керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що арешт не перешкоджає суду прийняти рішення про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0325 в координатах, межах та конфігурації, яка була передана наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року №22-20843-СГ ОСОБА_1 . Постанова Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 755/9215-15-ц, не підлягає застосуванню у вказаному спорі, оскільки стосується іншого предмету спору, яким є визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, а не витребування її відповідно до вимог статті 388 ЦК України. Існування арешту на земельну ділянку не перешкоджало в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки, оскільки, як і накладений в межах кримінального провадження арешт, так і позов в цій цивільній справі, направлені на захист інтересів держави, порушенні внаслідок вибуття з її власності земельної ділянки, поза її волею. У спірних правовідносинах застосування такого способу захисту як витребування земельної ділянки одночасно як в добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК, так і на підставі частини першої статті 387 ЦК у орендаря, є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.
Вказує, що повторне безоплатне надання Головним управління Держгеокадастру у Хмельницькій області для громадянина земельної ділянки для аналогічних потреб понад норму встановлену Земельним кодексом України не може оцінюватися як воля держави. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду України від 15 березня 2017 року у справі № 916/2130/15.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року:відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ТОВ «Зарус-Інвест» про зупинення виконання рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року: в задоволенні клопотання головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу відмовлено; відзив головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на касаційну скаргу залишено без розгляду; справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2022 рокувказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18; від 05 листопада 2020 року у справі № 910/21377/17; від 28 вересня 2020 року у справі № 924/768/18; від 21 вересня 2020 року у справі № 924/779/18; від 03 вересня 2020 року у справі № 924/802/18; від 02 вересня 2020 року у справі № 924/817/18; від 25 вересня 2019 року у справі № 819/198/17; від 27 травня 2020 року у справі № 819/478/17; від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16; від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18; від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18; від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц; від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц; від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц; від 11 березня 2020 року у справі № 910/8965/18; від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19; від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц; від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц; від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц; від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц; від 19 червня 2019 року у справі № 914/1671/17; від 19 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц; від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19; від 07 жовтня 2020 року у справі № 911/735/19; від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18); від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц; від 23 жовтня 2019 року у справі № 910/17416/18; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Фактичні обставини
Суди встановили, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 19 серпня 2017 року № 10-15470/15-17-сг було надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 3221488000:02:004:0218 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Тростинсько-Новоселицької сільської ради Васильківського району Київської області.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20843-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822484100:02:003:0325 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
22 жовтня 2017 року на підставі зазначеного наказу зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 жовтня 2017 реєстраційний № 3977, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н. Ф., вказана земельна ділянка відчужена ОСОБА_1 ТОВ «Форк», право власності на земельну ділянку за яким зареєстровано 26 жовтня 2017 року.
На підставі технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок було об`єднано належні товариству земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0325, та утворено земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0526, площею 56 га, та 08 листопада 2017 року реєстратором Комунального підприємства «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Савченко М. Д. № 38014848, право власності на новоутворену земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «Форк».
На підставі договору купівлі-продажу від 07 березня 2018 року ТОВ «Форк» відчужило земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0526, площею 56 га, ОСОБА_2
17 березня 2018 року земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0526, площею 56 га, ОСОБА_2 передав до статутного капіталу ТОВ «Зарус-Інвест», про що 17 березня 2018 року внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно № 25293453 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на вказану земельну ділянку.
Згідно з договором оренди землі від 20 березня 2018 року ТОВ «Зарус-Інвест» передало земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0526, площею 56 га, в оренду ТОВ «Агро-Еко-Граунд» строком на 7 років, про що 21 березня 2018 року здійснено державну реєстрацію.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).
У справі, що переглядається. позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному:-реєстрі речових прав-на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис від 17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест»за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2022 року в справі № 676/7424/19 (провадження № 61-1103св22).
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).
Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року).
Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).
Разом із тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 28 квітня 2022 року розглянув по суті справу № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21) за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, Калібабчука В. П. , ТОВ «Форк», ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, та не закрив провадження у справі.
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).
Наведений приклад свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних палатах принципово відмінного підходу до тлумачення частин першої та другої статті 414 ЦПК України у контексті необхідності закриття провадження у частині позовних вимог, які за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві.
Тому колегія суддів вважає необхідним передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування першої та другої статті 414 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів:
Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року розглянув по суті справу № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21),
та вказівки, що «у разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим».
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Справу № 676/7428/19 передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
