ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 815/2790/18
адміністративне провадження № К/9901/5805/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/2790/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-Плюс+» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-Плюс+» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року (прийняту у складі головуючого судді Завальнюка І.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів: Єщенка О.В., Кравченка К.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп-Плюс+" (далі - ТОВ «Темп-Плюс+», позивач), звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК Одеської МР, відповідач) в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11 травня 2018 року № 262/18 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 травня 2018 року № 021/18/298-вих.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням ДАБК Одеської МР порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 щодо процедури проведення перевірки, зокрема не повідомлено суб`єкта містобудування про проведення перевірки, керівнику або іншим особам ТОВ «Темп-Плюс+» не пред`являлись службове посвідчення та не надавались копії направлення на проведення перевірки, отже були відсутні підстави для проведення останньої. До того ж, позивач ставить під сумнів повноваження інспектора Управління ДАБК ОМР на проведення перевірки, а в.о. керівника Управління - на прийняття оскаржуваної постанови. Також, на переконання позивача, відповідачем порушено приписи КУпАП, оскільки не роз`яснено права та обов`язки особи, що притягується до відповідальності.
Короткий зміст рішень суду І та апеляційної інстанції
3. 24 жовтня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Темп-Плюс+» до Управління ДАБК Одеської МР про визнання протиправними та скасування припису, постанови відмовити.
4. 24 січня 2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд вирішив апеляційну скаргу ТОВ «Темп-Плюс+» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Темп-Плюс+» до Управління ДАБК Одеської МР про визнання протиправними та скасування припису, постанови - залишити без змін.
5. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суди керувалися тим, що оскаржувані припис та постанова прийняті уповноваженим суб`єктом у передбачений законодавством спосіб, за наявності допущеного ТОВ «Темп-Плюс+» порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності з додержанням строків визначених частиною 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 01 березня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не досліджено всіх обставин справи, а також прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню.
Так позивач зазначив, що відповідачем було порушено процесуальний порядок розгляду справи про притягнення ТОВ «Темп-Плюс+» до відповідальності, а саме: не ознайомлення його з протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та не повідомлення про місце, день та час слухання справи.
Крім того позивач зазначив, що заступник начальника Управління - начальник інспекційного відділу № 1 - Якименко Р.К., не повноважень приймати оскаржувану постанову.
Також вказано, що відповідачем накладено штраф з порушенням частині 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 березня 2019 року визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), Гриців М.І., Стародуб О.П.
8. Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Темп-Плюс+» про зупинення виконавчого оскаржуваних рішень у справі № 815/2790/18.
9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 25.06.2019 № 836/0/78-19, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
10. 06 листопада 2020 року та 19 березня 2021 року до Верховного Суду надійшли клопотання ТОВ «Темп Плюс+» про врахування при розгляді касаційної скарги висновків КАС Верховного Суду зроблених в постановах від 13 серпня 2020 року у справі № 815/6312/14 та від 11 березня 2021 року у справі № 815/2654/18
11. Верховний Суд ухвалою від 31 травня 2022 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 01 червня 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 06 листопада 2012 року Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 08212210323 з реконструкції нежитлових приміщень магазину-кафетерію у існуючих габаритах без зміни цільового призначення за будівельною адресою: м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Миколаївська дорога 168, код об`єкту 1230.4, категорія складності ІІ.
Відповідно до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, ТОВ «Темп-Плюс+» отримало в Управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження №01-5/3309 від 30.10.2012, про що наявне посилання в декларації № ОД 08212210323.
22 травня 2012 року Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 08212080240 з реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху та квартири № 20 під апартаменти за адресою: м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Миколаївська дорога 168, категорія складності ІІ; код об`єкту 1110, загальна площа 198,30.
Також ТОВ «Темп-Плюс+» отримало в Управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження №78 від 28.02.2012 про що наявне посилання в декларації № ОД 08212080240.
11 вересня 2014 року Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142142600351 з реконструкції квартири № 20 під апартаменти без зміни геометричних розмірів за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога 168, ДК 018-2000 1212.9 категорія складності ІІ; загальна площа 252,6.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року по справі № 815/6312/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану в Інспекції ДАБК в Одеській області за № ОД42142600351 від 11.09.2014, з підстав зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142142600351, зареєстрованій інспекцією ДАБК 11.09.2014, недостовірних даних.
Згодом, до Одеської місцевої прокуратури № 4 надійшов лист голови правління ОСББ «Чайка-168» № 036/Ч-168 від 29.03.2018 про порушення ТОВ «Темп-Плюс+» вимог містобудівного законодавства при здійсненні реконструкції об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168.
Згідно інформації, викладеної у названому вище листі, площа вказаного об`єкту нерухомого майна фактично є більшою у зв`язку із не включенням до нього цокольного приміщення площею 100 кв.м. Також ОСББ посилається на проведення на теперішній час реконструкції нежитлових приміщень магазину-кафетерію загальною площею 90,2 кв.м. за відсутністю дозвільних документів.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, наказу Управління ДАБК Одеської міської ради № 01-13/102ДАБК від 07.05.2018, на підставі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (вх. № 01-6/272-пр від 22.04.2018) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ТОВ «Темп Плюс +» на об`єкті будівництва: нежитлові приміщення апартаменти за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168, за результатами якої складено акт № 000540 від 11 травня 2018 року.
Перевіркою встановлено, що за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168 (готель Gaudi) будівельні роботи не ведуться та фактично завершені, об`єкт експлуатується за призначенням. Будинок підключено до мереж електропостачання, водопостачання, на об`єкті встановлені системи відеоспостереження, сантехнічні прилади, побутова техніка та меблі, працює адміністратор на ресепшн.
При цьому відповідно до даних Єдиного реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову в видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Темп Плюс+» експлуатується закінчений будівництвом об`єкт за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168, не прийнятий в експлуатацію, чим порушено частину восьму статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 461 від 13.04.2011.
За результатами позапланової перевірки, 11 травня 2018 року Управлінням ДАБК Одеської МР винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого ТОВ «Темп Плюс+» належить усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 11 червня 2018 року шляхом наведення у документах, що дають право на виконання будівельних робіт, достовірних даних у повному обсязі; шляхом реєстрації документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
Також 25 травня 2018 року Управлінням ДАБК ОМР винесена постанова № 021/18/298-вих, відповідно до якої ТОВ «Темп Плюс+» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 63 432 грн.
Не погоджуючись з правомірністю припису та постанови ТОВ «Темп Плюс+» звернулося з позовом до суду про їх скасування.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
14. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI).
Статтею 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV Про архітектурну діяльність визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
Статтею 1 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно зі статтею 4 Закону № 3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 41 цього Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.
У відповідності до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Відповідно до пунктів 16 - 18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Згідно пункту 21 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначається Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 244 уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Пунктом 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами позапланової перевірки складено акт перевірки № 000540, протокол та припис, в яких у зв`язку з відмовою представника позивача їх отримати, було зроблено відповідний запис. Вказані документи було направлено ТОВ «Темп плюс+» засобами поштового зв`язку та отримані позивачем 17 травня 2018 року.
З огляду на наведене, твердження позивача про не ознайомлення його з протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та не повідомлення про місце, день та час слухання справи, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді.
15. Щодо встановленого під час перевірки порушення суд зазначає наступне.
Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Аналогічна заборона запроваджена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461
Як було встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечувалось сторонами, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року по справі № 815/6312/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану в Інспекції ДАБК в Одеській області за № ОД42142600351 від 11.09.2014, з підстав зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142142600351, зареєстрованій інспекцією ДАБК 11.09.2014, недостовірних даних.
Натомість, під час проведення відповідачем перевірки в травні 2018 року було встановлено, що за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168 (готель Gaudi) будівельні роботи не ведуться та фактично завершені, об`єкт експлуатується за призначенням, що також підтверджується наявними у справі фотознімками.
Відповідно до абз. 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо: об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
16. Як вбачається з касаційної скарги, позивач не погоджується з оскаржуваною постановою у зв`язку з тим, що вона прийнята заступником начальника Управління - начальником інспекційного відділу № 1 - Якименком Р.К та у зв`язку зі спливом терміну притягнення до відповідальності встановленого ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Враховуючи викладене, суд зазначає про таке.
Рішенням Одеської міської ради затверджено Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідно до якого структуру Управління складають начальник, заступники та структурні підрозділи. Начальник Управління затверджує положення про структурні підрозділи Управління відповідно до затвердженого штатного розкладу, а також посадові інструкції працівників Управління.
Згідно з пунктом 2.4 Посадової інструкції заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1, затвердженої начальником Управління 31.05.2016, до завдань та обов`язків ОСОБА_1 відноситься розгляд відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень.
Станом на час винесення спірної постанови про накладення штрафу, посадова інструкція заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 незаконною та такою, що прийнята з перевищенням посадових повноважень не визнавалась.
Відтак, оскаржувана постанова прийнята уповноваженим суб`єктом у передбачений законодавством спосіб.
17. Пунктом 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Фактично у частині 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення трьох років з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання порушення відповідний суб`єкт владних повноважень має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною 11 статтею 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності». Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 815/1565/16.
Суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку з приводу того, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності в межах граничних строків, встановлених частиною 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», втім помилково зазначив, що строк з якого починається вчинення правопорушення необхідно обчислювати з липня 2017 року тобто після набрання законної сили судового рішення апеляційної інстанції по справі 815/6312/14.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що рішенням першої інстанції по справі 815/6312/14 скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, здійснену Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області за №ОД 142142600351 від 11.09.2014року, натомість факт експлуатації об`єкту не прийнятого в експлуатацію було встановлено під час проведення перевірки у травні 2018 року. З огляду на викладене постанова про накладення штрафу прийнята у встановлений законом строк.
18. Щодо доводів позивача про врахування висновків КАС Верховного Суду у постанові від 13 серпня 2020 року у справі № 815/6312/14, якою закрито провадження у справі про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № ОД 142142600351 від 11 вересня 2014 року та у постанові від 11 березня 2021 року у справі № 815/2654/18, якою направлено на новий розгляд справу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 08212080240 від 22 травня 2012 року; зобов`язання поновити запис про реєстрацію декларації № ОД 08212080240 від 22 травня 2012 року в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, станом на час винесення оскаржуваного припису та постанови, судовим рішенням у справі № 815/6312/14, яке набрало законної сили було скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану в Інспекції ДАБК в Одеській області за № ОД42142600351 від 11.09.2014, отже станом на вказаний час позивач не мав законного права експлуатувати об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду позивача із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас за приписами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11 травня 2018 року № 262/18 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 травня 2018 року № 021/18/298-вих., однак неправильно визначили мотиви не пропущення відповідачем строків накладення штрафу відповідно до пункту 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», що за правилами частин першої та четвертої статті 351 КАС України є підставою для зміни мотивувальної частини судових рішень.
Згідно статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 351 КАС України, суд дійшов висновку про зміну рішення суду першої та апеляційної інстанції шляхом доповнення їх мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанції необхідно залишити без змін.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-Плюс+» задовольнити частково.
Змінити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій
