Ухвала
13 травня 2022 року
м. Київ
справа № 757/25819/20-ц
провадження № 61-4105св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Інформаційні судові системи» про зміну формулювання причин і дати звільнення з роботи, стягнення вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 задоволено.
Змінено формулювання підстави звільнення у наказі на звільнення
від 14 травня 2020 року № 73-К на за частиною третьою статті 38 КЗпП України.
Зобов`язано ДП «ІСС» здійснити запис в трудову книжку про звільнення
за власним бажанням від 14 травня 2020 року за частиною третьою
статті 38 КЗпП України.
Стягнуто з ДП «ІСС» вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку на підставі статті 44 КЗпП України, що складає 132 371,43 грн.
Стягнуто з ДП «ІСС» середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні/виплати вихідної допомоги з 14 травня 2020 року по 18 червня 2020 року, у сумі 75 333,30 грн.
Скасовано наказ про накладання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення від 14 травня 2020 року № 78-ОД на підставі пункту 1
частини першої статті 41 КЗпП України.
Скасовано наказ від 25 травня 2020 року № 94-к про внесення змін
до наказу від 14 травня 2020 року № 73-К, про зміну дати звільнення.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу ДП «ІСС» задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 644/881/16, від 13 березня 2019 року у справі
№ 754/1936/16-ц, від 21 травня 2020 року у справі № 466/8171/18,
від 22 квітня 2020 року у справі № 187/1469/18, а також не дослідив зібрані у справі докази.
У серпні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає,
що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Крім того, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було подано клопотання про розгляд справи у судовому засідання з викликом сторін.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом
не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засідання
з викликом сторін слід відмовити, оскільки суд касаційної інстанції
не знаходить для цього підстав і потреби у наданні пояснень немає.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто
не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те,
що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцять статті 7, частиною одинадцятою
статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи у судовому засідання
з викликом сторін відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Інформаційні судові системи» про зміну формулювання причин і дати звільнення з роботи, стягнення вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному
веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович