Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/8282/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції -Дмитришена Р.М.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
12 квітня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання окремих положень індивідуальних актів протиправними та нечинними,
В С Т А Н О В И В :
25.10.2021 товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" (далі ТОВ "Енергоінвест") звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) в якому просило:
-визнати протиправним та нечинним пункт 1 Постанови НКРЕКП №1497 від 01.08.2020 року "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" в частині пункту 310 Додатку до Постанови НКРЕКП №1497 від 01.08.2020 року, яким встановлено "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ "Енергоінвест", що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання;
-зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на період з 01 серпня 2020 року до 30 вересня 2020 року (включно) встановити "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ "Енергоінвест", що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання, згідно Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003р. №555-IV без застосування особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону, шляхом прийняття окремої Постанови;
-визнати протиправним та нечинним пункт 1 Постанови НКРЕКП №1787 від 30.09.2020 року "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" в частині пункту 321 Додатку до Постанови НКРЕКП №1787 від 30.09.2020 року, яким встановлено "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ "Енергоінвест", що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання;
-зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на період з 01 жовтня 2020 року до 31 грудня 2020 року (включно) встановити "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ "Енергоінвест", що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання, згідно Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003р. №555-IV без застосування особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону, шляхом прийняття окремої Постанови.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2021 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги товариство посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
22.02.2022 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Представники сторін, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.
Враховуючи норми ч.2 ст.313 КАС України, згідно яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегією суддів вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Енергоінвест" відповідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює господарську діяльність з виробництва електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, яку у порядку, встановленому чинним законодавством України, продає Державному підприємству "Гарантований покупець" за "зеленим" тарифом, встановленим НКРЕКП.
Постановою НКРЕКП №1497 від 01.08.2020 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" (далі Постанова №1497) установлено розмір "зеленого" тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до "зелених" тарифів за дотриманням рівня використання обладнання українського виробництва згідно з додатком.
Згідно із додатком визначено перелік виробників електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, де за порядковим номером 317 в Додатку до Постанови №1497 вказано позивача як суб`єкта господарювання на об`єктах електроенергетики із переліком їх назв.
Постановою НКРЕКП №1787 від 30.09.2020 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" (далі Постанова №1787) визнано такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП №1497 та установлено "зелені" тарифи на електричну енергію вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до "зелених" тарифів за дотриманням рівня використання обладнання українського виробництва згідно з додатком.
Відповідно до додатку визначено перелік виробників електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, де за порядковим номером 317 в Додатку до Постанови №1787 вказано позивача як суб`єкта господарювання на об`єктах електроенергетики із переліком їх назв.
Позивач вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню пункт 310 Додатку до Постанови №1497 та пункт 317 Додатку до Постанови №1787 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).
Частиною першою статті 1 вказаного Закону визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За змістом частини першої статті 2 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:
1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;
2) у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.
Частиною першою статті 3 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України, яке, в контексті положень частини другої статті 3 Закону №1540-VIII, здійснюється шляхом: нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом.
У частині третій статті 3 Закону №1540-VIII закріплено, що основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 03.04.2017 №2019-VIII (далі також - Закон №2019-VIII) на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, поміж іншого, тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.
Частиною другою цієї статті визначено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути:
1) недискримінаційними;
2) прозорими;
3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що метою здійснення діяльності НКРЕКП є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки.
Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 № 555-IV (далі Закон №555-IV).
За визначенням, наведеним у ст.1 Закону № 555-IV "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється, зокрема, шляхом встановлення тарифів на електричну енергію, вироблену на об`єктах альтернативної енергетики, що передбачено ст. 5 Закону №555-IV
За приписами ст. 9-1 Закону №555-IV в редакції Закону України №2755-УІІІ від 11.07.2019, діяла норма, яка передбачала, що "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 № 810-IX(далі - Закон №810-IX) внесені зміни до Закону №555-IV доповнивши його статтею 9-4, якою передбачені особливості встановлення "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до "зелених" тарифів.
Так, відповідно до ст. 9-4 Закону №810-IX, для суб`єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті, у період з 1 серпня 2020 року "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу.
Таким чином, з 01.08.2020 статтею 9-4 передбачені особливості встановлення "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. При цьому, дія зазначеної статті поширюється на суб`єктів господарювання, які відповідно до статті 9-1 Закону про альтернативні джерела виробляють або мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні-, та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах).
Для суб`єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті, у період з 01.08.2020 "зелений" тариф встановлюється НКРЕКП за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу.
Судом першої інстанції встановлено, що постанови №№1479,1787 прийняті уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою. Зокрема, 01.08.2020, на засіданні НКРЕКП, яке відбувалось у формі відкритого слухання, Регулятором розглядалось питання про прийняття постанови НКРЕКП "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" (з 01.08.2020).
30.09.2020 на засіданні НКРЕКП, яке відбувалось у формі відкритого слухання Регулятором розглядалось питання про прийняття постанови НКРЕКП "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" з 01.10.2020.
Відповідно до оголошення Комісії на офіційному сайті повідомлено про засідання, а також про його онлайн трансляцію.
За наслідками засідань оформлено протокол №45 від 01.08.2020 та протоколи №59 засідання за 30.09.2020, 07.10.2020, 13.10.2020 відповідно.
На підставі оскаржуваних Постанов, "зелений" тариф на електричну енергію вироблену Гальжбіївська СЕС, СЕС Гальжбіївка-2 та Слобода-Бушанська СЕС, які знаходяться у власності ТОВ "ЕНЕРГОІНВЕСТ" розраховано на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу, як для об`єктів що введені в експлуатацію по 30.06.2015 та величина "зеленого" тарифу яких до набрання чинності змін до Закону про альтернативні джерела була більшою граничного максимального "зеленого" тарифу та встановлений на рівні 24,56 (євроцентів за 1 кВт/год). Для СЕС "Вищеольчедаївська", що також знаходиться у власності ТОВ "Енергоінвест" "зелений" тариф розраховано із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,85 як для об`єкта електроенергетики встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введений в експлуатацію з 01.07.2015 до 31.12.2019 та встановлений у розмірі (12,77 євроцентів за 1 кВт/год).
При цьому, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в частині необгрунтованості доводів позивача в тій частині, що відповідач протиправно застосував положення Закону №810-IX, оскільки відповідно до Закону України від 21.07.2020 №810-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел" внесені зміни до Закону №555 та передбачено особливості встановлення "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії, у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до встановлених НКРЕКП "зелених" тарифів згідно із статтею 9-1 Закону про альтернативні джерела.
Дія зазначеної статті поширюється на суб`єктів господарювання, які відповідно до статті 9-1 Закону про альтернативні джерела виробляють або мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні-, та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах).
Для суб`єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті, у період з 01.08.2020 "зелений" тариф встановлюється НКРЕКП за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу.
Відповідно до ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" "зелений" тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), з урахуванням положень цієї статті, статті 9-2 та статті 9-4 цього Закону.
Таким чином, з 01.08.2020 статтею 9-4 передбачені особливості встановлення "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії.
А отже підстави вважати, що відповідач, приймаючи спірні постанови, діяв не у спосіб, що визначений Законом, відсутні.
Крім того, є безпідставними твердження позивача, що норми Закону №555-ІV суперечать Конституції, оскільки як вірно зауважено судом першої інстанції, вказані правові норми є чинними, неконституційними не визнавались, а тому обов`язковими для застосування.
Щодо посилань ТОВ "Енергоінвест" на те, що за умови не внесених відповідних змін до Порядку № 1817, відсутні підстави для застосування положень ст. 9-1 та 9-4 Закону №555-ІV, в редакції Закону №810, колегія суддів вказує на наступне.
Як було зазначено вище, встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії здійснюється за порядком, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.08.2019 №1817 (далі - Порядок №1817).
П. 1.5 Порядку №1817 в редакції постанови від 30.08.2019, передбачено, що "зелений" тариф для усіх суб`єктів господарювання встановлюється на квартал, розраховується за відповідною формулою, на чому наполягає позивач та вказує на імперативність цієї норми.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Отже, Порядок та Закон не мають однакової сили, вони не є однопредметними, а виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не Порядок №1817, а Закон, який має вищу юридичну силу та який набрав законної сили 01.08.2020.
Водночас, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що зміни встановленого "зеленого" тарифу із застосуванням "понижуючого коефіцієнту" призвело до нижчого тарифу ніж у попередніх періодах в середньому на 15% для сонячних електростанцій ТОВ "Енергоінвест", введених в експлуатацію після 30 червня 2015 року, та на 47% для сонячних електростанцій останнього, введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року відповідно, з огляду на таке.
За приписами ст. 9-4 Закону, для суб`єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті, у період з 1 серпня 2020 року "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу.
"Зелений" тариф встановлюється, зокрема, на рівні 0,85 - для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введені в експлуатацію з 01.07.2015 до 31.12.2019;
б) для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах), що введені в експлуатацію до 30 червня 2015 року і "зелений" тариф яких вище граничного (максимального) "зеленого" тарифу, на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу.
Для цілей цієї статті граничний (максимальний) "зелений" тариф дорівнює "зеленому" тарифу, встановленому для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об`єктами електроенергетики встановленою потужністю більш як 10 МВт, що введені в експлуатацію до 31 березня 2013 року включно, помноженому на понижуючий коефіцієнт 0,95.
Отже, для сонячних електростанцій позивача був встановлений граничний (максимальний) "зелений" в залежності від дати введення в експлуатацію електростанцій.
На засіданні НКРЕКП, що проводилось у формі відкритого слухання 30.06.2020 було прийнято постанову № 1245 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», яка набрала чинності з 01.07.2020.
В подальшому, у зв`язку із зміною правового регулювання на законодавчому рівні щодо встановлення зелених тарифів та застосування понижуючих коефіцієнтів, проведено засідання НКРЕКП.
Відповідно до обґрунтування щодо прийняття постанови №1497 НКРЕКП "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" зазначено, що беручи до уваги, що статтею 9-4 Закону, передбачені понижуючі коефіцієнти, які застосовуються для встановлених та розрахованих НКРЕКП, у відповідності до статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", "зелених" тарифів, а також відповідно до Порядку, виникає необхідність проведення перерахунку "зелених" тарифів на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності.
Так, "зелені" тарифи" були розраховані з урахування положень статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", відповідно до якої "зелені" тарифи на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та на електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичними кооперативами встановлюються на наступний квартал з урахуванням середнього офіційного курсу гривні щодо курсу євро, встановленого Національним банком України за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього засідання НКРЕКП у поточному кварталі (який за період з 31.05.2020 по 29.06.2020 становить 3002,9690 грн за 100 євро та який більший за офіційний курс гривні до євро на 01.01.2009, що становив 1085,546 грн за 100 євро).
Аналогічно зазначено і в обґрунтуванні до постанови 1787, а саме, з урахуванням середнього офіційного курсу гривні щодо курсу євро, встановленого Національним банком України за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього засідання НКРЕКП у поточному кварталі. У зв`язку з тим, що середній офіційний курс гривні до євро за період з 31.08.2020 по 29.09.2020 становить 3298,7480 грн за 100 євро, більший за офіційний курс гривні до євро на 01.01.2009, який становив 1085,546 грн за 100 євро, управління виконало перерахунок "зелених" тарифів на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та на електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичними кооперативами.
Отже, для цілей статті 9-4 граничний (максимальний) "зелений" тариф дорівнює "зеленому" тарифу, для об`єктів електроенергетики, що введені в експлуатацію до 31.03.2013 включно, помноженому на понижуючий коефіцієнт 0,95, а для тих, що введені в експлуатацію з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2019 - на рівні 0,85 року.
Таким чином, "зелений" тариф на електричну енергію вироблену Гальжбіївська СЕС, СЕС Гальжбіївка-2 та Слобода-Бушанська СЕС, які знаходяться у власності ТОВ ЕНЕРГОІНВЕСТ розраховано на рівні граничного (максимального) зеленого тарифу, як для об`єктів що введені в експлуатацію по 30.06.2015 та величина зеленого тарифу яких до набрання чинності змін до Закону про альтернативні джерела була більшою граничного максимального зеленого тарифу та встановлений на рівні 24,56 (євроцентів за 1 кВт/год). Для СЕС Вищеольчедаївська, що також знаходиться у власності ТОВ Енергоінвест зелений тариф розраховано із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,85 як для об`єкта електроенергетики встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введений в експлуатацію з 01.07.2015 до 31.12.2019 та встановлений у розмірі (12,77 євроцентів за 1 кВт/год).
Відносно процедурних порушень на які посилається ТОВ "Енергоінвест", а саме- несвоєчасне оприлюдення оскаржуваної постанови на сайті відповідача, недоліків протоколу, то як підставно вказано судом першої інстанції, в сукупності з іншими дослідженими доказами по справі наведена вище обставина не є такою, яка тягне за собою безумовне скасування оскаржуваних постанов. В даному випадку саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його не дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність рішень, що є предметом оскарження у цій справі.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 77, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.
